Постанова

від 17.09.2015 по справі 813/6231/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Львів Справа № 876/2554/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року по справі № 813/6231/14 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради Львівської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області ОСОБА_2, в якому просила скасувати рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12 серпня 2014 року та зобов'язати відповідача внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий № 4611500000:01:010:0043, розташованої по вул. Шевченка в м. Трускавці Львівської області про зміну виду її використання на вид «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідачем безпідставно відмовлено їй у внесенні змін до Державного земельного кадастру щодо належної їй на праві власності земельної ділянки з посиланням на подання нею неповного пакету документів, перелік яких визначений Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити її позов повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12 серпня 2014 року є правомірним, оскільки позивачем до заяви від 11 серпня 2014 року не було додано повного пакету документів, перелік яких визначений пунктом 121 Порядку, що узгоджується з пунктом 122 цього ж Порядку.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим та свідчить про неправильне тлумачення ним норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

З матеріалів справи видно та встановлено судом першої інстанції, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03 жовтня 2013 року № НВ-4600608632013 та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17 жовтня 2013 року серія САК № 014730 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0.0105 га по вул. Т. Шевченка в м. Трускавці Львівської області, кадастровий номер 4611500000:01:010:0043. Вказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови, вид використання - будівництво магазину, цільове призначення -для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).

ОСОБА_1 11 серпня 2014 року звернулась до Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області ОСОБА_2 із заявою, в якій просила змінити вид цільового призначення згаданої вище земельної ділянки.

Державний кадастровий реєстратор управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області ОСОБА_2 12 серпня 2014 року прийняла рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в якому зазначила дві підстави такої відмови: документи подані не в повному обсязі, невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Цим же рішенням рекомендовано ОСОБА_1 провести зміну не тільки виду використання земельної ділянки, а й зміну виду цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії до якої відноситься вказана земельна ділянка та подати для внесення змін до відомостей до Державного земельного кадастру повний пакет документів, визначений пунктом 121 Порядку.

Згідно з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини в даній справі врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про Державний земельний кадастр», а також згаданим вище Порядком.

Згідно з частиною 4 статті 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Згідно з пунктом «б» частини 2 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) відомості про цільове призначення земельних ділянок щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються безоплатно.

Згідно з пунктом 118 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 внесення до Поземельної книги відомостей (змін про них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Згідно з пунктом 121 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання); 4) документ, що підтверджує оплату послуг з внесення до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для внесення змін до відомостей про земельну ділянку, яка належить до категорії земель житлової та громадської забудови, щодо виду її використання власник такої земельної ділянки повинен подати Державному кадастровому реєстратору лише заяву за формою згідно з додатком 12 до згаданого вище Порядку.

Викладене свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення відповідача.

Водночас, слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов'язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб'єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

В даному випадку, згідно з вимогами частини 5 статті 20, статті 39 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються з врахуванням вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою, а відтак, оскільки обставини щодо дотримання таких вимог судом не досліджувались у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення невідповідністю таким не обґрунтовувалось, суд вважає, що в спірних правовідносинах відповідач наділений дискреційними повноваженнями, які передбачають наявність адміністративного розсуду при прийнятті рішення.

Отже, позовна вимога про зобов'язання відповідача внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо належної їй на праві власності земельної ділянки задоволенню не підлягає, оскільки задовольнивши таку вимогу суд втрутиться в дискреційні повноваження відповідача та вийде за межі завдань адміністративного судочинства.

В даному випадку, з метою захисту порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача розглянути її заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 11 серпня 2014 року в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року по справі № 813/6231/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області ОСОБА_2 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 12 серпня 2014 року.

Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Дрогобицькому районі Львівської області ОСОБА_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 11 серпня 2014 року в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_3

Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2015 року