cpg1251
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4850/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника позивача - Пінтійської Н.І.,
представника відповідача - Гриценка Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
05 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2014 року №0006422201/2566 та №0006432201/2567.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість.
Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 20 серпня 2014 року №2045/16-03-22-02-12/30748505, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Кремікс" (код ЄДРПОУ 30748505) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Екоагрострой" за період березень-квітень 2014 року, ТОВ "Арсана" за період серпень 2011 року, ТОВ "В.Д.В. - Електро" за період вересень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" за період лютий 2012 року, ТОВ "Ріо-Грандес" за період березень 2013 року, серпень 2013 року, ТОВ "Техсервіс" за період липень 2013 року, ТОВ "Формоза" за період листопад 2013 року, у зв'язку з наданням пояснень (відповідей підприємства від 07 липня 2014 року №107, від 24 липня 2014 року №124) без їх повного документального підтвердження на письмові запити Кременчуцької ОДПІ від 18 червня 2014 року №14949/10 та від 14 липня 2014 року №17161/10. За результатами перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки про заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року, лютий 2012 року, березень, серпень 2013 року у сумі 23047,00 грн та завищення розміру від'ємного значення за серпень 2013 року у сумі 3667,00 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ТОВ "Арсана", ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" та ТОВ "Ріо-Грандес" на момент здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість. Господарські операції із вказаними контрагентами носили реальний характер та повністю відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу викладеними у Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та від'ємне значення від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що заниження ТОВ "Кремікс" ПДВ відбулося внаслідок відображення у податковому обліку платника придбання ТМЦ (вапняне борошно) та послуг по отриманих документах постачальників ТОВ "Арсана", ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" та ТОВ "Ріо-Грандес", що не підтверджують фактичність здійснення операцій та складені не відповідним чином. Так, під час перевірки підприємства позивача контролюючим органом використано податкову інформацію, а саме: акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03 червня 2013 року №58/26-55-22-07/37044525 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Арсана" щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 листопада 2010 року по 31 липня 2012 року" та акт Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10 жовтня 2013 року №1188/22-00/38256561 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ріо-Грандес" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з 01 червня 2012 року по 31 серпня 2013 року".
Під час перевірки з'ясовано, що документи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Арсана" (залізничні накладні) не можуть підтверджувати фактичне перевезення вапнякового борошна у зв'язку з тим, що у накладних найменування вантажу (пункт 20) зазначено відсів гранітний кам'яний. Крім того, відправником і одержувачем у залізничних накладних є ТОВ "ПТНК-Транс".
Також, перевіркою встановлено, що згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" та податковим кредитом ТОВ "Кремікс" у лютому 2012 року у розмірі ПДВ 3750,00 грн. Зазначена розбіжність виникла у зв'язку з тим, що ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" не задекларовано в останній декларації з ПДВ наявні обороти за лютий 2012 року.
Окрім цього, відповідач звертав увагу суду, що документи, які надані для перевірки по взаємовідносинах з ТОВ "Ріо-Грандес" мають суперечності, а саме: у акті виконаних робіт та у договорі зазначено про виконання послуг з монтування та демонтування виставкового стенду, а у рахунках та податкових накладних зазначено оренда виставкового стенду.
У зв'язку з цим, за результатами перевірки позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24570,50 грн грн., у тому числі 23047,00 грн за основним платежем, 11523,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3667,00 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що у період з 31 липня 2014 року по 13 серпня 2014 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Кремікс" (код ЄДРПОУ 30748505) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Екоагрострой" за період березень-квітень 2014 року, ТОВ "Арсана" за період серпень 2011 року, ТОВ "В.Д.В. - Електро" за період вересень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" за період лютий 2012 року, ТОВ "Ріо-Грандес" за період березень 2013 року, серпень 2013 року, ТОВ "Техсервіс" за період липень 2013 року, ТОВ "Формоза" за період листопад 2013 року, у зв'язку з наданням пояснень (відповідей підприємства від 07 липня 2014 року №107, від 24 липня 2014 року №124) без їх повного документального підтвердження на письмові запити Кременчуцької ОДПІ від 18 червня 2014 року №14949/10 та від 14 липня 2014 року №17161/10.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами перевірки складено Акт від 20 серпня 2014 року №2045/16-03-22-02-12/30748505 /а.с. 26-69/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення:
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ за період, що перевіряється, у сумі 23047,00 грн, у тому числі по періодах: серпень 2011 року - 15630,00 грн, лютий 2012 року - 3750,00 грн, березень 2013 року - 3667,00 грн;
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено від'ємне значення суми ПДВ по рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" звітної декларації за серпень 2011 року у сумі 3667,00 грн.
Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що під час перевірки підприємства позивача контролюючим органом використано податкову інформацію, а саме: акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03 червня 2013 року №58/26-55-22-07/37044525 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Арсана" щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01 листопада 2010 року по 31 липня 2012 року" /а.с. 37-44/ та акт Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10 жовтня 2013 року №1188/22-00/38256561 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ріо-Грандес" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків з 01 червня 2012 року по 31 серпня 2013 року" /а.с. 49-64/. Так, звіркою не підтверджено реальність здійснення проведених операцій по взаємовідносинах ТОВ "Кремікс" з ТОВ "Арсана" за серпень 2011 року у сумі 15630,00 грн /а.с. 44/ та з ТОВ "Ріо-Грандес" за березень, серпень 2013 року /а.с. 64/.
Окрім цього, згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" та податковим кредитом ТОВ "Кремікс" у лютому 2012 року у розмірі ПДВ 3750,00 грн. Зазначена розбіжність виникла у зв'язку з тим, що ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" не задекларовано в останній декларації з ПДВ наявні обороти за лютий 2012 року /а.с. 48-49/.
На підставі Акту перевірки /а.с. 26-69/ та з урахуванням результатів адміністративного оскарження /а.с. 20-24/ Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2014 року №0006422201/2566, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 34570,50 грн, у тому числі 23047,00 грн за основним платежем, 11523,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 17/ та №0006432201/2567, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 3667,00 грн /а.с. 15/.
Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 20 листопада 2014 року №0006422201/2566, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 Податкового кодексу України/.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.
Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Арсана" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з купівлі-продажу борошна вапнякового.
Так, судом встановлено, що 29 березня 2011 року між ТОВ "Кремікс" та ТОВ "Арсана" укладено договір №2/29-03-11 /а.с. 70-72/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві Товар, визначений у пункті 1.2. цього Договору, а Покупець - прийняти та оплатити Товар.
У відповідності до пункту 1.2. умов Договору, Товаром за Даним Договором є борошно вапнякове для виробництва комбікормів, підгодівлі сільськогосподарських тварин і птиці ГОСТ 26826-86. Одиницею Товару за цим Договором є одна тонна.
Пунктом 2.1. умов Договору, крім іншого, визначено наступні реквізити поставки Товару: отримувач Товару - ТОВ "ПТНК-Транс", адреса отримувача - м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.
Згідно пункту 2.2. мов Договору Продавець поставляє Товар Покупцю партіями залізничним транспортом на умовах СРТ (відповідно "Інкотермс - 2010") або у напіввагонах або(та) у хоперах (неметровозах) "Укрзалізниці".
На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено наступні документи:
- податкову накладну від 11 серпня 2011 року №38 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) на загальну суму 30524,35 грн, у тому числі ПДВ 5087,39 грн /а.с. 76/, видаткову накладну від 11 серпня 2011 року №РН-0000378 (товар: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) /а.с.74/;
- податкову накладну від 18 серпня 2011 року №62 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) на загальну суму 31419,46 грн, у тому числі ПДВ 5236,58 грн /а.с. 77/, видаткову накладну від 18 серпня 2011 року №РН-0000401 (товар: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) /а.с.75/;
- податкову накладну від 29 серпня 2011 року №88 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) на загальну суму 31534,56 грн, у тому числі ПДВ 5305,76 грн /а.с. 78/, видаткову накладну від 29 серпня 2011 року №РН-0000435 (товар: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) /а.с.73/.
Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Арсана" (код ЄДРПОУ 37044525), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво анульовано лише у 29 серпня 2012 року) /а.с. 138/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджено залученою до матеріалів справи копією банківської виписки /а.с. 79-82/.
Транспортування придбаного товару здійснювалося залізничним транспортом у відповідності з пунктами 2.1. та 2.2. умов Договору, на підтвердження чого позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії залізничних накладних /а.с. 83-86/.
При цьому, на противагу доводам представника відповідача, що документи щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Арсана" (залізничні накладні) не можуть підтверджувати фактичне перевезення вапнякового борошна у зв'язку з тим, що у накладних найменування вантажу (пункт 20) зазначено відсів гранітний кам'яний. Крім того, відправником і одержувачем у залізничних накладних є ТОВ "ПТНК-Транс" суд зазначає наступне.
По-перше, зазначені обставини не були встановлені особами, що проводили перевірку та не зафіксовані у акті перевірки.
По-друге, позивачем укладено договір транспортного експедирування з ТОВ "ПТНК-Транс", копія якого залучена до матеріалів справи /а.с. 87-90/. Відповідно, відправником і одержувачем у залізничних накладних зазначено експедитора ТОВ "ПТНК-Транс".
По-третє, незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, одержаних від виконавця, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до валових витрат та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування податкового зобов'язання.
Суд зауважує, що транспортна накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.
Також суд зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діючим законодавством передбачена лише одна умова: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.
Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що придбаний у ТОВ "Арсана" товар у подальшому використовувався для виробництва кормів для тварин, що не суперечить основним видам діяльності ТОВ "Кремікс" /а.с. 113/.
Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання товару у ТОВ "Арсана" та, відповідно, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суми ПДВ у розмірі 15630,00 грн.
Господарські відносини позивача (Замовник) з ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" (Виконавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду.
Так, судом встановлено, що 23 січня 2012 року між ТОВ "Кремікс" та ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" укладено договір виконання робіт №230112 /а.с. 96/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду на 2-й Міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва "Agro Animal Show", яка відбудеться 07-10 лютого 2012 року у місті Київ.
Пунктом 5.1. умов Договору визначено, що загальна вартість робіт за цим Договором становить 22500,00 грн, у тому числі ПДВ 3750,00 грн.
Пунктом 5.3. умов Договору передбачено, що оформлення робіт згідно Договору здійснюється шляхом складання двостороннього акту, який видається виконавцю.
На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено наступні документи:
- податкову накладу від 01 лютого 2012 року №01 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: монтування та демонтування виставкового стенду) на загальну суму 22500,00 грн, у тому числі ПДВ 3750,00 грн /а.с. 98/;
- акт здачі-прийому виконаних робіт від 01 лютого 2012 року №17 /а.с. 97/;
- рахунок-фактуру від 30 січня 2012 року №30012012 (найменування: монтування та демонтування виставкового стенду) на загальну суму 22500,00 грн, у тому числі ПДВ 3750,00 грн /а.с.101/.
Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" (код ЄДРПОУ 36113943), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується представником відповідача, із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.
Факт оплати позивачем робіт підтверджено залученою до матеріалів справи копією банківської виписки /а.с. 99-100/.
Судом встановлено, що придбання у ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" робіт з монтування та демонтування виставкового стенду для участі у 2-й Міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва "Agro Animal Show" не суперечить основним видам діяльності ТОВ "Кремікс" /а.с. 113/.
Таким чином, у ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання робіт у ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" та, відповідно, правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2012 року суми ПДВ у розмірі 3750,00 грн.
Представником відповідача достовірність записів у первинних документах позивача не заперечуються, відповідність податкових накладних вимогам закону під сумнів не ставляться.
Сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів та виконання робіт в обумовлені строки, сторони один до одного претензій не мають, а отже договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.
Виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, виконанням робіт та їх оплатою, що підтверджується матеріалами справи.
Як припущення, суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента позивача ТОВ "Арсана", ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" власних трудових, виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для виконання субпідрядних робіт. По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.
Таким чином, виходячи із системного аналізу норм законодавства вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за відповідний період.
При цьому, на противагу доводам відповідача як на підставу для зменшення позивачу суми ПДВ щодо не декларування ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" в декларації з ПДВ наявні обороти за лютий 2012 року, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення податкового законодавства, у разі їх документального доведення, вчинені контрагентами не є свідченням протиправності дій та порушення податкового законодавства позивачем, оскільки за статтею 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Невиконання контрагентами по ланцюгу постачання своїх зобов'язань має наслідком притягнення до відповідальності саме цих суб'єктів господарювання.
Виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.
Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.
Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Арсана", ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.
З огляду на викладене, контролюючий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Арсана", ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" та застосував штрафні (фінансові) санкції.
З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентами ТОВ "Арсана", ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Арсана" за серпень 2011 року у сумі 15630,00 грн, з ТОВ "Сільськогосподарське торговельне об'єднання "Колос" за лютий 2012 року у сумі 3750,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2014 року №0006422201/2566 підлягає визнанню протиправним та скасуванню у частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 19380,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 9690,00 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 20 листопада 2014 року №0006422201/2566 (у частині взаємовідносин позивача з ТОВ "Ріо-Грандес") та №0006432201/2567, суд виходить з наступного
Судом встановлено, що 31 січня 2013 року між ТОВ "Кремікс" (Замовник) та ТОВ "Ріо-Грандес" укладено договір виконання робіт №3102013, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду на 2-й Міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва "Agro Animal Show", яка відбудеться 12-14 лютого 2013 року у місті Київ.
Пунктом 5.1. умов Договору визначено, що загальна вартість робіт за цим Договором становить 22000,00 грн, у тому числі ПДВ 3666,67 грн.
Пунктом 5.3. умов Договору передбачено, що виконання робіт згідно Договору підтверджується актом виконаних робіт.
На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено наступні документи:
- податкову накладу від 08 лютого 2013 року №56 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: оренда виставкового стенду ) на загальну суму 15400,00 грн, у тому числі ПДВ 2566,67 грн /а.с. 105/;
- податкову накладу від 13 лютого 2013 року №57 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: оренда виставкового стенду ) на загальну суму 6600,00 грн, у тому числі ПДВ 1100,00 грн /а.с. 106/;
- специфікацію до Договору від 31 січня 2012 року №3102013 про надання послуг з монтування та демонтування виставкового стенду /а.с. 103/.
- акт здачі-прийняття робіт №31 про виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду /а.с. 107/;
- рахунок-фактуру від 01 лютого 2013 року №01010213 (найменування: оренда виставкового стенду ) на загальну суму 22000,00 грн, у тому числі ПДВ 3666,67 грн /а.с.104/.
Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді;
б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити :
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору ;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Зазначені податкові накладні оформлені з порушенням вимог підпунктів е), и) пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме:
- у графах опис (номенклатура) товарів/послуг зазначено оренда виставкового стенду, у той час, коли Договором передбачено виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду, що також зазначено у акті здачі-прийняття робіт та специфікації;
- у графах вид цивільно-правового договору зазначено договір про надання послуг, у той час, коли позивачем укладено договір виконання робіт.
З наведених вимог статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що надані податкові накладні оформлені з порушенням діючого податкового законодавства, а тому підстав для формування податкового кредиту у платника податку не було.
Отже, досліджені податкові накладні виписані ТОВ "Ріо-Грандес" не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчує факт придбання робіт, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ у розмірі 3667,00 грн до складу податкового кредиту у березні 2013 року та від'ємного значення у серпні 2013 року є безпідставним.
Щодо правомірності застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) суд зазначає наступне.
Згідно пункту 123.1. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Із пояснень представника відповідача судом встановлено та не заперечується представником позивача, що Кременчуцькою ОДПІ повторно протягом 1095 днів визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, поперднє податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2013 року №0005532302/299 /а.с. 128/ позивачем не оскаржувалося /а.с. 160/.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем податкового повідомленням-рішенням від 20 листопада 2014 року №0006422201/2566 у частині взаємовідносин позивача з ТОВ "Ріо-Грандес" за основним платежем 3667,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, що становить 1833,50 грн, та податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2014 року №0006432201/2567.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджено лише в частині господарських операцій з ТОВ "Ріо-Грандес".
Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування ТОВ "Кремікс" податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року, лютий 2012 року, березень 2013 року та від'ємного значення за серпень 2013 року.
За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2014 року №0006422201/2566 у частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 19380,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 9690,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кремікс" з Державного бюджету України сплачену згідно платіжного доручення від 28 листопада 2014 року №3392 суму судового збору у розмірі 1591,13 грн /одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня тринадцять копійок/.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 19 січня 2015 року.
Суддя Л.М. Петрова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2015 |
Оприлюднено | 13.02.2015 |
Номер документу | 42648845 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Л.М. Петрова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні