Рішення

від 02.02.2015 по справі 908/4931/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 35/133/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 Справа № 908/4931/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Петренко-Мамаева Т.С., довіреність б/н від 03.12.2014р.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі лани", м. Запоріжжя

про стягнення 338121,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

17.11.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі лани" про стягнення 338121,73 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 08.11.2011р. між ТОВ "Сади України" та ТОВ "Запорізькі лани" було укладено договір купівлі - продажу № А0400030, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити насіннєвий матеріал в асортименті, по ціні та в кількості, зазначеній в п.1.1 договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором. Позивачем, відповідно до видаткових накладних поставлено відповідачу товар на загальну суму 192399,15 грн. Свої зобов'язання щодо своєчасної оплати відповідач не здійснив, заборгованість станом на 24.10.2014р. складає 192399,15 грн. На вказану суму заборгованості, позивачем, відповідно до п. 7.1 та п. 4.5.2 договору нараховані штраф в розмірі 28859,87 грн. та 30% річних в сумі 116862,71 грн., які разом із судовим збором позивач просить стягнути з відповідача.

17.11.2014 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 18.11.2014 р. судом порушено провадження у справі № 908/4931/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/133/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 09.12.2014 р.

08.12.2014р. до господарського суду надійшла телеграма від позивача, в якій останній просить відкласти розгляд справи на іншу дату, в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання із-за несприятливих погодних умов.

08.12.2014р. від відповідача електронною поштою надійшла заява про перенесення судового засідання для надання обґрунтованого відзиву та доказів підтвердження позиції відповідача.

В судове засідання 09.12.2014р. представники сторін не з'явилися, витребувані судом документи до суду не направили.

Ухвалою суду від 09.12.2014р. у зв'язку з клопотаннями сторін про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 19.01.2015р.

13.01.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 19.01.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав до суду клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду справи № 908/4931/14 за межі 2-х місячного строку та відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень по справі.

Представник відповідача у судове засідання 19.01.2015р. не з'явився, проте 16.01.2015р. через канцелярію господарського суду Запорізької області подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та заяву про перенесення судового засідання для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи і надання обґрунтованого відзиву та відповідно конррозрахунку.

Ухвалою суду від 19.01.2015р. клопотання позивача про продовження строку розгляду господарського спору та клопотання сторін про відкладення розгляду справи задоволені, строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 02.02.2015р.

21.01.2015р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів, в тому числі детальний розрахунок позовних вимог.

02.02.2015р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до справи документів.

02.02.2015р. через канцелярію господарського суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на форс - мажорні обставини, що виникли в 2012р. та які підтверджені висновками Торгово - промислової палати, що на думку відповідача є підставою для застосування розділу 5 договору щодо звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також представником відповідача 02.02.2015р. через канцелярію господарського суду подана заява про перенесення судового засідання для надання можливості представнику позивача ознайомитись з відзивом відповідача. Додатково відповідач повідомив про неможливість прибуття останнього в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 192399,15 грн., штраф в розмірі 28859,87 грн., 30% річних в сумі 116862,71 грн. та 6762,43 грн. судового збору.

В судове засідання представник відповідача втретє не з'явився.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідачем не наведено поважності причин за якими відповідач не може з'явитися до суду або направити в судове засідання іншого представника, для ознайомлення з позовними вимогами та надання пояснень по суті на протязі всього часу розгляду справи.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі лани", згідно статті 28 ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що неявка в судове засідання відповідача або представника відповідача без поважних причин спрямована на затягування розгляду справи.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, строк розгляду спору передбачений ст. 69 ГПК України закінчився і у суду відсутні підстави для його продовження та відкладення розгляду справи.

Суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, без участі представника відповідача, а тому справа розглянута, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 02.02.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

08.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою "Сади України" (надалі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізькі лани" (надалі-Покупець) було укладено договір купівлі - продажу № А0400030 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію - насіннєвий матеріал в зазначеному асортименті.

Згідно з п. 3.2 договору поставка товару на умовах договору здійснюється продавцем у період з 01 грудня 2011р. до 25 лютого 2012р.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару на його адресу . Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною. (п. 3.4 договору)

Загальна вартість Товару складає 160332,62 грн.; ПДВ - 32066,53 грн.; усього 192399,15 грн. і еквівалентна 24122,563 доларам США виходячи з офіційного курсу долара встановленого НБУ на дату підписання цього Договору 7,9759 грн./$ 1 (п. 4.1 договору)

В пункті 10.1. Договору зазначено, що договір набуває чинності з моменту підписання його обома Сторонами і діє до 31.12.12 року, а у відношенні виконання зобов'язання, до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

20.04.2012р. відповідно до видаткової накладної № А0400223, Продавцем було відпущено товар на загальну суму 110229,81 грн.

11.05.2012р. відповідно до видаткової накладної № А0400324, Продавцем було відпущено товар на загальну суму 28443,36 грн.

29.05.2012р. відповідно до видаткової накладної № А0400359, Продавцем було відпущено товар на загальну суму 53725,98 грн.

Зазначений товар було отримано представником Покупця - Новіковим С.В., повноваження якого підтверджуються довіреностями, які наявні в матеріалах справи.

Товар був отриманий відповідачем без зауважень, на підставі договору купівлі - продажу № А0400030 від 06.11.2011 р. про що свідчить підпис уповноваженої особи на видатковій накладній.

Крім того, факт виконання позивачем своїх зобов'язання за договором № А0400030 від 08.11.2011р. щодо своєчасної та якісної передачі товару підтверджує й сам відповідач в своєму відзиві на позовну заяву.

Загальну сума поставленого товару складає 192399,15 грн.

Розділом 4 договору сторони обумовили порядок оплати.

Відповідно до п. 4 оплата за поставлений Товар здійснюється в наступному порядку: Оплату у розмірі 20,000,00грн. Покупець здійснює в період з « 01» серпня 2012р. до « 20» серпня 2012р. включно.( п. 4.1.)

Остаточний розрахунок за поставлений Товар у розмірі 172399,15грн. Покупець здійснює в строк з « 10» жовтня 2012р. до « 15» жовтня 2012р. включно (п. 4.2)

Оплата Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. (п. 4.3 договору)

Оплата, здійснена в зазначений цим Договором строк, вважається своєчасною. При проведенні оплати після строку, зазначеного п. 4.2. цього Договору оплата вважається простроченою (п. 4.4 договору)

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків станом на 12.02.2014р., в якому відображені отримання товару, в тому числі й за видатковими накладними № А0400223, № А0400324, № А0400359. Однак в даному акті відсутні відомості щодо проведення оплати за зазначеними накладними. Даний акт підписаний відповідачем без зауважень, що свідчить про невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № А0400030 від 08.11.2011 р. щодо оплати за отриманий товар

Таким чином, відповідачем умови розділу 4 Договору щодо своєчасної оплати Товару не виконані, кошти за отриманий товар Покупцеві не сплачені. Заборгованість складає 192399,15 грн.

Твердження відповідача щодо виконання останнім своїх обов'язків за договором № А0400030 від 08.11.2011р. судом не приймаються, оскільки з наданих в якості доказу проведення оплати копій банківських виписок вбачається, що проплати були здійснені в січні та березні 2012 р., тоді як перша партія товару, згідно видаткової накладної № А0400223 була передана у власність відповідача 20.04.2012р., а умовами договору передбачено, що перша оплата здійснюється в період з 01.08.2012р. по 20.08.2012р. Отже надані копії платіжних документів не можуть свідчити про проведення оплати саме за договором № А0400030 від 08.11.2011р. Крім того, оплати були проведені не за той товар, який був отриманий за видатковими накладними № А0400223 від 20.04.2012 р., № А0400324 від 11.05.2012 р., № А0400359 від 29.05.2012 р.

Інших доказів відсутності заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі лани" перед Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою "Сади України" підтверджений наявними у справі документами, не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, а тому, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 192399,15 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку, якщо Покупець не зробить оплату в строки зазначені в цьому Договорі, він несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 15 % від вартості Товару.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.5.1 договору сторони узгодили, що при здійсненні Покупцем оплати після строку, зазначеного в п. 4.2. даного Договору Покупець у порядку ч. 5 ст. 694 Цивільного Кодексу України зобов'язаний сплатити відсотки за користування коштами у розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає до оплати. Відсотки нараховуються з того дня, коли Товар повинен бути оплачений і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення.

Відповідно до п. 7.5 договору, сторони домовилися, що згідно ст. 259 ЦК України, до вимог щодо нарахування та стягнення пені, штрафів та інших видів неустойки/штрафних санкцій за цим Договором, застосовується трирічний строк позовної давності.

Позивачем, відповідно до умов договору, нарахований штраф в розмірі 28859,87 грн. та 30 % річних в сумі 116862,71 грн.

Судом перевірено нарахування штрафу та встановлено, що розрахунок зроблений вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 28859,87 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, суд, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», перевірив суму нарахування 30 % річних та встановив, що нарахування здійснені невірно. Перерахувавши суму, судом встановлено, що 30 % річних дорівнює 116829,45 грн., які й підлягають стягненню з відповідача. В іншій частині стягнення - відмовлено.

Суд не приймає заперечення відповідача, виходячи з наступного.

Розділом 5 договору сторони передбачили звільнення від відповідальності за несвоєчасне невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 5.1 договору жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання зобов'язань, обумовлене обставинами, що виникли мимо волі й бажання сторін, і які не можна передбачати або уникнути, включаючи оголошену або фактичну війну, цивільні хвилювання, епідемії, блокаду, ембарго, землетрус, повені, пожежі й інші стихійні лиха.

Сторона, у випадку настання форс-мажорних і обставин сповіщає іншу Сторону протягом розумного строку, але не пізніше 10 днів з моменту їхнього настання, а також зобов'язана надати документальне підтвердження

Свідоцтво, видане Торгово-промисловою палатою, є достатнім підтвердженням наявності й тривалості дії непереборної сили. (п. 5.2. договору)

Якщо обставини непереборної сили діють протягом 3 (трьох) послідовних місяців і не виявляють ознак припинення, цей Договір, може бути розірваний в однобічному порядку Продавцем або Покупцем, шляхом направлення повідомлення іншій Стороні. (п. 5.4 договору)

Відповідач, на підтвердження настання форс-мажорних обставин надає висновок Торгово-промислової палати України №189/05-4 від 29.01.2013, згідно якого несприятливі погодні умови, що спричинили пошкодження і загибель посівів кукурудзи на зерно на площі 518 га, станом на 02 жовтня 2012 року є форс - мажорними обставинами та зазначає, що про настання вказаних обставин позивач був повідомлений завчасно.

Разом з цим, матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про настання форс - мажорних обставин.

Згідно з п. 5.3 договору, у випадку несвоєчасного повідомлення або не надання документального підтвердження, сторона, що потрапила під вплив обставин непереборної сили, втрачає права посилатися на форс-мажорні обставини, як на причини не виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

Крім цього, відповідач наголошує про форс - мажорні обставини, що сталися в 2012р., однак заборгованість за отриманий товар продовжувала існувати й станом на 24.10.2014р., проте відповідачем не надано жодних пояснень щодо її непогашення протягом 2013р. - 2014р.

Також матеріли справи не містять та сторонами не надано будь - яких доказів надання ТОВ "Сади України" кредитів ТОВ"Запорізькі лани" для виконання зобов'язань останнім по даному договору в більш тривалі строки, як про це зазначає відповідач в своєму відзиві.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, посилання відповідача на наявність форс-мажорний обставин і як наслідок звільнення від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу № А0400030 від 08.11.2011 р. є безпідставними.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за договором купівлі - продажу № А0400030 від 08.11.2011р. та відповідачем не надано доказів її сплати або належних спростувань відсутності заборгованості, то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 192399,15 грн., штрафу в розмірі 28859,87 грн. та 30% річних в сумі 116829,45 грн., суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 6761,77 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі лани" (69005, м. Запоріжжя вул. Грязнова, буд. 88-Б код ЄДРПОУ 33921029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України" (64032 Харківська область, Кегичівський район, с. Красне, код ЄДРПОУ 20212313) основний борг в розмірі 192399 (сто дев'яносто дві тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн. 15 коп., 30% річних в розмірі 116829 (сто шістнадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 45 коп.; 28859 (двадцять вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 87 коп. штрафу, а також 6761 (шість тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 77 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.02.2015 р.

Суддя О.А. Топчій