Рішення

від 09.02.2015 по справі 914/3545/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015 р. Справа № 914/3545/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача Споживчого товариства «Трівія», м. Львів

про стягнення 11796,43 грн.

За участю представників:

від позивача - Литовченко Л.І. - представник,

від відповідача - Побер Ю.В. - представник.

Суть спору: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівія», м. Львів, 11796,43 грн. заборгованості з орендної плати, яка виникла станом на 01.10.2014 р. за договором № 73 від 03 вересня 2010 р. на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань із сплати орендної плати за вищезгаданим Договором № 73, а також нормами ст.ст. 509, 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 283, 287 ГК України.

Ухвалою суду від 05.12.2014 р. за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду справи. Ухвалою суду від 09.12.2014 р. замінено неналежного відповідача у справі належним - Споживчим товариством «Трівія», враховуючи норми п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, а також те, що юридичною особою, внесеною до цього реєстру з ідентифікаційним кодом 31442603, є Споживче товариство «Трівія». Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. У судових засіданнях оголошувались перерви.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у своїх запереченнях, поясненнях та доводах, а також у відзиві проти задоволення позову заперечує повністю, посилаючись на те, що у Розділі 7 договору № 73 сторони помилково здійснили запис «з 01.05.2009 р.». Дія договору № 73 почалась з 03.09.2010 р. Відповідач посилається на те, що майно за договором № 73 йому не було передане у користування, що підтверджується відсутністю акту приймання-передачі майна. Відтак, він на підставі ст. 762 ЦК України звільняється від плати за весь час протягом якого не міг використовувати майно через обставини, за які відповідач не відповідає. Відповідач також посилається на те, що Договір № 73 від 03.09.2010 р. не містить усіх істотних умов договору оренди, передбачених ст.ст. 10, 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відтак, цей договір є неукладеним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629, 759, 762 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, ч. 4 ст. 284, ст. 291 ГК України, норми якого у даному випадку є спеціальними щодо загальних норм Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема й нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Між сторонами у справі 03 вересня 2010 р. укладено Договір № 73 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. Відповідно до п.п. 1, 2 цього договору сторони погодили, що предметом договору є надання позивачем відповідачу права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до виданого дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення у межах Львова. Сторони погодили, що вищезгаданий дозвіл є невід'ємною частиною Договору № 73. Дозвіл № 73 видано відповідачу 27.05.2009 р. Однак, листом від 19.07.2011 р. № 5-7951/2401 Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило, у тому числі й позивача, що дозвіл № 73 від 27.05.2009 р., виданий відповідачу на розміщення відкритого літнього майданчика на проспекті Червоної Калини, 49, скасовано. З огляду на вищевикладене, враховуючи, що право користування надавалося позивачем відповідачу для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення у межах Львова, а також на те, що згідно з п. 1.6. Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2451 від 05.03.2009 р., підставою для укладання договору оренди і набуття права на оренду конструктивних елементів є дозвіл, виданий управлінням архітектури департаменту містобудування, суд дійшов висновку, що сторонами у справі погоджено у п. 1 Договору № 73 терміни оренди у межах термінів дії дозволу на розміщення цих об'єктів, і строк користування не може перевищувати строків дії дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. У розділі 7 договору сторони встановили, що термін дії договору встановлюється з 01.05.2009 р. до 01.11.2011 р., з 01.05.2009 р. по 01.11.2009 р., з 01.05.2010 р. по 01.11.2010 р., з 01.05.2011 р. по 01.11.2011 р. (3 сезони). Беручи до уваги, що дозвіл № 73 видано 27.05.2009 р. і його, відповідно до листа Управління архітектури № 5-7951/2401, скасовано 19.07.2011 р., суд дійшов висновку, що відповідачу на підставі договору № 73 належало право на тимчасове користування конструктивним елементом з 27.05.2009 р. по 18.07.2011 р. За вказаний період часу відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 6031,89 грн. заборгованості, враховуючи ту обставину, що згідно з наявними у матеріалах справи банківськими виписками від 23.09.2010 р., 22.10.2010 та 24.05.2011 р. відповідачем сплачено позивачу загалом 2057,55 грн. оплати за оренду згідно договору № 73 відповідно до цільових призначень платежів, зазначених у цих банківських виписках. Заяв в порядку, встановленому ч. 3 ст. 267 ЦК України, на адресу суду не надходило.

Суд дійшов висновку, що відповідачу не належало право користування конструктивним елементом з 01.05.2009 р. до 26.05.2009 р. на підставі Дозволу № 73, оскільки цей дозвіл було видано лише 27.05.2009 р. і саме з цієї дати за згодою сторін між ними могли виникнути правовідносини щодо права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою.

Твердження позивача про те, що орендна плата за 2010 рік підлягала коригуванню відповідно до умов пункту 3.3. Договору на рівень інфляції попереднього року, необґрунтовані. Сторони у справі уклали договір 03 вересня 2010 р. та передбачили, що він діє з 01.05.2009 р. У пунктах 3.1. та 3.2. Договору сторони встановили, що обов'язок внесення орендної плати відповідачем виникає з часу укладення договору. Орендна плата сплачується щомісячно до 25 числа поточного місяця. Відтак, з 03 вересня 2010 р. у відповідача виник обов'язок до 25.09.2010 р. сплатити орендну плату з 2009 р. по серпень 2010 р., а також за вересень 2010 р. Пунктом 3.3. договору передбачено коригування розрахункових ставок орендної плати щорічно, тобто з моменту укладення договору, на кожен наступник рік. Суд дійшов висновку, що коригування розрахункових ставок орендної плати можливе з моменту укладення договору і на кожен наступний після його укладення рік, оскільки на початок 2010 р. ні цього договору, ні норми про коригування розрахункових ставок, не існувало. Таке коригування передбачене щорічно на кожен наступний рік після року, з якого виник обов'язок внесення орендної плати орендарем.

Заперечення відповідача судом до уваги не беруться з огляду на таке. Відповідно до норм ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Відповідач з огляду на норми ст. 795 ЦК України та відсутність акту приймання-передачі конструктивного елемента посилається на відсутність у нього обов'язку сплачувати орендну плату. Однак, у Договорі № 73 від 03 вересня 2010 р. сторонами погоджено іншу норму, аніж встановлено ч. 1 ст. 795 ЦК України. Зокрема пунктами 1 та 7 договору № 73 від 03 вересня 2010 р. сторонами відповідно до приписів ч. 3 ст. 631 ЦК України встановлено, що його умови застосовуються до відносин між ними, що виникли з травня 2009 р. Крім цього, відповідач виконував умови договору, сплачуючи 23.09.2010 р., 22.10.2010 та 24.05.2011 р. орендну плату по договору № 73. Відтак, суд дійшов висновку, що між сторонами фактично існували правовідносини щодо тимчасового користування окремим конструктивним елементом з моменту видачі відповідачу дозволу № 73 на розміщення відкритого літнього майданчика. З огляду на викладені обставини, посилання відповідача на те, що предмет договору йому не передано та відповідно до норм ст. 759, 762, 765 ЦК України він звільняється від сплати орендної плати, оскільки протягом дії договору майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає, необґрунтовані. Долучені до матеріалів справи відповідачем листи Сихівської районної адміністрації м. Львова не свідчать про те, що предмет оренди не був переданий відповідачу у користування позивачем. Той факт, що відповідач, як зазначено в його листі від 13.03.2014 р. № 02, в зв'язку з втратою актуальності, у 2010 році не відкрив літнього майданчика на орендованому конструктивному елементі благоустрою, жодним чином не свідчить про невиконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань та не передав предмета оренди у користування орендарю (відповідачу у справі) у 2009 році.

Що стосується заперечень відповідача стосовно неукладеності договору № 73 в зв'язку з недосягненням згоди щодо усіх істотних умов договору оренди, то відповідно до п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Однак, пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що встановивши відповідні обставини, господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Судом встановлено, що Договір № 73 виконувався сторонами. Про передачу предмета оренди відповідачу свідчать положення пунктів 1 та 7 договору щодо строку договору та строку користування предметом оренди, про часткове виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати орендної плати свідчать здійснені ним 23.09.2010 р., 22.10.2010 та 24.05.2011 р. платежі, у призначеннях яких сам відповідач зазначав, що ним сплачується орендна плата на підставі договору № 73 від 03.09.2010 р.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Споживчого товариства «Трівія» (79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 49, код ЄДРПОУ 31442603) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 6031,89 грн. заборгованості та 934,2 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 10.02.2015 р.

Суддя Бортник О.Ю.