Рішення

від 03.02.2015 по справі 904/9259/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.15р. Справа № 904/9259/14 За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ

до Приватного підприємства "Сучасні будівельні матеріали", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 38 186, 62 долара США (в еквіваленті - 494 715 грн. 99 коп.) та 63 167 грн.15 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Слободянюк А.Г.- представник, дов. від 01.09.2014р. №449/11.5.2;

Зінченко Г.В.- представник, дов. від 06.03.2013р. № 432 (був присутній у судових засіданнях 16.12.2014р. та 15.01.2015р.);

від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від третьої особи : не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 38 186, 62 долара США (в еквіваленті - 494 715 грн. 99 коп.) та 63 167 грн. 15 коп., що складає 34 729, 14 долара США (в еквіваленті - 449 923 грн. 58 коп.) - заборгованість по кредиту, що виникла відповідно до умов Кредитного договору від 29.11.2007р. №06.32-17-1/07-СК та договору поруки від 05.11.2009р. №06.62/09-ДП2, 3 457, 48 долара США (в еквіваленті - 44 792 грн. 41 коп.) - заборгованості по сплаті процентів, нарахованих за період з 18.01.2014р. по 02.10.2014р., 59 880 грн. 93 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та 3 286 грн. 22 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідач у відзиві (вх. №78258/14 від 10.12.2014р.) просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі у зв'язку з припиненням договору поруки, оскільки порука на час підписання оспорюваних правочинів припинилася як саме зобов'язання, внесення змін до вже припиненого зобов'язання суперечить чинному законодавству, а тому відповідні правочини укладені всупереч вимогам законодавства та є нікчемними в силу закону.

Третя особа письмових пояснень по суті заявленого позову не надала, її представник у судове засідання не з'явився.

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№78152/14 від 10.12.2014р.) зазначає, що пеня стягується за період, який значно перевищує пів року, що є незаконним, а розмір неустойки підлягає зменшенню.

Позивач у запереченнях (вх. №6208/15 від 03.02.2015р.) на відзив зазначає, що сторони договору поруки узгодили як загальний строк повернення кредиту позичальником, так і строки повернення кредиту у відповідності до графіку такого повернення, тому твердження відповідача щодо припинення поруки є хибним.

Також позивач у поясненнях (вх. №6327/15 від 03.02.2015р.) вважає, що позов є законним і обґрунтованим, і позивач, як кредитор, має право пред'явити позов до боржника за основним зобов'язанням та до поручителя окремо в порядку статті 543 Цивільного кодексу України.

Відповідач у клопотанні (вх.№78261/14 від 10.12.2014р.) про зупинення провадження у справі просить зупинити провадження у справі №904/9259/14 до моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/7966/14, посилаючись на те, що: - у провадженні господарського суду Дніпропетровської області вже перебуває справа №904/7966/14 за позовом ПАТ"ВТБ" до ТОВ ПК "Лідер" про стягнення цієї ж суми коштів за цим же самим кредитним договором; - саме у справі №904/7966/14 буде визначено загальний обсяг відповідальності основного боржника ТОВ ПК "Лідер" за кредитним договором.

Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки:

- відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

- згідно з пунктом 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України);

- під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин;

- з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено, що справа №904/7966/14 пов'язана зі справою №904/9259/14 і що справу №904/9259/14 неможливо розглянути до вирішення справи №904/7966/14.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

21.09.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія „Лідер" (клієнтом) було укладено Генеральну угоду №06.17-1/07СК (з урахуванням Договору про внесення змін №1 До Генеральної угоди №06.17-1/07СК від 21 вересня 2007 року), надалі - Генеральний договір, відповідно до пункту 1.1 якої банк на та умовах цього договору надає клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорами про відкриття кредитної лінії, договорами про відкриття валютної кредитної лінії, договорами про надання гарантії, договорами про надання овердрафту та договорами про відкриття акредитиву (далі - кредитні договори), укладених у межах цього договору і які є його невід'ємними частинами.

В межах цього договору клієнту встановлюється ліміт надання банком кредитних коштів, який в будь-який момент під час дії цього договору не повинен перевищувати суми, еквівалентної 2 500 000 доларів США 00 центів за офіційним курсом НБУ; строк укладення між банком і клієнтом кредитних договорів в межах цього договору становить 21 вересня 2017 року включно (пункти 1.2, 1.3 Генерального договору).

Відповідно до пункту 2.1 Генерального договору банк надає клієнту кредитні кошти на умовах його забезпеченості, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

Умови надання, строк повернення, розмір кредитів, що надані/будуть надані в межах цього договору, визначаються кредитними договорами, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 2.3 Генерального договору) .

В подальшому 29.11.2007р. між Відритим акціонерним товариством ВТБ Банк (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія „Лідер" (позичальником) було укладено кредитний договір №06.32-17-1/07-СК (з урахуванням договорів про внесення змін до нього від 31.07.2009р. №1, від 05.11.2009р. №2, від 30.06.2011р. №3 та від 12.12.2012р. №4), надалі - Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (далі - кредит) в порядку та на умовах, визначених цим договором, який укладено в межах Генерального договору №06.17-1/07СК від 21 вересня 2007 року, а позичальник зобов'язаний прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, визначені цим договором.

Згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору сума та валюта кредиту - 100 000,00 доларів США.

На виконання умов Кредитного договору Відритим акціонерним товариством ВТБ Банк було надано Товариству з обмеженою відповідальністю Промислова компанія „Лідер" кредитні кошти у сумі 100 000 доларів США 00 центів, про що свідчить меморіальний валютний ордер від 29.11.2007р. №IR.65847.1.16 (а.с. 41).

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства „ВТБ БАНК" Публічне акціонерне товариство „ВТБ БАНК" є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку „Мрія", перейменованого у Відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк".

Як вбачається Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія „Лідер" були порушені умови Кредитного договору та не дотримано встановленого графіку повернення кредиту та сплати відсотків.

Пунктом 5.2.11 Кредитного договору встановлено право банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших платежів, у разі порушення позичальником зобов'язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення, що укладені/будуть укладені у майбутньому між позичальником та банком, в рамках надання позичальникові кредитних коштів; банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення протягом 30-ти календарних днів з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення.

Як вбачається матеріали справи містять лист-вимогу від 13.02.2014р. №795/500-2 Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" Товариству з обмеженою відповідальністю Промислова компанія „Лідер", згідно якої банк вимагав виконати порушене зобов'язання та повністю повернути всю суму кредиту. Про отримання 24.03.2014р. та 26.03.2014р. вказаного листа-вимоги свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, спрямовані на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія „Лідер" (а.с. 47, 48).

Відповідно до пункту 3.2 Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі 29 травня 2014 року або достроково у випадках, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 3.3.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 14% річних; сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього договору, встановили, що розмір визначених у цьому пункті процентів може змінюватися шляхом укладання договору про внесення змін до цього Договору, у випадку і у порядку, встановленому пунктом 5.2.7 цього Договору.

Про необхідність перегляду за зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення проекту договору про внесення змін до цього договору та відповідно листа з повідомленням про вручення або шляхом доставки особисто позичальнику на адресу позичальника; позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати відправлення, у разі відправлення по пошті, або вручення, у разі доставки особисто, листа з проектом договору про внесення змін до цього договору з'явитися до банку, забезпечити надання до банку документів, необхідних для укладення договору про внесення змін до цього договору, та підписати наданий банком договір, забезпечити укладення поручителями, майновими поручителями договорів про внесення змін до договорів забезпечення (пункт 2.5.6 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.4 Кредитного договору спосіб повернення кредиту та сплати процентів - щомісячно, відповідно до графіку повернення кредиту і сплати процентів; платежі рівними частинами - це регулярні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов'язань за цим договором, а саме повернення суми кредиту рівними частками і сплати процентів за фактичну кількість днів користування кредитом.

Як вбачається з наданого розрахунку Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк" Товариству з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" було нараховано проценти за користування кредитними коштами у сумі 3 281 доларів США 90 центів (з 18.11.2012р. по 19.09.2014р.)

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Пунктом 1 частини 1 статті 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривні; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом .

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 01.10.2014р. встановлено офіційний курс долара США до гривні: 1 долар США = 12,955218 грн.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" перед Публічним акціонерним товариством „ВТБ Банк" по кредиту складає 34 729 доларів США 14 центів (в еквіваленті 449 923 грн. 58 коп.), а заборгованість по процентам складає 3 457 доларів США 48 центів (в еквіваленті 44 792 грн. 41 коп.).

На момент розгляду справи доказів повернення позивачу кредитних коштів та погашення відповідачем заборгованості по процентам за користування кредитними коштами не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань; вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення прострочення заборгованості, включаючи день такого погашення; пеня, яка передбачена цим пунктом, сплачується виключно в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату сплати.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Таким чином, після перерахунку з урахуванням пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів складає 37 203 грн. 50 коп., (з 21.10.2013р. по 02.10.2014р.), а пеня за несвоєчасну сплату процентів складає 3 286 грн. 22 коп. (з 21.10.2013р. по 02.10.2014р.).

05.11.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк" (банк), Приватним підприємством "Сучасні будівельні матеріали" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія "Лідер" (позичальник) було укладено Договір поруки №06.62/09-ДП2 (з урахуванням змін, внесених договорами про внесення змін та доповнень від 30.06.2011 року №1 та від 12.12.2012р. №2), надалі - Договір поруки, відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Кредитний договір - Кредитний договір від 29.11.2007р. №06.32-17-1/07-СК, укладений між банком і позичальником, та будь-які додаткові договори до нього, які укладені та/або будуть укладені на підставі цього кредитного договору, і є та/або будуть його невід'ємною частиною (розділ „Визначення термінів" Договору поруки).

У пункті 1.3 Договору поруки сторони встановили, що зобов'язання поручителя перед банком є безумовними і для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та кредитним договором, не потребується.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору поруки сторони договору визначають, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником; поручитель має право самостійно виконувати зобов'язання за кредитним договором.

У випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором банк має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі чи частково; поручитель здійснює виконання зобов'язань у валюті кредиту.; у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором поручитель зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначеній у письмовій вимозі банку, направленій згідно з пунктом 2.5 цього договору, шляхом перерахування коштів на рахунок банку (пункти 2.5, 2.6 Договору поруки).

Як вбачається позивачем було спрямовано відповідачу лист-вимогу від 03.03.2014р. №772/500-2, згідно якої банк вимагав виконати порушене зобов'язання та повністю повернути всю суму кредиту. Про отримання 26.03.2014р. вказаного листа-вимоги свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, спрямоване на адресу Приватного підприємства "Сучасні будівельні матеріали" (а.с. 50).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з пунктом 4.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року N 1 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача не можуть бути прийняті до уваги, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сучасні будівельні матеріали" (49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 162; ідентифікаційний код 30660300) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) 34 729 доларів США 14 центів (еквівалент - 449 923 грн. 58 коп.) - заборгованості по тілу кредиту, 3 281 доларів США 90 центів (еквівалент - 42 517 грн. 73 коп.) - заборгованості по відсоткам, 37 203 грн. 50 коп. - пені за несвоєчасну оплату тіла кредиту, 3 286 грн. 62 коп. - пені за несвоєчасну сплату відсотків та 10 658 грн. 62 коп. - витрати по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"09" лютого 2015р.