Постанова

від 31.01.2015 по справі 826/17817/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2015 року № 826/17817/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів Добрівської Н.А., Саніна Б.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України провизнання протиправними дій, зобо'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України від 09 вересня 2014 року в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 192 від 07 серпня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України від 09.09.2014 року в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження є незаконним, необґрунтованим та протиправним з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений. Надав через канцелярію суду заперечення проти позову з обґрунтуванням правомірності винесення спірного рішення.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що наказом ГУЮ у Київській області Міністерства юстиції України від 01.07.2014 року № 445/12 відповідно до Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року № 1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 року на № 1113/23645 та доручення Міністерства юстиції України від 28.05.2014 року № С-8370/13.2 призначено проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, протягом трьох робочих днів - 10, 11, 14 липня 2014 року; для проведення перевірки створено комісію; позивача до 09.07.2014 року зобов'язано надати вмотивовану відповідь на запит від 02.07.2014 року № 260-6-1/6 та копії документів, що підтверджують виконання вимог, викладених у запиті.

Підставою для проведення перевірки слугувала скарга від гр. ОСОБА_3 від 15.04.2014 року та від 19.05.2014 року. Предметом перевірки є діяльність арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ПАТ « 5-й Київський авторемонтний завод».

На запит від 02.07.2014 року № 260-6-1/6 ГУЮ у Київській області Міністерства юстиції України, яким у позивача витребувано копії документів щодо виконання ним повноважень розпорядника майна, а саме: розгляду заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, визнання їх або відхилення з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення; ведення реєстру вимог кредиторів; аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища; надання господарському суду та комітету кредиторів пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; прийняття до свого відання майна боржника, в тому числі бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів; наявності підстав для виготовлення дублікатів печатки та штампів; наявності офісу для здійснення своєї діяльності, забезпечення організації роботи в офісі, позивачем надано пояснення від 09.07.2014 року № 01-16/1 з підтверджуючими документами згідно переліку.

Комісією 14.07.2014 року було складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 35/14, у якій зазначено про грубе порушення ч. 4 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: арбітражним керуючим виготовлено дублікат печатки всупереч Закону; порушення абз. 5 п. 3.4. Порядку: не надано підтвердження відповіді представнику акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на повідомлення від 14.04.2014 року та 22.04.2014 року про запис на прийом; порушення п. 1.2 Розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 року № 447/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 року за № 431/22963, згідно яких арбітражний керуючий повинен забезпечити отримання доставленої йому в установленому законодавством порядку кореспонденції із застосуванням електронного цифрового підпису, а саме не надано доказів отримання кореспонденції за поштовою скринькою АДРЕСА_1; порушення абз.2 ч.3 ст.22 Закону - ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України; порушення ч.5 ст.23 Закону, а саме: без обґрунтування підстав визнано вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн.; порушення абз.2 ч.3 ст.22 Закону - ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України; грубе порушення абз.10 ч.2 ст.22 Закону, п.1 ч.2 ст.98 Закону, ч.3 ст.98 Закону, а саме: арбітражним керуючим не надавалось жодних пропозиції комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; грубе порушення п. 1 ч. 2 ст. 98, ч. 1 ст. 116 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"»та п. 1.1., 1.3. Наказу Міністерства юстиції України № 129/5 від 18.01.2013 року «Про деякі питання ведення та подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) статистичної звітності, оперативної звітності та інформації про свою діяльність».

Не погоджуючись із вказаними в довідці порушеннями, арбітражним керуючим ОСОБА_1 було подано зауваження від 18.07.2014 року № 01-16/6, у яких викладено обґрунтування відсутності жодних із зазначених порушень та додано копії документів.

За результатами перевірки комісією було складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 40/33 від 23 липня 2014 року, згідно якого встановлено, що були допущені наступні порушення:

- ч.5 ст.23 Закону - в частині визнання вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн.;

- п.п. 1.5 п. 3 розділу 1 та п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 року № 447/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 року за № 431/22963 - щодо відправлення арбітражним керуючим 21.07.2014 відповіді представнику акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на повідомлення від 14.04.2014 року та 22.04.2014 року про запис на прийом;

- абз. 10. ч. 2 ст. 22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону - щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - не підлягають усуненню;

- абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону - щодо ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України;

- ч. 4 ст. 41 Закону - щодо виготовлення арбітражним керуючим дублікату печатки всупереч Закону - підлягають усуненню.

За результатами перевірки комісія дійшла до висновку, що допущені порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 є грубими та призвели до порушення законних прав та інтересів боржника. Відповідно до абз. 1 п. 6. 11 розділу VI Порядку - у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.

Згідно абз.2 п.6.11 орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Міністерства юстиції України, який забезпечує організацію роботи Дисциплінарної комісії, щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. До пропозицій орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими.

Згідно подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 07.08.2014 року № 192 Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено матеріали перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ПАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих.

Листом Міністерства юстиції України від 21.08.2014 року позивача повідомлено, що 04.09.2014 року відбудеться чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, до порядку денного якого включено питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та запропоновано позивачу прибути для участі в засіданні та наданні пояснень.

09 вересня 2014 року позивачем надано Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих письмові пояснення щодо подання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відповідно до яких викладено обґрунтування відсутності зазначених порушень.

Згідно протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) № 18/09/14 від 09.09.2014 року вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 192 від 07.08.2014 року; внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту з питань банкрутства на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту з питань банкрутства повідомити про прийняте рішення арбітражного керуючого ОСОБА_1 та Головне управління юстиції у Київській області.

На виконання вимог ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до Міністерства юстиції України направлено подання від 09.09.2014 року № 96 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

На підставі подання та протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів) Міністерством юстиції України було видано наказ № 1566/5 від 22 вересня 2014 року, яким на арбітражного керуючого ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та зобов'язано Департамент з питань банкрутства забезпечити внесення відповідного запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України діє в межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395/2011, у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України. Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року № 1135-р «Питання Міністерства юстиції» з 21.11.2011 року Міністерство юстиції розпочало виконувати функції державного органу з питань банкрутства, визначені Указом Президента України від 06.04.2011 року № 395. Одночасно з цим набрали чинності всі нормативно-правові акти Мін'юсту з питань банкрутства.

Так, зокрема, наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 03.07.2013 року за №1113/23645, затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (надалі - Порядок №1284/5).

Відповідно до п. 1.3 Порядку №1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст), як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства (далі - орган контролю).

Згідно з п. п. 2.1, вищезазначеного Порядку, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

У відповідності до п. 2.6 Порядку №1284/5, підставами для проведення позапланової перевірки є: подання арбітражним керуючим письмової заяви до органу контролю про проведення перевірки за його бажанням; звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю; виявлення недостовірності даних, заявлених у документах, поданих арбітражним керуючим для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); неподання або подання не в повному обсязі в установлений строк арбітражним керуючим документів обов'язкової звітності або виявлення недостовірності даних у документах обов'язкової звітності, поданих арбітражним керуючим; перевірка виконання арбітражним керуючим розпоряджень, виданих за результатами проведення планових чи позапланових перевірок органом контролю; встановлення Дисциплінарною комісією невідповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства, зазначеного в пункті 2.2 цього розділу, та направлення звернення (скарги), що було(а) підставою для проведення відповідної позапланової перевірки, для проведення додаткового контролю; рішення Дисциплінарної комісії щодо проведення органами контролю додаткового контролю на підставі заяв та скарг, які надійшли на розгляд Дисциплінарної комісії; виявлення Мін'юстом або органом контролю у процесі реалізації повноважень державного органу з питань банкрутства ознак невиконання чи неналежного виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків; невиконання арбітражним керуючим вимог рішень (ухвал, постанов) господарського суду у справах про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі доручення Міністерства юстиції України № с-8370/13.г та скарги гр. ОСОБА_3 від 15.04.2014 року та від 19.05.2014 року, Головним управлінням юстиції у Київській області було проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ПАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» з питань, порушених у скарзі.

За результатами перевірки комісією встановлено, що були допущені наступні порушення:

- ч. 5 ст. 23 Закону - в частині визнання вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн.;

- п.п. 1.5 п. З розділу 1 та п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 за № 431/22963 - щодо відправлення арбітражним керуючим 21.07.2014 відповіді представнику акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на повідомлення від 14.04.2014 та 22.04.2014 про запис на прийом;

- абз. 10. ч. 2 ст. 22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону - щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - не підлягають усуненню;

- абз. 2 ч. З ст. 22 Закону - щодо ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України;

- ч. 4 ст. 41 Закону - щодо виготовлення арбітражним керуючим дублікату печатки всупереч Закону - підлягають усуненню.

Стосовно порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 23 Закону - в частині визнання вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суд м. Києва від 07.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/19021/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства « 5-й Київський авторемонтний завод» (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» № 213 (5099) від 19.11.2013 року. Таким чином, строк протягом якого кредитори мають право заявити свої грошові вимоги до боржника спливає 18.12.2013 року.

Враховуючи час обігу поштової кореспонденції 26.12.2013 року. до розпорядника майна надійшла заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з кредиторськими вимогами № 140-0-0- 00/8/2652 від 18.12.2013 року, що підтверджується результатами відстеження пересилання поштових відправлень та не заперечується сторонами згідно наданих письмових пояснень та заперечень.

Повідомленням від 28.12.2013 року арбітражним керуючим повідомлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про результати розгляду грошових вимог від 18.12.2013 року б/н. Згідно вищевказаного повідомлення у відповідності до положень абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону - розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, також зазначено про включення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до реєстру вимог кредиторів у справі № 910/19021/13, в сумі 13675670,83 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника, повідомлено про час і місце проведення попереднього судового засідання.

На виконання ч. 5 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до Господарського суду м. Києва, розпорядником майна було надано відповідні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Згідно абз.3 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 грошові вимоги всіх конкурсних і забезпечених кредиторів незалежно від того, чи є заперечення стосовно цих вимог, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Таким чином, вимоги конкурсних та забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення, розглядаються господарським судом та ухвалою попереднього засідання суд визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів, а вимоги ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядником майна виконано в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року у справі № 910/19021/13 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод», кредиторами визнано TOB «С-Проект» на суму 1328770,49 грн. (четверта черга); AT «Райффайзен Банк Аваль» на суму 3539,75 дол. США, що еквівалентно 28293,22 грн. (шоста черга); AT «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 1658651,13 дол. США, що еквівалентно 13257598,48 грн., такими, що забезпечені заставою майна боржника; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працівники ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на суму 86 229,96 грн. (перша черга). В описовій частині ухвали Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року досліджено всі наявні докази у справі та встановлено, що вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» визнаються судом обґрунтованими в повному обсязі, з яких: 1658651,13 дол. США, що еквівалентно 13257598,48 грн., є такими, що забезпечені заставою майна боржника, а вимоги в розмірі 3539,75 дол. США, що еквівалентно 28293,22 грн., підлягають включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону розпорядник майна вніс до реєстру вимог кредиторів окремо відомості про нерухоме майно боржника, яке є предметом застави Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» згідно договору іпотеки № 010/14/03/485 від 27.05.2008 року. Крім того, судом встановлено, що заборгованість ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ґрунтується на договорах фінансової та майнової поруки, укладених між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Тандем-Авто».

Відповідно до абз.7 ч.2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

18 березня 2014 року Київським апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу Боржника на ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року по справі № 910/19021/13 та винесено постанову, якою скаргу ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року по справі № 910/19021/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 року скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року у справі № 910/19021/13 про банкрутство ПАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року, справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду. Станом на дату розгляду адміністративної справи відомості стосовно призначення до судового розгляду справи № 910/19021/13 відсутні.

Відповідач при проведенні перевірки позивача дійшов висновку, що арбітражним керуючим грубо порушено ч.5 ст.23 Закону, а саме: без обґрунтування підстав визнано вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн.

Проте, проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вимоги ч. 5 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядником майна виконано, а комісія з проведення перевірки не може давати оцінку щодо обґрунтованості визнання або не визнання вимог кредиторів у справі, у тому числі вимоги ПAT «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн., оскільки таке питання є предметом виключно судового розгляду.

Стосовно порушення позивачем абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону - щодо ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Висновки викладені в Акті № 40/33 обґрунтовуються тим, що арбітражним керуючим було допущено помилку, а саме: суму штрафу у розмірі 154217,95 грн. на користь TOB «С-Проект» було включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, замість шостої.

Відповідно до абз.2 ч 3 ст.22 Закону - розпорядник майна зобов'язаний вести реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до п.3.1. Розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 02.07.2010 року № 788, заповнення реєстру в процедурі розпорядження майном здійснюється розпорядником майна з моменту опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2013 року у справі № 910/19021/13 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Проект" (03115, м. Київ, вул. Хмельницька, 10, оф. 184, ідентифікаційний код 33237916) до Приватного акціонерного товариства « 5-й Київський авторемонтний завод» у розмірі 1328770,49 грн. та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Таким чином, починаючи з 19.11.2013 року розпорядник майна ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» повинен заповнювати реєстр вимог кредиторів та вести реєстр вимог кредиторів ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод».

Вищезазначеною ухвалою було визначено суму безспірних вимог кредитора та визнано відповідні грошові вимоги ініціюючого кредитора TOB «С-Проект» у складі 1226295,90 грн. - основний борг, 27407,35 грн. - збитки від інфляції, 58019,92 грн. - 3 % річних, 17047,32 грн. судові витрати, пов'язані із розглядом у господарському суді міста Києва справи № 13/234.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Таким чином, до реєстру вимог кредиторів ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» віднесені безспірні грошові вимоги TOB «С-Проект» у розмірі 1328770,49 грн. до четвертої черги задоволення, які ґрунтується на винесеній у справі № 910/19021/13 ухвалі від 07.11.2013 року. Віднесені вимоги розглянуті на попередньому засіданні, не заперечувались Боржником та ініціюючим кредитором TOB «С-Проект». Ухвала Господарського суду м. Києва від 07.11.2013 року в частині визнання вимог ініціюючого кредитора не оскаржувалась (апеляційна скарга була подана арбітражним керуючим ОСОБА_6 в частині призначення розпорядником майна ПАТ 5-й Київський авторемонтний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_1 та прийняти нове рішення, яким призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_6).

З матеріалів справи вбачається, 14.01.2014 року арбітражним керуючим сформовано клопотання про затвердження реєстру вимог кредиторів, яке подано до Господарського суду міста Києва 15.01.2014 року; 15.01.2014 року сформовано клопотання про доручення до матеріалів справи реєстру вимог кредиторів, отриманого канцелярією суду 20.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року у справі №910/19021/13 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод», кредиторами визнано у тому числі TOB «С-Проект» на суму 1328770,49 грн. (четверта черга).

На попередньому засіданні господарським судом було розглянуто всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника, а також ті що визнані боржником та винесено ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів по справі № 910/19021/13, визначено черговість та зобов'язано надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.

На виконання вищезазначеної ухвали, розпорядником майна було надано уточнюючий реєстр вимог кредиторів ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод».

Відповідно до абз.7 ч.2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

18 березня 2014 року Київським апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу Боржника на ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року по справі № 910/19021/13 та винесено постанову, якою скаргу ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року по справі № 910/19021/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 року скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року у справі № 910/19021/13 про банкрутство ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 року, справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду. Станом на момент розгляду адміністративної справи відомості про призначення до розгляду справи № 910/19021/13 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 року № 788 заповнення реєстру здійснюється за результатами попереднього засідання суду. При цьому заповнюється графа 6 реєстру шляхом унесення розміру визнаних господарським судом вимог кредиторів, визначених ухвалою господарською суду за результатами попереднього засідання.

Якщо ухвалою господарського сулу за результатами попереднього засідання встановлено черговість задоволення окремих вимог кредиторів іншу, ніж була встановлена боржником, розпорядник майна вносить відповідні зміни до графи 7 реєстру.

Таким чином, реєстр вимог кредиторів ведеться у відповідності до норм чинного законодавства України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 р. № 788, а порушення викладені в Акті № 40/33 є необґрунтованими.

Стосовно порушення позивачем вимог абз. 10. ч. 2 ст. 22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону - щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - не підлягають усуненню , суд зазначає наступне.

Комісія з проведення перевірки проаналізувавши всі матеріали справи, зокрема узагальнений висновок ФОП ОСОБА_7 від 24.03.2014 року щодо аналізу господарської діяльності відновлення платоспроможності ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» та висновок Державного науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 19.05.2014 року встановила, що арбітражним керуючим не надавалось жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, чим грубо порушено абз. 10 ч. 3 ст. 22, п. 1 ч. 2 ст. 98, ч. ст. 98 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч.1, 2 ст.22 Закону під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

Розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.

Частинами 10, 11 статті 23 Закону передбачено, що фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо).

У процедурі розпорядження майном боржник за участю розпорядника майна готує план санації боржника відповідно до вимог статті 29 цього Закону та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Відповідно до ч.2, 3 ст.98 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано пояснення від 09.07.2014 року № 01-16/1, згідно який з метою встановлення можливості відновлення платоспроможності боржника та визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) були проведені засідання комітету кредиторів від 19.02.2014 року та 24.02.2014 року, на яких був присутній Боржник. Комісія з проведення перевірки встановила, відповідно до протоколу зборів кредиторів від 11.02.2014 року № 1 було обрано комітет кредиторів у складі TOB «С-Проект». Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів від 19.02.2014 року № 1 присутні: представник TOB «С-Проект», представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розпорядник майна та керівник боржника. На засідання комітету кредиторів було надано письмовий звіт про проведену роботу під час виконання повноважень розпорядника майна, який взято до уваги та погоджено звіт про нарахування грошової винагороди. У зв'язку з неоднозначною позицією, щодо подальшого провадження у справі питання щодо переходу до наступної процедури вирішено розглянути на наступному засіданні комітету кредиторів, яке призначено на 24.02.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди. Таким чином, вирішення питання щодо переходу до іншої процедури належить до виключної компетенції комітету кредиторів.

Згідно протоколу комітету кредиторів від 24.02.2014 року № 2 присутні: представник TOB «С-Проект», представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розпорядник майна та керівник боржника. Вирішено уповноважити розпорядника майна Боржника звернутись до Господарського суду м. Києва з клопотанням про визнання ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та ліквідатором призначити арбітражного керуючого ОСОБА_1

Крім того, з метою запобігання банкрутству та визначення подальшої процедури боржника, позивачем додатково було залучено експертів для надання відповідної оцінки стосовно можливого відновлення платоспроможності боржника.

Згідно узагальненого висновку ФОП ОСОБА_7 від 24.03.2014 року щодо аналізу господарської діяльності відновлення платоспроможності ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод», експерти, що здійснювали аналіз господарської діяльності щодо відновлення платоспроможності ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод», звертають увагу управлінського персоналу боржника на неможливість відновити платоспроможності боржника власними силами. Відповідно рекомендують розглянути можливість щодо залучення зовнішніх інвесторів з метою відновлення платоспроможності. Експерти також, вказують на те, що боржник у 2012 році є збитковим та має негативну рентабельність, хоча в 2013 році намітилась позитивна тенденція.

Згідно п.п. 4, 6 висновку Державного науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 19.05.2014 року, ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» у період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року мав можливість виконати свої зобов'язання; у 2011 та 2013 році мав позитивний фінансовий результат, а отже, було прибутковим. У той же час, за результатами діяльності у 2012 році боржник мав збитки.

Як випливає з вищезазначених висновків та встановлено комісією з проведення перевірки, без залучення інвестора або фізичної особи та/або юридичної особи, які бажають взяти участь у санації боржника, відновлення платоспроможності боржника не можливо.

Проте, під час процедури розпорядження майном заяв від осіб, які бажають взяти участь в санації Боржника та пропозицій щодо санації Боржника до розпорядника майна або суду не надходили.

Таким чином, суд вважає, що позивачем здійснено всі можливі заходи щодо запобіганню банкрутству Боржника та виконано вимоги ст. 22, 98 Закону, у зв'язку з чим висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону є необґрунтованими.

Стосовно порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 41 Закону - щодо виготовлення арбітражним керуючим дублікату печатки всупереч Закону, суд зазначає наступне.

Постановою господарського суду м. Києва від 26.03.2014 року у справі № 910/19021/13 визнано банкрутом ПАТ « 5-й Київський авторемонтний завод», Призначено ліквідатором ПАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» арбітражного керуючого ОСОБА_1

Відповідно до п. 12 резолютивної частини вищезазначеної постанови припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 26.03.2014 року.

В судовому засіданні 26.03.2014 року були присутні від Боржника ОСОБА_8, розпорядник майна ОСОБА_1, кредитор TOB «С-Проект», кредитор AT «Райффайзен Банк Аваль», представник працівників ОСОБА_9, що підтверджується постановою Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 року, що, в свою чергу, свідчить про те, що про прийняте рішення господарського суду посадові особи та трудовий колектив ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» знали починаючи з 26.03.2014 року.

Відповідно до ч.6 ст.41 Закону - протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Таким чином, строк протягом якого посадові особи зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору спливає 09.04.2014 року.

З пояснень позивача вбачається, що електронним повідомленням 27.03.2014 року (в матеріалах справи міститься копія фіскального чеку від 27.03.2014 року) було проінформовано посадових осіб ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» про необхідність передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Крім того, позивачем видано наказ № 1 від 31.03.2014 року, яким виконання повноважень керівника (органів управління) та функцій з управління та розпорядження майном Приватного акціонерного товариства « 5-й Київський авторемонтний завод» покладено на ліквідатора ОСОБА_1 та наказ № 2 від 31.03.2014 року, яким зобов'язано посадових осіб ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору; ліквідатору ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» ОСОБА_1 прийняти до свого відання бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута; забезпечити збереження прийнятого майна. Проте, судом не приймається до уваги дане твердження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на його підтвердження.

24 березня 2014 року між ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» та TOB «Студентські мережі» укладено Договір про поворотну фінансову допомогу № 1-11/13-фд, відповідно до умов якого ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» позичив 1600000,00 грн. у TOB «Студентські мережі» строком до 01.07.2014 року. Договір підписано Головою правління ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» без погодження з розпорядником майна.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо одержання позик.

Водночас, під час виконання своїх повноважень позивачу стало відомо про те, що 31.03.2014 року з рахунку ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» №26007001044471, відкритому в ПАТ КБ «Хрещатик» м. Київ (МФО 300670), було здійснено списання коштів в розмірі 1328770,49 грн. З платіжного доручення № 156 вбачається, що воно було подане до банку 31.03.2014 року та виконано в цей же день, про що свідчать відбитки печатки банку - ПАТ «КБ «Хрещатик» на даному платіжному дорученні.

Відповідно до п.3.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 (далі - Інструкція) платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

На платіжному дорученні № 156 відповідно до вимог додатку 8 до Інструкції поставлений відбиток печатки, зразок якої заявлений банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки, а також підписи осіб, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки.

Отже, з викладеного вбачається, що розпорядження коштами (майном) банкрута у розмірі 1328770,49 грн. відбулось 31.03.2014 року, тобто після припинення судом повноважень органів управління банкрута.

Таким чином, платіжне доручення № 156, на виконання якого були списані кошти з рахунку банкрута, було подане до банку - ПАТ «КБ «Хрещатик» неповноважними особами, в порушення вимог постанови господарського суду м. Києва від 26.03.2014 року по справі №910/19021/13 та ч.2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», постанови Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 року по справі № 910/19021/13, ліквідатор звернувся з відповідними заявами про кримінальне правопорушення до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві та Прокуратури в м. Києві, копії яких наявні в матеріалах справи.

04 квітня 2014 року позивачем направлено цінний лист з описом вкладення, яким ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» повідомлено про необхідність передачі ліквідатору Приватного акціонерного товариства « 5-й Київський авторемонтний завод» наявної бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності з проханням надіслати відповідь на адресу: АДРЕСА_1, ОСОБА_1

Крім того, з адміністративного позову вбачається, що позивач 04.04.2014 року прибув за місцезнаходженням ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64) та додатково повідомлено про необхідність передачі наявної бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, про що на повідомлені від 02.04.2014 року № 01-21/04-27 стоїть відмітка про отримання повідомлення 04.04.2014 року.

17 квітня 2014 року позивачем повторно направлено цінний лист з описом вкладення, яким ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод», яким повідомлено Боржника про необхідність передачі ліквідатору Приватного акціонерного товариства « 5-й Київський авторемонтний завод» наявної бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з не передачею бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, ліквідатором у відповідності до ч. 4 ст. 41 Закону було виготовлено дублікат печатки для забезпечення збереження майна, а також блокування рахунків Банкрута.

Відповідач в наданих запереченнях посилається на копію ухвали Солом'янського районного суду у справі № Ікс/760/3661/14/760/13409/14-к на бездіяльність старшого слідчого Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, згідно якої комісія встановила, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 встановлено факт виготовлення дублікату печатки ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» всупереч встановленим нормам законодавства.

Судом не приймається дане твердження, оскільки в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі судових рішень копія вказаної ухвали № Ікс/760/3661/14/760/13409/14-к відсутня.

Проте, суд погоджується з наявністю в діях позивача порушень ч. 4 ст. 41 Закону - щодо виготовлення арбітражним керуючим дублікату печатки всупереч Закону, оскільки дана норма є імперативною, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження втрати печатки.

Стосовно порушення позивачем вимог п.п. 1.5 п. 3 розділу І та п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 за № 431/22963 (далі по тексту - Правила організації діловодства та архіву арбітражного керуючого) - щодо відправлення арбітражним керуючим 21.07.2014 року відповіді представнику акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на повідомлення від 14.04.2014 та 22.04.2014 про запис на прийом, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 1.5. п.3 розділу І Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого арбітражний керуючий при здійсненні своєї діяльності забезпечує організацію діловодства та архіву, зокрема: складення, оформлення, реєстрацію і виконання документів щодо його діяльності; формування та збереження справи боржника (банкрута) у справі про банкрутство, щодо якої він виконує повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора (далі - справа боржника); розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з питань його діяльності у строки, визначені законодавством; складення номенклатури справ на підставі примірної номенклатури справ; формування справ відповідно до номенклатури справ; зберігання документів, пов'язаних з його діяльністю; підготовку для передавання документів у разі припинення його діяльності до відповідної архівної установи або архіву Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі за місцезнаходженням офісу арбітражного керуючого (далі - управління юстиції) згідно із законодавством.

Згідно викладених в адміністративному позові доводів, 23.04.2014 року на засіданні комітету кредиторів на запит представника акціонерів ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» позивачем було надано пояснення на запит ОСОБА_11 стосовно того, де знаходиться офіс позивача (місце реєстрації відповідає відомостям внесеним до Єдиного реєстру арбітражних керуючих) та про можливість особистого прийому, що відображено у протоколі.

Також в матеріалах справи міститься копія повідомлення від 21.07.2014 року щодо надання інформації на запити від 14.04.2014 року та 22.04.2014 року, направленого боржнику 21.07.2014 року цінним листом з описом вкладення, яким позивач повідомляє, що відомості про місцезнаходження офісу та контактні дані містяться в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих та про можливість здійснення прийому за попередньою домовленістю у зручний для ОСОБА_11 час за місцезнаходженням ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод».

Відповідно до п.1.3. правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) діловодство арбітражного керуючого ведеться з дотриманням цих Правил, Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348, Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Державного комітету архівів України від 16 березня 2001 року № 16, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 травня 2001 року за № 407/5598 (зі змінами), ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), та інших нормативно-правових актів у сфері архівної справи та діловодства.

Пунктом 3 розділу 3 правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлено порядок опрацювання та надсилання вихідних документів, відповідно до якого вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються кур'єрською, фельд'єгерською службами.

З акту перевірки та заперечень відповідача вбачається, що скаржником надано копію телеграми від представника акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» про запис на прийом від 14.04.2014 року, відправлену за адресою згідно публічного реєстру арбітражних керуючих: АДРЕСА_2, адреса для листування АДРЕСА_1. Згідно з копією повідомлення телеграма від 14.04.2014 року на адресу офісу АДРЕСА_2 не доставлено з відміткою «адресат вибув»; згідно з копією повідомлення від 15.04.2014 року телеграма від 14.04.2014 року на адресу для листування АДРЕСА_1 не доставлено з відміткою зазначеної а/с немає.

Представником акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» повторно було надіслано повідомлення про запис на прийом від 22.04.2014 року на адресу АДРЕСА_1. На підтвердженням відправлення вищевказаного повідомлення надано копію фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 22.04.2014 року № 0350 та копію опису вкладення до поштового переказу. Копія повідомлення про запис на прийом від 22.04.2014 року також відправлено на адресу офісу АДРЕСА_2. На підтвердження відправлення вищевказаного повідомлення надано копію фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 22.04.2014 року № 0351 та копію опису вкладення до поштового переказу.

Проте, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження отримання позивачем вказаних телеграм, а також підтверджується, що відповідно до бланку арбітражного керуючого ОСОБА_1 вказана адреса для листування: АДРЕСА_1.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем надано відповідь від 21.07.2014 року на повідомлення від 14.04.2014 та 22.04.2014 року, а також в усному порядку надано відповідь на вказані запити 23.04.2014 року на засіданні комітету кредиторів, про що зазначено в протоколі № 5 зборів комітету кредиторів ПрАТ «Київський авторемонтний завод», у зв'язку з чим суд вважає доводи відповідача в цій частині необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що з матеріалів перевірки не вбачається перевірка Комісією дотримання позивачем вимог п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого, оскільки згідно п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого передбачено, що за рішенням арбітражного керуючого до його архіву можуть передаватися справи тимчасового (до 10 років включно) зберігання. У цьому випадку такі справи повинні зберігатися окремо від справ тривалого (понад 10 років) зберігання та з кадрових питань.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Арбітражного керуючого ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.24 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 року № 81/5, під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що до арбітражного керуючого ОСОБА_1 раніше не застосовувались дисциплінарні стягнення.

Крім того, Комісія при винесенні рішення стосовно накладення на позивача дисциплінарного стягнення виходила з того, що останнім порушено вимоги ч. 5 ст. 23 Закону - в частині визнання вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн; п.п. 1.5 п. З розділу 1 та п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 за № 431/22963 - щодо відправлення арбітражним керуючим 21.07.2014 відповіді представнику акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на повідомлення від 14.04.2014 та 22.04.2014 про запис на прийом; абз. 10. ч. 2 ст. 22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону - щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - не підлягають усуненню; абз. 2 ч. З ст. 22 Закону - щодо ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України; ч. 4 ст. 41 Закону - щодо виготовлення арбітражним керуючим дублікату печатки всупереч Закону - підлягають усуненню, з яких порушення вимог ч. 5 ст. 23 Закону - в частині визнання вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн; п.п. 1.5 п. З розділу 1 та п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 за № 431/22963 - щодо відправлення арбітражним керуючим 21.07.2014 відповіді представнику акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на повідомлення від 14.04.2014 та 22.04.2014 про запис на прийом; абз. 10. ч. 2 ст. 22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону - щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; абз. 2 ч. З ст. 22 Закону - щодо ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України спростовані матеріалами справи.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що у Дисциплінарної комісії не було законодавчо обґрунтованих підстав для прийняття рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Згідно з п.9 ч.1 ст.3 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень п.1 Положення про Дисциплінарну комісію, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) утворюється при Міністерстві юстиції України як державному органі з питань банкрутства, виходячи з чого, відповідачем в даній адміністративній справі є Міністерство юстиції України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, виходячи з наявних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України від 09 вересня 2014 року, оформлене протоколом № 18/09/14 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 192 від 07 серпня 2014 року; внесення подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендації Департаменту з питань банкрутства на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; б) внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендації Департаменту з питань банкрутства повідомити про прийняте рішення арбітражного керуючого ОСОБА_1 та Головне управління юстиції у Київській області.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді Н.А. Добрівська

Б.В. Санін