Рішення

від 03.02.2015 по справі 910/25059/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа № 910/25059/14 За позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБО"

про стягнення 127 365,58 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Кулініч А.П.(дов. від 19.12.2014)

Від відповідача: Богун С.О.(директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 22 від 16.12.2010 у розмірі 127 365,58 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2014 порушено провадження у справі №910/25059/14 та призначено до розгляду на 16.12.2014.

16.12.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 25.12.2014.

Представник позивача в судове засідання 25.12.2014 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 25.12.2014 прибув представник відповідача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 13.01.2015.

В судове засідання 13.01.2015 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду клопотання про об"єднання справ № 910/25059/14 та № 910/25060/14 в одне провадження, оскільки дані справи ідентичні. Суд відмовив в задоволенні даного клопотання, оскільки воно не достатньо мотивоване.

Суд прийшов до висновку про витребування доказів.

Ухвалою суду від 13.01.2015 продовжено строк розгляду справи № 910/25059/14 на п`ятнадцять днів.

Відкладено розгляд справи на 03.02.2015.

В судове засідання 03.02.2015 представники позивача та відповідача з'явилися, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича. Тимчасову адміністрацію в АТ "ЄВРОГАЗБАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 "Про початок процедури ліквідації АТ "ЄВРОГАЗБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК" (далі - АТ "ЄВРОГАЗБАНК") та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ЄВРОГАЗБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно.

Вказана інформація розміщена на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та у розумінні ст. 35 ГПК України є загальновідомою.

16.12.2010 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (далі по тексту Банк, позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДБО" (далі по тексту позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір №22 (далі Кредитний договір).

У відповідності із п. 1.1, 1.3. 1.4.1. Кредитного договору, Позичальнику було надано кредит в сумі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень терміном по 10.12.2012 зі сплатою процентів, за користування кредитом в межах строку, у розмірі 23,5% річних. Протягом дії Кредитного договору між Банком та Позичальником були укладені наступні Договори про внесення змін:

- 10.12.2012 Банком було продовжено термін повернення кредиту до 11.12.2013;

- 11.12.2013 Банком було продовжено термін повернення кредиту до 16.12.2014.

Проте, ТОВ «БУДБО» порушило взяті на себе зобов'язання згідно Кредитного договору, а саме порушено п.3.3.2., відповідно до якого позичальник зобов'язується сплачувати плату за кредит та інші платежі на рахунки відповідно до Кредитного договору.

Листом від 26.08.2014 за вих. № 2574-6.1-20 Банк надіслав листа Позичальнику про усунення порушень та виконання зобов'язань по Кредитному договору з вимогою про негайне погашення заборгованості.

Проте, відповідач відмовився від виконання умов договору і станом на день розгляду справи загальна заборгованість відповідача у відповідності до розрахунку заборгованості складає 127 365,58 (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 58 копійок, зокрема:

- непогашена заборгованість по основній сумі кредиту - 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень 00 коп.

- прострочена заборгованість по процентах - 7 107,95 (сім тисяч сто сім) гривень 95 коп.

- сума нарахованої пені за несвоєчасну сплату процентів - 257,63 (двісті п'ятдесят сім) гривень 63 коп.

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Банк має право відмовитися від надання кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості Позичальником за Договором, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції зокрема у випадку невиконання Позичальником умов Договору.

За змістом розділу 1 Договору, користування кредитом є платним, при цьому під терміном плата за кредит розуміється як проценти, так і комісії (п. 1.4.)

За користування кредитними коштами у межах встановленого в п. 1.4.2. договору строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 23, 50% річних.

Сплата процентів здійснюється з 1 по 5 число місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності до п. 1.3. Договору 1, в день дострокового погашення заборгованості, або в день дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору 1, забезпечення зобов'язань за Договором є майнові права на депозитний внесок Богун Тетяни Григорівни в сумі 120 000, 00 грн.

Позивач вважає, що відповідачем прострочено повернення суми кредиту, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 22 від 16.12.2010 (Договір) у розмірі 127 365,58 (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 58 копійок, зокрема:

- непогашена заборгованість по основній сумі кредиту - 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень 00 коп.

- прострочена заборгованість по процентах - 7 107,95 (сім тисяч сто сім) гривень 95 коп.

- сума нарахованої пені за несвоєчасну сплату процентів - 257,63 (двісті п'ятдесят сім) гривень 63 коп.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що вимоги позивача (банку) про стягнення 127 365,58 грн. є безпідставними у зв'язку з поєднанням в одній особі боржника та кредитора, а відтак на думку відповідача правовідносини між ним та банком є припиненими у відповідності до ст. 606 ЦК України

За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стосовно доводів відповідача про збіг боржника і кредитора в одній особі, то суд вважає за необхідне зазначити таке:

Стаття 606 ЦК України, передбачає можливість припинення зобов'язань в разі поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Проте ст. 602 ЦК України містить невичерпний перелік вимог, зарахування яких не допускається. Обмеження зарахування, як правило, пов'язані із особистим характером вимог або із їх призначенням та метою.

Таке поєднання може бути наслідком правонаступництва, причому як загального, так і сингулярного. Так, для фізичних осіб поєднання можливе внаслідок спадкування, коли, наприклад, боржник є спадкоємцем свого кредитора. Для юридичних осіб подібна ситуація може виникнути внаслідок ліквідації з правонаступництвом (злиття, приєднання тощо).

Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.07.2014 № 57 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» розпочата процедура виведення АТ «ЄВРОГАЗБАНК» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 111 від 13.10.2014 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації на один місяць до 17.11.2014 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 121 від 18.11.2014 розпочато ліквідацію AT «ЄВРОГАЗБАНК».

Положеннями статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно- правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України зарахування однорідних вимог не допускається у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, станом на сьогоднішній день позивач знаходиться на стадії ліквідації і в ньому триває ліквідаційна процедура, тому ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним, всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин з банком, в яких стороною є позивач, лише в тій частині, що не суперечить положенням спеціального закону.

Частиною 1 ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку. Відповідно до якої кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

Тобто зарахування вимог Боржника, що є Кредитором в одній особі згідно приписами ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України не допускаються, оскільки дане зарахування порушить порядок задоволення вимог кредиторів.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фондом не відшкодовується грошові кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань.

Проте в разі належно виконання Відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором майнова порука Вкладника припиниться, що відповідно буде підставою для внесення Вкладника до реєстру вкладників які мають право на відшкодування у відповідності до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Щодо позовних вимог, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

За своєю правовою природою Договір є кредитним договором.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо здійснення кредитування відповідача.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем обов'язок щодо погашення кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитними коштами та комісії відповідно до умов Договору 1 не виконано.

Таким чином, факт порушення відповідачем умов Договору судом встановлено.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором загальна сума заборгованості становить 127 365,58 (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 58 копійок, зокрема:

- непогашена заборгованість по основній сумі кредиту - 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень 00 коп.

- прострочена заборгованість по процентах - 7 107,95 (сім тисяч сто сім) гривень 95 коп.

- сума нарахованої пені за несвоєчасну сплату процентів - 257,63 (двісті п'ятдесят сім) гривень 63 коп.

Контррозрахунку строкової та простроченої кредитної заборгованості, а також пені за несвоєчасність повернення кредиту, суду не надано, жодних заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку відповідач не зазначив.

Перевіривши розрахунок строкової заборгованості, простроченої заборгованості, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства та умовам Договору.

Щодо нарахованої позивачем пені, суд зазначає таке.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки. При цьому сторони погодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Перевіривши наданий позивачем, розрахунок пені, враховуючи погоджений сторонами відмінний від передбаченого в ст. 232 ГК України строк нарахування пені, суд вважає розрахунок обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 257,63 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачем доказів сплати коштів на користь позивача за Договором 1 суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем суду також не надано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 127 365,58 (сто двадцять сім тисяч триста шістдесят п'ять) гривень 58 копійок, зокрема:

- непогашена заборгованість по основній сумі кредиту - 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень 00 коп.

- прострочена заборгованість по процентах - 7 107,95 (сім тисяч сто сім) гривень 95 коп.

- сума нарахованої пені за несвоєчасну сплату процентів - 257,63 (двісті п'ятдесят сім) гривень 63 коп.

З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору в порядку п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір стягується з відповідача в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБО" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 77/1, кв. 28, код ЄДРПОУ 36477206) на користь публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 16, код ЄДРПОУ 34693790) основний борг за кредитом в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп., прострочену заборгованість по процентам в розмірі 7 107 (сім тисяч сто сім) грн. 95 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 257(двісті п'ятдесят сім) грн. 63 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБО" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 77/1, кв. 28, код ЄДРПОУ 36477206) в дохід державного бюджету України 2 547(дві тисячі п'ятсот сорок сім) грн. 31 коп. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 09.02.2015