Рішення

від 06.02.2015 по справі 702/283/14-ц

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/702/11/15

Справа № 702/283/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2015 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретаря - Прилуцької О.І.,

позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Стуса П.К., представника третьої особи - Романова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Нова Україна» , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в :

Позивач 24.03.2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недісним правочину - договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0081 площею 2.050 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенський району Черкаської області, який укладений між ОСОБА_1. та СФГ «Нова Україна», зареєстрований у реєстраційні службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області.

В тексті позовної заяви та заяви про зміну (доповнення) підстав позову про визнання недійсним правочину підставою для позову позивач вважає те, що відповідно до Держаного акту на право власності на землю серія ЧР № 0319990, виданого 04.07.2001 року, він є власником земельної ділянки кадастровий номер № 7123486800:02:001:0081 площею 2.050 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенський району Черкаської області.

06.03.2014 року він уклав договір оренди даної земельної ділянки з товариством з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє».

В березні 2014 року йому стало відомо, що у реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області зареєстровано договір оренди належної йому земельної ділянки, який укладений між ним та СФГ «Нова Україна», далі по тексту спірний договір.

Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки, який укладений між ним та СФГ «Нова Україна», є недійсним з моменту його вчинення, в зв'язку із наступним:

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно ст.18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

З тексту договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Нова Україна», вбачається, що умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не зазначені взагалі, не вказаний кадастровий номер земельної ділянки.

При укладенні спірного договору оренди землі відповідачем також було порушено вимоги статті 15 Закону України «Про оренду землі» та п. 43 договору, у відповідності з якими невід'ємною частиною договору оренди є:

- план або схема земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості);

До договору оренди не долучені вищевказані документи, які є складовими частинами договору, що є порушенням порядку укладення та реєстрації договорів оренди земельної ділянки.

Право позивача, що підлягає відновленню, є право володіння земельною ділянкою як невід'ємними складової права власності внаслідок визнання недійними договорів з підстав встановлених статтею 15 Закону України «Про оренду землі».

Права та охоронювані законом інтереси позивача порушуються також систематичним невиконанням договору з боку відповідача - відповідачем не виконується обов'язок застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів.

Згідно ст. 24 Закону України «Про оренду землі» та п. 17 договору оренди та положень Земельного кодексу України орендодавець має право вимагати від орендаря, в тому числі, дотримання вимог екологічної безпеки, землекористування та збереження родючості ґрунтів, умовою збереження належного стану об'єкта оренди є саме дотримання агротехнічних умов, що передбачає періодичне здійснення агротехнічних заходів, спрямованих на збереження родючості землі сільськогосподарського призначення.

Позивач вважає, що відповідач не здійснює жодних агротехнічних заходів (забезпечення міндобривами та інше), які б дозволяли утримувати передану йому в оренду земельну ділянку в належному родючому стані, в зв'язку з чим об'єкт оренди не тільки зазнав суттєвих змін та виснаження, але і подальше знаходження спірної земельної ділянки в користуванні відповідача є неможливим та завдає шкоди правам та інтересам позивача.

Відповідачем порушується обов'язок зі сплати орендної плати.

Відповідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься у грошовій формі, натуральної форми оплати договором не встановлено. Між тим в грошовій формі відповідач орендної плати за час користування земельною ділянкою не вносив.

Оскаржуваним договором взагалі не передбачалась натуральна форма оплати. При видачі орендної плати сільськогосподарською продукцією між позивачем та відповідачем мав укладатись акт приймання передачі, в якому має зазначатись розмір орендної плати та її еквівалент в натуральній формі. Проте, такі акти не укладались, не зазначено в договорі фактичний розмір певного виду сільськогосподарської продукції, що дає можливість відповідачу, порушуючи законні права позивача, на власний розсуд щороку встановлювати її фактичну кількість.

Відповідно до п.10 договору, обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, відповідач не проводив збільшення розміру орендної плати з урахуванням індексації.

Відповідачем занижено нормативно-грошову оцінку земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь в Україні станом на 01.07.1995 була проведена відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМ України від 23.03.1995 року № 213. В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель покладено рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної у 1988 році.

За результатами її проведення отримані значення нормативної грошової оцінки 1 гектара угідь (ріллі та перелогів, багаторічних насаджень, природних сіножатей та пасовищ) у цілому по Україні, Автономній Республіці Крим і областях, адміністративних районах та сільськогосподарських підприємствах.

Нормативна грошова оцінка окремих земельних ділянок сільськогосподарських угідь проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, відповідно до вищезгаданої Методики та Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим у Мін'юсті 05.04. 2006 року за № 388/12262.

Нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, яка проведена станом на 01.07.1995 року, підлягає індексації станом на 01.01.2012 року на коефіцієнт 3,2, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 1996 рік - 1,703; 1997 рік - 1,059; 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0.

КМ України 31.10.2011 року прийнято постанову № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», згідно з якою з 01.01.2012 року до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 01.07.1995 року (з урахуванням індексації), також застосовується коефіцієнт змін у рентному доході 1,756.

Результати нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь є базою для справляння земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом.

Дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видаються відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до інформації відділу Держземагентства у Монастирищенському районі Черкаської області середній розмір одного земельного паю становить 2,25 га, середня нормативно-грошова оцінка одного земельного паю за 2012-2014 роки з врахуванням К=1,756 становить 58412 грн., середній розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки становить 1752грн., середній розмір орендної плати в розмірі по 4,5% від нормативно-грошової оцінки становить - 2628 грн.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка зазначена в договорі, є в декілька разів меншою від її дійсної вартості.

Фактично заниження нормативно-грошової оцінки призводить до заниження розміру орендної плати, яка обчислюється в процентному відношенні від нормативно-грошової оцінки, що безумовно порушує права позивача.

Відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Оскільки договір оренди земельної ділянки з СФГ «Нова Україна» не містить істотних умов передбаченої законом - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та кадастрового номеру земельної ділянки, він є недійсним в повному обсязі з дати його вчинення, що передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Право позивача володіння, користування і розпорядження своєю власністю підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позивач вважає, що є також додаткові підстави для задоволення позову.

У відповідності до матеріалів справи реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області надано примірники оспорюваного договору, в якому віідповідачем замінений перший аркуш договору. Перший аркуш договору суттєво відрізняється від другого за кольором, текст на ньому надрукований на іншому матеріально-технічному засобі, в інший проміжок часу.

ОСОБА_1 не підписував договір оренди земельної ділянки з СФГ «Нова Україна» та не уповноважував інших осіб на підписання даного договору саме в такій редакції, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 230 ЦК України передбачено, що правочин визнається судом недійсним, якщо одна із його сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з вимог ч.1 ст.15 Закону Україні «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання дійсними» від 06.11. 2009 року N 9 правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Позивач просить суд визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0081 площею 2,050 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенський району Черкаської області, який укладений між ОСОБА_1. та СФГ «Нова Україна», зареєстрований у реєстраційні службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області; скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0081 площею 2,050 га, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенський району Черкаської області, який укладений між ОСОБА_1 та СФГ «Нова Україна», зареєстрований у реєстраційні службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області; зобов'язати СФГ «Нова Україна» повернути ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку № 7123486800:02:001:0081 площею 2,050 га, що розташована на території Теолинської сільської ради Монастирищенський району Черкаської області.

В запереченні проти позову представник відповідача Стус П.К. позов не визнав, вважає його безпідставним та необгрунтованим через наступне:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно ст.19 даного Закону, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін і не може перевищувати 50 років.

Щодо всіх істотних умов договору оренди землі, які передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», було досягнуто згоди між орендодавцем (позивачем у справі) та СФГ «Нова Україна», зокрема об»єкт оренди, місце розташування та розмір земельної ділянки, строк дії договору; орендна плата; умови використання земельної ділянки та ін. Позивач уклав договір оренди землі з СФГ «Нова Україна», в установленому законом порядку було здійснено державну реєстрацію спірного договору. Позивач отримував від СФГ «Нова Україна» орендну плату за 2012, 2013 роки.

Посилання позивача на те, що орендар не здійснює агротехнічних заходів (забезпечення міндобривами та інше) об»єкту оренди є надуманим та абсурдним. Збереження родючості грунтів відповідає саме інтересам орендаря для забезпечення отримання прибутку від товарного сільськогосподарського виробництва. Посилання позивача щодо порушення обов»язку зі сплати орендної плати є необгрунтованими. СФГ «Нова Україна» з об»єктивних причин не може занизити нормативно-грошову оцінку, так як таку оцінку проводять юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Як зазначено в позовній заяві, дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видаються відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Яким чином відповідач занизив таку оцінку позивачем не вказано.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Представник відповідача вважає, що при укладенні спірного договору оренди сторонами було дотримано всіх вимог передбачених ст.ст. 202, 203, 207, 208, 210 Цивільного кодексу України та Законом України «Про оренду землі»; просить відмовити позивачеві в задоволенні його позову в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити і показав, що від відповідача - СФГ «Нова Україна», де знаходиться в оренді його пай, в рахунок орендної плати отримував цукор, пшеницю, олію, дзернята. Те, що важче, отримував сам, могла орендну плату отримувати і дружина. Скільки чого отримував в рахунок орендної плати не пам»ятає. Йому не відомо, чи вносяться міндобрива на поле, на якому знаходиться його земельна ділянка, сіють одне і теж, сіють сою, а не ячмінь як хоче він, не роблять сівозміну. Роботи не дають, не давали соломи, інших претензій не має. Його город орали, тільки не кожен рік, в 2012 та 2013 роках орали. Його права не порушуються, але не можуть дати соломи. Почув, що хлопці (представники ТОВ «Жильнельфа Вельє») хочуть взяти в оренду земельну ділянку, пропонують більший розмір орендної плати, пообіцяли взяти на роботу, тому хоче передати земельну ділянку в оренду їм. В договорі оренди з СФГ «Нова Україна» його підпис, але коли він підписував, «були тільки бумажки, там нічого не було вказано». Він знав, що є такий договір,?знав, що орендну плату необхідно отримувати в СФГ «Нова Україна».

Представник Позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволитиз підстав, викладених в позовній заяві та змінах до позовної заяви.

Представник відповідача селянського (фермерського) господарства "Нова Україна" Стус П.К. позову не визнав, підтримав заперечення проти позову, просить відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - ТОВ «Жильнельфа Вельє», Романов О.О. вважає, що позов підлягає до задоволення.

Свідок ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_1 особисто у місці видачі орендної плати на току підписав спірний договір оренди. Бланки договорів оренди їй видав керівний СФГ «Нова Україна» ОСОБА_6, аркуші були скріплені скрепкою. Вона видає зерно в рахунок орендної плати відповідно до списків, які їй видають. Орендну плату за 2014 рік продукцією позивач не отримував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з врахуванням наступного:

Судом встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер № 7123486800:02:001:0081 розміром 2.050 га, яка надана на підставі рішення Теолинської сільської ради народних депутатів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, що підтверджено державним актом на право приватної власності на землю серія ЧP № 0319990, виданим 04.07.2001 року і зареєстрованим за № 381.

Згідно витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.032014 року селянське (фермерське) господарство «Нова Україна», код ЄДРПОУ 320335454, зареєстроване 10.09.2002 року, основний вид діяльності - вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур.

17.07.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2.050 га, кадастровий номер 7123486800:02:001:0081, яка належить позивачеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧP № 0319990, виданим 04.07.2001 року, та розташована на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області строком на п"ять років, починаючи з дати його реєстрації.

Договір засвідчений підписами обох сторін та печаткою відповідача, зареєстрований реєстраційною службу Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5964725 від 17.09.2013 року).

Згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-технічної експертизи документів № 1296/14-23 від 27.11.2014 року (а.с.127-132):

1). Ознак внесення змін шляхом підчистки, дописки, травлення, виправлення, монтажу та ін. у початковий друкований та рукописний тексти двох примірників договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0081 від 17.07.2012 року, площею 2.05 га, який укладний відповідно до державного акту на право власності на землю серія ЧР № 0319990, виданого 04.07.2001 року, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Нова Україна», зареєстрованого в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, не виявлено .

2). Питання про однорідність чи відмінність паперу, на якому надруковані перший та другий аркуші кожного з примірників договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0081 від 17.07.2012 року, площею 2.05 га, який укладний відповідно до державного акту на право власності на землю серія ЧР № 0319990, виданого 04.07.2001 року, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Нова Україна», зареєстрованого в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, можливо може бути визначений спеціалістом в галузі матеріалів документів. Спеціалісти такого профілю та обладнання відсутні в Черкаському відділенні КНДІСЕ.

Про можливість заміни аркушів свідчить наявність слідів повторного кріплення скоби стиплера, сліди підшивання лише другого аркуша (а.с.72-73) та визначені ознаки застосування різних барабанів друкуючих електрографічних пристроїв (див.нижче).

3). Перший та другий аркуші кожного з примірників договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0081 від 17.07.2012 року, площею 2.05 га, який укладний відповідно до державного акту на право власності на землю серія ЧР № 0319990, виданого 04.07.2001 року, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Нова Україна», зареєстрованого в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, надруковано електрографічним способом. Даний спосіб характерний як для лазерних принтерів, так і копіювального пристрою електрографічного типу (так званого «ксероксу»). Перший та другий аркуші кожного з примірників договору при порівнянні між собою містять ознаки застосування різних електрографічних пристроїв (барабанів пристроїв).

4). Час виготовлення першого та другого аркушів двох примірників договору оренди земельної ділянки, відповідно до державного акту на право власності на землю серія ЧР № 0319990, виданого 04.07.2001 року, розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Нова Україна», зареєстрованого в реєстраційній службі Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, можливо може бути визначений спеціалістом в галузі матеріалів документів. Спеціалісти такого профілю та обладнання відсутні в Черкаському відділенні КНДІСЕ .

Після дослідження даного висновку експертів клопотання про призначення експертизи сторони не заявили.

Висновок експертів № 1296/14-23 від 27.11.2014 року не може бути доказом порушення прав позивача, оскільки з висновку не вбачається можливість заміни аркушів

та застосування різних барабанів друкуючих електрографічних пристроїв для виготовлення перших та других аркушів кожного з примірників договору лише після підписання договору оренди позивачем, не виключається це і до підписання.

Відповідно до ч. 3. ст. 11, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання позивача на відсутність в договорі оренди між позивачем та СФГ "Нова Україна" умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, відсутність істотної умови щодо об'єкту оренди, оскільки не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, спростовується текстом спірного договору, в п. 2 якого є кадастровий номер земельної ділянки - 7123486800:02:001:0236, в п. 25.1. вказано, що земельна ділянка не може бути передана в іпотеку та внесена до статутного фонду будь-якої юридичної особи; матеріалами реєстраційної справи спірного договору оренди земельної ділянки, яка надана суду реєстраційною службою Монастирищенського РУЮ.

В реєстраційній справі , яка надана реєстраційною службою Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, про реєстрацією спірного договору оренди земельної ділянки реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна № 159602771234, кадастровий № 7123486800:02:001:0081 земельної ділянки, яка досліджена судом, є:

- договір оренди землі від 17.07.2012 року, який укладений між позивачем та відповідачем, підписаний ними, згідно якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2.050 га кадастровий № 7123486800:02:001:0081, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 58412 га, договір укладений 5 років,, орендна плата - 3% від вартості паю, що становить у грошовому виразі 1752 грн. Згідно п. 25.1. договору земельна ділянка не може бути передана в іпотеку та внесена до статутного фонду будь-якої юридичної особи. Договір прошитий на 2 аркушах, скріплений печаткою відповідача;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 5964725 від 17.09.2013 року; - акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр.ОСОБА_1 (рілля) від 27.07.2012 року, який підписаний виконавцем робіт, орендарем та орендодавцем;

- акт приймання-передачі земельної ділянки від 17.07.2012 року, який підписаний орендарем та орендодавцем;

- схема розміщення земельної ділянки на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, згідно якої під № 81 розташована земельна ділянка розміром 2.0495, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки кадастровий № 7123486800:02:001:0081;

- заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.09.2013 року;

- картка прийому заяви № 5963354 від 17.09.2013 року;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.09.2013 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки, орендодавцем (власником) якої є позивач, орендарем - відповідач.

Посилання позивача як на підставу визнання договору оренди земельної ділянки недійсним на те, що при укладенні спірного договору оренди землі відповідачем було порушено також вимоги ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", п. 43 договору, у відповідності з якими вказано, що невід'ємною частиною договору оренди є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), але до договору оренди не долучені вищевказані документи, які є складовими частинами договору, що є порушенням порядку укладення та реєстрації договорів оренди земельної ділянки встановлених законом також спростовується матеріалами реєстраційної справи, в якій є перелічені додатки до договору оренди.

Посилання представника позивача як на підставу визнання договору оренди земельної ділянки недійсним на те, що відповідачем не виконується обов'язок застосування заходів по підвищенню родючості ґрунтів, що є порушенням вимог ст. 24 ЗУ "Про оренду землі" та п. 17 договору, спростовується наданими представником відповідача довідками № № 46, 47, 48 від 09.04.2014 року; № 232, 233, 234 від 15.12.2014 року про проведення агротехнічних заходів на полі № 5, де знаходиться земельна ділянка позивача, в 2012-2014 роках; копіями дорожніх листків тракториста ( а.с. 161-181).

Посилання в тексті позовної заяви на те, що відповідач не здійснює жодних агротехнічних заходів (забезпечення міндобривами та інше), які б дозволяли утримувати передану йому в оренду земельну ділянку в належному родючому стані, в зв'язку з чим об'єкт оренди не тільки зазнав суттєвих змін та виснаження, але і подальше знаходження спірної земельної ділянки в користуванні відповідача є неможливим та завдає шкоди правам та інтересам позивача, не підтверджене позивачем належними та допустимими доказами.

Позивачем та його представником не надано суду доказів, що об'єкт оренди зазнав суттєвих змін та виснаження, і що подальше знаходження спірної земельної ділянки в користуванні відповідача є неможливим та завдає шкоди правам та інтересам позивача.

Посилання позивача як на підставу визнання договору оренди недійсним на те, що відповідачем занижено нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, спростовується даними п.5 тексту договору оренди земельної ділянки, який наданий реєстраційною службою Монастирищенського РУЮ, в якому зазначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки - 58412,00 грн., що відповідає вартості земельної ділянки, яку вказав представник позивача в тексті позовної заяви відповідно до інформації відділу Держземагентства у Монастирищенському районі Черкаської області.

Як на підставу визнання договору оренди недійсним позивач посилається на порушення відповідачем п. 10 договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, однак відповідач не проводив збільшення розміру орендної плати з урахуванням індексації, спростовується довідками відповідача № 45 від 09.04.2014 року та № 16 від 05.02.2015 року, згідно з якими розмір орендної плати збільшений в порівнянні з попереднім роком.

Посилання позивача як на підставу для визнання правочину недійсним на те, що відповідачем порушується обов'язок зі сплати орендної плати та відповідно ст. 21 ЗУ "Про оренду землі", п. 9 договору, відповідно до якого орендна плата вноситься у грошовій формі, натуральної форми оплати договором не встановлено, в грошовій формі відповідач орендної плати за час користування земельною ділянкою не виплачував, акти приймання-передачі із зазначенням розміру орендної плати та її еквівалент в натуральній формі між позивачем та відповідачем не укладались, не зазначений в договорі фактичний розмір певного виду сільськогосподарської продукції, що дає можливість відповідачеві, порушуючи його законні права, на власний розсуд, щороку встановлювати її фактичну кількість спростовується наступним.

Відповідно до ст. ст. 21, 22 ЗУ "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Відповідно п. 9 спірного договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3,0 % від вартості паю, що становить у грошовому виразі 1752 грн.

Позивачеві видана орендна плата продукцією за 2012 та 2013 роки, у розмірі не меншому, ніж передбачено умовами договору, що підтверджено довідками відповідача № 45 від 09.04.2014 року, № 16 від 05.02.2015 року, списками про отримання орендної плати (продукції) за 2012-2013 роки у виді пшениці, цукру, соняшника, на яких є підписи позивача про отримання орендної плати; накладною № 67 від 25.07.2013 про отримання позивачем 25 кг цукру в рахунок орендної плати за 2013 рік. За 2014 рік орендна плата перерахована позивачеві через відділення Укрпошти с.Теолин.

Позивач отримував орендну плату від відповідача, не заперечував проти отримання орендної плати у натуральній формі. Дані обставини спростовують твердження в тексті позовної заяви про те, що лише в березні 2014 року дізнався про наявність у реєстраційній службі зареєстрованого договору.

Позивачем та його представником не надано суду доказів того, що порушені права позивача при виплаті орендної плати та про наявність спору між позивачем та відповідачем щодо розміру та форми виплати орендної плати. Посилання представника позивача як на підставу для визнання спірного договору оренди недійсним порушення прав позивача щодо розміру та форми виплати орендної плати безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

На підставі спірного договору позивач в 2012 та 2013 роках отримував орендну плату в натуральному вигляді, проти отримання оредної плати саме в такому виді не заперечував, не було в нього заперечень і проти інших умов договору, позивач не вважав і не вважає в даний час, що порушені його права, не заперечує проти того, що він особисто підписував договір оренди земельної ділянки, який укладений з ТОВ «Нова Україна».

Позивач ОСОБА_1 показав, що представники ТОВ «Жильнельфа Вельє» обіцяють виплачувати орендну плату в більшому розмірі, ніж він отримує в СФГ «Нова Україна», працевлаштувати його і він хоче передати земельну ділянку в оренду ТОВ «Жильнельфа Вельє». Ці обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним спірного договору оренди.

Підстави для визнання спірного договору оренди земельної ділянки, які вказані представником позивача в тексті позовної заяви та заяви про зміну (доповнення) підстав позову, є надуманими, не підтверджені доказами і спростовані поясненнями позивача.

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України рішення ВСУ є обов'язковим для всіх судів України.

Відповідно до ст.15 ЦК України, ст.3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене право.

Згідно правової позиції ВСУ від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94цс13) суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст. 15 ЗУ від 06.10.1998 року № 161-ХІV "Про оренду землі", визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Ні позивачем, ні його представником не вказано, які саме права позивача порушені, відсутністю яких істотних умов договору оренди землі порушені права позивача, не надано суду доказів порушення прав позивача відповідачем, судом таких порушень не встановлено. Суду не надано також доказів того, що відповідачем навмисно введено в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення, тобто того, що правочин - спірний договір оренди земельної ділянки, вчинений під впливом оману.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 202-205, 207, 208, 210, 215, 216, 230, 236, 373, 627 ЦК України; Законом України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 року; ст. ст. 124, 210 ЗК України, Постановою ПВС України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"; Постановами ВСУ № 6-99 цс13 від 18.09.2013 року; № 6-127 цс13 від 18.12.2013 року; ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294, 360-7 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Нова Україна» , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним відмовити повністю.

Рішення протягом 10 днів з дня його проголошення (вручення) може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.І.Діденко

Провадження № 2/702/11/15

Справа № 702/283/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

06 лютого 2015 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретаря - Прилуцької О.І.,

позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Стуса П.К., представника третьої особи - Романова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Нова Україна» , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним,

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє» про визнання правочину недійсним відмовити повністю.

Рішення протягом 10 днів з дня його проголошення (вручення) може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.І.Діденко