Рішення

від 06.02.2015 по справі 702/359/14-ц

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/359/14-ц

Провадження № 2/702/14/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Мазай Н. В.,

при секретарях: Подолянюк Н.В., Ясінській О.А., Шмунь Л.І.

з участю представника позивача : ОСОБА_1

представника відповідача : Стуса П.К.

позивач : не з"явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства "Нова Україна" про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, що знаходиться на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, площею 4,12 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 015263, виданим Монастирищенським районним відділом земельних ресурсів 23.05.2003 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 13. В лютому 2014 року вона уклала договір оренди землі із ФГ 'Теолинське" ОСОБА_4. 17.03.2014 року ФГ 'Теолинське" ОСОБА_4 звернулось до реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ з заявою про державну реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки відповідно до укладеного договору. Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 11661429 від 17.03.2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 Реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ відмовлено у державній реєстрації права оренди землі. Підставою для відмови стало те, що заявлене право вже зареєстроване за заявою його правокористувача. Після чого позивач звернулась до СФГ "Нова Україна" с. Теолин Монастирищенського району, яке раніше орендувало зазначену земельну ділянку, де дізналась про те, що СФГ "Нова Україна" зареєструвало договір оренди належної позивачці земельної ділянки на підставі нібито укладеного між нею та СФГ "Нова Україна" договору оренди землі. Строк дії договору оренди з СФГ "Нова Україна" сплив 13.03.2014 року. Позивачка не укладала договору оренди землі із СФГ "Нова Україна" на новий строк. За зверненням позивачки СФГ "Нова Україна" надано екземпляр договору оренди землі, але підпису позивачки на вказаному договорі не має, наявний на договорі підпис позивачці не належить. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.04.2014 року 11.03.2014 року зареєстровано договір оренди землі з додатками б/н від 17.07.2012 року строком на 5 років з орендарем СФГ "Нова Україна", код СДРПОУ 32033545, кадастровий номер земельної ділянки 7123483000:02:001:0013. Позивачка немає наміру передавати землю в оренду СФГ "Нова Україна", а тому вирішила звернутись до суду з даним позовом. В обґрунтування позову посилається на ст. ст. 203, 215 ЦК України.

В ході судового розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі без номера, укладений 17 липня 2012 року між СФГ «Нова Україна», ідентифікаційний код 32033545, с. Теолин, вул. Набережна, 58, Монастирищенського району Черкаської області та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області, щодо земельної ділянки площею 4,12 га, кадастровий номер 7123483000:02:001:0013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, зареєстрований 11.03.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_5 Реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ Черкаської області, номер запису 4940141, скасувати державну реєстрацію договору оренди землельної ділянки № б/н від 17 липня 2012 року між СФГ "Нова Україна", ідентифікаційний код 32033545, АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області щодо земельної ділянки площею 4,12 га, кадастровий № 7123483000:02:001:0013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, зареєстрованого 11.03.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_5 Реєстраційної служби Монастирищенського РУЮ, номер запису 4940141.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась. На адресу суду надала заяву від 14.04.2014 року про розгляд справи у її відсутність за участю представника ОСОБА_1 ( а.с. 17).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ( діє на підставі доручення № 49 від 14.03.2014 року ( а.с. 23)) позов підтримав повністю, просить його задоволити та пояснив, що позивач спірного договору оренди земельної ділянки не підписувала, наміру продовжити дію попереднього договору оренди земельної ділянки з відповідачем не мала, що підтверджується матеріалами справи. Орендну плату позивач отримувала за попереднім договором оренди земельної ділянки з відповідачем. Просить позов задоволити повністю, визнати оспорюваний договір недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

В судовому засіданні представник відповідача Стус П.К. ( діє на підставі довіреності № 163 від 31.03.2014 року ( а.с. 36)) позов не визнав повністю, заперечує проти його задоволення, підтримав подані заперечення відповідно до яких позов не визнає та вважає його безпідставним та необгрунтованим через наступне: відповідно до ст.1 ЗУ «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно ст.19 даного Закону, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін і не може перевищувати 50 років. Щодо всіх істотних умов договору оренди землі, які передбачені ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» було досягнуто згоди між орендодавцем (позивачем у справі) та СФГ «Нова Україна», зокрема об»єкт оренди, місце розташування та розмір земельної ділянки, строк дії договору; орендна плата; умови використання земельної ділянки та ін. Оскаржуваний Договір був підписаний 17.07.2012 року ОСОБА_3, в установленому законом порядку було здійснено державну реєстрацію оскаржуваного Договору. Позивачка отримує від СФГ «Нова Україна» орендну плату. Жодного разу не повідомляла про намір достроково розірвати Договір оренди. В позовній заяві вказано, що ОСОБА_3 немає наміру передавати землю в оренду СФГ «Нова Україна». На теперішній час позивачка не може передати земельну ділянку (немає такої необхідності), адже земельна ділянка вже передана нею орендарю - СФГ «Нова Україна». Виділення в натурі, встановлення меж земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачці не проводилося, так як земельна ділянка перебуває в оренді. СФГ «Нова Україна» в 2013-2014 роках провела ряд агротехнічних заходів, зокрема: оранка грунту, осіння культивація, розкидання та приробка міндобрива, закриття вологи, передпосівна культивація, вирівнювання площі, посів, коткування посіву тощо. Вважає, що при укладенні оскаржуваного Договору сторонами було дотримано всіх вимог передбачених ст. ст.202, 203, 207, 208, 210 ЦК України, а також вимоги передбачені ЗУ «Про оренду землі». Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Просить суд відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_3 до СФГ «Нова Україна» про визнання договору оренди землі не дійсним.

Свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні показала, що вона працює в СФГ «Нова Україна» обліковцем. В її обов»язки входить заключення договорів оренди земельних ділянок, видача орендної плати. З позивачем ОСОБА_3 вона знайома. Раніше вона проживала в с. Теолин, але близько 10 років проживає в м. Монастирище. Земельна ділянка позивача знаходиться в оренді в СФГ «Нова Україна». Позивач обмежена в пересуванні, а тому вони в 2007 році їздили до позивача та підписували договір оренди земельної ділянки. В 2012 році договір оренди земельної ділянки в неї взяла родичка позивача ОСОБА_7, дружина племінника позивача, для вивчення, узгодження з ОСОБА_3. В даному договорі дати договору не було, дата ставиться вже після погодження його умов. Термін попереднього договору закінчився чи в 2013 році чи в 2014 році, в березні місяці, договір укладався на 5 років. Більше договорів з позивачем вона не укладала. Через деякий час ОСОБА_7 повернула спірний договір вже підписаний та повідомила, що спірний договір оренди земельної ділянки підписала ОСОБА_3. Хто ставив підпис на даному договорі вона вказати не може. Припускає, що даний договір могла підписати ОСОБА_7 При ній ОСОБА_3 договір не підписувала. ОСОБА_7 будь-яких своїх документів не надавала, оскільки вона її добре знала. Дану інформацію вона не перевіряла, оскільки давно знала цих людей. Договір на реєстрацію подавала вона, як працівник СФГ та подавався він на реєстрацію в березні 2014 року. Тобто, протягом одного року договір зареєстрований не був. При подачі на реєстрацію спірного договору всі його реквізити були зазначені. Орендну плату за 2012-2013 роки за позивача отримувала ОСОБА_8, оскільки ОСОБА_3 не могла ходити. Вона пропонувала ОСОБА_3 отримати орендну плату за 2014 рік, але вона сказала, що все будуть вирішувати племінники. Крім цього вони також надавали позивачу послуги з оранки городу. Будь-яких доручень в ОСОБА_8 від позивача не було, домовленість була в усній формі. Їй було відомо, що вони рідня, тому вона видавала їй орендну плату позивача. Будь-яких претензій з приводу отриманої орендної плати позивач чи ОСОБА_8 не виказували. В 2014 році ніхто не отримував орендну плату, а інші роки отримувала орендну плату за позивача ОСОБА_7. За отриману орендну плату особа розписується у відомості по пшениці, ячмінь, соняшник і цукор, а також оранка городу. У відомостях ставила підпис ОСОБА_7 за ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що позивач у справі доводиться йому тіткою. Йому відомо, що тітка у власності має земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки з Куролапом в позивача закінчувався в березні місяці 2014 року. Тітка не мала наміру продовжувати термін дії договору оренди на новий строк. Зателефонувала ОСОБА_6 і повідомила, що не підписаний договір. Він декілька разів, а саме в 2012-2013 роках отримував за тітку в рахунок орендної плати зерно та передавав його тітці. Претензій по орендній платі вона нічого не говорила. Про отримання орендної плати у виді зерна він ставив свій підпис у відомостях. Договір оренди землі він не отримував для підпису та свій підпис не ставив. Договір 2012 року оренди земельної ділянки він не підписував і взагалі даного договору не бачив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що позивачка у справі є його тіткою. Тітка має у власності земельну ділянку в с. Теолин. В даний час тітка проживає в м. Монастирище, а земельна ділянка в селі. Йому відомо, що з 2008 року земельна ділянка тітки була в оренді в Куролапа, строком на 5 років. Після закінчення даного терміну тітка не мала наміру продовжувати строк дії договору оренди земельної ділянки. Будь-яких повноважень з приводу земельної ділянки тітка йому не надавала. Можливо один раз він привозив до тітки орендну плату, але сам її не отримував. Будь-яких підписів він не ставив ні в договорі ні в відомостях. Позивач говорила йому про неналежну сплату орендної плати, але з даним питанням вона не зверталася нікуди.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що тітка проживає в АДРЕСА_2. Тіткою був заключний договір оренди землі з СФГ «Нова Україна». В 2008 році позивач мала намір розірвати даний договір оренди з ОСОБА_11, але в земельному відділі їй повідомили, що потрібно чекати до кінця терміну дії договору, тобто до 2014 року. В 2014 році тітка не мала наміру продовжувати термін дії договору. В період дії договору тітка не отримувала сама орендну плату. За тітку орендну плату в 2012-2103 роках у виді цукру та соняшника отримувала вона. Дану продукцію привозили їй додому від ОСОБА_11. За отриману орендну плату вона ставила свій підпис. Крім соняшника та цукру вона більше за тітку нічого не отримувала, а можливо отримував брат її чоловіка. Договір оренди земельної ділянки з СФГ «Нова Україна» в 2012 році вона за тітку не підписувала, підпис в договорах не її. Після отримання орендної плати тітка говорила про те, що вона хотіла отримати ячмінь. Доручення на отримання орендної плати тітка їй не видавала, все було в усній формі. Договір оренди даної земельної ділянки тітка підписувала три рази сама. В 2012 році договір позивачка не підписувала, але підписала в 2014 році договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_4, оскільки в 2014 року закінчився термін дії попереднього договору. Їм повідомили, що в березні місяці вже заключений договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_11.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю та виходить з наступного.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Судом, за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 4,12 га, яка надана на підставі рішення Копіюватської сільської ради народних депутатів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЧP № 015263 (а.с. 7).

17 липня 2012 року між ОСОБА_3 та Селянським фермерським господарством "Нова Україна " укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,12 га під кадастровим номером 7123483000:02:001:0013, яка належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 015263 та розташована на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області строком на п"ять років, з приміткою про те, що договір вступає в дію з 14.03.2014 року ( а.с. 187-188).

12 березня 2014 року даний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області ( рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11539429 від 12 березня 2014 року) ( а.с. 9, 35).

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Оскільки судом встановлено, що в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, то він є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду може бути визнаний недійсним. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-99 цс13 від 18.09.2013 року, яка є обов'язковою для судів в силу ст. 360-7 ЦПК України.

Згідно висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 23.10.2014 року № 1/1039 та ілюстративних таблиць до нього: підпис від імені ОСОБА_3 в графі "Орендодавець" розділу «Підписи сторін» договору від 17.07.2012 оренди земельної ділянки № 7123483000:02:001:0013 площею 4,12 га розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області між СФГ "Нова Україна" та ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою ( а.с. 117-120).

Суд приймає висновок експерта Науково-дослідного експертно криміналістичного центру при УМВС України у Черкаській області за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 1/1039 від 23 жовтня 2014 року як належний доказ у справі, не ставить його під сумнів, оскільки він отриманий передбаченим законом способом, не суперечить іншим матеріалам справи, виконаний у відповідності до вимог діючого законодавства, повноважними на це особами.

Сторонами не надано суду достатніх та допустимих доказів, які б давали суду підстави сумніватися в належності та достовірності вказаного вище висновку експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається в письмовій формі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.

Частиною 1 ст. 14 ЗУ "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально та відповідно до вимог ст. 18 цього Закону набуває чинності після його державної реєстрації.

Згідно ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З частини 3 ст. 215 ЦК України вбачається, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та відсутність волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину підставою для визнання такого недійсним.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-127 цс13 від 18.12.2013 року, яка є обов'язковою для судів в силу ст. 360-7 ЦПК України.

Недійсність договору оренди землі підтверджується вищезазначеним висновком почеркознавчої експертизи у відповідності до якого, позивач вказаний договір оренди землі не підписувала.

Відповідно до ст. 236 ч. 1 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 202, ч.3 ст. 203 ЦК України, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору.

Таким чином, в суді достовірно встановлена відсутність волевиявлення ОСОБА_3 на укладення договору оренди земельної ділянки, підпис в цьому договорі не її, тому суд приходить до висновку, що вищезазначений правочин недійсний, наявність оспорюваного договору оренди порушує законні права позивача на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, як приватною власністю, а тому її порушені права підлягають судовому захисту шляхом задоволення даного позову.

Суд вважає, що посилання представника відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, на отримання позивачем орендної плати за спірним договором оренди та відповідно таким чином схвалення нею умов спірного договору та наявність перевищення повноважень представником позивача та в подальшому схвалення позивачем цих дій представника в інтересах позивача спростовується наступним.

Судом встановлено, що згідно довідки Головного управління Держземагенства у Черкаській області відділу Держземагенства у Монастирищенському районі Черкаської області № 68 від 22.01.2015 року станом на 01.01.2013 року на земельну ділянку ОСОБА_3, яка розташована в адмінмежах Копіюватської сільської ради, площею 4,12 га, Державний акт ЧР № 015263, зареєстрований договір оренди з СФГ «Нова Україна» 13.03.2009 році терміном на 5 років ( а.с. 225).

Згідно рішення № 11661429 від 17.03.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державним реєстратором Монастирищенського РУЮ Черкаської області відмовлено позивачу в реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки з ФГ « Теолинське» в зв»язку з тим, що заявлене право вже зареєстроване за заявою іншого правокористувача ( а.с.8).

Отримання позивачем орендної плати за даним договором, зокрема в 2012-213 роках підтверджується копіями відомостей на отримання орендної плати ( а.с. 163-174, 176-177), накладною № 12 від 17.07.2013 року ( а.с.175).

В зазначених відомостях та накладній не зазначено, згідно якого договору оренди земельної ділянки позивачу виплачується орендна плата сільськогосподарською продукцією.

Представник позивача стверджував про отримання позивачем орендної плати від відповідача саме за договором, строк дії якого завершився в березні місяці 2014 року.

Представником відповідача посилання представника позивача на дану обставину в судовому засіданні не спростовано.

Про відсутність волі позивача на укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем СФГ « Нова Україна» після завершення строку дії попереднього договору ( строк дії завершився в 2014 року), свідчать звернення позивача до відповідача про небажання подальшої співпраці з відповідачем з питань оренди її земельної ділянки ( а.с. 137, 141).

Крім цього, суд вважає, що підстава для відмови в задоволенні позову на яку посилається представник відповідача, зокрема отримання позивачем орендної плати, з поданням відповідних доказів, в даному випадку є похідною, наслідковою від підстави відсутності вільного волевиявлення позивача на укладення спірного договору в силу ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, та у разі недійсності правочинну кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача суд стягує судові витрати - судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного ст. ст. 203, 205, 208, 215, 216, 236, 373, 627 ЦК України, Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 року ( зі змінами та доповненнями) ст. ст. 124, 210 ЗК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", Постанови Верховного Суду України № 6-99 цс13 від 18.09.2013 року, Постанови Верховного Суду України № 6-127 цс13 від 18.12.2013 року та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 61, 88, 208, 209, 212 -215, 223, 294, 360-7 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати не дійсним з моменту укладення договір оренди землельної ділянки № б/н від 17 липня 2012 року між Селянським (фермерським) господарством "Нова Україна", ідентифікаційний код 32033545, АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області щодо земельної ділянки площею 4,12 га, кадастровий № 7123483000:02:001:0013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, зареєстрованого в Реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землельної ділянки № б/н від 17 липня 2012 року між Селянським (фермерським) господарством "Нова Україна", ідентифікаційний код 32033545, АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області щодо земельної ділянки площею 4,12 га, кадастровий № 7123483000:02:001:0013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Копіюватської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, зареєстрованого в Реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нова Україна" с. Теолин Монастирищенського району Черкаської області на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 243 ( двісті сорок три) гривні 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя : Н.В. Мазай