Ухвала

від 03.02.2015 по справі 463/6549/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/6549/14 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/1422/15 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія:5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого судді - Берези В.І., суддів - Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання -Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 11 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Оскари» до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, ОСОБА_2, третя особа - Личаківський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и л а:

оскаржуваною ухвалою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Оскари» про забезпечення позову задоволено. В забезпечення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Оскари» (м. Львів, вул. Дж.Вашингтона, 5а, ЄДРПОУ 19167613 ) до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 81 ліг.А), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна, до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили, заборонено Державному підприємству «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів по реалізації предмета іпотеки: нежитлових приміщень, що позначені на плані «86-29», з « 86-32» по « 86-42», з « 86-45» по «86-53», загальною площею 333,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 номер лота 18327, місце проведення торгів - https://torgi.minjust.gov.ua, та зупинено реалізацію вказаного арештованого майна.

Ухвалу суду оскаржив відповідач - Публічне акціонерне товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В апеляційній скарзі вказує на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням вимог ч.1 тс.152 ЦПК України. Вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими вимогами. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. На виконанні Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції, знаходиться виконавчий лист, виданий на виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 08.02.2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Банку 2 603179, 55 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, спірне майно. Банк не може реалізувати стягнення цих коштів через забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_4, яка підтримала таку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 та ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судамм цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем заявлено вимоги про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 333,6 кв.м, що позначені на плані номерами «86-29», з «86-32» по «86-42», з «86-45» по «86-53», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 зняття арешту з вказаного майна. А також вказав про обставину, яка, на думку суду, може свідчити про можливість відчуження спірного майна, а саме про відомості, зазначені у повідомлені, опублікованому на веб-сайті https://torgi.miniust.gov.ua. 15.12.2014р. державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, де вказано, що будуть проведені електронні торги з реалізації предмета іпотеки: нежитлових приміщень, що позначені на плані 86-29, з «86-32» по «86-42», з «86- 45» по «86-53», загальною площею 333,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 номер лота 18327.

Враховуючи вищенаведене, від вирішення наявного у суді спору та набрання рішенням суду законної сили залежить доцільність вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову, та наявна інформація щодо можливого відчуження такого майна вказує на можливість вжиття таких заходів забезпечення вказаного позову.

Виходячи з наведеного та відповідно до ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону з врахуванням тих обставин, які існували на час винесення оскаржуваної ухвали.

Керуючись п.1 ч.1 ст.312, ст.ст.313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 11 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

Штефаніца Ю.Г.