Постанова

від 30.03.2010 по справі 2а-174/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 року о 10 год. 58 хв. Справа № 2а-174/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Горбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької

області, м. Мелітополь

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 04.05.2009 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2007 р. № 002341702/2. В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що податкова інспекція неправомірно посилається в акті перевірки на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 р. по цивільній справі № 2-4276/05 у якому позивач не приймав участі і не був стороною по справі, а обставини господарської операції, проведеної між позивачем та ПП «Універсал-люкс» на суму 504240,22 грн. у вказаній справі не досліджувались. Посилаючись на положення п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» вказує, що позивач як покупець мав право на відображення податкового кредиту, оскільки за результатами взаємовідносин з продавцем ПП «Універсал-Люкс» податкові накладні виписувалися, підприємство не мало заборгованості по сплаті ПДВ до бюджету тощо. Крім того, зазначає, що ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14.11.2006 р. по справі № 22-6378 рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 р. у справі № 2-4276/05 скасоване.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 11.03.2010 р. (вх. № 5590) зазначає, що при проведенні планової перевірки ПП ОСОБА_1 встановлено взаємовідносини з ПП «Універсал-люкс», державна реєстрація якого скасована, а установчі документи визнані недійсним в судовому порядку з моменту видачі та реєстрації. У зв'язку із чим, податкової інспекцією 20.12.2005 р. за № 570/29/32889676 складено акт про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Також вказує, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 р. по цивільній справі № 2-4276/05 було встановлено, що ПП «Універсал-люкс» зареєстровано за паспортними даними ОСОБА_3, який не вносив до статутного фонду підприємства майна чи коштів, не мав наміру та не здійснював вказану в статуті діяльність, не підписував первинні документи, а також нікого не уповноважував вести від його імені будь-яку фінансово-господарську діяльність, складати та підписувати первинні документи. Стверджує, що факти свідчать про те, що у господарських операціях з ПП ОСОБА_1 від імені ПП «Універсал-люкс» на стороні продавця діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання податкової звітності. Таким чином, на думку відповідача, оскільки податкова накладна підписана особою, яка не є уповноваженою особою ПП «Універсал-люкс» її не можна віднести до поняття податкова накладна як документ, а тому вона не може бути підставою для формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 На підставі викладеного, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2010 р. не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлення від 31.07.2006 р. № 884 фахівцями Мелітопольської ОДПІ Запорізької області проведено комплексу планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності повноти нарахування та своєчасності перерахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої складено акт № 165/17-221/НОМЕР_1 від 04.09.2006 р.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення підприємцем п. п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено суму податку на додану вартість за 2004 р. у сумі 84040,04 грн., в т.ч.: квітень 2004 р. 19715,52 грн., червень 2004 р. 4181,67 грн., липень 2004 р. 55605,35 грн., грудень 2004 р. 4537,50 грн.

30.01.2007 р. на підставі акта перевірки № 165/17-221/НОМЕР_1 від 04.09.2006 р. Мелітопольською ОДПІ Запорізької області прийняте податкове повідомлення-рішення № 002341702/2, яким ПП ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 126060,06 грн., зокрема 84040,04 грн. за основним платежем та 42020,02 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2007 р. № 002341702/2, ПП ОСОБА_1 звернувся до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

В акті перевірки 165/17-221/НОМЕР_1 від 04.09.2006 р. щодо порушення зазначено, що ПП ОСОБА_1 включено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які виписано ПП «Універсал-люкс» - не платником ПДВ: № 015 від 28.04.2004 р. на загальну суму 118293,12 грн., у т.ч. ПДВ 19715,52 грн.; № 042 від 22.06.2004 р. на загальну суму 25090,00 грн. у т.ч. ПДВ 4181,67 грн.; № 051 від 05.07.2004 р. на загальну суму 22066,00 грн., у т.ч. ПДВ 3677,67 грн.; № 053 від 07.07.2004 р. на загальну суму 87998,40 грн. у т.ч. ПДВ 14666,40 грн.; № 064 від 16.07.2004 р. на загальну суму 14571,50 грн., у т.ч. ПДВ 2428,58 грн., № 068 від 20.07.2004 р. на загальну суму 15248,40 грн., у т.ч. ПДВ 2541,40 грн.; № 074 від 26.07.2004 р. на загальну суму 193747,80 грн. у т.ч. ПДВ 32291,30 грн.; № 203 від 27.12.2004 р. на загальну суму 13750,00 грн. у т.ч. ПДВ 2291,67 грн., № 276 від 21.12.2004 р. на загальну суму 6737,50 грн. у т.ч. ПДВ 1122,92 грн., № 278 від 22.12.2004 р. на загальну суму 6737,50 грн., у т.ч. ПДВ 1122,92 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 р. по справі № 2-4276/05 р. визнано недійсним з моменту реєстрації, тобто з 25.02.2004 р. установчі документи, статут приватного підприємства «Універсал-люкс» (код ЄДРПОУ 32889676) та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Універсал-люкс» з моменту його реєстрації, довідку № 24/787 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як таких що суперечать чинному законодавству.

На підставі вищезазначеного складено акт № 570/29/32889676 від 20.12.2005 р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11561952, ІПН 328896708262 виданого 11.03.2004 р. на бланку ф.№ 2р. серії НБ № 205737 платнику ПП «Універсал-люкс». Дата анулювання Свідоцтва 11.03.2004 р. Даний акт є підставою для виключення платника ПДВ з Реєстру платників ПДВ.

Посилаючись на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя податковий орган в акті перевірки зазначив, що у господарських операціях з ПП ОСОБА_1 від імені ПП «Універсал-люкс» на стороні продавця діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання податкової звітності, а тому включена ПП ОСОБА_1 до податкового кредиту сума ПДВ 84040,04 грн. не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку - продавця.

На підставі викладеного, податкова інспекція дійшла висновку про те, що ПП ОСОБА_1 безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку у розмірі 84040,04 грн. сплачені ПП «Універсал-люкс», і включені у вартість поставлених ним товарів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі за текстом - Закон) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням

податку (п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно з п. п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням

товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В акті перевірки податковим органом перелічено всі податкові накладні, які в повному обсязі підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у ПП «Універсал-люкс» товарів.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, ПП ОСОБА_1 цілком правомірно включив суми податку на додану вартість по отриманим ним товарам до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Той факт, що податковою інспекцією було анульовано Свідоцтво ПП «Універсал-люкс» як платника податку на додану вартість, суд до уваги не приймає, оскільки на час вчинення спірних операцій контрагент ПП ОСОБА_1 - ПП «Універсал-люкс» був платником податку на додану вартість та мав відповідні підтверджуючі документи. Крім того, в період з квітня 2004 р. по грудень 2004 р. ПП «Універсал-люкс» було належним чином зареєстровано, внесено до Єдиного державного реєстру та перебувало на обліку в податковому органі.

Таким чином, позивач, придбаваючи товар та маючи у своєму розпорядженні інформацію про юридичне існування підприємства не мав підстав піддавати сумніву та перевірці такі відомості. В свою чергу, податковим органом не доведено зворотнє.

Суд зазначає, що фактично, висновки перевіряючих в акті перевірки та надані в письмових запереченнях відповідача ґрунтуються на рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 р. по справі № 2-4276/05 р.

Однак, суд вважає такі висновки неправомірними, оскільки:

по-перше, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя не містить встановлених фактів «складення завідомо неправдивих первинних документів при здійсненні господарської операції саме з ПП Чернорай», тому висновки в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи;

по-друге, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2005 р. по справі № 2-4276/05 р. 14.11.2006 р. було скасовано ухвалою апеляційного суду Запорізької області по справі № 22-6378 та провадження у справі закрито.

Частиною 3 статті 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок чи постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, за відсутності встановлених фактів умислу позивача на протиправне відображення податкового кредиту, ПП ОСОБА_1 не має відповідати за допущене з боку його контрагента - ПП «Універсал-люкс» порушення вимог законодавства. Позивачем були дотримані всі вимоги податкового законодавства щодо відображення податкового кредиту по спірним операціям в обліку.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п. п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про заниження позивачем суми податку на додану вартість за 2004 р. у сумі 84040,04 грн., а тому необґрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення № 002341702/2 від 30.01.2007 р.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПП ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 002341702/2 від 30.01.2007 р. - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 002341702/2 від 30.01.2007 р., винесене Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією відносно приватного підприємця ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72300, АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення її в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова

Постанову складено у повному обсязі 02 квітня 2010 р