Рішення

від 03.02.2015 по справі 910/211/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа № 910/211/15-г Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" доПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк" простягнення 25 989 грн 33 коп. Представники сторін: від позивача:Нестерова М.Ю., довіреність від 28.01.2015 від відповідача: Василевський О.А., довіреність від 29.12.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.01.2015 до господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення 26 036 грн 06 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №11/283, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 та Вищого господарського суду України від 28.05.2014, з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за орендними платежами за договором оренди приміщення від 12.03.2008 за період з 01.08.2011 по 27.09.2011 в сумі 89 515 грн 20 коп. Зважаючи на встановленість факту прострочення виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 11 444 грн 32 коп. інфляційного збільшення боргу, 7 711 грн 34 коп. 3% річних та 6 880 грн 40 коп. пені, а всього 26 036 грн 06 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 порушено провадження у справі № 910/211/15-г, розгляд справи призначений на 03.02.2015.

02.02.2015 від позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли документи на виконання вимог ухвали суду. Також від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 11 232 грн 74 коп. інфляційного збільшення боргу, 7 838 грн 18 коп. 3% річних та 6 918 грн 41 коп. пені, а всього 25 989 грн 33 коп.

В судове засідання 03.02.2015 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Дана заява прийнята судом до розгляду, подальший розгляд справи відбувається в межах 25 989 грн 33 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.2015 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив.

У судовому засіданні 03.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД АКС» (надалі - орендодавець») та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», (надалі - «орендар») укладено договір оренди (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендодавця в оренду на весь строк оренди, як він зазначений у статті 2.1 далі, вбудовані нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150, загальною площею 71,90 кв.м., в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-4, згідно із технічною документацією, виготовленою Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк 13.09.2002.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що орендодавець передає орендарю, а орендар приймає приміщення від орендодавця за актом приймання-передачі приміщень не пізніше, ніж 19.03.2008.

Відповідно до п. 3.2 Договору щомісячна орендна плата за період з дати початку до закінчення перших 3 місяців строку оренди становить суму у гривнях, яка дорівнює еквіваленту 1 250,00 Євро згідно з офіційним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Згідно з п. 3.4 Договору починаючи з 4 місяця з дати підписання цього договору щомісячна орендна плата становить суму у гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 3 750,00 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури орендодавця.

На виконання умов Договору позивачем були передані відповідачу в оренду приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Горького, 150, загальною площею 71,90 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі приміщень від 17.08.2008.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11. 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт передачі приміщень в оренду (акт приймання-передачі приміщень від 17.08.2008) та користування ними відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначено в п. 2.1 Договору, строк оренди за цим Договором розпочинається від дати підписання сторонами акту приймання передачі приміщення та продовжується протягом п'яти років від дати початку.

З 01.05.2009 укладений між сторонами Договір оренди було розірвано. Даний факт встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі № 48/298 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АКС» до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення 142 971 грн 25 коп., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №11/283, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 та Вищого господарського суду України від 28.05.2014, з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за орендними платежами за договором оренди приміщення від 12.03.2008 за період з 01.08.2011 по 27.09.2011 в сумі 89 515 грн 20 коп.

За змістом ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що спір у справі № 910/211/15-г виник між тими ж сторонами, рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі №48/298 та рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №11/283 мають преюдиційне значення, а встановлені ними обставини повторного доведення не потребують.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11 232 грн 74 коп. інфляційного збільшення боргу, 7 838 грн 18 коп. 3% річних за період з 10.08.2011 по 24.07.2014 та 6 918 грн 41 коп. пені за період з 10.08.2011 по 09.03.2012.

Відповідач в заперечення проти позову вказує на факт розірвання договору з 01.05.2009, а відтак відсутність підстав для нарахування йому пені, а також на неможливість нарахування втрат від інфляції, оскільки орендна плата встановлена в іноземній валюті, а саме в євро.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури орендодавця. Орендодавець повинен виставити рахунок-фактуру на сплату орендної плати не пізніше, ніж за 5 банківських днів до 10 числа місяця кожного календарного місяця строку оренди. У випадку затримки виставлення орендодавцем рахунку-фактури строк оплати відсувається на відповідний строк.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено, що позивачем при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат неправильно визначено період прострочення, а саме з 10.08.2011 за рахунком №С/ТД-00406 від 29.07.2011 та з 10.09.2011 за рахунком №С/ТД-00447 від 31.08.2011. Суд при розрахунку застосовує інший період, оскільки прострочення відповідача за зобов'язанням з оплати орендних платежів почалось:

- 16.08.2011 за рахунком №С/ТД-00406 від 29.07.2011, отриманим відповідачем 08.08.2011;

- 15.09.2011 за рахунком №С/ТД-00447 від 31.08.2011, отриманим відповідачем 06.09.2011.

За перерахунком суду з відповідача підлягають стягненню 11 449 грн 88 коп. інфляційного збільшення боргу, 7 796 грн 78 коп. 3% річних за період з 16.08.2011 по 24.07.2014.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно неможливості нарахування втрат від інфляції у зв'язку із встановленням орендної плати в іноземній валюті, оскільки це спростовується матеріалами справи, а саме:

- п. 3.4. договору, в якому вказано, що орендна плата становить суму в гривнях;

- рахунками-фактурами №С/ТД-00406 та №С/ТД-00447, які виставлені в гривнях.

Не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру інфляційних втрат та 3% річних, суд задовольняє вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 11 232 грн 74 коп та 3% річних в сумі 7 796 грн 78 коп.

Стосовно нарахованої відповідачеві пені за порушення строків оплати суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Позивач у позовній заяві зазначив, що підставою для нарахування пені є умови договору. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що нарахування пені здійснено на підставі п 9.3. договору оренди.

Зважачи на те, що договір оренди розірваний з 01.05.2009, про що зазначено в рішенні господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі №48/298 та рішенні господарського суду міста Києва від 11.09.2013 у справі №11/283, які мають преюдиційне значення для даної справи, а також не заперечується сторонами, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 6 918 грн 41 коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 19 029 грн 52 коп.

Судові витрати відповідно до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 337 грн 74 коп.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ідентифікаційний код 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АКС" (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 81-А, ідентифікаційний код 25120188) 11 232 (одинадцять тисяч двісті тридцять дві) грн 74 коп. інфляційних втрат, 7 796 (сім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн 78 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн 74 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 09.02.2015

Суддя Н.Б. Плотницька