Постанова

від 03.03.2015 по справі 816/4850/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 р. Справа № 816/4850/14

Головуючий 1 інстанції: Петрова Л.М.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015р. по справі № 816/4850/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «КреМікс», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 20.11.14 р. № 0006422201/2566 про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 23047,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11523,5 грн. та № 0006432201/2567 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за серпень 2013 р. у сумі 3667,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 адміністративний позов був задоволений частково: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області № 0006422201/2566 від 20.11.14 р. в частині збільшення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 19380,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9690,0 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень є акт № 2045/16-03-22-02-12/30748505 від 20.08.14 р. документальної виїзної позапланової перевірки підприємства позивача ТОВ «Кремікс» (код ЄДРПОУ 30748505) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Екоагрострой» за березень-квітень 2014 р., ТОВ «Арсана» за серпень 2011 р., ТОВ «В.Д.В.-Електро» за вересень 2011 р. та січень 2012 р., ТОВ «Сільськогосподарське торговельне об'єднання «Колос» за лютий 2012 р., ТОВ «Ріо-Грандес» за березень та серпень 2013 р., ТОВ «Техсервіс» за липень 2013 р., ТОВ «Формоза» за листопад 2013 р., проведеної у зв'язку з наданням пояснень (відповідей підприємства від 07.07.14 р. № 107, від 24.07.14 р. № 124) без їх повного документального підтвердження на письмові запити Кременчуцької ОДПІ № 14949/10 від 18.06.14 р. та № 17161/10 від 14.07.14 р., в якому зафіксовані порушення підприємством вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ за серпень 2011 р. в сумі 15630,0 грн., лютий 2012 р. - 3750,0 грн., березень 2013 р. - 3667,0 грн. та завищення від'ємного значення ПДВ по рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» звітної декларації за серпень 2011 р. у сумі 3667,0 грн. (а.с. 26-69).

Позивач правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не скористався.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції процитував зміст п. 44.1 ст. 44, п. 198.1«а», п. 198.3, п. 198.6. ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і вказав на те, що правові наслідки за договорами, укладеними ТОВ «Кремікс» з його контрагентами ТОВ «Арсана», ТОВ «Сільськогосподарське торговельне об'єднання «Колос» настали, позивачем виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Арсана» за серпень 2011 р. у сумі 15630,0 грн., з ТОВ «Сільськогосподарське торговельне об'єднання «Колос» за лютий 2012 р. у сумі 3750,0 грн.

Для таких висновків судом першої інстанції був досліджений договір купівлі-продажу № 2/29-03-11 від 29.03.11 р., укладений позивачем (покупець) з ТОВ «Арсана» (продавець), предметом якого є поставка борошна вапнякового для виробництва комбікормів, підгодівлі сільськогосподарських тварин і птиці ГОСТ 26826-86. Одиницею товару вказана одна тонна. Вказаним договором передбачено, що отримувачем товару є ТОВ «ПТНК-Транс», адреса отримувача: м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, і на йог адресу товар має доставлятися партіями залізничним транспортом на умовах СРТ (відповідно «Інкотермс - 2010») або у напіввагонах або(та) у хоперах (цементовозах) «Укрзалізниці». (а.с. 71-72)

На виконання умов вищезазначеного договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем до суду першої інстанції були надані: податкові накладні № 38 від 11.08.11 р., № 62 від 18.08.11 р., № 88 від 29.08.11 р. (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) на загальну суму відповідно: 30524,35 грн. (в т.ч. ПДВ 5087,39 грн.), 31419,46 грн. (в т.ч. ПДВ 5236,58 грн.), 31534,56 грн. (в т.ч. ПДВ 5305,76 грн.); видаткові накладні № РН-0000378 від 11.08.11 р., № РН-0000401 від 18.08.11 р., № РН-0000435 від 29.08.11 р. (товар: вапнякове борошно ГОСТ 26826-86 з навантаженням в б/б; біг-бег) (а.с. 74, 76, 75, 77, 73, 78).

В рішенні суду першої інстанції вказано, що зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами ст. 201 ПК України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ «Арсана» (код ЄДРПОУ 37044525), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво анульовано лише у 29.08.12 р.) (а.с. 138). Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується копією банківської виписки (а.с. 79-82). Транспортування придбаного товару здійснювалося залізничним транспортом у відповідності з п. 2.1 та п. 2.2 договору, на підтвердження чого позивачем надані до матеріалів справи копії залізничних накладних (а.с. 83-86).

В матеріалах справи також міститься договір транспортного експедирування № 01/ДЕ-09 від 16.04.09 р., укладений позивачем (клієнт) з ТОВ «ПТНК-ТРАНС» (експедитор), предметом якого є виконання та організація виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів ? борошна вапнякового ГОСТ 25826-86 (ЕТСНВ 232253 - відсів гранітний або кам'яний) та солі харчової молотої (ЕТСНВ 531037), у відповідності з умовами, узгодженими сторонами у додаткових угодах до даного договору, які є невід'ємною частиною договору.

Порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов'язує з тим, що під час проведення перевірки підприємства позивача відповідачем використана податкова інформація (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 58/26-55-22-07/37044525 від 03.06.13 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Арсана», щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.11.10 р. по 31.07.12 р.»), яка свідчить про те, що ТОВ «Арсана» має стан « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей; проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого документального підтвердження місць виконання зобов'язань товариства. В процесі перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні бухгалтерські документи: договори, накладні, ТТН, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Також в цьому акті зазначено, що відомості про вчинення дій відповідно п. 3 ст. 4, п. 6 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (зміна місцезнаходження) до ДПІ у Печерському районі м. Києва з моменту заснування ТОВ «Арсана» та за період проведення перевірки не надходили і наявними матеріалами перевірки не виявлені. Крім цього, перевіркою встановлено, що у ТОВ «Арсана» відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал; відсутній штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад), відсутність транспортних засобів, які необхідні для переміщення товарів, відсутністю складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, відсутні основні фонди. На підставі цього перевіряючими зроблений висновок, що ТОВ «Арсана» не мало змоги придбавати та продавати товар, завантажувати та розвантажувати, перевозити, зберігати, продавати, контролювати якість тисячі тон товару, але складало всі первинні документи по операціям.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента підприємства позивача не може безумовно свідчити про нереальність господарських операцій, здійснених ТОВ «Кремікс» з його контрагентом, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачена можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання, а на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.11 р. у справах № 21-42а10 та № 21-47а10, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01.09 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Оскільки обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

В доводах апеляційної скарги відповідач також послався на те, що під час перевірки з'ясовано, що надані документи щодо взаємовідносин позивача з «Арсана» (залізничні накладні № 33853482, 33853474 від 11.08.11 р., № 33915364 від 18.08.11 р., № 34018473 від 29.08.11 р.) не можуть підтверджувати фактичне перевезення вапнякового борошна у зв'язку з тим, що в цих накладних найменування вантажу (п. 20) зазначено - відсів гранітний кам'яний. Крім цього, і відправником товару і одержувачем в цих накладних є ТОВ «ПТНК-Транс», що на думку перевіряючих свідчить про відсутність документів, що підтверджують фактичне перевезення та відповідно отримання ТМЦ (борошна вапнякового) від ТОВ «Арсана».

Колегія суддів зазначає, що наведене вище твердження податкового органу є безпідставним, оскільки згідно умов договору купівлі-продажу № 2/29-03-11 від 29.03.11 р. поставка товару покупцю повинна здійснюватися партіями залізничним транспортом на умовах CPT (відповідно Інкотермс-2010) або у напіввагонах або (та) у хоперах (цементовозах).

Згідно міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торгівельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі (Інкотермс-2010), за умовами CPT «Carriage paid to» товар доставляється перевізнику замовника у зазначеному порту. Таким чином, зазначення в залізничних накладних відправником та одержувачем вантажу ТОВ «ПТНК-Транс» є правомірним, так як зазначене підприємство є перевізником ТОВ «Кремікс» за договором транспортного експедирування № 01/ДЕ-09 від 16.04.09 р. Що стосується посилання апелянта на те, що в залізничних накладних вантажем вказано відсів гранітний чи кам'яний, колегія суддів зазначає, що договором транспортного експедирування № 01/ДЕ-09 від 16.04.09 р. було визначено, що експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта виконати та організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів ? борошно вапнякове ГОСТ 25826-86 (ЕТСНВ 232253 - відсів гранітний або кам'яний) та сіль харчова молота (ЕТСНВ 531037), у відповідності з умовами, узгодженими сторонами у додаткових угодах до даного договору, які є невід'ємною частиною договору. При цьому товаром, який перевозився, фактично було борошно вапнякове, яке згідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЕТСНВ) відноситься до групи «відсів гранітний або кам'яний» згідно зазначеної номенклатури, про що було визначено в договорі № 01/ДЕ-09 від 16.04.09 р.

Враховуючи, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 в цій частині прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Також судом першої інстанції був досліджений договір виконання робіт № 230112 від 23.01.12 р., укладений позивачем (замовник) з ТОВ «Сільськогосподарське торговельне об'єднання «Колос» (виконавець), предметом якого є виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду на 2-й Міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show», яка відбудеться 07-10.02.12 р. у м. Київ. В п. 5.1 договору визначено, що загальна вартість робіт за цим договором становить 22500,0 грн., в т.ч. ПДВ 3750,0 грн., а в п. 5.3 передбачено, що оформлення робіт здійснюється шляхом складання двостороннього акту, який видається виконавцю (а.с. 96).

На виконання умов вищезазначеного договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем до суду першої інстанції були надані: податкова накладна № 01 від 01.02.12 р. (номенклатура постачання товарів/послуг продавця: монтування та демонтування виставкового стенду) на загальну суму 22500,0 грн., в т.ч. ПДВ 3750,0 грн.; акт здачі-прийому виконаних робіт № 17 від 01.02.12 р.; рахунок-фактуру № 30012012 від 30.01.12 р. (найменування: монтування та демонтування виставкового стенду) на загальну суму 22500,0 грн., в т.ч. ПДВ 3750,0 грн. (а.с.97, 98, 101).

Як зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, надана податкова накладна оформлена згідно із вимогами ст. 201 ПК України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ «Сільськогосподарське торговельне об'єднання «Колос» (код ЄДРПОУ 36113943), яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується представником відповідача, а із акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими не встановлено. Факт оплати позивачем робіт підтверджений залученою до матеріалів справи копією банківської виписки (а.с. 99-100).

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов'язує з тим, що згідно зазначених вище первинних документів ТОВ СТО «Колос» здійснювало роботи з монтування та демонтування виставкового стенду на 2-й Міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show», яка відбудеться 07-10.02.12 р. в м. Київ. Інших документів для перевірки не надано. Проте перевіркою встановлено, що згідно Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту наявні розбіжність між податковим зобов'язанням ТОВ «СТО «Колос» та податковим кредитом ТОВ «КреМікс» у лютому 2012 р. в розмірі ПДВ 3750,0 грн. Вищеназвана розбіжність виникла у зв'язку з тим, що підприємством ТОВ «СТО «Колос» подано декларацію з ПДВ за лютий 2012 р. (реєстраційний номер 6216), яка свідчить про відсутність діяльності підприємства у звітному періоді. Крім цього, в матеріалах справи наявна інформація, що 02.02.12 р. підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з відсутністю його за податковою адресою. Тобто, ТОВ СТО «Колос» не задекларовано в останній декларації з ПДВ наявні обороти за лютий 2012 р. Також, 07.06.12 р. підприємству присвоєний стан 21 (ліквідаційна процедура за рішенням суду), основні фонди та працівники, в т.ч. на дату надання послуги - відсутні. За висновками відповідача наведені факти свідчать про відсутність реального надання послуг ТОВ СТО «Колос» на користь позивача і не можливість видавати виконавцем податкову накладну.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Кремікс» (замовник) та ТОВ «Сільськогосподарське торговельне об'єднання «Колос» (виконавець) укладений договір виконання робіт № 230112 від 23.01.12 р., предметом якого є виконання робіт з монтування та демонтування виставкового стенду на 2-й Міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show», яка відбудеться 07-10.02.12 р. у м. Київ, вартістю 22500,0 грн., в т.ч. ПДВ 3750,0 грн. Виконання робіт має оформлюватися двостороннім актом (а.с. 96).

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, позивач отримав від контрагента за вказаним договором рахунок-фактуру № 30.01.2012 від 30.01.12 р. на загальну суму (разом з ПДВ) 22500,0 грн. із найменуванням товару (послуги) - монтування та демонтування виставкового стенду.

Колегія суддів зазначає, що рахунок-фактура є документом, який надається продавцем покупцю і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцю, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. При цьому, рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер. Тобто форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівля-продаж, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов'язань.

Згідно акту здачі-прийому виконаних робіт № 17 від 01.02.12 р. ТОВ «Кремікс» (замовник) та ТОВ «СТО «Колос» (виконавець) підписали цей акт про те, що замовлені роботи з монтування виставкового стенду на 2-й Міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show», яка відбудеться 07-10.02.12 р. у м. Київ виконані в повному обсязі. Вартість робіт складає 22500,0 грн. (а.с. 97). У зв'язку з цим ТОВ «СТО «Колос» була видана позивачу податкова накладна № 01 від 01.02.12 р. на загальну суму (разом з ПДВ) 22500,0 грн., в якій вказана надана послуга - монтування та демонтування виставкового стенду (а.с. 98). Оплата за виконану роботу була здійснена 01.02.12 р. та 09.02.12 р. згідно копій виписок з банківського рахунку (а.с. 99,-100).

Слід відмітити, що відповідно ст. 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За договором № 230112 від 23.01.12 р. виконавець повинен був надати замовнику послугу (виконати роботу), яка полягала у монтуванні та демонтажу виставкового стенду. При цьому оформлення робіт повинно здійснюватися шляхом складання двостороннього акту. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що виконавцем були виконані роботи по демонтажу виставкового стенду, оскільки відсутній акті здачі-прийому робіт по демонтажу, що свідчить про те, що на момент виписки податкової накладної роботи за договором № 230112 від 23.01.12 р. не були виконані у повному обсязі.

Також колегія суддів зазначає, що у податковій накладній, у графі «Дата відвантаження (виконання, постачання, оплати) товарів/послуг зазначена дата 22.07.11 р., в той час, як сама податкова накладна виписана 01.02.12 р. Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що виконавець за договором № 230112 від 23.01.12 р. повинен був виконати роботи в повному обсязі відповідно до дизайн-проекту. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що роботи були виконані у повному обсязі відповідно до дизайн-проекту та не містять доказів того, що такий дизайн-проект взагалі розроблявся та використовувався при проведенні робіт.

Таким чином, позивачем по справі не надано доказів реальності проведення господарської операції з ТОВ «СТО «Колос», що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог в цій частині.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 в цій частині прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині. В частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржувалася, а тому в цій частині постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 не перевірялася.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 - задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 - скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.14 р. № 0006422201/2566 у частині збільшення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 3750,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1875,0 грн. та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.15 р. по справі № 816/4850/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.