Постанова

від 03.02.2015 по справі 921/7/14-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа № 921/7/14-г/6

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Давид Л.Л.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Борщівського районного споживчого товариства за № 35 від 19.03.2014 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2014 року

у справі № 921/7/14-г/6

за позовом: Борщівського районного споживчого товариства, м.Борщів Тернопільської області

до відповідача: Жилинської сільської ради, с.Жилинці Борщівського району Тернопільської області

про визнання права власності на об'єкт нерухомості.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Борщівське районне споживче товариство звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Жилинської сільської ради про визнання права власності на приміщення торгового центру по вул. Центральній,112а с. Жилинці Борщівського району, Тернопільської області.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2014 року (суддя Шумський І.П.) в позові Борщівського районного споживчого товариства відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Борщівське районне споживче товариство подало апеляційну скаргу за № 35 від 19.03.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що висновок суду про те, що право власності на торговий будинок продовжує бути зареєстрованим за Жилинською сільською радою на підставі свідоцтва про право власності від 06.10.2011 року, що в даному випадку є безпірною ознакою права власності відповідача є необґрунтованим.

Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 71 від 06.05.2014 року, в якому просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2014 року залишити без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 року було зупинено провадження у справі.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року було змінено склад колегії суддів.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання, яке відбулось 03.02.2015 року, не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Актом робочої комісії управління капітального будівництва Укркоопспілки від 20 вересня 1991 року про прийняття закінченого будівництвом торгового будинку в с. Жилинці, прийнято в експлуатацію торговий центр площею 574,8 кв.м в с. Жилинці Борщівського району.

25 листопада 1991 року Борщівським РайСТ прийнято постанову №267 про затвердження кошторису в сумі 3354 крб. на капремонт магазину "Промтовари" в с. Жилинці, а постановою №102 за січень 2008 року затверджено кошторис на суму 9574 грн. для заміни в торговому центрі вікон.

Згідно з архівною довідкою архівного відділу Борщівської районної державної адміністрації №60/03-07 від 29 січня 2009 року, постановою правління Борщівського районного споживчого товариства №76 від 08.04.1985 року, затверджено кошторис на капітальний ремонт торгового центру в с. Жилинці в сумі 4892 крб.

Позивач також стверджує і відповідач не заперечує, що споживче товариство несло поточні витрати на утримання приміщення.

12.07.1996 року Жилинською сільською радою було видано Борщівському районному споживчому товариству державний Акт на право постійного користування землею для виробничої діяльності площею 0,08 га на якій знаходився торговий центр.

Постановами правління Борщівського РайСТ від 23.06.2000р. №69, від 14.02.2001р. №27, від 22.02.2001р. №33 давався дозвіл на здійснення торгівлі структурному підрозділу товариства на базі магазину в с. Жилинці.

В подальшому, 01.05.2001р., 03.11.2004р., 30.11.2005р., 01.11.2006р., 07.12.2007р., 01.12.2010р. Борщівське районне споживче товариство (орендодавцем) здавало в оренду частину приміщення торгового центру в с.Жилинці.

Разом з тим, рішенням Жилинської сільської ради №48 від 04.07.2011р. було ухвалено видати свідоцтво про право власності на торговий будинок, що знаходиться в с.Жилинці вул. Центральній 112а місцевій раді.

На підставі рішення №48 від 04.07.2011р., виконком Жилинської сільської ради видав свідоцтво серії САЕ 190372 від 06 жовтня 2011 року, яким оформив за Жилинською сільською радою право власності на торговий будинок за адресою: с.Жилинці вул. Центральній 112а, заг. площею 574,80 кв.м.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13 вересня 2012 року у справі №6/42/5022-464/2012 визнано недійсним рішення Жилинської сільської ради від 04.07.2011 року №48 про видачу органу місцевого самоврядування свідоцтва про право власності на торговий будинок, що знаходиться по вул. Центральній 112а,в с. Жилинці, Борщівського району. А провадження у справі в частині скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно припинено за непідвідомчістю вимог господарським судам.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки з дій відповідачів вбачається оспорення права власності позивача на спірні об'єкти, Борщівське районне споживче товариство обґрунтовано звернулось за захистом свого порушеного права на підставі ст. 392 ЦК України.

Підстави набуття права власності встановлені ст. 328 ЦК України, згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до 01.01.2004 року -главою 12 ЦК УРСР та Законом України "Про власність".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію", власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Власністю споживчих товариств є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належать їм і необхідні для здійснення статутних завдань. Споживчим товариствам та їх спілкам можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, машини, товари, кошти та інше майно відповідно до цілей їх діяльності.

Постановами правління Борщівського РайСТ від 08.04.1985р. №76 та від 25.11.1991р. №267 затверджувались кошториси на капремонт торгового центру в с.Жилинці.

Згідно Акту робочої комісії управління капітального будівництва Укркоопспілки від 20 вересня 1991 року було прийнято в експлуатацію закінчене будівництво (реконструкція) торгового будинку в с. Жилинці, площею 574,8 кв.м.

Колегією суддів встановлено, що на об'єкти, які були збудовані до набрання чинності Постанови КМ від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» поширювалась Постанова Ради Міністрів УРСР від 12.03.1981 р. № 125 «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

Для оформлення права власності на об'єкти збудовані до 5- го серпня 1992 року юридичні особи повинні були подавати: акти державних комісій про прийняття в експлуатацію об'єкта, а у випадку їх відсутності акти робочих комісій про прийняття в експлуатацію.

Враховуючи те, що 20.09.1992 року Актом робочої комісії управління капітального будівництва Укркоопспілки було прийнято в експлуатацію закінчене будівництво (реконструкція) торгового будинку в с. Жилинці, площею 574,8 кв.м., Борщівське районне споживче товариство (станом на зазначений час) мало правовстановлюючі документи для оформлення права власності на спірний об'єкт.

Судом першої інстанції не враховано, що право власності позивача на спірне майно виникло до набрання чинності Цивільним кодексом України.

Нормами законодавства, зокрема Цивільного кодексу УРСР та Закону України "Про власність", момент виникнення права власності не пов'язувався з реєстрацією в Бюро технічної інвентаризації чи оформленням інших документів. Наявність доказів приймання об'єктів в експлуатацію є допустимим доказом на підтвердження створення майна і, відповідно, виникнення права власності на нього у замовника. Дана правова позиція підтримана в постанові Вищого господарського суду України у справі № 12/148-11 від 26.04.2012 року.

Відповідно до положень ст. 353 ЦК УРСР (яка була чинною на момент створення спірного майна) замовник, тобто позивач, був зобов'язаний надати для виконання робіт підряднику в тому числі і земельну ділянку, і проектну документацію. Виходячи з презумпції правомірності поведінки, зазначені вимоги позивачем були виконані.

Крім того, чинним до 1992 року законодавством (постанова Ради Міністрів УРСР від 12.03.1981 № 125 "Про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" із змінами та доповненнями) передбачалося прийняття в експлуатацію об''єктів виробничого призначення тільки в тому випадку, якщо вони підготовлені до експлуатації (укомплектовані експлуатаційними кадрами, забезпечені енергоресурсами, сировиною та інші), на них усунені недоробки і на встановленому устаткуванні розпочато випуск продукції (надання послуг), передбаченої проектом, в обсязі, який відповідає нормам освоєння проектних потужностей в початковий період.

На підставі рішенням Жилинської сільської ради від 06.05.1995 року Борщівському районному споживчому товариству було надано державний Акт від 12.07.1996 року на право постійного користування землею для виробничої діяльності площею 0,08 га. на якій знаходився спірний торговий центр.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Набуття права власності на новостворене майно регламентовано ст. 331 ЦК України, яка передбачає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Враховуючи вищенаведене, слід вважати, що Борщівське районне споживче товариство в установленому порядку набуло право власності на вказане майно. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Необґрунтованим є твердження відповідача про те, що йому належить спірний об'єкт на праві власності оскільки він з 1996 року користується ним як правонаступник колгоспу ім. Леніна Адже, як вбачається з матеріалів справи позивач мав правовстановлюючі документи на спірний об'єкт ще в 1992 року.

Як видно з матеріалів справи, колгосп ім. Леніна був замовником будівництва торгового центру в с. Жилинці заг. площею 299,5 кв.м. Позивач здав в експлуатацію об'єкт (торговий центр) в с. Жилинці, площею 574,8 кв.м.

З архівної довідки №06/06-02 від 27.01.2014 року вбачається, що в 1964 році згідно протоколу загальних зборів колгоспників колгоспів ім. Пархоменка, с. Пилатківці та ім. Ілліча об'єднались в єдиний колгосп ім. Леніна. В 1990 році загальними зборами колгоспників сіл Пилатківці, Жилинці, Грабівці прийнято рішення про від'єднання від колгоспу ім. Леніна та створення свого колгоспу з присвоєнням назви ім. Лесі України. В документах архівного фонду колгоспу ім. Леніна, с. Озеряни, Борщівського району, колгоспу ім. Лесі Українки с. Пилатківці не міститься інформація щодо розпаювання майна колгоспів.

Посилання суду першої інстанції на те, що у останнього нема підстав для визнання за позивачем права власності на спірне майно, оскільки станом на час розгляду справи в суді, право власності на торговий будинок загальною площею 574,80 кв.м. по вул. Центральній 112а, в с.Жилинці продовжує бути зареєстрованим за Жилинською сільською радою на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ 190372 № 48 від 06.10.2011 року, колегією суддів оцінюється критично.

Адже, свідоцтво про право власності не є правочином або актом органу, його наслідком не є виникнення, зміна чи припинення правовідносин, а є лише документом, яким оформляється (підтверджується) право власності, а питання правомірності видачі та дії свідоцтва про право власності на нерухоме майно безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого таке свідоцтво видане.

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво серії САЕ 190372 № 48 від 06.10.2011 року про право власності Жилинської сільської ради на торговий будинок в с. Жилинці, вул. Центральна, 112а, було видане на підставі рішення Жилинської сільської ради від 04.07.2011 року №48 про видачу органу місцевого самоврядування свідоцтва про право власності на торговий будинок, що знаходиться по вул.Центральній 112а, в с. Жилинці, Борщівського району, яке в подальшому було визнане недійсним у судовому порядку.

Отже, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не існувало рішення органу на підставі, якого було видано свідоцтво про право власності на торговий будинок, що знаходиться по вул.Центральній 112а, в с. Жилинці, Борщівського району.

Враховуючи вищенаведене, чинність свідоцтва про право власності на торговий будинок, що знаходиться по вул.Центральній 112а, в с. Жилинці, Борщівського району (станом на момент прийняття оскаржуваного рішення) не могло бути підставою для відмови у позові у даній справі.

Разом з тим, колегія суддів встановлено, що 30.09.2014 року постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 819/1573/14-а визнано недійсним свідоцтво про право власності серії № 190372 від 06.10.2011 року, видане виконавчим комітетом Жилинської сільської ради Борщівського району Тернопільської області та скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення торгового будинку в с.Жилинці Борщівського району Тернопільської області по вул. Центральній 112-а за Жилинською сільською радою Борщівського району Тернопільської області, проведену 11.10.2011 року реєстратором Борщівського районного бюро технічної інвентаризації Слюсарчук Н. Л. згідно рішення про державну реєстрацію від 11.10.2011 року на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ №190372 від 06.10.2011 року.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 819/1573/14-а залишено без змін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2014 року слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.02.2014 року скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Визнати за Борщівським районним споживчим товариством (47402,Тернопільська область, Борщівський район м. Борщів, вул. Шевченка, 21, код ЄДРПОУ 01767407) право власності на приміщення торгового центру по вул. Центральній,112а с. Жилинці Борщівського району.

3. Стягнути з Жилинської сільської ради (48724, Тернопільська область, Борщівський район, с. Жилинці, код ЄДРПОУ 14052503) на користь Борщівського районного споживчого товариства (47402,Тернопільська область, Борщівський район м. Борщів, вул. Шевченка, 21, код ЄДРПОУ 01767407) 1827,00 грн. судового збору та 913,50 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

4. Доручити Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 09.02.2015 року.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Давид Л.Л.