Постанова

від 28.07.2009 по справі 29/37пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/37пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 липня 2009 р.                                                                                    № 29/37пн  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого,Волковицької Н.О.,Рогач Л.І.

за участю представників:

позивачане з'явились

відповідачане з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2009р.

у справі№ 29/37пнГосподарського суду Донецької області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донцемент"

доДержавного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області

провизнання права на спеціальне водокористування та поновлення ВАТ "Донцемент" права спеціального водокористування

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Донцемент" звернулось до господарського суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області про визнання права на спеціальне водокористування та поновлення права спеціального водокористування (з урахуванням заяви від 16.02.2008р. про збільшення позовних вимог, а.с.47).

Позовні вимоги вмотивовано порушенням порядку припинення права спеціального водокористування позивача, що в силу статті 56 Водного кодексу України можливе на вимогу саме відповідача, а не на вимогу Державної екологічної інспекції в Донецькій області; дозвіл від 23.02.2006р. не існує, оскільки позивач одержав дозвіл на спецводокористування від 26.12.2006р.; відсутній факт порушення правил спеціального водокористування, що стало підставою для прийняття наказу від 04.09.2008р. № 66 "Щодо припинення права спеціального водокористування".

Відповідач відхилив позов, зазначивши, що дана справа непідвідомча господарським судам України; рішення відповідача прийнято на законних підставах та згідно з встановленим порядком.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2009р. (суддя Джарти В.В.) позов задоволено повністю; визнано право Відкритого акціонерного товариства "Донцемент" на спеціальне водокористування та поновлено Відкритому акціонерному товариству "Донцемент" право спеціального водо-користування; стягнуто з відповідача на користь позивача 203грн. судових витрат.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. (судді: Алєєва І.В., Величко Н.Л., Шевкова Т.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його відповідності фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про невірне застосування судами статей 49, 55, 56 Водного кодексу України, Положення про Державну екологічну інспекцію в Донецькій області, Положення про Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області, затверджених наказом Мінприроди № 55 від 19.02.2007р.

Позивач не направив відзив по суті позовних вимог; сторони не скористалися правом на участь представників в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Амвросіївському ВАТ "Донцемент" надано дозвіл на спеціальне водокористування № УкрДон-3154, підписаний начальником Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області Третьяковим С.В. 26.12.2006р.

З листа Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області від 16.12.2006р. № 14-8279 вбачається, що для ВАТ "Донцемент" затверджено дозвіл на спецводокористування на забір 2893,37тис.м.куб/рік води з ріки Кринка та 1013,53тис.м.куб/рік кар'єрної води до 01.07.2010 року.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно форми державної статистичної звітності 2-ТП за 2007 рік загальний обсяг забраної підприємством води склав 3347,3тис.м.куб; фактичні обсяги забору води підтверджено також актом перевірки від 18.03.-07.04.2008р.

На підставі акта перевірки від 18.03.-07.04.2008р. та звернення Державної екологічної інспекції в Донецькій області від 21.07.2008р. № 09-1990 Науково-технічною радою Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області було прийнято рішення про припинення ВАТ "Донцемент" права спеціального водокористування та анулювання дозволу на спецводокористування № Укр-Дон-3154, про що прийнято рішення, відображене в протоколі засідання Науково-технічної ради від 02.09.2008р.

Наказом № 66 від 04.09.2008р. позивачу припинено право спеціального водокористування та анульовано дозвіл на спецводокористування № Укр-Дон-3154 від 23.02.2006р.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що матеріали, розглянуті в протоколі Науково-технічної ради Держуправління містять помилкові дані щодо порушення умов спеціального водокористування, а розмір забору води позивачем відповідав граничному розміру 3931тис.м. куб./рік, передбаченому дозволом.

Також суди зазначили, що дозвіл на спецводокористування за такою датою позивачу не надавався.

Натомість судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи, з'ясуванні змісту дійсних правовідносин сторін у даному спорі.

Звертаючись до господарського суду за захистом свого порушеного права, позивач сам визначає предмет та підставу позову, відтак зазначає спосіб відновлення порушеного права; натомість, розглядаючи спір, суди зобов'язані  встановити, в чому в дійсності полягає порушене право та які способи його захисту передбачені чинним законодавством у даних правовідносинах.

Сама по собі наявність конкретного обраного позивачем способу захисту порушеного права у статті 16 Цивільного кодексу України не означає, що позивач вправі використати будь-який з них поза дійсним змістом правовідносин сторін.

Визнання права передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України як один з можливих способів захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу від порушення, невизнання або оспорювання в межах відносин, що регулюються цивільним законодавством, та підлягає застосуванню в разі, коли відповідач сам претендує (своїми діями чи словами) на спірне право.

Тому для захисту порушеного права позивача обраним ним способом суду належало з'ясувати, яким чином порушує (не визнає чи оспорює) вказане право відповідач в межах наявного між ними спору про право.

Відповідно до Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, місті Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р. № 548 управління є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відтак суди не дослідили природу правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем у даній справі.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” (зі змінами та доповненнями), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, у зв'язку з чим їх не може бути визнано законними та обґрунтованими.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

         Під час нового розгляду справи, господарським судам слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. у справі № 29/37пн Господарського суду Донецької області та рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2009р. скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Головуючий                                                                                  Т.Дроботова

Судді :                                                                                             Н.Волковицька

                                                                                              Л.Рогач