Постанова

від 22.07.2009 по справі 33/171-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/171-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2009 р.                                                                                    № 33/171-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого       Остапенка М.І.,

суддів : Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргуТОВ "Ветсинтез"

на  постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року

у справі за позовомТОВ "Ветсинтез"

доТОВ "Інтертранслогістик"

про стягнення  коштів

   В С Т А Н О В И В:

         У   листопаді  2008  року,  ТОВ "Ветсинтез"   звернулося  до господарського суду   з позовом   про  стягнення  з  ТОВ "Інтертранслогістик"   6  991,50  дол.  США на  відшкодування    збитків   завданих  йому  внаслідок   неналежного  виконання  відповідачем  договору  транспортного  експедирування  від  25.02.2008  року  №  0225Т.

Рішенням господарського суду  Харківської  області   від  06.03.2008  року  у  задоволенні  позову   відмовлено. Постановлено  про  стягнення з    ТОВ "Ветсинтез"  на користь ТОВ "Інтертранслогістик"  7000 грн. витрат по оплаті  послуг  адвоката.

          За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського   суду   першої   інстанції –без змін.

          Судові  рішення  оскаржено  у касаційному порядку і  ухвалою Вищого господарського суду України від 07.07.2009 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою  позивача, у якій  він  посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та  процесуального  права  і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення,  яким   позов  задовольнити.

        Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги судова колегія  вважає  що  підстав   для  її  задоволення  немає  виходячи  із наступного.

       Згідно  ч. 1 ст. 929  ЦК  України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

      Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

       Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

       За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу                      ( ст. 934  ЦК  України).

        Як  вбачається  із  матеріалів  справи  та  встановлено  судами  попередніх  інстанцій,  між ТОВ "Ветсинтез" (вантажоволодільцем) та ТОВ "Інтертранслогістик" (експедитором) було укладено  договір № 0225Т    від  25.02.2008  року,  за  умовами  якого експедитор  надає  вантажоволодільцю послуги транспортного експедирування  по  перевезенню вантажів залізничним  транспортом,  а  також  узгодили  що  ТОВ "Інтертранслогістик" в якості  вантажовідправника   здійснює відправку  та приймання рухомого складу, здійснює оплату за перевезення та інші  платежі, пов'язані з перевезенням вантажів (п. п. 1.1.1 та  1.1.2 договору).

       Згідно  акту  № 0225Т/5    від  16.05.2008 року,  підписаного  сторонами,  за  період з 12.05.2008 року по 16.05.2008 року відповідачем для  позивача   згідно заявки № 9 була виконана  відправка   вантажу: медикаменти, не  пойменовані  в алфавіті  зі станції Харків-Балашовський на станцію Ташкент-Товарний по рахунку - фактурі № 292 від 12.05.2008 року  на загальну суму 6471,29 грн. без ПДВ (ПДВ -509,07 грн.).

       В акті  зазначено  про відправку  1 вагону № 51801212 16.05.2008  року,                    № накладної 44464059, вага  вантажу 3.930 т. до  сплати   6 980,36 грн.

    Цим  актом  та  дорожньою  відомістю  № 43440503  спростовуються  доводи  позивача  про  неналежне  виконання  відповідачем  договірних    зобов'язань  щодо  відправки  товару  не  у  повному  обсязі,  а  тому   місцевий  господарський  суд  та   апеляційний  господарський  суд   прийшли  до  правильного  висновку  про  відсутність    правових  підстав  для   задоволення  позову, обгрунтовано  відмовили  у  позові   і    підстав для скасування чи зміни прийнятих   у справі   судових  рішень   з мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого   господарського  суду   України      не   вбачає.

      Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                                  ПОСТАНОВИВ :

           Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009  року    – без  змін.

Головуючий                                                                              М.І. Остапенко

Судді                                                                                               П.А. Гончарук

                                                                                                          Л.В. Стратієнко