Ухвала

від 11.02.2015 по справі 823/3074/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3074/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Прокуратури Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року по справі за позовом прокурора Лисянського району Черкаської області до Головного управління Держземагентства у Черкаькій області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Лисянського району Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Черкаькій області про визнання незаконними та скасування наказів від 29.01.2014 року: №№ ЧК/122880800:02:001/00001939, ЧК/122880800:02:001/00001940, ЧК/122880800:02:001/00001941, ЧК/122880800:02:001/00001942, ЧК/122880800:02:001/00001943, ЧК/122880800:02:001/00001944, ЧК/122880800:02:001/00001945, ЧК/122880800:02:001/00001946, ЧК/122880800:02:001/00001947, ЧК/122880800:02:001/00001948, якими затверджено проект землеустрою та надано громадянину ОСОБА_2 в оренду земельні ділянки загальною площею 125,0606 га в адмінмежах Боярської сільської ради Лисянського району для ведення фермерського господарства терміном на 10 років.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Прокуратура Черкаської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в своїй позовній заяві ставить питання про наказів відповідача щодо надання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_2

Черкаський окружний адміністративний суд, відмовляючи в позові, прийшов до висновку про не належне обґрунтування позовних вимог та їх не законність. Апеляційна інстанція не виключає можливості порушення прав позивача або ж необґрунтованості позовних вимог, проте приходить до висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу на порушення в даному випадку підвідомчості спору. А саме: дані правовідносини є цивільно-правовими, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її і закриває провадження по справі з підстав, визначених ст. 157 КАС України.

В даному випадку суду першої інстанції при прийнятті позову та відкритті провадження по даній справі було б доцільно звернути увагу на ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до положень якої, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; … .

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, …, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС України.

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 09.12.2014 року по справі № 21-308а14

Не обговорюючи питання правильності застосування судами норм ЗК України, колегія суддів вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано ст. 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Отже, правовідносини, що склалися між сторонами, є лише цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності спір про право цивільне .

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не враховано одну дуже важливу обставину - підвідомчість спору, а тому є неправильними всі процесуальні дії, вчинені судом по даній справі: прийняття позову, відкриття провадження, постановлення рішення по суті заявлених вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з закриттям провадження по даній справі.

Керуючись ст.ст. 41, 157 , 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Прокуратури Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року - скасувати, провадження по справі за позовом прокурора Лисянського району Черкаської області до Головного управління Держземагентства у Черкаькій області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.