Ухвала

від 05.02.2015 по справі 804/10465/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 804/10465/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №804/10465/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «ПАСАТ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

05 серпня 2013 року приватне акціонерне товариство «ПАСАТ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.04.2013 року №0000532220 Криворізької південної міськрайонної державної податкової інспекції.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та необгрунтованим, оскільки прийняте на підставі висновків акту перевірки, що не відповідають суті спірних відносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки грунтуються лише на припущеннях податкового органу, який не наділений повноваженнями щодо визнання нікчемними правочинів, тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення носять протиправний характер та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада адміністративний позов ПрАТ «ПАСАТ» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» від 26.04.2013 року №0000532220.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою. В якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем було допушено порушення вимог норм чинного законодавства при формуванні податку на додану вартість, внаслідок укладення нікчемних (удаваних) правочинів з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковий орган правомріно зазначив в висновках акту перервірки про виявлені порушення, та прийняв на їх підставі податкове повідомлення - пішення, яке є правомірним та обгрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 02 квітня 2013 року по 08 квітня 2013 року посадовими особами Криворізької південної ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ПАСАТ» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Ферріт - Д» за березень, квітень 2012 року та з ТОВ «Ривс» за березень 2012 року, за результатами якої складено акт №484/222/20232735 від 11.04.2013 року.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновків про порушення ПрАТ «ПАСАТ»:

1 ст..22, п. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого ПрАТ «ПАСАТ» під час здійснення правовідносин:

· з контрагентом постачальником ТОВ «Ферріт - Д» встановлено завищення податкового кредиту на суму 27 161.78 грн., в т.ч. за березень 2012 року на суму 6 384.00 грн., квітень 2012 року на суму 20 777,78 грн.,та встановлено заниження податку на додану вартість до сплати за квітень 2012 року ( в частині отриманої пластини магнітної М28СА250 від постачальника, яка залишається на залишку на складі підприємства) на суму 8 177.68 грн.

· з контрагентом постачальником ТОВ «Ривс» встановлено завищення податкового кредиту на суму 750.00 грн. за квітень 2012 року, чим порушено ст.. 22, п. 185.1, ст.. 185, п 198.1 п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями).

· з контрагентом покупцем МП «Озон» встановлено завищення податкових зобов'язань за перевіряє мий період з на суму 20 739,60 грн., а саме: за березень 2012 року на суму 789.60 грн., за квітень 2012 року на суму 19 278.00 грн., за жовтень 2012 року на суму 672.00 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000532220 від 26.04.2013 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 8 178 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 4089 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0000532220 від 26.04.2013 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентом укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо нарахованих сум грошових зобов'язань, сума за основним платежем визначена, виходячи з того, що на кінець 2012 року частина придбаного у ТОВ «Ферріт-Д» товару, а саме: пластина магнітна М28СА250 (некондиція) завидатковою накладною №2249 від 30.04.2012р. не була реалізована позивачем та обліковується як залишок товарів на його складі, тобто даний товар не було використано в господарській діяльності ПрАТ «ПАСАТ» з метою отримання прибутку, тому податковий кредит по операціям щодо її придбання є неправомірно сформованим.

Отже, донарахувань грошових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс» оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не здійснювалося, тому дослідженню підлягають взаємовідносини саме з ТОВ «Ферріт-Д».

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 29 березня 2012 року між ПрАТ «ПАСАТ» та ТОВ «Ферріт-Д» було укладено договір поставки №29/03, за яким ТОВ «Ферріт-Д», як постачальник, поставляє, а ПрАТ «ПАСАТ», як покупець, купує на умовах цього договору товар відповідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору, в кількості та номенклатурі відповідно до умов цього договору (а.с.73-74).

Згідно п.2.1 означеного Договору загальна сума договору складається з вартості товару, що буде поставлений постачальником покупцю згідно накладних протягом дії даного договору, у відповідності до специфікацій, які є додатками до нього та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.4.1 цього Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товар на умовах СРТ склад покупця (згідно «Інкотремс-2010»), а п.4.2 Договору передбачено, що перехід права власності на товар підтверджується накладною, податковою накладною, рахунком-фактурою.

У Специфікаціях №1, №2, №3, №4, які є додатками до Договору від 29.03.2012р. №29/03, було визначено вид, кількість та вартість товару, який має бути поставлений ТОВ «Ферріт-Д» позивачу, а саме вказано, що це пластина магнітна М28СА250 (некондиція) в загальній кількості 16,948т. на загальну суму 162970,66грн., у тому числі ПДВ 27161,78грн. (а.с.75-78).

ТОВ «Ферріт-Д» були виписані рахунки №1540, №1541, №02/04, №30/04 на оплату вказаного вище товару, а саме: пластин магнітних М28СА250 (некондиція) в загальній кількості 16,948т. на загальну суму 162970,66грн., у тому числі ПДВ 27161,78грн.(а.с.79,82,87,90).

З видаткових накладних, складених відповідно до вимог п.2.1 договору поставки від 29.03.2012р. №29/03, вбачається, що ТОВ «Ферріт-Д» на підставі вказаного договору було поставлено ПрАТ «ПАСАТ» товар, означений у специфікаціях №1, №2, №3, №4 до цього договору, на загальну суму 1692970,66 грн., в тому числі ПДВ у загальному розмірі - 27161,78 грн. Також, з означених видаткових накладних вбачається, що приймання товару здійснювалося головою правління ПрАТ «ПАСАТ» - Босим С.П., а також уповноваженою особою позивача за довіреністю №667 від 30.04.2012 року - Акіншевим С.М.(а.с.80,83,88,91).

Розрахунки між підприємства проводилися в безготівковій формі, що посвідчується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.85-86).

Отримання зазначеного товару від ТОВ «Ферріт-Д» позивачем відображено в журналі-ордері по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» в березні та квітні 2012 року.

Також, судом першої інстанції встановлено, що перевезення товару на склад позивача здійснювалося за умовами п.4.1 договору від 29.03.2012р. №29/03 за рахунок ТОВ «Ферріт-Д», тому товарно-транспортні накладні виписувалися контрагентом і позивачу не надавалися.

Використання ПрАТ «ПАСАТ» товару, придбаного у ТОВ «Ферріт-Д», у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем копіями первинних документів щодо використання та подальшої реалізації пластин магнітних М28СА250 (некондинція) за договором від 03.10.2011 року №401, укладеним з Малим підприємством «ОЗОН», згідно якого ПрАТ «ПАСАТ» поставляє, а МП «ОЗОН» купує на умовах цього договору пластини магнітні М28СА250 (некондиція) відповідно специфікацій, що є невід`ємною частиною договору, в кількості та номенклатурі відповідно до умов цього договору. Строк дії означеного договору до 31 грудня 2012 року(а.с.96-97).

Згідно додаткової угоди №1 від 02.01.2012 року строк дії договору від 03.10.2011 року №401 було продовжено до 31 грудня 2013 року(а.с.98).

Позивачем до суду надано специфікації до договору з МП «ОЗОН» від 03.10.2011 року №401, рахунки на оплату, податкові та видаткові накладні, довіреності на уповноважену особу МП «ОЗОН» на отримання товару, відповідно до яких ПрАТ «ПАСАТ» реалізовано МП «ОЗОН» пластини магнітні М28СА250 (некондиція) в кількості 11,875т. на загальну суму 119700,00грн., в тому числі податок на додану вартість - 19950,00грн. (а.с.98-112).

Транспортування товару ПрАТ «ПАСАТ» до МП «Озон» здійснювалося транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами №048391 від 02.04.2012р., №288476 від 03.04.2012р. та №298739 від 16.10.2012р. (а.с.159-161).

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про нікчемність укладених угод з посиланням на відсутність ТТН, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З приводу доводів апеляційної скарги відповідача про неправомірність формування податку на додану вартість за наслідками господарських відносин з ТОВ «Ферріт Д» через залишок товару на складі суд зазначає, що за приписами чинного податкового кодексу україни законодавець не пов'язує виникнення права особи на формування податкового кредиту з початком використання товару в своїй господарській діяльності. Натомість ст.. 195 ПК України визначено, що право платника ПДВ на формування податкового кредиту виникає з моменту здійснення першої з подій: списання коштів з банківського рахунку платника, або фактичної поставки товарів (робіт, послуг).

Отже, податковий орган в силу приписів податкового законодавства позбавлений права визначати податкове зобов'язання із застосування штрафних (фінансових) санкцій лише за наслідками виявлення залишків товару на складі позивача.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також правомірності формування податку на додану вартість за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

За таких обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №804/10465/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко