Рішення

від 20.01.2015 по справі 911/4093/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"20" січня 2015 р. Справа № 911/4093/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до 1. Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, м. Біла Церква 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61», Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси про визнання недійсними розпорядження, договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку за участю представників:

прокуратури:Гребіник О.М. - дов. від 28.10.2012р. № 011853 позивача 1:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином позивача 2:Яцко А.В. - дов. від 05.01.2015р. № 8 відповідачів:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - перший позивач), Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (далі - другий позивач) до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі - перший відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» (далі - другий відповідач) про:

- визнання недійсним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009р. № 40 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення товариству з обмеженою відповідальністю «Контракт 61»;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19.03.2009р., укладеного між відповідачами;

- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» повернути у власність держави в особі Квартирно-експлуатаційному відділу міста Біла Церква земельну ділянку загальною площею 2,8407 га, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок № 4-а.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області приймаючи оскаржуване розпорядження та укладаючи спірний договір діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб, визначений законом, з порушенням норм земельного законодавства України.

Присутній в судовому засіданні прокурор та представник другого позивача повністю підтримали позовні вимоги та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Перший позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Перший відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Проте від нього надійшли клопотання від 24.10.2014р. № 1765/06-23 та від 10.11.2014р. № 1928/06-23, в яких останній просить суд розглянути справу за результатами оцінки поданих сторонами доказів, за відсутності представника Білоцерківської райдержадміністрації.

Другий відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка першого позивача та відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників першого позивача та відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та другого позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Оспорюваним розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009р. № 40 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення товариству з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» затверджено експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,8407 га, яка знаходиться на землях Фурсівської сільської ради для розташування виробничої бази, яка знаходиться за адресою м. Біла Церква, вул. Гайок, 4-а, відповідно до звіту про її експертну оцінку, в загальній сумі 899933,76 грн., яку дозволено продати товариству з обмеженою відповідальністю «Контракт 61», якою він користується згідно договору від 08.04.2008р. Оплату вартості земельної ділянки в сумі 89993,38 грн. здійснити протягом 30 банківських днів з дня реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, яку перерахувати на розрахунковий рахунок Фурсівської сільської ради. Решту суми коштів 809940,39 грн. перерахувати з розстроченням платежу терміном на 5 років по 161988,08 грн. щорічно до 31 грудня. Доручено першому заступнику голови Білоцерківської райдержадміністрації укласти договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки несільськогосподарського призначення у відповідності з нормами чинного законодавства.

На підставі зазначеного розпорядження між Білоцерківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт 61», укладено спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19.03.2009р., який посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Панкратьєвою Є.В., зареєстрований в реєстрі за № 1254. Відповідно до умов цього договору Білоцерківська районна державна адміністрація - продавець зобов'язується передати майно у власність ТОВ «Контракт 61» - покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обговорену суму, а саме за викуплену земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок, № 4-а, загальною площею 2,8407 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220488300:05:010:0027.

Прокурор обґрунтовуючи свої вимоги посилаються на те, що оскаржуваним розпорядженням Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області безпідставно розпорядилась та передала у власність ТОВ «Контракт 61» за спірним договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19.03.2009р. земельну ділянку загальною площею 2,84072 га, розташовану за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок, № 4-а, позаяк, зазначена земельна ділянка є землею оборони, яка перебуває в постійному користуванню Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на підставі державного акту землекористування від 25.11.1977р. Зазначеними діями Білоцерківська райдержадміністрація порушила право Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква стосовно володіння і користування вказаною земельною ділянкою.

В підтвердження зазначеного прокурор посилається на:

- державний акт землекористування від 25.11.1977р., виданого КЕЧ Білоцеркіського району Київської області виконавчим комітетом Білоцерківської районної, міської ради депутатів на право постійного користування землею в розмірі 788 га землі;

- викопіювання з державного акту 1977р.;

- витяг з публічної кадастрової карти України;

- схему земельної ділянки військового містечка № 50 (м-н Гайок, м. Біла Церква, Київської області), погодженої начальником Білоцерківського гарнізону, начальником управління Деркомзему у Білоцерківському районі та начальником КЕВ м. Біла Церква;

- довідку квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква від 19.11.2014р. № 2/586, відповідно до якої станом на 01.11.2014р. на обліку квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква згідно форми 405 «Інвентаризайна відомість наявності і використання земельних ділянок» у складі земель міністерства оборони України по військовому містечку № 50 (Гайок) в межах Фурсівської сільської ради рахується земельна ділянка площею 310,5 га;

- акт обстеження земельної ділянки військового містечка № 50 (Гайок) м. Біла Церква, (в межах Фурсівської сільської ради) від 17.11.2014р., відповідно до якого комісією у складі начальника відділення експлуатації фондів КЕВ м. Біла церква та інженерів в присутності представника військової прокуратури Білоцерківського гарнізону, здійснивши обстеження земельної ділянки військового містечка № 50 (Гайок), а також порівнявши дані наявних картографічних матеріалів та даних публічної кадастрової карти, підтверджено, що ділянка, яку займає ТОВ «Контракт 61» площею 2,8408 га за адресою: вул. Гайок, 4-а, територіально знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 310,5 га, яка входить до складу земель Міністерства оборони України і перебуває на обліку КЕВ м. Біла Церква;

- положення про квартирно-експлуатаційних відділ м. Біла Церква, затвердженого 16.12.2005р. начальником Київського квартино-експлуатаційного управління, відповідно до якого Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква (позивач у справі) створений на базі КЕЧ Білоцеркіського району та являється окремим структурним підрозділом, що входить до складу підрозділів Головного квартино-експлуатаційного управління Збройних Сил України.

Судом досліджені вищеперелічені документи на які прокурор посилається в якості доказів, які підтверджують його вимоги та встановлено що спірна земельна ділянка площею 2,8408 га за адресою: вул. Гайок, 4-а, яку ТОВ «Контракт 61» придбав у власність відповідно до умов оскаржуваного договору, який укладений на підставі спірного розпорядження територіально знаходиться в межах земельної ділянки загальною площею 310,5 га, яка входить до складу земель Міністерства оборони України і перебуває в постійному користуванні КЕВ м. Біла Церква відповідно до державного акта землекористування від 25.11.1977р.

Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено повноваження місцевої державної адміністрації в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, відповідно до яких місцевим державним адміністраціям надано право, зокрема, розпоряджатися землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Частиною 4 ст. 77 Земельного кодексу України встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про оборону України» до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері оборони, належить, зокрема, встановлення порядку надання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням у користування державного майна, в тому числі земельних (водних) ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про збройні сили України» передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 141 Земельного кодексу України).

Згідно п. 4 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1282 (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо цілісних майнових комплексів; Міноборони - щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 р. № 483 передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Відповідачі не надали суду докази припинення права Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква постійного користування земельною ділянкою, яка була надана останньому відповідно до державного акта землекористування від 25.11.1977р., виданого виконавчим комітетом Білоцерківськї районної, міської ради депутатів, або докази вилучення зазначеної земельної ділянки у землекористувача, яка була передана за оскаржуваним розпорядженням Білоцерківської райдержадміністрації ТОВ «Контракт 61».

Відповідачами не доведено дотримання встановленого порядку вилучення (викупу) землі у користувача, як і не доведено припинення його права користування на вищезазначену земельну ділянку.

Доказів того, що Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області приймаючи спірне розпорядження, яким розпорядилась землею оборони діяла в межах своїх повноважень у спосіб визначений законом, відповідачі суду не надали.

Отже, приймаючи оскаржуване розпорядження Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області безпідставно розпорядилась та передала у власність ТОВ «Контракт 61» земельну ділянку загальною площею 2,84072 га, розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок, № 4-а яка входить до складу земель Міністерства оборони України і перебуває в постійному користуванні КЕВ м. Біла Церква відповідно до державного акта землекористування від 25.11.1977р., чим порушила права позивачів стосовно володіння і користування вказаною земельною ділянкою.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону (ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що дії Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області з прийняття оскаржуваного розпорядження суперечать зазначеним приписам законодавства, а також порушують права позивачів, як землекористувачів цієї ділянки, у зв'язку з чим вимога про визнання недійсним оскаржуваного розпорядження Білоцерківської райдержадміністрації є доведеною, обґрунтованою, відповідачами не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи, укладання Білоцерківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19.03.2009р. відбулось без наявності відповідного рішення органу, до компетенції якого віднесені повноваження щодо розпорядження вищезазначеною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19.03.2009р. укладений всупереч приписам вищезазначеного законодавства, за відсутності рішення компетентного органу та на підставі оскаржуваного розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області до повноважень і компетенції якої не належить вирішення питань щодо розпорядження вищезазначеною земельною ділянкою оборони, то він підлягає визнанню судом недійсними на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Беручи до уваги викладене, суд задовольняє вимогу прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19.03.2009р., укладеного між Білоцерківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт 61», з огляду на її доведеність та обґрунтованість та визнає зазначений договір недійсним.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписи ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, встановлюють, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 2 ст. 393 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Оскільки в силу приписів вказаного вище законодавства України, Білоцерківська райдержадміністрація не мала права розпоряджатися вищезазначеною земельною ділянкою та враховуючи, що зазначена спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза її волею, і набута у власність Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» від особи, яка не мала права її відчужувати, то вимога прокурора про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» повернути у власність держави в особі Квартирно-експлуатаційному відділу міста Біла Церква земельну ділянку загальною площею 2,8407 га, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок № 4-а, є доведеною, обґрунтованою, відповідачами не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у 2015р. у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Оскільки прокурором заявлено 3 вимоги немайнового характеру, то судовий збір відповідно до вищезазначених норм сплачується окремо з кожної з таких вимог та становить 3654 грн. (1218 грн. - 1 розмір мінімальної заробітної плати х 3 вимог немайнового характеру).

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів в рівних частинах від належної до сплати суми судового збору за подання даного позову.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення товариству з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» від 16.01.2009р. № 40.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 19.03.2009р., укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, ідентифікаційний код 19425498) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» (09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, 17, ідентифікаційний код 32456444), посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Панкратьєвою Є.В., зареєстрований в реєстрі за № 1254.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» (09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, 17, ідентифікаційний код 32456444) повернути державі в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1, ідентифікаційний код 08167863) земельну ділянку загальною площею 2,8407 га, кадастровий номер 3220488300:05:010:0027, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Гайок, буд. 4-а.

5. Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, ідентифікаційний код 19425498) в доход Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» (09150, Київська обл., Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, 17, ідентифікаційний код 32456444) в доход Державного бюджету України 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 06.02.2015р.