Рішення

від 03.02.2015 по справі 927/56/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

03 лютого 2015р. справа №927/56/15

За позовом: прокурора Менського району,

вул. Жовтнева, 9, м. Мена, Чернігівська область, 15600, в інтересах держави

в особі позивача: Семенівської сільської ради Менського району,

вул. Перемоги, 9а, с. Семенівка, Менський район, Чернігівська область, 15662,

до відповідача: Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Менарайагролісництво",

вул. Робітнича, 10, м. Мена, Чернігівська область, 15600,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція в Чернігівській області,

вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017,

про стягнення 46326,69 грн. збитків.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився,

від відповідача: Дубін В.І., довіреність №3 від 21.01.2015 року,

від третьої особи: Перепелиця А.В., довіреність №11-08/3081 від 22.12.2014 року,

за участю: Оліфір А.В. - прокурора відділу прокуратури Чернігівської області, посвідчення №010890 від 23.10.2012 року.

В судовому засіданні 03.02.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

С У Т Ь С П О Р У:

Прокурором Менського району в інтересах держави в особі позивача: Семенівської сільської ради Менського району подано позов до Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Менарайагролісництво", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, про стягнення 46326,69 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Прокурор підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

23.01.2015 року на адресу суду від позивача надійшов лист, в якому останній зазначає, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, а також просить розглянути справу без участі його представника.

Позивач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянути справу у відсутність представника позивача, за наявними в справі матеріалами.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог і просить у позові відмовити, посилаючись на наступне. Прокурор та позивач не наводять жодного доказу невиконання відповідачем покладених на нього обов'язків з охорони насаджень, докази бездіяльності відповідача також відсутні. Прокурор та позивач не зазначають, в чому полягає протиправність поведінки відповідача як заподіювача шкоди; не доводять факту притягнення посадових осіб відповідача до адміністративної чи кримінальної відповідальності за фактом неналежного виконання ними своїх службових обов'язків чи службову недбалість. Матеріали справи не містять жодних доказів з приводу проведення Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області перевірки за вказаним фактом незаконної порубки дерев та, як наслідок, видачі відповідачеві приписів про усунення порушень лісового законодавства. На думку відповідача позивачем та прокурором не доведено вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу.

Представник третьої особи підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши учасників процесу, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Менське районне дочірнє агролісогосподарське підприємство „Менарайагролісництво" створене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Засновником підприємства є комунальне підприємство „Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради.

Згідно п. 2.1 Статуту Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Менарайагролісництво" (нова редакція) (далі - Статут) підприємство створене з метою охорони та відтворення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п. 2.2.1 Статуту предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу.

У пункті 3.5 Статуту зазначено, що підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27 березня 2001 року „Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України.

Рішенням Чернігівської обласної ради (п'ятнадцята сесія двадцять третього скликання) від 27.03.2001 року ДП „Менарайагролісництво" передано у постійне користування земельні ділянки лісового фонду загальною площею 4350,8 га.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН №000767 Менському спеціалізованому лісогосподарському підприємству „Менарайагролісництво" надано Менською райдержадміністрацією Менського району Чернігівської області у постійне користування 364,9 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового господарства відповідно до розпорядження Менської райдержадміністрації від 06 листопада 2003 року №400. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1 від 10.11.2003 року.

28.02.2013 року лісником ДП „Менарайагролісництво" складено протокол про лісопорушення №1, згідно якого при обході насадження було виявлено самовільний поруб в кв. 41, вид. 1, експлуатаційні ліси, обхід №8. Крім того, лісником складена Польова перелікова відомість дерев (самовільний поруб на землях ДП„Менарайагролісництво", с. Семенівка кв.41 вид 1). Також, за результатами встановленого 28.11.2013 року лісопорушення, складений розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству незаконною порубкою і пошкодженням дерев до ступеня припинення росту в кв. 41 вид.1, згідно якого сума збитків становить 47251,27 грн.

04.03.2013 року листом від 28.02.2013 року Менське районне дочірнє спеціалізоване агролісогосподарське підприємство „Менарайагролісництво" звернулось до начальника Менського РВ УМВС України в Чернігівській області з проханням провести перевірку по факту здійснення лісопорушення, зокрема, самовільного порубу в кв. 41 вид. 1, здійсненого в лісовому масиві на території ДП „Менарайагролісництво".

Згідно постанови Менського РВ УМВС України в Чернігівській області від 19.04.2013 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діях невідомих осіб складу кримінального правопорушення.

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Феськовець О.О. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу у кв. 41 вид.1 на землях Семенівської сільської ради Менського району, згідно з протоколом про лісопорушення №1 від 28.02.2013 року. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665.

Згідно розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 46326,69 грн., про стягнення якої і подано прокурором Менського району даний позов.

Вирішуючи даний спір щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, суд виходить з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України покладено на відповідача як на постійного лісокористувача.

Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, яка регулює основні вимогами щодо ведення лісового господарства, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За приписами статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

В порушення зазначених нормативних приписів відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки.

Згідно з п.1 ч.2 статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Факт незаконної порубки дерев на підвідомчій відповідачеві території, внаслідок чого лісу завдано шкоду в загальній сумі 46326,69 грн., підтверджено складеними за наслідками перевірки протоколом про лісопорушення №1 від 28.02.2013 року та доданими до нього польовою переліковою відомістю дерев та розрахунками розміру шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубання дерев, здійсненими ДП „Менарайагролісництво" та старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Державної екологічної інспекції в Чернігівській області відповідно до повноважень, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 N 665 „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Даний протокол є чинним на час вирішення спору, відповідачем відомості, зазначені в акті, за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані, контррозрахунок шкоди не подано, відтак, суд дійшов висновку, що він є належним і допустимим доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" №1264 від 25.06.1991р. (далі - ЗУ №1264 від 25.06.91р. ) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (стаття 5 ЗУ №1264 від 25.06.91р.).

Згідно частин четвертої ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною першою ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно положень ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 1.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. (з наступними змінами) визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника, отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 статті 614, ч. 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника, втім, відповідач під час розгляду справи в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної рубки, не надав належних і допустимих доказів щодо відсутності його вини або доказів відшкодування заподіяної шкоди.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про те, що відповідач за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев на підвідомчій йому території, повинен нести деліктну відповідальність в повному обсязі без застосування зниження її розміру згідно зі статтями 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища".

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи доведеність позивачем та прокурором факту порушення відповідачем чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає заперечення відповідача до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству.

За приписами пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відтак, стягнення шкоди має здійснюватись у відповідності до вищевказаних норм Бюджетного кодексу України.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин судовий збір підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі до державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Менарайагролісництво" (вул. Робітнича, 10, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 31324378, інформація про рахунок відсутня) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УК у Менському районі/с. Семенівка/24062100, р/р 33117331700296, МФО 853592, ідентифікаційний код 38030136, банк ГУДКСУ в Чернігівській області) 13898 грн. (30%) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, та до спеціального фонду місцевих бюджетів Семенівської сільської ради та Чернігівської обласної ради 32428,69 грн. (70%) шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Менського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Менарайагролісництво" (вул. Робітнича, 10, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код 31324378, інформація про рахунок відсутня) до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, МФО 853592, ідентифікаційний код 38054398, Банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500068 пункт 2.1", код бюджетної класифікації 22030001) 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.02.2015 року.

Суддя Ж.В. Блохіна

.