Рішення

від 15.01.2015 по справі 908/4620/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/99/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 Справа № 908/4620/14

За позовом Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, буд. 44, тел. (0627) 44-01-63, 066-929-32-83)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (84500, АДРЕСА_1, тел. НОМЕР_2)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділ освіти Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Горбатова, буд. 42, тел. (0627) 44-15-51)

про розірвання договору купівлі - продажу об'єкта та повернення майна

суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

05.11.2014 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Артемівської міської ради м. Артемівськ Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Артемівськ Донецької області про розірвання договору купівлі - продажу об'єкта та повернення майна.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 05.11.2014 р. справу № 908/4620/14 призначено до розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4620/14 та присвоєно номер провадження 32/99/14, розгляд справи призначено на 10.12.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою суду від 07.11.2014 р., у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 24.12.2014 р.

Також ухвалою суду від 07.11.2014 р. розглянуто клопотання Артемівської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та залишено судом без задоволення.

Від позивача до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих. 01-2346-09 від 18.12.2014 р.), якою просить суд розглянути справу без їх участі та продовжити строк розгляду спору.

Ухвалою суду від 24.12.2014 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 15.01.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 15.01.2015 р. не з'явився. Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193 Господарського кодексу України та умовами договору купівлі - продажу об'єкта від 24.03.2005 р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/4620/14 від 07.11.2014 р. була направлена засобами поштового зв'язку на адресу вказану у позовній заяві, а саме: 84500, АДРЕСА_1.

Від відповідача поштовим відділенням було повернуто ухвалу суду від 07.11.2014 р. про порушення провадження по справі з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов, зокрема: 1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін. 3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення; 4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

На підставі викладеного, суд намагався повідомити відповідача про час та місце судового засідання шляхом здійснення телефонограми, про що свідчить відповідний витяг, однак прийнято відповідачем не було. Також, інформацію про час і місце судового засідання розміщено на сторінці суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить відповідний витяг який міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 15.01.2015 року за відсутності представника відповідача.

Крім того, суд виходить з тих обставин, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Процесуальний строк вирішення спору закінчився. На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, крім того, суд неодноразово відкладав розгляд справи для врегулювання сторонами спору у добровільному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю сторін.

В судовому засіданні 15.01.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін по справі врегульовані договором купівлі - продажу об'єкта відчуження права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська: комплекс нежилих будівель і споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. Відділ освіти Артемівської міської ради (продавець) передає у власність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (покупець) об'єкт відчуження права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська: комплекс нежилих будівель і споруд розташований за адресою: АДРЕСА_2, до якого входять: основна двоповерхова будівля з підвалом загальною площею 1539,63 кв.м.; окремо розташована одноповерхова будівля сараїв з гаражем загальною площею 86,2 кв.м., гараж загальною площею 38,9 кв.м. (надалі - об'єкт відчуження), а відповідач зобов'язався прийняти зазначений об'єкт відчуження, сплатити за нього ціну відповідно до умов, визначених у цьому договорі і пройти реєстрацію об'єкта в бюро технічної інвентаризації (БТІ), Характеристика об'єкта приводиться в технічному паспорті, що видається бюро технічної інвентаризації м. Артемівська та звіті про оцінку майна, що є невід'ємними додатками до цього договору. Питання землекористування вирішується у Артемівському міському відділі земельних ресурсів.

Вказаний договір нотаріально посвідчений 22.04.2005 р. державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори Букрей Г.П. за р. № 1-2292.

Відповідно до п. 1.2 договору, право власності на об'єкт відчуження переходить від продавця покупцю тільки після певної сплати їм коштів, нотаріального посвідчення цього договору і підписання акту прийому - передачі.

Відповідно до п. 1.6. Договору купівлі-продажу. зазначений у цьому Договорі об'єкт відчуження продано за 51001,09 грн. з урахуванням ПДВ в 5-ти денний термін з моменту нотаріального посвідчення договору.

Не погоджуючись із умовами Договору купівлі-продажу, 25.01.2006 прокурор м. Артемівська, який діяв в інтересах держави в особі Артемівської міської ради звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області з вимогою (предметом позову) визнання Договору купівлі-продажу недійсним та застосування двосторонньої реституції.

26.05.2010 р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 32/38пд за позовом прокурора м. Артемівська в інтересах держави в особі Артемівської міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 та відділу освіти Артемівської міської ради затверджено мирову угоду від 26.05.2010 р., за умовами якої ОСОБА_2 зобов'язаний, перерахувати грошові кошти в сумі 12 862.03 грн. з урахуванням ІІДВ. Пунктом 3 зазначеної мирової угоди встановлено, що ціна Договору купівлі-продажу, з урахуванням доплати складає 63 863,12 грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, Договір купівлі-продажу є чинним а його умови є обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно і 15.01.2014 р. № 16177891, комплекс нежитлових будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 на праві власності належать ОСОБА_2

Відповідно до п. 5.1. Договору купівлі-продажу встановлено, що відповідач зобов'язаний укласти договір з Артемівською міською радою на оплату за користування земельною ділянкою і договорів з експлуатаційними організаціями на обслуговування й оплату послуг протягом одного місяця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

24.11.2012 р. Артемівська міська рада розглянувши клопотання відповідача прийняла рішення № 6/30-530, яким відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_2 для обслуговування комплексу не житлових будівель та споруд із земель житлової та громадської забудови на умовах оренди з наступним викупом.

Термін дії дозволу, згідно п. 4.1. зазначеного рішення Артемівської міської ради встановлений строком 1 рік, при цьому відповідач не скористався наданим дозволом та розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не здійснив, чим порушив пункт 5.1 договору.

Пунктом 11.3. договору передбачено, що у разі не виконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний за вимогою другої сторони за рішенням суду або господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Артемівська міська рада направила до відповідача пропозицію (вих. № 01/07-18) про розірвання договору купівлі - продажу та направила додаткову угоду до договору від 14.01.2014 р. про припинення договору купівлі - продажу.

Відповідач про результати розгляду пропозиції позивача не повідомив.

Крім того, 29.01.2014 р. Артемівська міська рада розглянувши клопотання відповідача прийняла рішення № 6/47-915, яким відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_2 для обслуговування комплексу не житлових будівель та споруд із земель житлової та громадської забудови на умовах оренди.

На момент розгляду справи у суді відповідач не здійснив жодних дій щодо оформлення земельних відносин відповідно до умов договору купівлі - продажу.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору на підставі ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У статті 651 ЦК України визначено, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5.1. покупець зобов'язаний укласти договір з Артемівською міською радою на оплату за користування земельною ділянкою і договорів з експлуатаційними організаціями на обслуговування й оплату послуг протягом одного місяця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу.

Відповідач не виконав передбачений договором пункт 5.1., чим завдає матеріальну шкоду територіальній громаді м. Артемівська, оскільки кошти від оренди земельної ділянки не надходять до міського бюджету, за рахунок якого забезпечується виконання соціально-економічних програм міста.

У розділі 11 договору "Зміни умов договору та його розірвання", договору передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний за вимогою другої сторони за рішенням суду або господарського суду.

Також в підтвердження своїх доводів позивач надав відповідь Відділу Держземагенства у м. Артемівську Донецької області (вих. № 01-27/1342 від 18.12.2014 р.) на запит Артемівської міської ради якою повідомлено, що згідно земельно-облікових даних Відділу Держземагенства у м. Артемівська Донецької області інформації про оформлення громадянином ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 у період з 2005 р. у відділі відсутня.

Факт порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 24.03.2005 р., підтверджені в судовому засіданні наданими документальними доказами.

Крім того, позивач просить повернути комплекс нежилих будівель та споруд розташований за адресою: АДРЕСА_2 шляхом підписання відповідного акту приймання -передачі.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі повного або часткового невиконання умов договору купівлі - продажу покупцем і в інших випадках його відповідальність встановлюється на підставі діючого законодавства України.

Передача об'єкта відчуження передбачена п. 3.2. договору, яка повинна засвідчуватись актом прийому - передачі.

Доказів оформлення актів згідно умов договору сторонами не надано, тому вимога позивача про повернення комплексу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували позицію позивача.

Таким чином, договір купівлі-продажу від 24.03.2005 р., нотаріально посвідчений 22.04.2005 р., підлягає розірванню, а об'єкт -поверненню до комунальної власності територіальної громади м. Артемівська.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються повністю.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Артемівської міської ради м. Артемівськ Донецької області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Артемівськ Донецької області про розірвання договору купівлі - продажу об'єкта та повернення майна задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі - продажу об'єкта відчуження права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська: комплекс нежилих будівель і споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_2 шляхом викупу, укладеного 24.03.2005 р. між територіальною громадою м. Артемівська в особі Відділу освіти Артемівської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Першої Артемівської державної нотаріальної контори (зареєстровано в реєстрі за № 1-2292).

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (84500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути комплекс нежилих будівель і споруд, розташований за адресою: АДРЕСА_2 до комунальної власності територіальної громади м. Артемівська в особі Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, буд. 44, код 24164999), шляхом підписання відповідного акту приймання -передачі.

У разі добровільного невиконання, видати наказ на примусове виконання рішення.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (84500, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, буд. 44, код 24164999) 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "23" січня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.