Ухвала

від 29.01.2015 по справі 2а-5673/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2015 р. м. Київ К/9991/59943/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Мартіні Україна" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Мартіні Україна" (далі - ТОВ "Мастер Мартіні Україна") звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, просить:

- скасувати рішення Митниці про визначення митної вартості товару № 100000006/201/611725/1 від 04 травня 2011 року;

- стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у місті Києві надмірно сплачені ТОВ "Мастер Мартіні Україна" митні платежі: ввізного мита в розмірі 11340,28 грн. та податку на додану вартість у розмірі 20927,8 грн., а всього - 32268,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що з метою прискорення митного оформлення товару, що переміщувався через митний кордон України, ТОВ "Мастер Мартіні Україна" вирішив застосувати спеціальну процедуру митного оформлення товару, яка передбачена статтею 264 Митного кодексу України, у звязку із чим розмитнення товарів було здійснено за митною вартістю, визначеною рішенням Київської регіональної митниці № 100000006/201/611725/1 від 04 травня 2011 року, що потягло за собою встановлення вищої митної вартості товару ніж та, яка була ним задекларована і яка була визначена у відповідності до встановленого порядку.

ТОВ "Мастер Мартіні Україна" зазначає, що митному органу на виконання його вимог надані усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, задекларованого у декларації.

Вважаючи, що рішення відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства позивач звернувся в суд з вимогою про скасування рішення Київської регіональної митниці № 100000006/201/611725/1 від 04 травня 2011 року та стягнення надмірно сплачених коштів при митному оформленні товару.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товару від 04 травня 2011 року № 100000006/201/611725/1.

Стягнуто через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь позивача суму надмірно сплаченого митного платежу з Державного бюджету України в загальному розмірі 32268,08 гривень.

У своїй касаційній скарзі Київська регіональна митниця, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Мастер Мартіні Україна" на підставі контракту № 2 від 01 грудня 2005 року імпортувало напівфабрикат для професійного використання в харчовій промисловості товар: мараскіно черешня та червона джамбо черешня.

З метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на територію України, 28 квітня 2011 року ТОВ "Мастер Мартіні Україна" подано вантажну митну декларацію № 100140000/2011/276594, в якій митна вартість товару була задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митної вартості товару у вантажній митній декларації, Київська регіональна митниця запропонувала позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- калькуляція фірми-виробника;

- копію митної декларації країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

04 травня 2011 року контролюючим органом було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 100000006/201/611725/1, яким визначено митну вартість товарів, зокрема, "напівфабрикат для професійного використання в харчовій промисловості, арт. АЕ42РА червона джамбо черешня (red jumbo cherries), що містить у своєму складі вишню, сироп глюкози-фруктози, цукор, консерванти (Е202, Е220), регулятор кислотності (Е330)-5850 кг (у первинній упаковці - пластикові відра по 5 кг), чиста вага - 5850 кг, торговельна марка "Master Martini", виробник "Kerry Ingredients France", країна виробництва - Франція" та "напівфабрикат для професійного використання в харчовій промисловості, арт. АЕ42MG мараскіно черешня (maraschino cherries), до складу якого входять вишня, сироп глюкози-фруктози, цукор, ароматизатори, регулятор кислотності - 3283,2 кг (у первинній упаковці - скляні банки 4х1,9 кг), чиста вага - 3283,2 кг, торговельна марка "Master Martini", виробник "Kerry Ingredients France", країна виробництва - Франція", скориговано із застосуванням методу № 2 визначення митної вартості товару з 41592,92 доларів США до 68637,63 доларів США, що становило за офіційним курсом НБУ - 546726,18 грн.

З метою прискорення митного оформлення товару, що переміщуються через митний кордон України, ТОВ "Мастер Мартіні Україна" вирішило застосувати спеціальну процедуру митного оформлення товару, що передбачена статтею 264 Митного кодексу України, внаслідок чого розмитнення товару було здійснено за митною вартістю, визначеною оскарженим рішенням Київської регіональної митниці, яким встановлена вища митна вартість товару ніж та, що була задекларована позивачем.

Внаслідок вищезазначеного, ТОВ "Мастер Мартіні Україна" було додатково сплачено:

- по товару "мараскіно черешня": ввізного мита - 7319,46 грн., ПДВ - 16102,82 грн.;

- по товару "червона джамбо черешня": ввізного мита - 4020,82 грн., ПДВ - 4824,98 гривень.

Отже, загальна сума додатково сплачених позивачем коштів складає: 11340,28 грн. ввізного мита та 20927,8 грн. ПДВ.

Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що Київська регіональна митниця не довела правомірність прийняття свого рішення від 04 травня 2011 року № 100000006/201/611725/1.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення, вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи

будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи вбачається, що митна вартість була заявлена ТОВ "Мастер Мартіні Україна" шляхом подання вантажної митної декларації із визначенням її за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У зв'язку з тим, що в поданих разом із митною декларацією документах містяться розбіжності, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої декларантом митної вартості, Київська регіональна митниця запропонувала позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- договір з третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- калькуляція фірми-виробника;

- копію митної декларації країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Проте, декларантом додаткових документів надано не було, про що зазначено у записі на звороті митних декларацій.

Зі змісту рішення контролюючого органу від 04 травня 2011 року № 100000006/201/611725/1 вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем не подано додаткових документів та наявні сумніви щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, у зв'язку з чим митна вартість товарів визначена із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.

З матеріалів даної справи вбачається взаємозалежність продавця та покупця, що підтверджується пунктом 5.3 статуту ТОВ "Мастер Мартіні Україна", згідно з яким засновником та учасником цього Товариства є Акціонерне товариство "UNIGRA S.p.A.", вклад якого в статутний капітал ТОВ "Мастер Мартіні Україна" складає 100%.

Отже, декларант повинен довести у передбачений законодавством спосіб, що вартість операції максимально відповідає вартості, яка раніше була перевірена та прийнята митними органами.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку що при проведенні перевірки правильності визначення митної вартості у митного органу виникли обґрунтовані сумніви стосовно прийнятності заявленої декларантом ціни товару, а саме:

- не виконано умови, передбачені вимогами частини 4 статті 267 Митного кодексу України, оскільки покупець і продавець є пов'язаними між собою особами, проте позивачем не подано документів, які б підтвердили, що відносини продавця і покупця не вплинули на ціну товару;

- контракт купівлі-продажу товару укладений не з виробником (фірма-виробник товару мараскіно черешня "Kerry Ingredients France" (Франція)), а з посередником АТ "UNIGRA S.p.A." (Італія), при цьому договору з третіми особами не надано;

- заниження митної вартості товарів, що підтверджується ціновою базою ЄАІС Держмитслужби України;

- неможливість декларанта документально підтвердити заявлену ним митну вартість товару.

Отже, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень є обґрунтованим та прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Суд першої інстанції урахував ці обставини та цілком правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Київський апеляційний адміністративний суд неправильно застосувавши норми матеріального права та помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на викладене постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року підлягає скасуванню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року - залишенню без зміни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Мартіні Україна" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.