Рішення

від 05.02.2015 по справі 917/2691/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

05.02.2015р. Справа № 917/2691/14

за позовомКомунального підприємства "Благоустрій Кременчука" (вул. 1905 року, буд. 27, м. Кременчук, Полтавська область, 39605)

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022)

про стягнення 29228,44 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача - Сірачинська Я. І. - дов. б/н від 25.11.2014р.

від відповідача - не з'явився (пожності причин неявки не повідомив)

СУТЬ СПРАВИ: стягнення 29228,44 грн. із яких: пеня за прострочення орендної плати за вересень-листопад в розмірі - 24070,48 грн. та 3% річних в сумі - 5 157,96 грн.

03.02.2015 року представник позивача Сірачинська Я. І. подала за вхід. № 1370 канцелярії суду заяву про доручення до матеріалів справи додаткових документів. Суд заяву прийняв до розгляду, розглянув по суті, задовольнив та залучив її до справи - а.с. 105-139.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує в повному обсязі та прохає його задовольнити.

Відповідач вимог пункту 4 ухвали господарського суду від 29.12.2014 року у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не подавав, витребуваних судом документів не подав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, поважності причин неявки не повідомив.

У відповідності до приписів статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки доказів які були витребувані господарським судом у нарадчій кімнаті, суд, встановив наступне :

01 березня 2001 року між орендодавцем міським комунальним підприємством «Кременчукенерго» та орендарем відкритим акціонерним товариством «Полтаваобленерго» був укладений договір № 291 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності. За актами приймання-передачі, в оренду ВАТ «Полтаваобленерго» орендодавцем МКП «Кременчукенерго» були передані теплові мережі, бойлерні, обладнання та інше майно. Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі тепломереж від 22 березня 2001 року та актом приймання-передачі бойлерних та обладнання від 22 березня 2001 року - а.с.11-31.

Відповідно до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської обл. «Про реорганізацію міського комунального підприємства «Кременчукенерго»» від 25 травня 2010 року, міське комунальне підприємство «Кременчукенерго» було реорганізовано шляхом приєднання до комунального підприємства «Благоустрій Кременчука».

Факт правонаступництва позивача КП «Благоустрій Кременчука» відносно МКП «Кременчукенерго» підтверджується також Статутом КП «Благоустрій Кременчука».

Відповідно до п. 1.З. Статуту КП «Благоустрій Кременчука», на підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про реорганізацію міського комунального підприємства «Кременчукенерго» від 25 травня 2010 року, Міське комунальне підприємство «Кременчукенерго» було реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства «Благоустрій Кременчука». Комунальне підприємство «Благоустрій Кременчука» являється правонаступником всіх прав та обов'язків Міського комунального підприємства «Кременчукенерго».

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо юридичної особи МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «КРЕМЕНЧУКЕНЕРГО» (ідентифікаційний код юридичної особи 30661739), стан суб'єкта - припинено, дані про юридичних осіб - правонаступників - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БЛАГОУСТРІЙ КРЕМЕНЧУКА» (код ЄДРПОУ 03351958).

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини реорганізації МКП «Кременчукенерго» шляхом приєднання до КП «Благоустрій Кременчука» та факт правонаступництва КП «Благоустрій Кременчука» щодо всіх прав та обов'язків МКП «Кременчукенерго» (у тому числі, і правонаступництво щодо прав та обов'язків орендодавця за договором № 291 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 01 березня 2001 року), між КП «Благоустрій Кременчука» та ПАТ «Полтаваобленерго» була укладена додаткова угода до договору № 291 про заміну орендодавця

-а.с. 38-99; 78-99.

Відповідно до договору № 291 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, від 01 березня 2001 року (з урахуванням змін і доповнень, надалі - договір № 291), протягом вересня, жовтня та листопада 2014 року Орендар ПАТ «Полтаваобленерго» користувався майном, що перебуває на балансі Орендодавця КП «Благоустрій Кременчука».

Усі вищевикладені обставини вже були встановлені Господарським судом Полтавської обл. та Харківським апеляційним господарським судом під час розгляду спорів у справах №917/2405/14; 917/709/14; 917/1324/14за позивом КП «Благоустрій Кременчука» до відповідача ПАТ «Полтаваобленерго» про стягнення заборгованості за договором № 291 за період з травня по жовтень 2014 року - а.с.- 51-77;110-114.

Згідно приписів статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Договірні виконавчі та розрахункові документи за договором № 291 за вересень, жовтень та листопад 2014 року (акти приймання-передачі, розрахунки орендної плати та рахунки на оплату орендної плати) були надіслані Орендодавцем КП «Благоустрій Кременчука» Орендареві ПАТ «Полтаваобленерго» цінними листами з описами вкладення - а.с.19-48.

Але, станом на дату складання цього позову (22 грудня 2014 року), Орендар ПАТ «Полтаваобленерго» акти приймання-передачі за вересень, жовтень та листопад 2014 року згідно договору № 291 не підписав, будь-яких зауважень чи мотивованої відмови у підписанні актів приймання-передачі не надав, орендну плату за користування майном за вересень та жовтень 2014 року сплатив із простроченням, орендної плати за листопад 2014 року не сплатив- див. а.с.4; 32-41; 115-139.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 5ст. 762 ЦК України, плата за користування майном

вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» із змінами та доповненнями, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п. 2 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської обл. «Про розподіл коштів, отриманих комунальним підприємством «Благоустрій Кременчука» від оренди теплових мереж» від 25 грудня 2012 року, починаючи з 01 січня 2013 року у розпорядженні КП «Благоустрій Кременчука» залишено 100 % коштів, отриманих від оренди теплових мереж, 3 огляду на цей факт, саме КП «Благоустрій Кременчука» являється законним отримувачем орендної плати від ПАТ «Полтаваобленерго» та належним позивачем у справі.

На дату подання позову до господарського суду Полтавської області/ 26грудня 2014 року вхід. № 3020/14 канцелярії суду/, Орендар ПАТ «Полтаваобленерго» / відповідач у справі/ сплатив орендну плату за користування майном за договором № 291 за вересень 2014 року в розмірі 1 228 505,22 грн. (один мільйон двісті двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ять гривень двадцять дві копійки) із простроченням оплати лише 26 листопада 2014 року; за жовтень 2014 року в розмірі 1 257 989,34 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень тридцять чотири копійки) із простроченням оплати лише 10 грудня 2014 року - а.с. 45-48.

Станом на 22 грудня 2014 року відповідач не сплатив орендну плату за користування майном за договором № 291від 01.03.2001р.за листопад 2014 року у розмірі 1 281 891,14 грн. (один мільйон двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто одна гривня чотирнадцять копійок)

Стягнення позивачем з відповідача пені та процентів за користування чужими грошовими коштами у зв'язку із простроченням сплати орендної плати по 13 листопада 2014 року (включно) являється предметом позову КП «Благоустрій Кременчука» до ПАТ «Полтаваобленерго», що розглянута Господарським судом Полтавської обл. (суддя Тимошенко К.В.) в рамках господарської справи № 917/2405/14 - а.с.92-114.

Враховуючи вищевикладені обставини, в рамках цього позову заявляються вимоги про стягнення з відповідача ПАТ «Полтаваобленерго» пені та процентів за користування чужими грошовими коштами у зв'язку із простроченням сплати відповідачем орендної плати за вересень та жовтень 2014 року за період починаючи з 14 листопада 2014 року, а також за листопад 2014 року - а.с. 5-6; 38-41; 45-48.

Вищевказаними діями ПАТ «Полтаваобленерго» порушило умови договору № 291 від 01 березня 2001 року,щодо прострочення оплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку виконання її обов'язку.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Згідно із приписами статей 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтю 526 Цивільного кодексу України визначено, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений договором строк.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним

грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ч.2 статті 625 ЦК України).

Відповідно до п. 3.5. договору №291 від 01 березня 2001 року, та додаткової угоди до нього від 10 червня 2010 року орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідного до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, враховуючи граничні строки сплати орендної плати за користування майном (не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним), прострочення відповідачем оплати орендної плати за вересень та жовтень 2014 року, повну несплату орендної плати за листопад 2014року станом на 22 грудня 2014 року, з урахуванням позовних вимог КП «Благоустрій Кременчука» до ПАТ «Полтаваобленерго» у справі № 917/2405/14, Орендар ПАТ «Полтаваобленерго» зобов'язаний сплатити Орендодавцеві КП «Благоустрій Кременчука» пеню згідно наведених розрахунків.

Під час здійснення розрахунків пені застосовується облікова ставка Національного банку України у розмірі 14,00 % (згідно постанови № 719 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» від12 листопада 2014 року), встановлена з 13 листопада 2014 року.

Отже, на підставі вищенаведеного, вимог діючого законодавства України, положень договору оренди № 291 від 01 березня 2001 року, з урахуванням предмету позову в господарській справі № 917/2405/14 та враховуючи здійснені розрахунки, Орендар ПАТ «Полтаваобленерго» зобов'язанний сплатити на користь Орендодавця КП «Благоустрій Кременчука»:

договірну пеню за прострочення сплати орендної плати за вересень, жовтень та листопад 2014 року за договором № 291 - 24 070,48 грн.

три проценти річних від простроченої суми заборгованості з орендної плати за вересень, жовтень та листопад 2014 року за договором № 291 - 5 157,96 грн..

Всього заборгованості по пені та процентам за користування чужими грошовими коштами за договором оренди № 291 та додаткової угоди до нього від 10 червня 2010 року станом на 22 грудня 2014 року на загальну суму 29 228,44 грн, (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять вісім гривень сорок чотири копійки).

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом(ч.2 статті 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором .

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 ''Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи,що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідже- ними в судовому засіданні.

Згідно до приписів статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. .

У нарадчій кімнаті суд дійшов висновку, що позивачем у відповідності до приписів статей 32-34, 36, 38 ГПК України у встановленому порядку подано належні докази ( у матеріалах справи ) на підставі яких він довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, і підтвердив обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідач відповідно до статей 21-22, 32-34, 36, 38 ГПК України вимог господарського суду не виконав, доводів позивача на підставі яких він доводив обставини заявлених вимог не спростував. Відсутності вини як підстави відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до приписів статті 614 ЦК України не довів.

Після виходу з нарадчої кімнати 05.02.2015 року суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення щодо задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав при задоволених позовних вимог покладаються на сторони відповідача. Суд приходить до висновку про стягнення витрат по сплаті судового збору з відповідача в розмірів сумі 1827,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5, 4-7,21, 22, 28, 32 - 34, 35-36, 38, 43, 44, 49, 69,75,77, 81 1 , 82, 82 1 , 83- 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», ідентифікаційний код 00131819/ 36022,м. Полтава, вул.. Старий Поділ, буд.5 /на користь позивача Комунального підприємства «Благоустрій Кременчука» (ідентифікаційний код 03351958), п/р 26003003923001 в АТ ''Банк ''Фінанси та кредит'' пеню - 24 070,48 грн. три проценти річних 5 157,96 грн. за прострочення сплати орендної плати за вересень, жовтень та листопад місяці 2014 року та витрати по сплаті судового збору в розмірів сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набранням рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2015 року.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 12.02.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.