Постанова

від 05.02.2015 по справі 813/6231/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року № 813/6231/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача Пуцило У.М.,

третя особа не прибула

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляни Михайлівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління містобудування архітектури та землекористування Трускавецької міської ради про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляни Михайлівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління містобудування архітектури та землекористування Трускавецької міської ради, в якому просить суд:

- скасувати рішення державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляни Михайлівни про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12.08.2014 року, прийняте за результатами розгляду заяви від 11.08.2014 року;

- зобов'язати державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляну Михайлівну внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 4611500000:01:010:0043, розташованої по АДРЕСА_1 про зміну виду її використання на вид "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.08.2014 року державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляною Михайлівною було винесено рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Вважає, що зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає зміну категорії земель, зміна ж виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не має наслідком зміну цільового призначення. Позивач вважає відмову державного кадастрового реєстратора протиправною та зазначає, що вказане рішення відповідача прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України, Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечила з підстав викладених у запереченні та зазначила, що порушень в діях державного кадастрового реєстратора немає, а оскаржуване в даній справі рішення від 12.08.2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4600608632013 від 03.10.2013 року та свідоцтва про право на нерухоме майно від 17.10.2013 року ОСОБА_3 має у власності земельну ділянку площею 0,0105 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4611500000:01:010:0043, яка зареєстрована в ДЗК:

- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- вид використання - будівництво магазину;

- цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

ОСОБА_3 11.08.2014 року звернулась до державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляни Михайлівни із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме про зміну виду цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 4611500000:01:010:0043, розташованої по АДРЕСА_1, вид 02.01 - "Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Державний кадастровий реєстратор управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляна Михайлівна прийняла рішення від 12.08.2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Підставами для відмови зазначила:

- документи подані не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

У рішенні державний кадастровий реєстратор рекомендувала:

- провести зміну не тільки виду використання земельної ділянки, а й зміну виду цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії, до якої відноситься вказана земельна ділянка;

- подати повний пакет документів для внесення змін до ДЗК на земельну ділянку з кадастровим номером 4611500000:01:010:0043, визначений п. 121 "Порядку ведення Державного земельного кадастру".

Позивач вважає, що дане рішення є безпідставним, неправомірним та таким, що порушує його законні права та інтереси, а тому підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із основних принципів Земельний кодекс України визначає принцип раціонального використання та охорони земель. Відтворюючи дієвість цього принципу, Земельний кодекс України поділяє земельний фонд України, який складають усі землі країни в межах її території, за особливим правовим режимом та основним цільовим призначенням на категорії.

Так, ст. 19 Земельного кодексу України закріплює такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою ст. 20 Земельного кодексу здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

До земель житлової та громадської забудови відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови згідно із ст. 39 Земельного кодексу України здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок передбачено ст. 20 Земельного кодексу України, яка вказує, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Згідно з ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Позивачем до матеріалів справи долучено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, з кадастровим номером 4611500000:01:010:0043 та 4611500000:01:010:0044, з якої вбачається що видом використання є будівництво магазину, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури Трускавецької міської ради, наданої листом від 04.02.2015 року № 14, рішенням Трускавецької міської ради від 21.12.2011 року № 233 затверджено містобудівну документацію "Коригування Генерального плану міста - курорту Трускавець", згідно з яким земельна ділянка по АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_3) призначена для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі. Інша затверджена Трускавецькою міською радою містобудівна документація, а саме детальний план забудови по вищевказаній земельній ділянці відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Нормами частин 1, 4 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор, зокрема, надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні.

Відповідно до ч. 2. ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

- на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

- на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Як встановлено судом вище з відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка в АДРЕСА_1, площею 0,0105 га, з кадастровим номером 4611500000:01:010:0043 відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - будівництво магазину, цільове призначення - 03.07 - землі громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Із наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_3 про внесення відомостей ( змін до них) до Державного земельного кадастру вбачається, що позивач має намір змінити вид використання з "будівництво магазину" на "будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель", зереєстрованим в Мін'юсті 01.11.2010 року № 1011/18306, визначено класифікацію видів цільового призначення земель в межах категорій встановлених ст. 19 Земельного кодексу України.

Класифікація визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Зазначеною Класифікацією встановлено, що землі, які за категорією відносяться до земель житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням поділяються на розділи та відповідно підрозділи: землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, земельні ділянки для будівництва магазину відносяться до коду підрозділу 03.07 "для будівниця та обслуговування будівель торгівлі" код розділу 03 "землі громадської забудови", а земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - до коду підрозділу КВЦПЗ 02.01 "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" код розділу 02 "землі житлової забудови".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що використання земельної ділянки, яка відповідно до проекту землеустрою надана за цільовим призначенням 03.07 "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", у випадку використання зазначеної земельної ділянки для будівництва житлового будинку передбачає використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, проте будівництво зазначених об'єктів повинно узгоджуватись із містобудівною документацією та документацією із землеустрою, що передбачає зміну виду цільового призначення земельної ділянки на 02.01 "для будівництва і обслуговування житлового будинку".

Згідно з п. 121 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:

1) заява за формою згідно з додатком 12;

2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії);

3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання);

4) документ, що підтверджує оплату послуг з внесення до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви від 11.08.2014 року не було надано повного пакету документів визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", а саме оригіналу документації із землеустрою, яка є підставою для внесення таких змін.

Оскільки державним кадастровим реєстратором під час розгляду заяви ОСОБА_3 від 11.08.2014 року виявлено одну з підстав відмови у внесенні змін до відомостей до Державного земельного кадастру, рішення відповідача від 12.08.2014 року про відмову позивачеві у внесенні змін до відомостей до Державного земельного кадастру є правомірним.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі.

Відповідно до положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За результатами судового розгляду справи позивачем не доведено підставності позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обґрунтовано, з урахуванням усіх необхідних обставин.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 94 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

постановив :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 10.02.2015 р.