Рішення

від 30.01.2015 по справі 28/214пд-908/6367/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/2/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2015 Справа № 28/214пд-908/6367/14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Преміум Плюс» (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 104; поштова адреса: м. Запоріжжя, вул. Дніпродзержинська, 6/5) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промлітзавод», м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ, в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», м. Донецьк

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донавтопром», м. Донецьк

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбассоптмебель», м. Донецьк

за участю третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Другової Валентини Анатоліївни, м. Донецьк

про визнання недійсним іпотечного договору № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники:

Від заявника - Балицький О.П. (дов. б/н від 22.12.2014 р.);

Від позивача - Лєснов С.О.(ліквідатор, на підставі постанови ГСДО від 17.10.2012 р., ліцензія АВ № 566907);

Від відповідача - не з'явився (Хорошилов І.І. (дов. № 09-32/857 від 15.12.2014 р.) у засіданні 21.01.2015 р.);

Від третьої особи 1, 2, 3 - не з'явилися

ВСТАНОВЛЕНО:

30.12.2014 р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Преміум Плюс» надійшла письмова заява з копіями документів, за якими господарським судом Донецької області було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Преміум Плюс» про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд за нововиявленими обставинами, розгляд якої по суті не закінчено.

Як вбачається з долучених до даної заяви копій документів, 28.05.2014 р. ухвалою господарського суду Донецької області було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Преміум Плюс» про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд за нововиявленими обставинами.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено розподіл заяв між суддями та визначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Суддею господарського суду Запорізької області Гандюковою Л.П. прийнято документи і матеріали у справі № 28/214пд-908/6367/14 - заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Преміум Плюс» про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд за нововиявленими обставинами до провадження, присвоєно номер провадження 20/2/15, призначено судове засідання на 21.01.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд заяви відкладено на 30.01.2015 р.

У судовому засіданні 31.01.2015 р. заяву розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник заявника підтримав позовні вимоги, викладені у заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. 31.03.2014 р. заявником (новий кредитор) з відповідачем (первісний кредитор) укладений договір відступлення права вимоги № 19-1/12-2014 від 31.03.2014 р., згідно з умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржника (позивач) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-1227/08 від 24.06.2008 р. Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.10.2012 р. за заявою боржника порушена справа № 5006/27/109Б/2012 про банкрутство ТОВ «Промлітзавод». Відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 15.04.2014 р. у справі № 5006/27/109Б/2012 ліквідатором ТОВ «Промлітзавод» було повідомлено нового кредитора про здійснення заміни кредитора та включення ТОВ «Фірма Преміум Плюс» до реєстру вимог кредиторів. У зв'язку з ознайомленням 08.05.2014 р. з матеріалами справи № 5006/27/109Б/2012 заявником було встановлено наявність у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.04.2014 р., інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 29.04.2014 р. щодо нерухомого майна, належного ТОВ «Промлітзавод». Таким чином, було встановлено наявність нововиявлених обставин, що є підставою для перегляду рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд з огляду на наступне. Рішенням у справі № 28/214пд визнано недійсним іпотечний договір № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р., укладений між позивачем та відповідачем. Підставою для визнання іпотечного договору недійсним судом визначено невідповідність договору іпотеки положенням ст.ст. 5, 6 Закону України «Про іпотеку», зокрема, щодо передачі в іпотеку нерухомого майна, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, а також щодо передачі в іпотеку майна, яке є спільною частковою власністю, без згоди співвласників. Разом з тим, зареєстровані відомості щодо об'єкта нерухомого майна, належного ТОВ «Промлітзавод», як і зареєстровані відомості щодо права власності ТОВ «Промлітзавод», не містять визначення ідеальної частки у праві власності боржника, як і не містять будь-яких посилань на те, що все нерухоме майно належить боржнику на праві приватної спільної часткової власності. Таким чином, в іпотеку передані цілі будівлі літ. В-1, літ. А-2, літ. Б-1, належні боржнику на праві власності. Через передачу в іпотеку частини будівлі літ. Ж-1 без згоди іншого співвласника будівлі літ. Ж-1 - ТОВ «Донавтопром», відповідно до приписів ст. 217 ЦК України недійсними мають визнаватися окремі положення договору в частині відсутності у іпотекодавця правових підстав для передачі в іпотеку частини будівлі літ. Ж-1 через порушення приписів ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку». Проте, судом прийнято рішення про визнання недійсним іпотечного договору в цілому, тоді як недійсність його окремої частини - щодо включення до предмету іпотеки частини будівлі літ. Ж-1, не повинна бути наслідком недійсності інших частин договору та/або договору в цілому. Просить: 1) скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд за нововиявленими обставинами; 2) позовні вимоги ТОВ «Промлітзавод» про визнання недійсним іпотечного договору № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р. задовольнити частково, визнати недійсним іпотечний договір № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р. в частині: включення до підпункту а) пункту 1.2 розділу 1 «Предмет договору» наступних умов договору: «-Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м будівлі прохідної, шлакоблок», «що складає 94/100 ідеальної частки»; включення до пункту 1.2 розділу 1 «Предмет договору» підпункту «б» в наступній редакції: «б) частка у праві спільної часткової власності іпотекодавця на об'єкти нерухомого майна, що розташовано за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, яка складає 94% (94/100 ідеальної частки), згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк № 18313638 від 31.03.2008, реєстраційний номер 3506969, номер запису 7524, в книзі 5дкв-184, бдкв-144,7дкв-21, далі за текстом «Предмет іпотеки-2», що виражена в будівлях: адміністративно-побутового корпусу літ. А-2, ремонтно-механічного цеху літ. Б-1, заготовочного корпусу літ. В-1, частина будівлі прохідної літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м, літ. Р - навіс загальною площею 8979,8 кв.м. Для цілей цього договору під визначенням «Предмет іпотеки» в залежності від конкретного застосування розуміються як всі об'єкти на Предмети іпотеки, так і будь-яка їх частина»; 3) в іншій частині позовних вимог ТОВ «Промлітзавод» про визнання недійсним іпотечного договору № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р. відмовити. Заява обґрунтована ст.ст. 2, 3, 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 217 ЦК України, ст.ст. 25, 112-114 ГПК України.

Представник позивача просить відмовити в задоволенні заяви, рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд залишити без змін. У письмовому відзиві зазначено наступне. Відповідно до витягу КП «БТІ м. Донецька» № 18313638 від 31.03.2008 р., який був наданий під час укладення договору іпотеки, позивачу належить 94/100 ідеальної частки будівель, 6/100 частки належить на праві власності ТОВ «Донавтопром», що свідчить про те, що об'єкт нерухомого майна (єдиний майновий комплекс) по вул. Молодих Шахтарів, 37 м. Донецька є майном, що знаходиться у спільній частковій власності. Відповідно до договору дарування від 01.02.2008 р. у власність позивача переходить 2/1000 ідеальних частин будівель, в т.ч. літ. Ж-1 - будівля прохідної, шлакоблок, загальною площею 43,5 кв.м. Ця будівля входить до складу предмета іпотеки та власність на неї є спільною частковою. Разом з тим, позивач наполягає на тому, що усі будівлі, розташовані по вул. Молодих Шахтарів, 37 м. Донецька, без виділення їх в окремі об'єкти нерухомого майна, без присвоєння кожному об'єкту окремої адреси, є окремим об'єктом нерухомого майна, право власності на яке є спільним частковим, оскільки відомі частки (долі) кожного з співвласників; частина цих будівель, без виділення їх у окремі об'єкти нерухомого майна, не можуть бути предметом іпотеки, що є підставою для визнання договору іпотеки недійсним; відсутність нотаріальної згоди інших співвласників на передачу частини нерухомого майна, що входить до складу майна спільної часткової власності, також є підставою для визнання договору іпотеки недійсним. Решта будівель, яка входить до складу предмета іпотеки, була придбана за договорами купівлі-продажу та входила до єдиного цілісного майнового комплексу заводу-продавця. При продажу будівлі не були виділені як окремі об'єкти нерухомого майна. Придбавши частину невиділених в окремі об'єкти нерухомого майна приміщень, позивач набув статусу співвласника цілісного майнового комплексу на праві спільної часткової власності, оскільки частка позивача вважається визначеною, адже передані будівлі конкретних площ. Тому договір іпотеки, вчинений щодо окремих будівель (літ. А-2, Б-1, В-1, Ж-1, Р) поширюється на інші будівлі, що відносяться до єдиного об'єкту нерухомого майна. Об'єкт нерухомого майна вважається виділеним, якщо йому присвоєна окрема адреса. Той факт, що усі будівлі зареєстровані за однією адресою: вул. Молодих Шахтарів, 37 м. Донецька та під одним реєстраційним номером, свідчить, що вони входять до складу єдиного об'єкту нерухомого майна. Таким чином, перелічені у п. 1.2 договору іпотеки будівлі не можуть бути предметом іпотеки, оскільки не є виділеними в натурі в окремі об'єкти нерухомого майна.

Представник відповідача вважає заяву законною та обґрунтованою, в письмовому поясненні від 21.01.2015 р. зазначив слідуюче. В матеріалах справи № 28/214пд відсутні будь-які право встановлювальні документи на майно, що є предметом оспорюваного договору іпотеки № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р., які б підтверджували право спільної часткової власності на майно у ТОВ «Промлітзавод», ТОВ «Донавтопром», ТОВ «Донбасоптмебель». Навпаки, відповідно до листа КП БТІ від 21.02.2012 р. № 01-3/4938 право власності на об'єкти нерухомого майна за іншими особами, крім ТОВ «Промлітзавод», не зареєстровано. Тобто, на момент укладання спірного іпотечного договору нерухоме майно, що виступало предметом договору, знаходилося у приватній власності позивача і усі об'єкти нерухомості, що передавалися в іпотеку, були фактично виділені в натурі, тому ніякої згоди співвласників на укладання спірного договору не було потрібно. На підставі ст.ст. 182, 316, 328, 356, 357 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., п.п. 1, 2, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. просить заяву ТОВ «Фірма Преміум Плюс» задовольнити в повному обсязі.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, витребувані судом документи не надали.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судових засідань, призначених на 21.01.2015 р., на 30.01.2015 р. розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет.

Суд визнав можливим вирішити спір у порядку ст. 75 ГПК України у відсутність третіх осіб за наявними матеріалами, оригінали яких оглядались у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника, позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промлітзавод» до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ, в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» задоволені, визнано недійсним іпотечний договір № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2012 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2012 р., рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2014 р. прийнято до розгляду заяву ТОВ «Фірма Преміум Плюс» про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. по справі № 28/214пд за нововиявленими обставинами.

Розгляд даної справи по суті господарським судом Донецької області завершений не був, що підтверджено поясненнями представників сторін, наданими у судових засіданнях, та процесуальними документами. Зокрема, ухвалою господарського суду Донецької області від 17.06.2014 р. відкладено розгляд справи на 25.06.2014 р. Судове засідання, призначене на 25.06.2014 р., не відбулося.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.

Матеріали господарської справи № 28/214пд із господарського суду Донецької області до господарського суду Запорізької області передані не були. Листом господарського суду Донецької області від 03.09.2014 р. № 01-40/221, направленого голові Вищого господарського суду України, копія листа - на адресу господарського суду Запорізької області, господарський суд Донецької області повідомив про неможливість направлення справ, які знаходяться в провадженні господарського суду Донецької області, до господарського суду Запорізької області в зв'язку із контролюванням незаконним військовим угрупуваннями міста Донецька.

Статтею 3 зазначеного Закону визначено, що справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Таким чином, розгляд по суті заяви ТОВ «Фірма Преміум Плюс» про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. по справі № 28/214пд за нововиявленими обставинами здійснюється господарським судом Запорізької області.

Відповідно до ч. 1, п. 1. ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, які мають істотне значення для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

На підставі даної статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Розглянувши матеріали заяви, дослідивши представлені докази в їх сукупності та вислухавши пояснення заявника та представників сторін, суд встановив, що заява підлягає задоволенню на наступних підставах.

Судом встановлено, що 24.06.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі заступника голови правління Промінвестбанку - начальника філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області» (іпотекодержатель, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промлітзавод» (позивач у справі) укладений іпотечний договір № 15-94/17-3274/08 (посвідчений 29.08.2008 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою В.А., за реєстровим № 6562).

Відповідно до п. 1.2 договору предметом іпотеки за цим договором є:

а) нерухомість, РПВН 3506969, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, які складаються з: А-2 - будівля админпобут. корпусу, цегла, загальною площею 1166,7 кв.м; - Б-1 - будівля рем. мех. цеху, загальною площею 4596,4 кв.м; В-1 - заготов. корпус, цегла, загальною площею 3188,3 кв.м; Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м будівлі прохідної, шлакоблок; Р - навіс, що складає 94/100 ідеальної частки.

б) частка у праві спільної часткової власності іпотекодавця на об'єкти нерухомого майна, що розташовано за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, яка складає 94% (або 94/100 ідеальної частки), згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за № 18313638 від 31.03.2008, реєстраційний номер 3506969, номер запису 7524, в книзі 5дкв-184, бдкв-144, 7дкв-21, далі за текстом «Предмет іпотеки-2», що виражена в будівлях: адміністративно-побутового корпусу, літ. А-2, ремонтно-механічного цеху, літ. Б-1, заготовочного корпусу, літ. В-1, частині літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м, літ. Р - навіс, загальною площею 8979,8 кв.м. Для цілей цього договору під визначенням «Предмет іпотеки» в залежності від конкретного застосування розуміються як всі об'єкти на Предмети іпотеки, так і будь-яка їх частина.

Відповідно до мотивувальної частини рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд за спірним договором іпотеки відбулася передача в іпотеку нерухомого майна, незареєстрованого у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, без згоди співвласників, що не відповідає положенням ст.ст. 5, 6 Закону України «Про іпотеку».

31.03.2014 р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор), який є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Преміум Плюс» (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги № 19-1/12-2014, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору усі належні первісному кредитору права вимоги за договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Промлітзавод»: кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-1227/08 від 24.06.2008 р. разом із додатковими договорами щодо змін та доповнень до вищезазначеного кредитного договору. За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання усіх обов'язків, що випливають з кредитного договору. В зв'язку з укладенням цього договору здійснюється відступлення прав за усіма договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором.

У пункті 1.9 даного договору зазначено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між первісним кредитором та боржником було укладено іпотечний договір № 15-94/17-3274 від 24.06.2008 р. Новий кредитор набуває всіх прав первісного кредитора щодо оскарження рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. по справі № 28/214пд, перегляду за ново виявленими обставинами, внесення змін до реєстру обтяжень, здійснення дій щодо реєстрації припинення обтяження за іпотечним договором, тощо.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.10.2012 р. у справі № 5006/27/109б/2012 визнано ТОВ «Промлітзавод» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру по справі, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Лєснова С.О. Відповідно до ухвали суду від 15.04.2014 р. у справі № 5006/27/109б/2012 у реєстрі вимог кредиторів станом на 14.04.2014 р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» замінений на ТОВ «Фірма Преміум Плюс».

Заявник (ТОВ «Фірма Преміум Плюс») просить визнати недійсним іпотечний договір № 15-94/17-3274/08 в частині включення до підпункту «а» пункту 1.2 договору нерухомості - літ. Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м будівлі прохідної, включення до пункту 1.2 підпункту «б».

Як вбачається з Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Інформація з Реєстру) (індексний номер 21065612 від 29.04.2014 р.) нерухоме майно (будівлі), реєстраційний номер 3506969, загальною площею 9580,7 кв.м, за адресою: м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37 належить: ТОВ «Промлітзавод» - літ. В-1, літ. А-2, літ. Б-1, частина літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м; ТОВ «Донавтопром» - літ. Н-1, частина літ. Ж-1 площею 15,1 кв.м; ТОВ «Донбаспромебель» - літ. У-1 (номер запису: 7524 в книзі 5дкв-184).

Статтею 355 ЦК України врегульовано поняття і види права спільної власності. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК)

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК).

Право спільної сумісної власності врегульовано в ст. 368 ЦК України. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст. 369 ЦК співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 даного Закону майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально засвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.ч. 1, 2 ст. 3 даного Закону).

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з Інформації з Реєстру, позивачу належить право власності в цілому на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, а саме: літ. В-1, літ. А-2, літ. Б-1, а також на частину літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м. Частина літ. Ж-1 площею 15,1 кв.м належить ТОВ «Донавтопром» (третя особа у справі).

У підпункті 8.7 пункту 8 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" звернуто увагу господарських судів на те, що Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Згідно з ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи відомості, викладені в Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер 21065612 від 29.04.2014 р.), ці обставини є нововиявленими у розумінні ст.112 ГПК України, мають істотне значення для визначення статусу будівель, переданих в іпотеку. Із них слідує, що позивачем не доведено суду, що нерухоме майно за адресою: м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 37 (літ. А-2, Б-1, В-1, Р) належить позивачу на праві спільної власності (сумісної чи часткової). Заперечення позивача проти заяви про перегляд рішення, викладені в письмовому відзиві, не спростовують висновків суду, викладених вище. А саме: Як вбачається з Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер 21065612 від 29.04.2014 р.), в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за адресою: м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, не зареєстровано як цілісний майновий комплекс, а вказано тип майна: будівлі. Будівлі у технічному описі майна мають чітке визначення щодо належності конкретній юридичній особі: ТОВ «Промлітзавод» належить - літ. В-1, літ. А-2, літ. Б-1, частина літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м; ТОВ «Донавтопром» - літ. Н-1, частина літ. Ж-1 площею 15,1 кв.м; ТОВ «Донбаспромебель» - літ. У-1. У державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно немає визначення ідеальної частки у праві власності, немає посилань на належність ТОВ «Промлітзавод» всього нерухомого майна на праві спільної часткової власності, чи спільної сумісної, а лише вказано на частку будівлі літ. Ж-1.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що передача частини нерухомого майна літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м в іпотеку за оспорюваним іпотечним договором потребувала нотаріально засвідченої згоди співвласника - ТОВ «Донавтопром». Передача в іпотеку іншого нерухомого майна (літ. А-2, Б-1, В-1, Р) такої згоди не потребувала, оскільки належить позивачу на праві приватної власності в цілому. Відповідно, передача в іпотеку нерухомого майна - частини літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м будівлі прохідної, шлакоблок, без нотаріальної на те згоди іншого співвласника, є порушенням ст. 6 Закону України «Про іпотеку» та наслідком - недійсність іпотечного договору в цій частині.

Відповідно до ст. 217 ЦК недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи викладене, заява ТОВ «Фірма Преміум Плюс» судом задовольняється, рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд підлягає скасуванню. Позовні вимоги ТОВ «Промлітзавод» про визнання недійсним іпотечного договору № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р. підлягають частковому задоволенню. Судом визнається недійсним іпотечний договір № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р., укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), в особі філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промлітзавод», у частині: включення до підпункту «а» пункту 1.2 розділу 1 «Предмет договору» наступних умов договору: «-Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м будівлі прохідної, шлакоблок», «що складає 94/100 ідеальної частки»; включення до пункту 1.2 розділу 1 «Предмет договору» підпункту «б» в наступній редакції: «б) частка у праві спільної часткової власності іпотекодавця на об'єкти нерухомого майна, що розташовано за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, яка складає 94% (або 94/100 ідеальної частки), згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк за № 18313638 від 31.03.2008 р., реєстраційний номер 3506969, номер запису 7524, в книзі 5дкв-184, бдкв-144, 7дкв-21, далі за текстом «Предмет іпотеки-2», що виражена в будівлях: адміністративно-побутового корпусу, літ. А-2, ремонтно-механічного цеху, літ. Б-1, заготовочного корпусу, літ. В-1, частині літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м, літ. Р - навіс, загальною площею 8979,8 кв.м. Для цілей цього договору під визначенням «Предмет іпотеки» в залежності від конкретного застосування розуміються як всі об'єкти на Предмети іпотеки, так і будь-яка їх частина».

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати на сплату судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача (доказів відшкодування цих витрат на підставі рішення суду від 04.07.2012 р. у справі №28/214пд не надано), за розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами судовий збір покладається на заявника, оскільки до заяви про прийняття до розгляд заяви, яка надійшла до господарського суду Запорізької області, не долучено доказів сплати збору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймаються рішення - у разі зміни або скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Преміум Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд задовольнити повністю.

Скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 р. у справі № 28/214пд за нововиявленими обставинами.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промлітзавод» про визнання недійсним іпотечного договору № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р. задовольнити частково.

Визнати недійсним іпотечний договір № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р., укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), в особі філії «Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промлітзавод», у частині:

- включення до підпункту «а» пункту 1.2 розділу 1 «Предмет договору» наступних умов договору: «-Ж-1 - частина площею 28,4 кв.м будівлі прохідної, шлакоблок», «що складає 94/100 ідеальної частки»;

- включення до пункту 1.2 розділу 1 «Предмет договору» підпункту «б» в наступній редакції: «б) частка у праві спільної часткової власності іпотекодавця на об'єкти нерухомого майна, що розташовано за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, буд. 37, яка складає 94% (або 94/100 ідеальної частки), згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк за № 18313638 від 31.03.2008 р., реєстраційний номер 3506969, номер запису 7524, в книзі 5дкв-184, бдкв-144, 7дкв-21, далі за текстом «Предмет іпотеки-2», що виражена в будівлях: адміністративно-побутового корпусу, літ. А-2, ремонтно-механічного цеху, літ. Б-1, заготовочного корпусу, літ. В-1, частині літ. Ж-1 площею 28,4 кв.м, літ. Р - навіс, загальною площею 8979,8 кв.м. Для цілей цього договору під визначенням «Предмет іпотеки» в залежності від конкретного застосування розуміються як всі об'єкти на Предмети іпотеки, так і будь-яка їх частина».

В іншій частині позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору № 15-94/17-3274/08 від 24.06.2008 р. відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 00039002) в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" (83062, м. Донецьк, пл. Радянська, 1, ЄДРПОУ 09334636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлітзавод" (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 37, ЄДРПОУ 31714917) судовий збір в сумі 941 (дев'ятсот сорок одна) грн.00 коп. Видати наказ.

Скасувати заходи забезпечення позову, що вжиті відповідно до ухвали господарського суду Донецької області від 30.11.2011 р.

Повне рішення складено 04 лютого 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання).