Ухвала

від 05.02.2015 по справі 826/10720/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10720/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Свої позовні вимоги мотивував наявністю боргу відповідача станом на день звернення до суду із даним позовом, враховуючи внесені позивачем уточнення, по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 404 505,00 грн. та з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 14 049,64 грн., всього на суму 418 554,64 грн. Для погашення вказаної заборгованості контролюючий орган у своїй позовній заяві в первісній редакції просив надати дозвіл на реалізацію майна ТОВ «Торговий дім «Євразія», яке перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна №19/24-113 від 14.06.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 жовтня 2014 року позов задоволено.

Надано Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 418 554,64 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія» (код ЄДРПОУ 31863919, адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 44, корпус В), що перебуває у податковій заставі відповідно до акта опису активів від 05.08.2014 року за №33/26-50-25-01-10.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія» (код ЄДРПОУ 31863919) перебуває на обліку ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно розрахунку боргу відповідача і даних облікових карток платника заборгованість по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 404 505,00 грн. утворилась у зв'язку з непогашенням товариством у добровільному порядку штрафних санкцій (пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності), визначених у податковому повідомлені-рішенні №0000692202 від 26.09.2006 року, а також зі сплати земельного податку з юридичних осіб виникла у зв'язку з несплатою товариством податкових зобов'язань самостійно визначених платником у податкових розрахунках: від 06.03.2014 року №9011774904 на загальну суму 4 728,82 грн.; від 02.06.2014 року №9031442041 на суму 4 622,17 грн.; від 14.05.2014 року №9027343865 на суму 4 622,16 грн. З урахуванням нарахованої контролюючим органом пені у розмірі 76,49 грн., загальна сума зі сплати земельного податку з юридичних осіб складає 14 049,64 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що рахувалась за відповідачем на день звернення контролюючого органу до суду із даним позовом складає 418 554,64 грн., яка підтверджується зібраними у справі доказами.

Позивачем було надано розрахунки заборгованості товариства зі сплати земельного податку з юридичних осіб, які свідчать про збільшення суми боргу відповідача з вказаного податку, однак враховуючи, що зміни або уточнення щодо визначеної у позовній заяві суми боргу з цього податку позивачем не вносились, суд при вирішенні даного спору виходить саме з даних, наведених контролюючим органом у позовній заяві.

Наявність заборгованості та її розмір, що був визначений контролюючим органом у позовній заяві, відповідачем не заперечується, докази на спростування доводів позивача представником товариства не надано, як і підтверджень сплати податкових зобов'язань, самостійно визначених у деклараціях та податковому повідомленні-рішенні.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог п.п.6.2.1, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III контролюючим органом було направлено відповідачу податкові вимоги: - першу податкову вимогу №1/4326 від 24.11.2006 року на суму 404 633,87 грн. (отримана платником 12.02.2007р.); - другу податкову вимогу №2/2023 від 14.03.2007 року на суму 404 505,00 грн. (отримана товариством 03.04.2007р.).

Отже, загальна сума боргу відповідача по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та з земельного податку з юридичних осіб станом на час звернення контролюючого органу до суду із даним позовом у відповідності до даних облікових карток складає 418 554,64 грн.

Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку податкових вимог, а також доказів сплати боргу у визначеному у позові розмірі відповідачем до суду не надано.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами

Пунктом 8.1 ст.8 Закону №2181-III в редакції на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №2181-III з урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до п.8.3 ст.8 Закону №2181-III, платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

14 червня 2007 року складено Акт №19/24-113 опису активів, на які поширюється право податкової застави. Водночас, під час складення зазначеного акта податковим керуючим було допущено описку при зазначені адреси, за якою перебуває будівля, яка була описана в податкову заставу.

Вказаний недолік було враховано і виправлено при складенні акта опису майна від 05.08.2014 року за №33/26-50-25-01-10.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: - наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); - сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; - відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; - наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив орган ДПС для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2013 року №К/800/20309/13 (справа №2а-15325/12/2670).

Відповідно до інформаційної довідки щодо відкритих станом на час розгляду справи розрахункових рахунків платника податків, останній має відкриті розрахункові рахунки у наступних банківських установах: - в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) №26005001300665 (російський рубль); - в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) №26005001300665 (долар США); - в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) №26005001300665 (ЄВРО); - в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528) №26005001300665 (українська гривня); - в ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (МФО 312248) №26000036000009 (українська гривня); - в ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (МФО 312248) №26000036000009 (російський рубль); - в ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (МФО 312248) №26000036000009 (долар США); - в ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (МФО 312248) №26000036000009 (ЄВРО).

На підтвердження відсутності коштів на розрахункових рахунках платника податків позивачем надано копії інкасових доручень (розпоряджень): від 18.06.2014р. №679/25, №681/25 №674/25, №686/25, №682/25, №674/25, №675, які повернуті банківськими установами без виконання.

Посилання відповідача в обґрунтування доводів щодо недоведеності вжиття позивачем обов'язкових заходів, що мають передувати зверненню до суду із даним позовом, на наявність постанови державного виконавця від 23.08.2011 року про арешт коштів боржника - ТОВ «Торговий дім «Євразія» на розрахункових рахунках в рамках виконавчого провадження №27819381 по виконавчому листу №13/315, не можуть бути прийняті судом в якості доведеного факту наявності у платника коштів на розрахункових рахунках платника або щодо можливості подвійного стягнення суми боргу, оскільки станом на час розгляду справи кошти по зведеному виконавчому провадженню з боржника не стягнуті, про що свідчить відповідь ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві від 01.10.2014р.

Отже, заходи, які вживалися ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві для погашення податкового боргу, бажаних наслідків не дали.

Твердження представника відповідача щодо можливої наявності на розрахункових рахунках товариства коштів, за рахунок яких може бути погашено податковий борг визнаються судом голослівними, оскільки така ймовірність жодним належним і допустимим доказом відповідачем не доведена.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразія» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 10 лютого 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 09 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.