Постанова

від 23.06.2015 по справі 914/3545/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 914/3545/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І. за участю представників: позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Споживчого товариства "Трівія" на постановувід 09.04.2015 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 914/3545/14 господарського суду Львівської області за позовомУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Споживчого товариства "Трівія" простягнення 11796,43 грн.,

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2015 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І., касаційна скарга прийнята до розгляду.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/1014 від 22.06.2015 р. у зв'язку з обранням судді Волковицької Н.О. членом Вищої ради юстиції, розгляд касаційної скарги здійснювався у складі колегії суддів головуючий - Дроботова Т.Б., судді: Алєєва І.В., Рогач Л.І.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 р. Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трівія" про стягнення заборгованості в сумі 11 796,43 грн., посилаючись на приписи статей 174, 193, 283, 287 Господарського кодексу України, статей 509, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, вказуючи, на невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати за договором на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.12.2014 року замінено неналежного відповідача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Трівія" належним - Споживчим товариством "Трівія" (а.с.104-105).

Відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити, вказуючи на те, що з невідомих причин позивач не надав відповідачу об'єкт оренди, а відповідач не скористався своїм правом на користування, внаслідок чого не було складено акта приймання - передачі (а.с.21-22).

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2015 р. (суддя Бортник О.Ю.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Споживчого товариства "Трівія" на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 6031,89 грн. заборгованості та 934,2 грн. судового збору.

Суд першої інстанції встановивши фактичне існування між сторонами правовідносини щодо тимчасового користування окремими конструктивними елементами з моменту видачі відповідачу дозволу № 73 на розміщення відкритого літнього майданчика, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

За апеляційною скаргою Споживчого товариства "Трівія" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Орищин Г.В., Галушко Н.А., Кузь В.Л.), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 09.04.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 року і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник у касаційній скарзі, посилається на те, що суди при розгляді справи та прийнятті спірних рішень не застосували положень спеціального законодавства, яке регулює оренду комунального майна, а саме Закон України "Про оренду державного та комунального майна" та не звернули уваги на доводи відповідача (скаржника) про невиконання позивачем умов пункту 2.2 договору №73 щодо передачі в оренду спірного майна.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції предметом спору у даній справі є вимога Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про стягнення з СТ "Трівія" заборгованості в сумі 11 796,43 грн. зі сплати орендної плати за договором на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, що кореспондує зі статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1.6 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення затвердженого ухвалою міської ради від 05.03.2009 № 2451, підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл, виданий управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції 03 вересня 2010 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та відповідачем було укладено Договір № 73 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (а.с.10-12).

Відповідно до розділу 1 договору предметом договору є надання позивачем відповідачу права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до виданого дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення у межах Львова. Невід'ємною частиною Договору № 73 є дозвіл на розміщення об'єктів соціально - культурного, торгівельного та іншого призначення, розмір орендної площі.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 договору встановлено, що орендодавець зобов'язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності відкритий літній майданчик площе. 72,0 кв.м. (тротуар, газон, тощо) за адресою: пр. Червоної Калини, 49.

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 договору, обов'язок внесення орендної плати орендарем виникає з часу укладення договору оренди для розміщення об'єктів соціально - культурного, торгівельного та іншого призначення.

Розділом 7 договору визначеного термін його дії, а саме з 01.05.2009 року до 01.11.2011 року (3 сезони).

27.05.2009 року управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі рішення комісії з видачі дозволів на розміщення літніх майданчиків від 24.03.2009 року та наказу управління архітектури від 27.05.2009 року № 19 відповідачу було видано дозвіл № 73 на розміщення відкритого літнього майданчика, термін дії дозволу - з роки (3 сезони), а саме: з 01.05.2009 року до 01.11.2009 року; з 01.05.2010 року до 01.11.2010 року та з 01.05.2011 року до 01.11.2011 року (а.с.125).

Однак, листом від 19.07.2011 року № 5-7951/2401 Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило, у тому числі й позивача, що дозвіл № 73 від 27.05.2009 р., виданий відповідачу на розміщення відкритого літнього майданчика на проспекті Червоної Калини, 49, скасовано (а.с.27-28).

Як встановлено судами під час розгляду справи, відповідач виконував умови договору, сплачуючи 23.09.2010 року, 22.10.2010 року та 24.05.2011 року орендну плату по договору № 73.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позову, оскільки матеріали справи свідчать, що між сторонами фактично існували правовідносини щодо тимчасового користування окремим конструктивним елементом з моменту видачі відповідачу дозволу № 73 на розміщення відкритого літнього майданчика та до моменту його скасування.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 р. у справі № 914/3545/14 та рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2015 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач