Ухвала

від 05.02.2015 по справі 821/3770/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3770/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В. судді -Вербицької Н.В. судді -Жука С.І. при секретарі -Богдановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрострой Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

Позивач - ТОВ «Агрострой Інвест» звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зміні в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ТОВ «Агрострой Інвест» за травень 2014 року, на підставі акту від 06.08.2014 року № 277/21-03-22-06/37744423;

- зобов'язати відповідача вилучити з бази даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту № 277/21-03-22-06/37744423 від 06.08.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002652200 від 18.08.2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ на 377459 гривень, з яких за основним платежем на 301967 гривень, за штрафними санкціями на 75492 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було протиправно нараховано грошові зобов'язання з ПДВ, оскільки жодних порушень податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності з ПДВ не було допущено, а висновки відповідача стосовно відсутності документів не відповідають дійсності. Дії відповідача по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, так як законодавством не передбачено право контролюючого органу на підставі акту перевірки змінювати в електронній базі податкової звітності задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ. Вказане можливе лише після визначення платнику податків грошових зобов'язань на підставі податкового повідомлення-рішення та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року адміністративний позов було задоволено частково. Було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 18.08.2013 року № 0002652200. Також було визнано протиправними дії ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області щодо зміни в базі даних «Система «Податковий блок» - співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих ТОВ «Агрострой Інвест» у травні 2014 року на підставі акту від 06.08.2014 року № 277/21-03-22-06/37744423. Було зобов'язано ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області відновити в базі даних «Система «Податковий блок» - співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» показники податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агрострой Інвест», які були відкориговані на підставі акту від 06.08.2014 р. № 227/21-03-22-06/37744423. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що у період з 10.07.2014 року по 16.07.2014 року відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Агрострой Інвест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за травень 2014 року, подальшого використання, реалізації придбаних товарів (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої було складено акт від 06.08.2014 року № 277/21-03-22-06/37744423.

У висновках акту перевірки було встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме було занижено ПДВ по загальній декларації на суму 301967 гривень за травень 2014 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2014 року № 0002652200, яким позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ на 377459 гривень, з яких за основним платежем на 301967 гривень, за штрафними санкціями на 75492 гривень.

З акту перевірки вбачається, що фактичними підставами для нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ стали висновки ДПІ у м. Херсоні:

- стосовно безпідставного формування податкового кредиту у розмірі 61166,67 гривень по відносинах з ТОВ «Фаворит», ПСП Агрофірма «Світанок», оскільки у позивача були відсутні прибуткові накладні, договори на поставку, товарно-транспортні документи, що підтверджують факт відвантаження, перевезення, отримання товарів;

- заниження податкових зобов'язань на 240800 грн. внаслідок відсутності документів (видаткових і податкових накладних), що підтверджують подальшу реалізацію імпортованого товару.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що податкові накладні, виписані ТОВ «Фаворит», ПСП Агрофірма «Світанок» щодо поставки товару позивачу, відповідають вимогам ПК України, а тому податковий кредит по податку на додану вартість у розмірі 61166,67 гривень був правомірно задекларований позивачем на підставі податкових накладних, отриманих від вищевказаних контрагентів. Також суд 1-ї інстанції зазначив, що твердження відповідача щодо реалізації товару позивачем невстановленим особам, та як наслідок не донарахування податкових зобов'язань, не відповідає дійсності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року ТОВ «Агрострой Інвест» до податкового кредиту було включено суму ПДВ, сплачену в ціні товарів, отриманих від ТОВ «Фаворит» у розмірі 16666,67 гривень та від ПСП Агрофірма «Світанок» у розмірі 44500 гривень, всього ПДВ - 61166,67 гривень (т.1 а.с.94-95).

Вказані показники були сформовані за результатами господарських операцій позивача у травні 2014 року з:

- ТОВ «Фаворит» по придбанню автошин на загальну суму 100000 гривень, з яких ПДВ - 16666,67 грн., що підтверджується видатковою накладною від 21.05.2014 року № РН-0000466 (т.1 а.с. 97), податковою накладною від 21.05.2014 р. № 63 (т.2 а.с. 2), розрахунки проведено у безготівковій формі у повному обсязі згідно платіжного доручення від 21.05.2014 року № 243 (т.2 а.с. 3);

- ПСП Агрофірма «Світанок» по придбанню цукру на загальну суму 267000 грн., з яких ПДВ - 44500 грн., що підтверджується видатковою накладною від 23.05.2014 року № ПР-0001584 (т.1 а.с.96), податковою накладною від 22.05.2014 року. № 154/2 (т.2 а.с.4), розрахунки проведено у безготівковій формі у повному обсязі згідно платіжних доручень від 22.05.2014 року №250, №251, №252 (т.2 а.с. 5-7).

Колегія суддів погоджується з твердженням суду 1-ї інстанції, що податкові накладні від 21.05.2014 року № 63 та від 22.05.2014 року № 154/2, на підставі яких ТОВ «Агрострой Інвест» було сформовано податковий кредит у сумі 61166,67 грн., за своїм змістом повністю відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПК України, жодних зауважень до податкових накладних в акті перевірки не міститься.

З апеляційної скарги слідує, що як на підставу відсутності доказів фактичного здійснення операцій позивача з ТОВ «Фаворит» та ПСП Агрофірма «Світанок» ДПІ у м.Херсоні посилається на відсутність прибуткових накладних, договорів на поставку товарів, товарно-транспортних накладних.

Згідно із ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ч.1 ст.181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Колегія суддів вважає, що сторонами повністю виконано умови усних договорів. ТОВ «Фаворит» і ПСП Агрофірма «Світанок» було поставлено товар, це підтверджується видатковими та податковими накладними, а ТОВ «Агрострой Інвест» було здійснено оплату отриманого товару згідно вищевказаних платіжних доручень.

Враховуючи вищевказане колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції відносно того, що твердження відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій у зв'язку з відсутністю письмових договорів на постачання суперечить вимогам законодавства.

Також з матеріалів справи вбачається, що автошини, придбані у ТОВ «Фаворит», доставлялися автомобілем КАМАЗ, який знаходиться в суборенді у ТОВ «Агрострой Інвест» згідно договору від 26.04.2014 року № 26-04 (т.1, а.с. 99-101), та підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.05.2014 року № 22 (т.1, а.с. 98).

Придбаний у ПСП Агрофірма «Світанок» цукор доставлявся на склад ТОВ «Агрострой Інвест» безпосередньо самим постачальником, реквізити автомобіля зазначено у видатковій накладній від 23.05.2014 рокук № ПР-0001584 (РЕНО, держномер НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_5) (т.1, а.с.96).

Зі змісту акту перевірки позивача також вбачається, що відповідач не заперечував факту наявності у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які відображені позивачем у реєстрі отриманих накладних того періоду, в якому були отримані накладні. Крім цього, відповідач не заперечував факту наявності у контрагентів позивача права на складання податкових накладних, тобто їх реєстрацію у встановленому законодавцем порядку у якості платників податку на додану вартість та присвоєння їм індивідуального податкового номеру.

Також ДПІ у м. Херсоні в своїй апеляційній скарзі зазначила, що ТОВ «Агрострой Інвест» згідно контрактів, укладених з нерезидентом SARAY TEKSTIL KUMAS SAN.TIC.LTD.STI ISTANBUL (Туреччина) від 20.04.2014 року № 01/2014 та від 19.05.2014 року № 02/2014-ІSТ було ввезено товар у травні 2014 року на суму 37732164,50 гривень, а згідно контракту, укладеного з нерезидентом VEZZA LIMITED CORPORAION (Панама) від 15.04.2014 року № 01/04-1 було вказано товар на суму 9184272,26 гривень.

При перевірці було встановлено, що увесь імпортований у травні 2014 року товар було реалізовано у тому ж місяці, підтвердженням чого є його відсутність на кінець місяця на залишках по рахунку 281 «Товари на складі» «ТМЦ: Місця зберігання: Агрострой-імпорт», а дебетовий оборот за місяць по цьому рахунку відповідає кредитовому.

Крім товару, що був проданий покупцям та списання собівартості якого підтверджено карткою рахунку 902 «Собівартість товару (Д - 902 К 281)», на картці рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» залишилися суми по операціях оприбуткування товару (Д 281 К 632), що не були списані на собівартість товару та по яких не було виписано видаткових та податкових накладних, а саме по товару, отриманого по ВМД: № 6878 від 01.05.2014 року, № 7295 від 08.05.2014 року, № 7301 від 09.05.2014 року, № 7473 від 13.05.2014 року, № 7480 від 13.05.2014 року, № 17249 від 18.05.2014 року, №17248 від 18.05.2014 року, № 17832 від 22.05.2014 року, № 17996 від 23.05.2014 року.

Перелік товару, що є на обліку у картці 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та якого не має на залишку рахунку 281 «ТМЦ: Місце зберігання: Агрострой-імпорт», наведений у додатку 3 до акту перевірки.

За умови, що по рахунку 281 «ТМЦ: Місця зберігання: Агрострой-імпорт» обороти за період балансували, тобто, увесь імпортований товар було продано, то на думку перевіряючих можна було вважати, що товар, отриманий по ВМД: № 17996, № 6878, № 7295 частково був проданий невстановленим особам, на що не були нараховані податкові зобов'язання.

На спростування цих тверджень в матеріалах справи наявні вантажно-митні декларації №6878, №7295, №7301, №7473, №17233, №17249, №17248, №17832, №17996, а також до кожної цієї вантажно-митної декларації наявні видаткові та податкові накладні, що є підтвердженням відвантаження товару позивачем покупцям (т.1, а.с. 117-235).

Часткова невідповідність кількості товару, зазначеного у ВМД, кількості реалізованого, зазначеного у видаткових накладних (придбання менше реалізації), пояснюється тим, що партія товару, який реалізувався, складається з декількох партій придбання.

Вся реалізація товару за травень 2014 року, за наслідками якої ТОВ «Агрострой Інвест» сформовані податкові зобов'язання, була відображена в акті перевірки. Податкові накладні описані на сторінках 16-67 акту, при цьому суми податку на додану вартість вказані в акті перевірки по кожному контрагенту відповідають сумам податку на додану вартість, які були віднесені ТОВ «Агрострой Інвест» до складу податкових зобов'язань .

Відповідно до абз. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Приписами п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючі вищевказані вимоги та те, що позивачем повністю підтверджено реалізацію придбаного товару покупцям видатковими та податковими накладними, які надавалися відповідачу під час перевірки і описані у акті перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, щодо протиправності висновків ДПІ у м.Херсоні про завищення ТОВ «Агрострой Інвест» податкових зобов'язань у травні 2014 року на 240800 гривень та про протиправність податкового повідомлення-рішення №0002652200 від 18.08.2014 року.

З матеріалів справи також вбачається, що за результатами перевірки позивача ДПІ у м.Херсоні було сформовано податкове повідомлення-рішення №0002652200 від 18.08.2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ на 377459 грн., з яких за основним платежем на 301967 грн., за штрафними санкціями на 75492 грн. Дане податкове повідомлення-рішення оскаржилося позивачем в рамках цієї адміністративної справи, а тому визначена на його підставі сума податкових зобов'язань згідно ст.56 ПК України є неузгодженою.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

ТОВ «Агрострой Інвест» у податковій звітності із ПДВ за травень 2014 року відобразило як податкові зобов'язання так і податковий кредит за господарськими операціями із контрагентами-постачальниками та покупцями, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ.

Разом з тим, як вбачається з витягу з ІС «Податковий блок», ДПІ у м. Херсоні було здійснено коригування та внесено зміни до ІС «Податковий блок» - співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні МДЗ України» щодо обнулювання податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2014 року на підставі висновків акту № 277/21-03-22-06/37744423 від 06.08.2014 року, незважаючи на те, що за результатами перевірки відповідачем частково не підтверджені ці показники, а грошові зобов'язання, нараховані згідно податкового повідомлення-рішення від 18.08.2014 року № 0002652200 є неузгодженими у зв'язку з їх оскарженням у судовому порядку.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, зокрема, підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

Пунктом 2.3 Методичних рекомендацій передбачено, що приймання та обробка податкової звітності з ПДВ здійснюється відповідно до вимог глави 2 «Податкова звітність» Кодексу, а згідно пп.2.5.5 п.2.5 - реалізація матеріалів камеральної перевірки, прийняття повідомлень-рішень за її результатами та порядок оскарження її результатів проводиться у встановленому порядку.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що оскільки, за результатами перевірки ТОВ «Агрострой Інвест» податкові зобов'язання є неузгодженими, то відповідачем безпідставно змінено показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість на підставі акту від 06.08.2014 р. № 277/21-03-22-06/37744423.

Такої ж практики притримується Вищий адміністративний суд у своїх ухвалах від 26 листопада 2014 року по справі №К/800/52944/14 та від 01 грудня 2014 року у справі №К/800/45844/14.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрострой Інвест» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /підпис/Ю.В. Яковлев Суддя: /підпис/Н.В. Вербицька Суддя: /підпис/С.І. Жук