Постанова

від 04.02.2015 по справі 916/2124/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 916/2124/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Бородінська СЕС-3"

на постанову Одеського апеляційного господарського

суду від 01.12.2014 року

у справі № 916/2124/14 Господарського суду Одеської області

за позовом прокурора Тарутинського району Одеської області в

інтересах держави в особі Головного управління

Держземагентства в Одеській області

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Бородінська СЕС-3"

третя особа Тарутинська районна рада

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання

повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Кебус М.В. дов. від 27.01.2015 р.,

третьої особи - не з'явились,

прокуратури - Томчук М.О. посв. № 000606,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.08.2014 року (суддя - Шаратов Ю.А.) відмовлено у позові.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 р. (судді - Аленін О.Ю., Сидоренко М.В., Жеков В.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 14.08.2014 року скасовано. Позов прокурора Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0789) розташованої на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000 га, який укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-3" та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області 13 листопада 2013 року. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-3" повернути земельну ділянку розташовану на території Бородінської селищної ради, загальною площею 25,0000 га (кадастровий номер 5124755500:01:001:0789) (за межами населеного пункту) до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-3" до Державного бюджету України 1218 грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви до господарського суду першої інстанції. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-3" до Державного бюджету України 609 грн. судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-3" (далі ТОВ "Бородінська СЕС-3") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2013 р. між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та ТОВ "Бородінська СЕС-3" було укладено Договір оренди землі № 10.

Відповідно до умов Договору, орендодавець (позивач) на підставі наказу Головного управління Держземагентства в Одеській області від 13.11.2013 р. № ОД/5124755500:01:001/00000135 надав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, із земель сільськогосподарського призначення, для розміщення та експлуатації сонячної електростанції, розташовану на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту) загальною площею 25,0000 га, кадастровий номер 5124755500:01:001:0789. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. Договір укладено на строк 49 років.

Згідно з п.п. 4.1 - 4.5. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бородінської селищної ради в ВДК у Тарутинському районі Одеської області у розмірі 12 земельних податків, а саме 7 0338,36 грн. за один рік, що складає 5861,53 грн. за один місяць. Після проведення та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним у розмірі встановленому п. 4.1. договору за кожен місяць. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено висновками або іншими документами компетентних органів державної влади; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нарахована пеня, від суми до сплати, за кожний день прострочення.

У пункті 9.4.7. спірного Договору сторони передбачили, що орендар зобов'язаний протягом одного року здійснити передбачені законодавством заходи спрямовані на виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Прокурор Тарутинського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області звернувся до ТОВ "Бородинська СЕС-3" з позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 17.06.2014 р. № (16-47)1180вих-14, просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5124755500:01:001:0789) розташованої на території Бородинської селищної ради, загальною площею 25,0000 га, укладеного між ТОВ "Бородинська СЕС-3" та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області 13.11.2013 р. та зобов'язти ТОВ "Бородинська СЕС-3" повернути земельну ділянку розташовану на території Бородинської селищної ради, загальною площею 25,0000 га (кадастровий номер 5124755500:01:001:0789) (за межами населеного пункту) до земель державної власності в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент укладення Договору від 13.11.2013, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (частина третя статті 124 Земельного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 123 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент укладення Договору від 13.11.2013, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Згідно з п.п. 4.1 - 4.5. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Бородінської селищної ради в ВДК у Тарутинському районі Одеської області у розмірі 12 земельних податків, а саме 70 338,36 грн. за один рік, що складає 5 861,53 грн. за один місяць. Після проведення та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 ст. 13 вищевказаного закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено випадки обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку землі" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як було встановлено Одеським апеляційним господарським судом, технічна документація з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не розроблялась та не погоджувалась, на розгляд до Тарутинської районної ради не надавалась та останньою не затверджувалась, що підтверджено листами відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області від 14 травня 2014 р. №23-01-33/1254 (т.1 а.с. 30) та Тарутинської районної ради Одеської області від 14 травня 2014 р. № 02-14/98 (т.1 а.с. 32).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (частини перша, друга статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 288 ПК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Також, орендна плата не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що визначення статтею 288 ПКУ мінімального розміру орендної плати, який обчислюється розміром земельного податку, а не виходячи з нормативної грошової оцінки, не виключає обов'язковості проведення грошової оцінки земельних ділянок, і, відповідно, визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, що надаються у користування, у порядку передбаченому ст. 13 Закону України "Про оцінку землі".

З цих підстав, доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, та які фактично зводяться до того, що на час укладення спірного договору чинним законодавством була передбачена можливість визначення орендної плати без обов'язкового проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної чи комунальної власності є помилковими.

Крім того, згідно з частиною 5 статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель визначає Порядок, який розробляється на підставі Методики.

З 1 січня 2013 року набрала чинності Методика нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278. На підставі зазначеної Методики затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 р. № 508 Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 року за № 1573/24105 набув чинності з 27 вересня 2013 року).

Враховуючи викладені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що орендна плата, яка передбачена умовами спірного договору, та яка розрахована в порушення порядку її визначення без проведення нормативної грошової оцінки є порушенням встановленими законодавцем приписів щодо обов'язковості здійснення нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ч. 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За таких обставин, спірний договір оренди було укладено з порушенням вимог Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель" та Податкового кодексу України, про що правомірно було зазначено апеляційним господарським судом.

Враховуючи вказані порушення вимог чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог прокурора Тарутинського району Одеської області.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бородінська СЕС-3" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 у справі № 916/2124/14 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.