Постанова

від 21.02.2019 по справі 813/6231/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року

Київ

справа №813/6231/14

адміністративне провадження №К/9901/5988/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляни Михайлівни (далі - Державний реєстратор) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року (судді Рибачук А.І., Багрій В.М., Старунський Д.М.) у справі № 813/6231/14 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора, третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області (далі - Управління), про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління, в якому просила:

- скасувати рішення Державного реєстратора про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12 серпня 2014 року, прийняте за результатами розгляду заяви від 11 серпня 2014 року;

- зобов'язати Державного реєстратора внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на АДРЕСА_1 про зміну виду її використання на вид для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) .

Вимоги мотивувала тим, що 12 серпня 2014 року Державний реєстратор винесла рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Вважає, що зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає зміну категорії земель, зміна ж виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не має наслідком зміну цільового призначення. Позивачка вважає відмову Державного реєстратора протиправною та зазначає, що спірне рішення відповідача прийняте з порушенням норм Земельного кодексу України (далі - ЗК), Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI Про Державний земельний кадастр (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3613-VI) та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), а тому підлягає скасуванню.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 05 лютого 2015 року відмовив у задоволенні позову.

Суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12 серпня 2014 року є правомірним, оскільки позивачка до заяви від 11 серпня 2014 року не додала повного пакету документів, перелік яких визначений пунктом 121 Порядку, що узгоджується з пунктом 122 цього ж Порядку.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2015 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове - про часткове задоволення позову.

Аналізуючи положення Закону № 3613-VI та Порядку апеляційний суд дійшов висновку, що для внесення змін до відомостей про земельну ділянку, яка належить до категорії земель житлової та громадської забудови, щодо виду її використання власник такої земельної ділянки повинен подати Державному реєстратору лише заяву за формою згідно з додатком 12 до згаданого вище Порядку.

Державний реєстратор не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції і звернувся із касаційною скаргою про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Указує, зокрема, що після зміни первинного коду та виду цільового призначення земельної ділянки, про що просила позивачка, зміниться і вид використання цієї ділянки з будівництва магазину на будівництво та обслуговування житлового будинку . Зміна цільового призначення земельних ділянок із зміною коду Класифікації видів цільового призначення земель здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок погодженими та затвердженими в установленому порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з'ясував обставини, на підставі яких було прийняте оскаржене рішення суду апеляційної інстанції, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Суди у цій справі встановили, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03 жовтня 2013 року № НВ-4600608632013 та свідоцтва про право на нерухоме майно від 17 жовтня 2013 року ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку площею 0,0105 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_1, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі:

- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- вид використання - будівництво магазину;

- цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

ОСОБА_2 11 серпня 2014 року звернулась до Державного реєстратора із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме про зміну виду цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на АДРЕСА_1, вид 02.01 - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) .

Державний реєстратор прийняла рішення від 12 серпня 2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Підставами для відмови зазначила:

- документи подані не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

У рішенні Державний реєстратор рекомендувала:

- провести зміну не тільки виду використання земельної ділянки, а й зміну виду цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії, до якої відноситься вказана земельна ділянка;

- подати повний пакет документів для внесення змін до Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, визначений пунктом 121 Порядку.

Позивачка вважає, що це рішення є безпідставним, неправомірним та таким, що порушує її законні права та інтереси, а тому підлягає скасуванню.

Верховний Суд раніше висловив правову позицію у спорах цієї категорії, зокрема, в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/8492/17. Суд зазначив про таке.

Пункт 12 Порядку встановлює, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до частини третьої статті 20 ЗК зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Статтею 20 Закону № 3613-VI встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

У статті 15 указаного Закону визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Пунктом б частини другої статті 21 Закону № 3613-VI передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

- на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

- на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

- на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки (в межах однієї категорії та цільового призначення), яка належить особі на праві приватної власності можлива, але порядок вказаної зміни не врегульовано земельним законодавством України.

Виходячи з принципу ЗК України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цільового призначення землі.

У даному випадку, зміна використання земельної ділянки з виду будівництва магазину на вид використання будівництво та обслуговування житлового будинку призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки. Водночас, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що для внесення відомостей про земельну ділянку щодо виду її використання власник такої земельної ділянки повинен подати державному кадастровому реєстратору лише заяву за встановленою формою.

З огляду на це доводи касаційної скарги є обґрунтованими та підставними для її задоволення.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд апеляційної інстанцій правильно встановив фактичні обставини, однак помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону. Обставини справи не потребують додаткового дослідження доказів. Підставами для втручання в судове рішення є неправильне розуміння і порушення норм матеріального права, які є достатніми для того, щоб його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу державного кадастрового реєстратора управління Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області Пуцило Уляни Михайлівни задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко