Постанова

від 05.02.2015 по справі 809/4217/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. справа № 809/4217/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області - Деренько Н.С.,

представника відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" - Говзана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 11 381,28 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (надалі по тексту також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" (надалі по тексту також - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 12 147,77 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонерам здійснена позивачем у листопаді-грудні 2008 та у січні-серпні 2009 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в загальній сумі 12 147,77 гривень.

Представником позивача 06.11.2009 року подано заяву про зменшення позовних вимог на суму 766,49 по пенсіонеру ОСОБА_3 по списку №1 (том 1 а.с. 37). Із вказаного слідує, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальній сумі 11 381,28 гривень по пенсіонерах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період листопад-грудень 2008 року та січень-серпень 2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю. Додатково пояснила, що відповідач є правонаступником всіх прав і обов'язків Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", у якого в свій час працювали ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" не є правонаступником орендного підприємства "Будгаз". В 1994 році товариство засновано на коштах і майні учасників (засновників) фізичних осіб (колишніх працівників орендного підприємства), а також на основі майна, викупленого у держави учасниками організацією орендарів Тисменицького орендного підприємства "Будгаз". Орендне підприємство ліквідовано, а товариство з обмеженою відповідальністю утворено без складання передавального акта чи балансу. В результаті вказаного відповідач не несе будь-яких зобов'язання по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по громадянах ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Постановою Івано-Франківського окружного суду від 14.12.2009 року у даній справі адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" в користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в загальній сумі 308,80 гривень, в решті позовних вимог відмовлено (том 1 а.с. 74-76).

22.03.2011 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року у справі №2а-2526/09/0970 залишено без змін (том 1 а.с. 99-102).

В подальшому, 25.11.2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 року скасовано, а справу направлено на навий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (ідентифікаційний код 02127348), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с. 123-129).

Відповідач взятий Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицької районі Івано-Франківської області на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів з'ясовано, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які у свій час відпрацювали (здобули) відповідний стаж роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено і виплачується позивачем пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд, у відповідності до вимог частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

На час виникнення відносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Щодо об'єкту оподаткування і ставки збору за пільговими пенсіями, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.

Згідно вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а в редакції закону до 2011 року передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

З приводу обов'язку відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідно відмітити.

Абзацами 1-4 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 7 частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

При цьому, як зазначено в абзаці 5 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають обов'язковому відшкодуванню платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку визначеному законодавством.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - Інструкція №21-1), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Повертаючи справу на новий судовий розгляд Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.11.2014 року визначив, що судам необхідно встановити і дослідити первинні документи, які свідчать про ліквідацію Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", а також факту наявності чи відсутності передавального балансу для з'ясування обставини чи є товариство з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" правонаступником Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", чи ні.

З цією метою судом 23.01.2015 року постановлено письмові ухвали про витребування доказів у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області та Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, в тому числі щодо надання передавального балансу за його наявності.

Із відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області №10-03-00195 від 29.01.2015 року слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будгаз" було створене членами організації орендарів на базі викупленого державного майна орендного підприємства. Регіональне відділення не приймало участі у створенні товариства з обмеженою відповідальності "Будгаз", а в архівній справі по приватизації Тисменицького орендного підприємства "Будгаз" відсутні документи щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" (том 1 а.с. 197).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області надало суду документи із яких слідує, що із членів колективу Тисменицького орендного підприємства "Будгаз" в 1991 році утворено і зареєстровано 30.11.1993 року Організацію орендарів Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", яке взяло в оренду цілісний майновий комплекс підприємства. В подальшому на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області №242 від 04.01.1994 року прийнято рішення про приватизацію державного майна - викуп майна Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", зданого в оренду з викупом організацією орендарів створеного працівниками цього підприємства. На підставі договору купівлі-продажу від 08.04.1994 року і акту передачі майна орендного підприємства від 09.06.1994 року, Організація орендарів Тисменицького орендного підприємства "Будгаз" викупала майна (том 1 а.с. 198-217). Такий викуп здійснений за рахунок власник коштів покупця і коштів, розташованих на приватизаційних депозитних рахунках (том 1 зворотній бік а.с. 214). Тобто відбулася зміна права власності на майно орендного підприємства.

Від Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області надійшли документи про первинну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" (том 2 а.с. 1-41).

Із отриманих документів судом встановлено, що пунктом 1 розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №217 від 24.06.1994 року припинено діяльність орендного підприємства "Будгаз". Пунктом 5 даного розпорядження визначено: "Зареєструвати установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" (том 2 а.с. 2).

Підставою для вказаного розпорядження були протокол зборів учасників і установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" від 05.05.1994 року (том 2 а.с. 3-5).

Пунктом 5.4 Статуту товариства створено статутний фонд у розмірі 932 216 000,00 крб., з яких 262 500 000,00 крб. - внески учасники товариства майновими сертифікатами, 85 436 000,00 крб. - власні кошти учасників товариства і 584 280 000,00 крб. - вартість майна придбаного і переданого товариству організацією орендарів (том 1 а.с. 55).

Таким чином суд констатує, що внаслідок викупу Організацію орендарів всього майна Тисменицького орендного підприємства "Будгаз" і на підставі пункту 1 розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №217 від 24.06.1994 року, таке орендне підприємство припинило своє існування без правонаступництва.

Документи, які отримані із Реєстраційної служби вказують на те, що колишні учасники Організації орендарів на основі власних коштів, приватизаційних сертифікатів та майна учасників Організації орендарів, які набули його у власність шляхом приватизації із викупом орендованого державного майна, утворили самостійно нову юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД".

На ухвали суду про витребування доказів передавальний баланс не надано.

Із наявного в матеріалах справи Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців слідує, що відповідач зареєстрований 24.06.1994 року (том 1 а.с. 127).

Дане свідчить, що громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працювали у товаристві з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" з 24.06.1994 року - моменту його державної реєстрації до 02.01.1995 року, як віддасть дані довідок відповідача від 07.02.2007 року і 16.06.2006 року (том 1 а.с. 35-36).

Таким чином, трудовий і страховий стаж ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у товаристві з обмеженою відповідальності "Будгаз ЛТД" складає 6 місяців і 6 днів по кожному пенсіонеру окремо.

Отже, при здійсненні нарахування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідачу, повинен виходити з частки товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД".

Щодо суми заявленої позивачем у адміністративному позові суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з листопада по грудень 2008 року і за січень-серпень 2009 року в загальному розмірі 11 381,28 гривень.

При додаванні сум зазначених у розрахунках встановлено, що загальна сума заборгованості складає 8 606,06 гривень, а саме по пенсіонеру ОСОБА_4 заборгованість становить 7 603,40 гривень (з листопада 2008 року по серпень 2009 року по 760,34 гривень за місяць) і пенсіонеру ОСОБА_5 - 1 002,66 гривень (з листопада 2008 року по березень 2009 року в розмірі 760,34 гривень за місяць, з квітня по липень 2009 року по 100,53 гривень за місяць і за серпень 2009 року в розмірі 101,09 гривень). Представником позивача не надано жодних інших документів, доказів чи будь-яких пояснень на підтвердження заборгованості в загальному розмірі 2 775,22 гривень (11 381,28 - 8 606,06 = 2 775,22 гривень), яку просить стягнути позивача в загальній сумі вимог.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині позовних вимог не підлягають до задоволення як недоведені.

Відтак, товариством з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД", на час вирішення судом спору, не відшкодовано позивачу вказані вище витрати. У зв'язку із вказаним за відповідачем рахується заборгованість по понесених позивачем витрат на виплату і доставку у листопаді-грудні 2008 року і січні-серпні 2009 року пільгових пенсій в загальній сумі 355,43 гривень.

Пунктом 6.4. Інструкції №21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний до 25-го числа щомісячно здійснити відшкодування таких витрат в розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування є відповідні розрахунки цих витрат, які надсилається відповідачу.

Позивач у квітні, травні, липні, жовтні 2008 року і січні 2009 року сформував і надіслав відповідачу розрахунки №2926/04 від 31.07.2009 року, від 09.04.2009 року, №150/04 13.01.2009 року, №2822/04 від 24.10.2008 року, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (том 1 а.с. 5-15). Дані розрахунки 11.08.2008 року, 13.05.2009 року, 27.01.2009 року, 04.08.2009 року, 07.11.2009 року отримані відповідачем, про що свідчить запис уповноваженої особи відповідача на супровідних листах позивача та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копії яких містяться в матеріалах (том 1 а.с. 5, 10, 12 зворотній бік а.с. 7, 14).

На підставі даних розрахунків у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, здійсненої у листопаді-грудні 2008 року і січні-серпні 2008 року,

Як встановлено судом вище загальний трудовий, в тому числі пільговий, стаж роботи ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у відповідача становить 6 місяців і 6 днів, що у відсотковому відношенні до 12 років і 6 місяців (загального пільгового страхового стажу) складає 4,13%. Відтак, 4,13% від суми нарахованих позивачу зобов'язань, визначеної позивачем з 01.11.2008 року по 25.08.2009 року, в загальному становить 355,43 гривень, в тому числі по пенсіонеру ОСОБА_4 - 314,02 гривень, а по пенсіонеру ОСОБА_5 - 41,41 гривень.

Однак, відповідачем за листопад-грудень 2008 року і за січень-серпень 2009 року у передбачені Інструкцією строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на вказане, суд дійшов переконання про наявність у відповідача до досягнення пенсійного віку ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку зазначеним особам пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Наявність заборгованості у товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" перед Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунком таких витрат на її виплату і доставку з 2008 і 2009 року (том 1 а.с. 6, 11, 13, 15).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в частині стягнення з відповідача суми 355,43 гривні, відповідач суду не надав.

З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що несплата товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в загальній сумі 355,43 гривень вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції №21-1, а позовні вимоги в частині стягнення 355,43 гривень такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 і 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за №11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), основними завданнями Управління, серед іншого, є забезпечення у відповідному регіоні надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, вправі скеровувати підприємствам, вимоги-розрахунки про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по колишнім або дійсним працівникам таких підприємств, які відпрацювали в них відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку. У випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, такі структурні підрозділи наділені правом звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд переконаний, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід'ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов'язок їх сплачувати.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" (ідентифікаційний код 02127348, вул. Шевченка, 51, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20550926) заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 355 (триста п'ятдесят п'ять) гривень 43 (сорок три) копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 5 днів. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 10.02.2015 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.