Постанова

від 27.05.2015 по справі 826/17817/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17817/14

Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К. Ю.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Арбітражний керуючий ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України від 09.09.2014 року в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №192 від 07.08.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що згідно подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення від 07.08.2014 року №192 Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено матеріали перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ПАТ «5-й Київський авторемонтний завод» для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих.

Листом Міністерства юстиції України від 21.08.2014 року позивача повідомлено, що 04.09.2014 року відбудеться чергове засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, до порядку денного якого включено питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та запропоновано позивачу прибути для участі в засіданні та наданні пояснень.

09.09.2014 року позивачем надано Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих письмові пояснення щодо подання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відповідно до яких викладено обґрунтування відсутності зазначених порушень.

Згідно протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) №18/09/14 від 09.09.2014 року вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 192 від 07.08.2014 року; внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту з питань банкрутства на підставі подання Комісії про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту з питань банкрутства повідомити про прийняте рішення арбітражного керуючого ОСОБА_3 та Головне управління юстиції у Київській області.

На виконання вимог ст.107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до Міністерства юстиції України направлено подання від 09.09.2014 року №96 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

На підставі подання та протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів) Міністерством юстиції України було видано наказ №1566/5 від 22.09.2014 року, яким на арбітражного керуючого ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та зобов'язано Департамент з питань банкрутства забезпечити внесення відповідного запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог, заявлених ОСОБА_3 є рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України від 09.09.2014 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №192 від 07.08.2014 року, вказане рішення носить рекомендований характер, фактичне стягнення накладає Міністерством юстиції України, що і підтверджує наказ №1566/5 від 22.09.2014 року, яким на арбітражного керуючого ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що за результатами перевірки комісією діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3, було складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 40/33 від 23 липня 2014 року, згідно якого встановлено, що були допущені наступні порушення:

- ч.5 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - в частині визнання вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13257598,48 грн.;

- п.п. 1.5 п. 3 розділу 1 та п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 року № 447/5 , - щодо відправлення арбітражним керуючим 21.07.2014 відповіді представнику акціонера ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» на повідомлення від 14.04.2014 року та 22.04.2014 року про запис на прийом;

- абз. 10. ч. 2 ст. 22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону - щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону - щодо ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України;

- ч. 4 ст. 41 Закону - щодо виготовлення арбітражним керуючим дублікату печатки всупереч Закону.

Колегія суддів при розгляді даного спору вказує на наступне.

Стосовно порушення ч.5 ст.23 Закону, то згідно ч.3 ст.22 Закону, розпорядник майна зобов'язаний повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог. Проте, положеннями ч.2 ст.25 Закону передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Таким чином, вимоги кредиторів визнаються та затверджуються саме судом, а не розпорядником майна, але його пояснення у справі має суттєве значення, а як свідчать докази він визнавав безпідставно спірний борг, що свідчить про порушення ним інтересів юридичної особи яку він представляє.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року у справі №910/19021/13 визнано кредитором АТ «Райффайзен Банк Аваль».

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що арбітражним керуючим порушено ч.5 ст.23 Закону, а саме - без обґрунтування підстав визнано вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 13 257 598,48 грн.

Щодо порушення ч.3 ст.22 Закону, яке виразилось у веденні реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України, то як видно з матеріалів справи, розпорядник майна з 19.11.2013 року повинен заповнювати та вести реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 року №788 зазначено: 4.1 Заповнення реєстру здійснюється за результатами попереднього засідання суду. 4.2. При цьому заповнюється графа 6 реєстру шляхом унесення розміру визнаних господарським судом вимог кредиторів, визначених ухвалою господарського суду за результатами попереднього засідання. 4.3. Якщо ухвалою господарського суду за результатами попереднього засідання встановлено, черговість задоволення окремих вимог кредиторів іншу, ніж була встановлена боржником, розпорядник майна вносить відповідні зміни до графи 7 реєстру, що не було дотримано позивачем.

Відтак, реєстр вимог кредиторів проводився з порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів» від 02.07.2010 року №788.

Щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, то з огляду на узагальнений висновок ФОП ОСОБА_5 від 24.03.2014 року стосовно аналізу господарської діяльності відновлення платоспроможності ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» та висновку Державного науково-дослідницько експертно-криміналістичного центру МВС України від 19.05.2014 року, які колегія суддів визнає належними та допустимими доказами, та приходить до висновку, що арбітражним керуючим не надавалось жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника з відповідними наслідками. А отже, вказаною бездіяльністю порушено ч.3 ст.22, п.1 ч.2 ст.98, ч.3 ст.98 Закону.

Стосовно порушень законодавства при виготовленні дублікатів печатки та штампів, то колегія суддів погоджується з доводами апелянта, адже, під час виконання повноважень ліквідатора банкрута, 31.03.2014 з рахунку ПрАТ « 5-й Київський авторемонтний завод» було здійснено списання 1 328 770, 49 грн. З платіжного доручення №156 вбачається, що воно було подане до банку та виконано цього ж дня. З огляду на це, судова колегія встановила, що розпорядження коштами банкрута відбулось після припинення судом повноважень органів управління банкрута, а платіжне доручення було подане неповноважними особами в порушення вимог постанови Господарського суду м. Києва від 26.03.2014 по справі №910/19021/13 та ч.2 ст.38 Закону.

А отже, в зв'язку з не передачею бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, та інших цінностей, ліквідатором у відповідності до ч.4 ст.41 Закону було виготовлено дублікат печатки.

А отже, арбітражним керуючим порушено ч.4 ст.41 Закону та порядок виготовлення дублікату печатки, в зв'язку з тим, що дана норма є імперативною, та встановлює перелік випадків для виготовлення дублікату печатки.

З огляду на те, що висновок, викладений в оскаржуваному рішенні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України від 09.09.2014 року в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №192 від 07.08.2014 року, - здійснений на підставі встановлених порушень арбітражним керуючим вимог чинного законодавства під час виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ПАТ « 5-й Київський авторемонтний завод», відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у даному випадку.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності належних правових підстав для задоволення вимог Арбітражного керуючого ОСОБА_3 та скасування оскаржуваного рішення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України надав до суду належні докази правомірності своїх дій, рішень, та апеляційних вимог.

Оцінюючи в сукупності матеріали справи та норми законодавства, суд дійшов висновку, що апелянтом доведено правомірність своїх вимог, а тому даний позов не підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, було не повно встановлено обставини справи, і не враховано вимоги законодавства.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 31.01.2015 року, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин, у відповідності до ст.202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2015 року - скасувати, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Арбітражного керуючого ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.