Постанова

від 06.02.2015 по справі 908/4704/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" лютого 2015 р.                                                                    Справа № 908/4704/14   Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя  Гребенюк Н. В. при секретарі Полубояриній Н.В. за участю прокурора – Ногіна О.М. представників сторін: позивача  –  не з'явився відповідача  -    не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Асса-Групп", м. Запоріжжя (вх. №110 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.14 у справі № 908/4704/14 за  позовом    Прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою  здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Міського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя до  ТОВ "Асса-Групп", м. Запоріжжя про стягнення 13806,44 грн. ВСТАНОВИЛА: Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 р. у справі № 908/4704/14 (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Асса-Групп", м. Запоріжжя на користь  Міського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя штраф  сумі 13806,38 грн. Стягнуто з ТОВ "Асса-Групп", м. Запоріжжя на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1826,81 грн. В іншій частині позову відмовлено. Відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач зазначає про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за невиконання умов договору, оскільки вважає, що строк виконання зобов'язання для відповідача не наступив. При цьому відповідач заперечує факт отримання письмової заявки на поставку товару, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження її направлення позивачем. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, оскільки вони повністю спростовуються наявними у справі доказами. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення – без змін. Крім того, позивач просив розглянути справу за відсутності його представника. Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що твердження відповідача не доводять наявності порушень судом матеріального та процесуального права та не підтверджені будь-якими доказами, посилаючись на те, що направлення та отримання відповідачем заявки підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені судом при розгляді справи. Також, прокурор звертає увагу на те, що у своєму листі до МКП «Основаніє» від 11.12.2013 за № 2512 відповідач визнав, що порушив умови договору та вчасно не поставив товар у зв'язку з відсутністю коштів на закупку товару. В судове засідання відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням за № 000683/3 про вручення поштового відправлення 20.01.2015 уповноваженій особі ТОВ "Асса-Групп", м. Запоріжжя. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови   для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши прокурора, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного. Як свідчать матеріали справи, 20.09.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 2009/2, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а позивач – прийняти та оплатити продукцію в асортименті та за цінами, вказаними у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, а саме: 28.24.1 – Інструмент електромеханічний для роботи однією рукою; інструмент ручний портативний із силовим урухомлювачем/приводом, інший : (лот № 1 – Перфоратор Bosch GBH2-28 DFV L-BOXX або еквівалент); 28.24.1 – Інструмент електромеханічний для роботи однією рукою; інструмент ручний портативний із силовим урухомлювачем/приводом, інший: (лот № 1 – Перфоратор Hitachi DH24PC3) у кількості 14 (чотирнадцять) одиниць. За умовами п. 2.1 договору, ціна на товар встановлюється в національній валюті України. Згідно п. 2.2 договору, ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується у додатку № 1 до цього договору. Відповідно до п. 2.3 договору, загальна сума договору на момент його укладання становить 30    013 (тридцять тисяч тринадцять) грн. 87 коп. з ПДВ, у т.ч. ПДВ – 5    002 грн. 31 коп., ціна за одиницю – 2    143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 84 коп. (з ПДВ). Умовами п. 6.1 договору сторони погодили, що термін поставки товару вказується у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору, а саме: протягом 2013 року, 10-ти календарних днів після відправлення письмової заявки позивачем.   На виконання умов договору сторонами, того ж дня, 20.09.2013 року було підписано додаток № 1 до договору – специфікацію № 1, якою було погоджено найменування, код, кількість одиниць, ціна та термін поставки товару на загальну суму 30    013 грн. 87 коп. (ар. с. 15). Зокрема,  умовами додатку № 1 до договору, термін поставки товару по договору  - 2013 рік протягом 10 (десяти) календарних днів після відправлення письмової заявки позивачем. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу письмову заявку за вих. № 6825/05 від 04.11.2013 року про готовність з 04.11.2013 року прийняти погоджений сторонами у додатку № 1 до договору товар (ар. с. 16). Вказана заявка  була направлена  позивачем відповідачу  поштою та факсом, що підтверджується реєстром  відправлення кореспонденції  №345/1 від 05.11.2013р., витягом з електронного журналу реєстрації  вихідної кореспонденції за 2013р. В якості доказу  направлення позивачем вказаної заявці факсом позивач надав витяг  з роздруківки вихідних дзвінків з приймальної МКП “Основаніє”, наданий йому  ТОВ “Голден Телеком”. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач підтвердив факт направлення відповідачу заявки поштою та факсом. Зважаючи на те, що факт прострочення поставки товару є доведеним та підтвердженим матеріалами справи, відповідачем будь-якими доказами не спростований, враховуючи умови п. 8.2 договору, якими визначена відповідальність у вигляді штрафу за прострочення поставки товару, а також наданий позивачем розрахунок, місцевий господарський суд визнав вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 13806,38 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини,  що призвело до прийняття правомірного рішення. Так, предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов договору з поставки товару за договором № 2009/2 від 20.09.2013. У відповідності до ч. І ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно додатку № 1 до договору термін поставки товару по договору  - 2013 рік протягом 10 (десяти) календарних днів після відправлення письмової заявки позивачем. В договорі сторони чітко не визначили, яким чином повинна бути направлена заявка відповідачу, а тому позивач не був позбавлений права направити цю заявку як поштою, так і факсом. Позивач зазначає про те, що 04.11.2013 він надав відповідачу письмову заявку за вих. № 6825/05 про готовність з 04.11.2013 року прийняти погоджений сторонами у додатку № 1 до договору товар (ар. с. 16). Вказана заявка  була направлена  позивачем відповідачу  поштою та факсом, що підтверджується реєстром  відправлення кореспонденції  №345/1 від 05.11.2013р., витягом з електронного журналу реєстрації  вихідної кореспонденції за 2013р. В якості доказу  направлення позивачем вказаної заявці факсом позивач надав витяг  з роздруківки вихідних дзвінків з приймальної МКП “Основаніє”, наданий йому  ТОВ “Голден Телеком”. З вказаного витягу вбачається, що 04.11.2013р. та 05.11.2013р. з телефонів позивача на телефони відповідача дійсно здійснювались три дзвінка, які можуть підтверджувати факт направлення позивачем відповідачу заявці  факсом. Відповідач стверджує, що докази, надані позивачем не підтверджують отримання відповідачем заявки на поставку товару, визначеного у договорі №2009/2 від 20.09.2013. Проте, вказане твердження відповідача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки направлення МКП "Основаніє" та отримання ТОВ "Асса-Гр заявки на поставку товару підтверджується сукупністю доказів, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи, про що зазначено в рішенні суду, та яким надано в рішенні суду належну правову оцінку. Так, матеріали справи свідчать про те, що МКП «Основаніє» 12.12.2013 направляло на адресу ТОВ «АССА-ГРУПП» претензію про сплату штрафних санкцій за невиконання умов договору щодо поставки товару. Факт отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується копією повідомлення про її вручення 16.12.2013 уповноваженій особі ТОВ «АССА-ГРУПП» (а.с. 18-19). Разом з тим, ТОВ  "Асса-Груп" в своєму листі від 25.12.2013 № 2512 (а.с. 62) на вказану претензію не лише не заперечувало отримання заявки про готовність позивача прийняти товар, а й гарантувало здійснення поставки товару у повному обсязі до 31.01.2014. у разі здійснення позивачем передоплати в розмірі 50% від вартості договору. При цьому, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено покладення на позивачу обов'язку з попередньої оплати товару. Направлення ТОВ  "Асса-Груп" вказаного листа від 25.12.2013 за № 2512 не заперечується відповідачем, що слідує із заперечень на позовну заяву та змісту апеляційної скарги. Так, відповідач стверджує, що вказаний лист є інформуванням МКП "Основаніє" про фінансові труднощі підприємства з посиланням на інший договір укладений з МКП "Основаніє". Проте,   вказане  не  відповідає  дійсності.   Так,   у   своєму  листі  до  МКП "Основаніє"  № 2512  відповідач чітко  вказує  номер  договору (№2009/2) та дату його укладення (20.09.2013), а також визнає, що порушив умови договору та вчасно не поставив товар у зв'язку з відсутністю коштів на закупівлю товару. Також, ТОВ «АСС ГРУПП» листом № 2011 від 20.11.2013 (а.с. 63) та листом № 1112 від 11.12.2013 (а.с. 17) повідомило позивача про неможливість виконання поставки у зв'язку з відсутністю коштів та відмовою в наданні кредиту банком, з яким була попередня домовленість про надання кредитних коштів для закупівлі товарів для постачання, в тому числі згідно договору №2009/2 від 20.09.2013. Також, відповідач просив не застосовувати до нього п. 8.2 договору та відстрочити строк постачання товарів за договором №2009/2 від 20.09.2013. Вказане беззаперечно свідчить про отримання відповідачем заявки від 04.11.2013 та     обізнаність про настання обов'язку з поставки товару, в зв'язку з чим наведені відповідачем доводи щодо ненастання строку виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару є безпідставними та такими, що спростовуються дійсними обставинами справи. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність коштів у ТОВ «АСС ГРУПП» не звільняє товариство від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. У разі порушення зобов‘язання відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. І ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України  у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій може бути встановлено договором у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні до суми зобов'язання  незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). П. 8.2 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1% від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення поставки товару. Таким чином, колегія суддів вважає, що і позивач, і відповідач при укладанні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які є обов'язковими для виконання, та передбачили відповідальність за порушення строку поставки товару у вигляді штрафу, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства. З урахуванням того, що позивач відправив письмову заявку на товар відповідачу 4 та 5 липня 2013р., відповідач, з урахуванням вимог п. 6.1 договору, мав здійснити поставку товару позивачу у строк по 15.11.2013р. включно. Зважаючи на те, що факт прострочення поставки товару є доведеним, перевіривши правильність нарахування позивачем штрафу за прострочення поставки товару, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 13  806,38 грн., оскільки дане нарахування ґрунтується на положеннях чинного законодавства та умовах договору. З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Запорізької області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 року. На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103,  статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -                                                                                                                                     ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ТОВ "Асса-Групп", м. Запоріжжя залишити без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2014 року у справі № 908/4704/13 залишити без змін. Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів. Повний текст постанови складено та підписано 06 лютого 2015 року Головуючий суддя                                                                    Істоміна О.А. Суддя                                                                                           Білецька А.М.   Суддя                                                                                           Гребенюк Н. В.