Ухвала

від 13.09.2017 по справі 826/17817/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/26880/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Черпак Ю.К.,

Штульман І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач,) до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ, відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

за касаційною скаргою Арбітражного керуючого ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) МЮУ від 09 вересня 2014 року в частині накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №192 від 07 серпня 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2015 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2015 року, прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що згідно подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення від 07 серпня 2014 року №192 Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено матеріали перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3 під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ПАТ 5-й Київський авторемонтний завод для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих.

Згідно протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) №18/09/14 від 09 вересня 2014 року вирішено застосувати до ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 192 від 07 серпня 2014 року; внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту з питань банкрутства на підставі подання Комісії про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення: а) підготувати проект наказу про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; б) внести запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження; рекомендувати Департаменту з питань банкрутства повідомити про прийняте рішення арбітражного керуючого ОСОБА_3 та Головне управління юстиції у Київській області.

На виконання вимог ст.107 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом до МЮУ направлено подання від 09 вересня 2014 року №96 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

На підставі подання та протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів) Міністерством юстиції України було видано наказ №1566/5 від 22 вересня 2014 року, яким на арбітражного керуючого ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та зобов'язано Департамент з питань банкрутства забезпечити внесення відповідного запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих МЮУ не було законодавчо обґрунтованих підстав для прийняття рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції посилався на те, що висновок, викладений в оскаржуваному рішенні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих МЮУ від 09 вересня 2014 року в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №192 від 07 серпня 2014 року, - здійснений на підставі встановлених порушень позивачем вимог чинного законодавства під час виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ПАТ 5-й Київський авторемонтний завод , відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки комісією діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_3, було складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача № 40/33 від 23 липня 2014 року, згідно якого встановлено, що були допущені наступні порушення: ч.5 ст.23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон) в частині визнання вимог ПАТ Райффайзен Банк Аваль на суму 13257598,48 грн.; п.п. 1.5 п. 3 розділу 1 та п.п. 4.3 п. 4 розділу III Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2013 року № 447/5, щодо відправлення арбітражним керуючим 21 липня 2014 відповіді представнику акціонера ПрАТ 5-й Київський авторемонтний завод на повідомлення від 14 квітня 2014 року та 22 квітня 2014 року про запис на прийом; абз. 10. ч. 2 ст. 22 Закону, п. 1 ч. 2 ст. 98 Закону, ч. 3 ст. 98 Закону - щодо ненадання арбітражним керуючим жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника, що стало підставою для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону - щодо ведення реєстру вимог кредиторів з порушенням норм чинного законодавства України; ч. 4 ст. 41 Закону - щодо виготовлення арбітражним керуючим дублікату печатки всупереч Закону.

При цьому, колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що предметом позовних вимог, заявлених ОСОБА_3 є рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Міністерства юстиції України від 09 вересня 2014 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання №192 від 07 серпня 2014 року, вказане рішення носить рекомендаційний характер, фактичне стягнення накладено Міністерством юстиції України, що і підтверджує наказ №1566/5 від 22 вересня 2014 року, яким на арбітражного керуючого ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та яке не оскаржувалось позивачем в судовому порядку.

Що стосується правомірності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) МЮУ від 09 вересня 2014 року, то вони здійснені на підставі встановлених порушень ОСОБА_3 вимог чинного законодавства під час виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ПАТ 5-й Київський авторемонтний завод .

Зокрема положеннями ч.2 ст.25 Закону передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2014 року у справі №910/19021/13 визнано кредитором АТ Райффайзен Банк Аваль . Отже, арбітражним керуючим порушено ч.5 ст.23 Закону, а саме - без обґрунтування підстав визнано вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль на суму 13 257 598,48 грн.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів від 02.07.2010 року №788 зазначено: 4.1 Заповнення реєстру здійснюється за результатами попереднього засідання суду. 4.2. При цьому заповнюється графа 6 реєстру шляхом унесення розміру визнаних господарським судом вимог кредиторів, визначених ухвалою господарського суду за результатами попереднього засідання. 4.3. Якщо ухвалою господарського суду за результатами попереднього засідання встановлено, черговість задоволення окремих вимог кредиторів іншу, ніж була встановлена боржником, розпорядник майна вносить відповідні зміни до графи 7 реєстру, що не було дотримано позивачем. Реєстр вимог кредиторів проводився з порушенням норм Закону та Наказу Міністерства економіки України Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів від 02.07.2010 року №788.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надавалось жодних пропозицій комітету кредиторів стосовно можливості відновлення платоспроможності боржника з відповідними наслідками, а вказаною бездіяльністю позивачем порушено ч.3 ст.22, п.1 ч.2 ст.98, ч.3 ст.98 Закону.

Вивчивши платіжне доручення №156 від 24 березня 2014 року суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що воно було подане до банку та виконано цього ж дня. З огляду на це, суд прийшов до висновку, що розпорядження коштами банкрута відбулось після припинення судом повноважень органів управління банкрута, а платіжне доручення було подане неповноважними особами в порушення вимог постанови Господарського суду м. Києва від 26 березня 2014 року по справі №910/19021/13 та ч.2 ст.38 Закону. В зв'язку з не передачею бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, та інших цінностей, ліквідатором у відповідності до ч.4 ст.41 Закону було виготовлено дублікат печатки та порушено ч.4 ст.41 Закону та порядок виготовлення дублікату печатки, в зв'язку з тим, що дана норма є імперативною, та встановлює перелік випадків для виготовлення дублікату печатки.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду апеляційної інстанції про те, що висновок, викладений в оскаржуваному рішенні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих МЮУ від 09 вересня 2014 року в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення здійснений на підставі встановлених порушень позивачем вимог чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним судового рішення.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

Ю.К. Черпак

І.В. Штульман