Постанова

від 21.01.2015 по справі 906/1070/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа №906/1070/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Ткачу Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

третьої особи на стороні позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Проммаркет Океан" на рішення господарського суду Житомирської області від 18 листопада 2014 року у справі №906/1070/14 (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство аграрної політики та продовольства України

до Приватного підприємства "Проммаркет Океан"

про визнання недійсним договору оренди

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2014 року, рішенням господарського суду Житомирської області було відмовлено в позові ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" до ПП "Проммаркет Океан", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання недійсним договору оренди та визнано недійсним Договір оренди нежитлових приміщень №7 від 01 березня 2014 року, укладеного між ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" та ПП "Проммаркет Океан".

Відповідач, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким провадження у справі припинити вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки вважає Договір оренди неукладеним, так як сторонами не було узгоджено усіх його істотних умов, отже він не породжує для сторін ніяких прав та обов'язків. Тому, вважає, що у суду відсутні правові підстави для визнання договору недійсним, а слід, на підставі ст. 80 ГПК України, припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

25 грудня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21 січня 2015 року.

Представники сторін та третьої особи у судове засідання не прибули, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін та третьої особи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

24 січня 2012 року, рішенням господарського суду Житомирської області, у справі №5/5007/17/11, було визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 м 2 , що по вул. Коростишівська, 56, в м. Житомир, до складу якого входять будівля: - адміністративна, літера "Б" площею 1774,6 м 2 ; - станція технічного обслуговування, літера "В", площею 1894,3 м 2 ; - прохідна, літера "Г", площею 125,4 м 2 ; - котельня, літера "Д", площею 376,8 м 2 ; - приміщення для охорони машин, літера "З", площею 374,4 м 2 ; - склад, літера "Л", площею 530,5 м 2 ; - будівля для зберігання води, літера "Е", площею 86,7 м 2 ; - електроцех, акумуляторна, літера "М", площею 65,6 м 2 ; - приміщення ПММ, літера "С", площею 94,5 м2; - кузня, літера "О", площею 34,8 м2; - будівля мийки, літера "Р", площею 10,8 м 2 ; - склад ПММ, літера "Т", площею 15,5 м 2 ; - вбиральня, літера "У", площею 16,3 м 2 ; - гараж, літера "X", площею 28,2 м 2 , витребувано дане майно у ПП "Реалспецсервіс", повернуто власнику та передано у господарське відання ДП КТП "Хрещатик". (а.с.11-15)

14 листопада 2012 року, наказом №7 міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України, у зв'язку з ліквідацією ДП КТП "Хрещатик", зазначене майно, як цілісний майновий комплекс, було передано ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд", як правонаступнику, з зарахуванням його вартості до статутного капіталу підприємства. (а.с.10)

01 березня 2014 року, між ДП "Сільськогосподарське Підприємство "Земельний Фонд" (скорочена назва ДП "СПЗФ"), як орендодавцем, та ПП "Проммаркет Океан", як орендарем, було укладено Договір №7 оренди нежитлових приміщень, згідно умов якого орендодавець надав орендареві у тимчасове платне користування до 01 березня 2015 року з орендною платою у 15 000,00 грн. нежитлові приміщення загальною площею 190,4 м 2 , що розташовані по вул. Коростишівська, 56, в м. Житомир, для використання у діяльності орендаря, а саме:

- приміщення №6,7,8,9 першого поверху загальною площею 78,6 м 2 в адмінбудівлі, літера "Б";

- приміщення № 3,4,6,8 другого поверху загальною площею 103,0 м 2 в адмінбудівлі, літера "Б";

- приміщення №4 першого поверху площею 8,8 м 2 на прохідної, літера "Г". (а.с.8)

Згідно пунктів 3.1-3.2 Договору, орендар приймає у користування приміщення у стані, придатному для їх експлуатації; по факту передачі орендодавець та орендар складають та підписують акт прийому-передачі приміщень. Таким же чином проводиться зворотна передача орендарем орендодавцю приміщень по закінченню строку дії договору.

Відповідно до п.8.2. Договору, договір автоматично продовжується, якщо жодна сторона в строк 15 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить про намір його розірвати.

16 червня 2014 року, ДП "СПЗФ", листом №17/05/2014, повідомило ПП "Проммаркет Океан", що даний договір був укладений з порушенням ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки його укладення не погоджено з Міністерством аграрної політики України, просило вважати, що даний Договір припинив свою дію за взаємною згодою сторін та запропонувало укласти інший з дотриманням порядку, передбаченого законодавством. (а.с.16)

02 листопада 2014 року, листом №2/5 ПП "Проммаркет Океан" повідомило позивача про відмову у припиненні даного договору та наполягало на його продовженні. (а.с.17)

05 серпня 2014 року, ДП "СПЗФ" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПП "Проммаркет Океан" про визнання недійсним договору оренди.

20 жовтня 2014 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. (а.с.116-117)

18 листопада 2014 року, рішенням господарського суду Житомирської області було відмовлено в позові ДП "СПЗФ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним договору оренди. Визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень №7 від 01 березня 2014 року, укладений між ДП "СПЗФ" та ПП "Проммаркет Океан". (а.с.132-136)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути вимога про визнання правочину недійсним.

За приписами ч.1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 1 ст. 760 ЦК України зазначає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), а також предметом найму можуть бути і майнові права.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями можуть бути, зокрема, підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 м 2 на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2014 року між ДП "СПЗФ" та ПП "Проммаркет Океан" було укладено Договір №7 оренди нежитлових приміщень, згідно умов якого орендодавець надав орендареві у тимчасове платне користування до 01 березня 2015 року нежитлові приміщення загальною площею 190,4 м 2 що знаходяться по вул. Коростишівська, 56 в м. Житомир з щомісячною орендною платою у 15 000,00 грн. (акт №1 прийому-передачі приміщень до Договору №7 від 01 березня 2014 року). (а.с.8)

ДП "СПЗФ" у своїй позовній заяві просить визнати зазначений Договір недійсним з тих підстав, що при укладенні договору сторонами не було дотримано порядку передбаченого ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та не було направлено орендодавцю заяву про оренду нерухомого майна, проект договору оренди, а також інші документи відповідно до переліку затвердженого наказом Фонду державного майна №201 від 15 лютого 2013 року, а також, що даний договір не відповідає типовому договору оренди державного майна, зокрема не зазначено істотні умови договору щодо орендної плати з урахуванням її індексації, порядку здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, тобто при укладанні договору сторонами не було дотримано визначеного законодавством порядку укладення договорів оренди державного майна.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року визначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із ст.ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 761 ЦК України, право передачі майна в оренду належить власникові речі або особі, якій належать майнові права.

Як вбачається з наданої позивачем інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №22065775 від 23 травня 2014 року, власником спірного об'єкту, що складається з будівель цілісного майнового комплексу, загальною площею 5428,4 м 2 розташованого по вул. Коростишівська, 56 в м. Житомир, є держава Україна в особі Верховної Ради України переданих в повне господарське відання державному комплексному торгівельному підприємству "Хрещатик".

За приписами ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

У відповідності до чч.1, 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

14 листопада 2012 року, наказом №7 міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України, у зв'язку з ліквідацією ДП КТП "Хрещатик", будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею 5428,4 м 2 розташованого по вул. Коростишівська, 56 в м. Житомир, було передано ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" на праві господарського відання державного майна, як правонаступнику, з зарахуванням його вартості до статутного капіталу підприємства. (а.с.10)

Проте, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації за позивачем права господарського відання на зазначений цілісний майновий комплекс, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №707, що позбавляло ДП "СПЗФ" права передавати в оренду зазначені в Договорі №7 від 01 березня 2014 року спірні об'єкти нерухомості, оскільки права на нерухоме майно виникають з моменту їх реєстрації.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" відсутні будь-які права на цілісний майновий комплекс, загальною площею 5428,4 м 2 , розташований по вул. Коростишівська, 56 в м. Житомир, в тому числі і на передачу в оренду частини приміщень даного комплексу (не набуто ним право господарського відання до моменту державної реєстрації цього права), відсутні підстави для задоволення зазначеного позивачем позову з заявлених ним обставин, а спірний Договір оренди укладено в порушення вимог діючого законодавства, оскільки ДП "СПЗФ" не мало права розпоряджатися даним нерухомим майном, а також вірно застосував своє право, відповідно до п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, та визнав Договір №7 оренди нежитлових приміщень від 01 березня 2014 року недійсним на підставі ст.215, ч.1 ст. 203 ЦК України, ст. 207 ГК України.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 18.11.14 р. у справі №906/1070/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Проммаркет Океан" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/1070/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.