Ухвала

від 08.04.2015 по справі 809/4217/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 876/2386/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгаз ЛТД» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до ТзОВ «Будгаз ЛТД» про стягнення заборгованості.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Будгаз ЛТД" на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 355 гривень 43 копійок. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, та не встановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про повне задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої пенсіонерам здійснена позивачем у листопаді-грудні 2008 та у січні-серпні 2009 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Відповідач є правонаступником всіх прав і обов'язків Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", у якого в свій час працювали ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ТзОВ "Будгаз ЛТД" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (ідентифікаційний код 02127348), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач взятий Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицької районі Івано-Франківської області на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які у свій час відпрацювали (здобули) відповідний стаж роботи у ТзОВ "Будгаз ЛТД" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено і виплачується позивачем пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На час виникнення відносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а в редакції закону до 2011 року передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Абзацами 1-4 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 7 частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

При цьому, як зазначено в абзаці 5 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають обов'язковому відшкодуванню платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку визначеному законодавством.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - Інструкція №21-1), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТзОВ "Будгаз" було створене членами організації орендарів на базі викупленого державного майна орендного підприємства. Із членів колективу Тисменицького орендного підприємства "Будгаз" в 1991 році утворено і зареєстровано 30.11.1993 року Організацію орендарів Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", яке взяло в оренду цілісний майновий комплекс підприємства.

В подальшому на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області №242 від 04.01.1994 року прийнято рішення про приватизацію державного майна - викуп майна Тисменицького орендного підприємства "Будгаз", зданого в оренду з викупом організацією орендарів створеного працівниками цього підприємства.

На підставі договору купівлі-продажу від 08.04.1994 року і акту передачі майна орендного підприємства від 09.06.1994 року, Організація орендарів Тисменицького орендного підприємства "Будгаз" викупила майна. Такий викуп здійснений за рахунок власник коштів покупця і коштів, розташованих на приватизаційних депозитних рахунках. Тобто відбулася зміна права власності на майно орендного підприємства.

Пунктом 1 розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №217 від 24.06.1994 року припинено діяльність орендного підприємства "Будгаз". Пунктом 5 даного розпорядження визначено: "Зареєструвати установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" .Підставою для вказаного розпорядження були протокол зборів учасників і установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Будгаз" від 05.05.1994 року.

Пунктом 5.4 Статуту товариства створено статутний фонд у розмірі 932 216 000,00 крб., з яких 262 500 000,00 крб. - внески учасники товариства майновими сертифікатами, 85 436 000,00 крб. - власні кошти учасників товариства і 584 280 000,00 крб. - вартість майна придбаного і переданого товариству організацією орендарів.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що внаслідок викупу Організацію орендарів всього майна Тисменицького орендного підприємства "Будгаз" і на підставі пункту 1 розпорядженням Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області №217 від 24.06.1994 року, таке орендне підприємство припинило своє існування без правонаступництва.

Із наявного в матеріалах справи Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців слідує, що відповідач зареєстрований 24.06.1994 року.

Наведене свідчить, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали у товаристві з обмеженою відповідальністю "Будгаз ЛТД" з 24.06.1994 року - моменту його державної реєстрації до 02.01.1995 року, як віддасть дані довідок відповідача від 07.02.2007 року і 16.06.2006 року.

Таким чином, трудовий і страховий стаж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у ТзОВ "Будгаз ЛТД" складає 6 місяців і 6 днів по кожному пенсіонеру окремо. А тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що за відповідачем рахується заборгованість по понесених позивачем витрат на виплату і доставку у листопаді-грудні 2008 року і січні-серпні 2009 року пільгових пенсій в загальній сумі 355,43 гривень.

Пунктом 6.4. Інструкції №21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, колегія суддів зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний до 25-го числа щомісячно здійснити відшкодування таких витрат в розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування є відповідні розрахунки цих витрат, які надсилається відповідачу.

Позивач у квітні, травні, липні, жовтні 2008 року і січні 2009 року сформував і надіслав відповідачу розрахунки №2926/04 від 31.07.2009 року, від 09.04.2009 року, №150/04 13.01.2009 року, №2822/04 від 24.10.2008 року, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" . Дані розрахунки 11.08.2008 року, 13.05.2009 року, 27.01.2009 року, 04.08.2009 року, 07.11.2009 року отримані відповідачем, про що свідчить запис уповноваженої особи відповідача на супровідних листах позивача та рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На підставі даних розрахунків у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, здійсненої у листопаді-грудні 2008 року і січні-серпні 2009 року,

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі № 809/4217/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула