Рішення

від 29.01.2015 по справі 910/17814/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015Справа № 910/17814/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція»

до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

про захист прав інтелектуальної власності та стягнення компенсації

Головуючий суддя: Бондарчук В.В.

Судді: Картавцева Ю.В.

Нечай О.В.

Представники:

від позивача: Довгань К.Б.

від відповідача: Морозов О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі -відповідач) про стягнення компенсації замість відшкодування збитків за порушення авторських прав у розмірі 100 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 15.09.2014 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що сторони мають спільні авторські майнові права щодо використання твору, позивачем не доведено здійснення використання твору в салонах мобільного зв'язку відповідача, не вказано обґрунтування обов'язку відповідача одержувати згоду позивача на реалізацію своїх авторських майнових прав на твір, крім того, не доведено обґрунтованості заборони на використання відповідачем своїх авторських майнових прав, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, також судом оголошувалась перерва до 06.10.2014 р.

17.09.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про уточнення позову та збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 60 900 000, 00 грн.

17.09.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання про застосування до позовних вимог останнього ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

17.09.2014 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачу будь-які дії, пов'язані з продажем або підготовкою до продажу, або переобладнанням зазначених магазинів за адресами: м. Київ, просп. Перемоги, 89-а, вул. Кудрі, 40.

17.09.2014 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно відповідача, а саме, торговельне обладнання розташоване у магазинах Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» за адресами: м. Київ, просп. Перемоги, 89-а, вул. Кудрі, 40.

17.09.2014 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача, в межах позовних вимог на суму 60 900 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/17814/14 - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Гумега О.В., Картавцева Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. справу №910/17814/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Гумега О.В. та Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 03.11.2014 р. за участю представників сторін.

03.11.2014 р. судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням головуючого судді Бондарчук В.В. у відпустці з 03.11.2014 р. по 10.11.2014 р. включно.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. змінено склад суду для розгляду справи № 910/17814/14 - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Нечай О.В., Картавцева Ю.В. у зв'язку із перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. розгляд справи призначено на 01.12.2014 р.

У судовому засіданні 01.12.2014 р. представник позивача підтримав подану заяву про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про відстрочку сплати судового збору, а також заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на заяви про забезпечення позову, обґрунтовуючи тим, що позивачем не надано жодних доказів чи відомостей, які б свідчили про фінансову неспроможність Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» сплати судового збору та вжиття відповідачем дій, спрямованих на приховування коштів чи активів товариства.

Отже, розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог,

суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Разом з тим, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд задовольнив та відстрочив сплату судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до ухвалення судового рішення у даній справі.

Також, розглянувши подані позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, накладення арешту на майно та накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача, суд відмовив у їх задоволенні з підстав необґрунтованості.

У судових засіданнях 01.12.2014 р. та 12.01.2015 р. судом оголошувалась перерва до 12.01.2015 р. та 29.01.2015 р. відповідно у порядку ст. 77 ГПК України.

22.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суд призначити у даній справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності та поставити на дослідження наступне питання:

1) Чи використано об'єкт спільного майнового авторського права «Реконструкція приміщень філії «Утел» ВАТ «Укртелеком», розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві, чи будь-яка його частина, у проекті «Центр обслуговування абонентів по пр. Перемоги, 89-а в м. Києві, перепланування?» .

22.01.2015 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав пояснення щодо несанкціонованої передачі права на використання третім особам об'єкту спільного майнового права, в яких зазначає, що позивач не надавав дозволу Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» на передачу права на використання твору та його відтворення третій стороні.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та подане клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та надав клопотання про застосування строків позовної давності, а також письмові пояснення, в яких зазначає, що твердження позивача про здійснення відповідачем копіювання, тиражування, розповсюдження твору чи його частини не відповідає дійсності.

Крім того, відповідач клопотання про припинення провадження у справі, в якому просить суд припинити провадження у справі № 910/17814/14, у зв'язку з тим, що є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. у справі №39/156).

Розглянувши подане клопотання колегія суддів відзначає наступне.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Так, відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Згідно з абзацом 4 ч. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тож, позивач у справі № 39/156 просив суд заборонити відповідачу використання Твору або частини Твору "Твір архітектури "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", окрім зазначеного у договорі № 3-5/829-3 від 21.06.2007 року магазину у вигляді відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів загального внутрішнього та зовнішнього дизайну та інтер'єру салонів мобільного зв'язку з використанням певних кольорових рішень та елементів декору; демонстрації та публічного показу Твору; дизайну окремих елементів і деталей салонів мобільного зв'язку, відповідних креслень, схем та ескізів; вилучення примірників частини Твору у вигляді обладнання, які мають зовнішній вигляд відповідно до Твору або частини Твору "Твір архітектури "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" та про стягнення компенсації за порушення майнових прав позивача на Твір та/або його частину "Твір архітектури "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" у сумі 48 000 000,00 грн.

Проте, у даній справі позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення компенсації за порушення авторського права з інших підстав.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для припинення провадження у даній справі, а тому визнає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Щодо вимоги позивача про призначення судової експертизи, колегія суддів відзначає, що згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 року у справі №39/78-9/191 (суддя Бондаренко Г.П.) встановлено, що майнові права інтелектуальної власності на твір "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" належать позивачу та відповідачу спільно, суд не вбачає необхідності у проведенні експертизи для вирішення спору у даній справі, а тому відмовляє у задоволенні клопотання позивача.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 29.01.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція» укладено договір № 3-5/829-3, умовами якого передбачено, що відповідач доручає та оплачує, а позивач зобов'язується своїми силами виконати роботи по будівництву об'єкту «Реконструкція приміщень філії «Утел» ВАТ «Укртелеком», розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві» згідно з етапами робіт, вказаних в п. 1.2.

Відповідно до п. 1.2 договору, до складу робіт за даним договором входять:

1 етап - розробка проектно-кошторисної документації на об'єкт, отримання рішення по проекту та узгодження його із всіма зацікавленими сторонами та органами Держнагляду;

2 етап - виконання загально - будівельних робіт згідно проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником;

3 етап - здача об'єкта будівництва робочій комісії, призначеній замовником в експлуатацію.

Згідно з п. 9.6. договору, кожна із сторін зобов'язана забезпечити сувору конфіденційність отриманої при виконанні договору інформації (технологічної, фінансової, комерційної та іншої) і вжити всі належні заходи по її нерозголошенню. Передача вказаної інформації юридичним та фізичним особам, які не мають відношення до даного договору, її опублікування або розголошення іншим шляхом і засобами можуть мати місце тільки за письмовою згодою сторін, незалежно від причин і строку припинення дії даного договору, крім випадків передбачених чинним законодавством України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що відповідач використовує у своїй господарській діяльності різні частини твору в різних приміщеннях в різних містах України, а також здійснює копіювання, тиражування, переробку та розповсюдження твору, без згоди на це позивача, чим порушуються авторські права позивача, а тому просить суд стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 60 900 000, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 року у справі № 39/78-9/191 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Утел" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція", 2) Дочірнього підприємства "БАЛУ", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання фіктивним правочину (авторського договору про передачу майнових прав від 15.10.2007р.) (суддя Бондаренко Г.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 року, зокрема встановлено, що пунктом 3.2. Договору № 3-5/829-3 від 21.06.2007 року передбачено, що на підставі наданого замовником Технічного завдання (завдання на розробку дизайн-проекту), Додаток № 1, по об'єкту "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", виконавець протягом 20 (двадцяти) календарних днів розробляє робочий проект, та виконує всі необхідні його погодження.

В рішенні зазначено, що в матеріалах справи № 39/78-9/191 наявний Додаток № 1 до Договору № 3-5/829-3 від 21.06.2007 року "Технічне завдання робочого проекту із будівництва об'єкту: "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", підписаний позивачем та директором відповідача-1 з проставлянням печаток сторін, в пункті 7 якого передбачено необхідність розробки дизайн-проекту меблів та торгового обладнання магазину з розмежуванням по зонам та викладено детальні вимоги до замовленого об'єкту. Вартість робіт з розробки дизайн-проекту внутрішнього вигляду приміщення та розробки робочих креслень та 3D проекту меблів і їх робочих креслень для об'єкту "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" була визначена кошторисом (Додаток № 3 до Договору) в розмірі 106 428, 00 грн. (з ПДВ).

Виходячи з наведеного, при вирішенні спору у справі № 39/78-9/191 суд дійшов висновку, що станом на 02-09.10.2007 року, позивачеві було передано виражений в об'єктивній формі твір у вигляді архітектурного дизайн-проекту, в якому були відтворені певні архітектурні рішення, виражені у малюнках, ескізах, кресленнях, планах, моделях, схемах тощо. Також, в рішенні суду від 20.10.2011 року у справі № 39/78-9/191 судом встановлено, що експерт здійснюючи порівняння Технічного завдання, що є Додатком № 1 до Договору № 3-5/829-3 від 21.06.2007 та твору архітектури "Дизайн проект інтер'єру, демонстраційно-виставкового обладнання та меблів салону мобільного зв'язку", майнові права на який є предметом Авторського договору від 15.10.2007року, дійшов висновку, що твір архітектури "Дизайн проект інтер'єру, демонстраційно-виставкового обладнання та меблів салону мобільного зв'язку" створено з використанням вихідних даних технічного завдання, яке є Додатком № 1 до Договору № 3-5/829-3 від 21.06.2007 року.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що договір № 3-5/829-3 від 21.06.2007 року має змішаний характер та в частині виготовлення відповідного проекту - Твору, який має назву: "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", є договором про створення об'єкта за замовленням, а в частині виконання відповідних будівельних робіт - є договором будівельного підряду.

Також, судом встановлено, і зазначене не заперечується представниками сторін, що в результаті виконання першого етапу договору було створено Твір ("Реконструкція приміщень філії "Утел"ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві"). Вказаний Твір створено позивачем за замовленням та технічним завданням відповідача.

Крім того, рішенням від 25.08.2011 року у справі № 39/78-9/191 встановлено, що майнові права інтелектуальної власності на твір "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" належать позивачу та відповідачу спільно, і право на надання дозволу на переробку твору, як складову частину майнових прав інтелектуальної власності належить позивачу та відповідачу спільно.

Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. у справі № 39/156 (Гумега О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція» до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про заборону використання Твору або частини Твору "Твір архітектури "Реконструкція приміщень філії "Утел"ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", окрім зазначеного у договорі № 3-5/829-3 від 21.06.2007 року магазину, та про стягнення компенсації за порушення майнових прав позивача на Твір та/або його частину "Твірархітектури "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" у сумі 48 000 000,00 грн. відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція».

Вказаним рішенням встановлено відсутність у договорі № 3-5/829-3 від 21.06.2007р. жодних обмежень щодо використання Твору відповідачем при реконструкції приміщень за адресою: м. Київ, вул. Московська, 23.

Крім того, суд зазначив, що позивач не довів використання відповідачем у своїй господарській діяльності різних частин Твору в різних приміщеннях в різних містах України. Також, позивач не довів, що відповідач здійснює копіювання, тиражування, переробку та розповсюдження твору.

Отже, відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факти, встановлені у рішеннях Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 року у справі № 39/78-9/191 та від 07.11.2011 р. у справі № 39/156 не доказуються при розгляді даної справи.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 р. у справі № 39/176 (суддя Гумега О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція» до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про порушення прав власника на промислові зразки та про порушення авторських прав, відмовлено у задоволенні позовних вимог про вилучення примірників частини Твору у вигляді обладнання, які мають зовнішній вигляд відповідно до патентів №17039 від 25.07.2008 р., №17040 від 25.07.2008 р., №17041 від 25.07.2008 р., №17042 від 25.07.2008 р., №17322 від 10.09.2008 р., №17323 від 10.09.2008 р.; заборону відповідачу використання патентів №17039 від 25.07.2008 р., №17040 від 25.07.2008 р., №17041 від 25.07.2008 р., №17042 від 25.07.2008 р., №17322 від 10.09.2008 р., №17323 від 10.09.2008 р. у вигляді відтворення будь-якими засобами візуальних виглядів загального внутрішнього та зовнішнього дизайну та інтер'єру салонів мобільного зв'язку з використанням певних кольорових рішень те елементів декору, демонстрації та публічного показу обладнання, меблів, дизайну окремих елементів і деталей салонів мобільного зв'язку, відповідних креслень, схем та ескізів.

Також, рішенням Господарського суд міста Києва від 17.06.2013 р. у справі № 5011-59/8921-2012 р. (суддя Картавцева Ю.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до 1) Державної служби інтелектуальної власності України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція» про визнання недійсним патентів на промислові зразки, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задоволено повністю. Визнано недійсними патенти України: № 17039 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Демонстраційна стійка"; №17040 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Торгівельно-рекламний стенд"; №17041 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Торгівельний стенд"; №17042 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17322 від 10.09.2008 р. на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17323 від 10.09.2008 р. на промисловий зразок "Лавка", - які видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 5-А, код ЄДРПОУ 34577426). Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 37552556) внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо визнання недійсними патентів України: № 17039 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Демонстраційна стійка"; №17040 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Торгівельно-рекламний стенд"; № 17041 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Торгівельний стенд"; № 17042 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Рекламний стенд" № 17322 від 10.09.2008 р. на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17323 від 10.09.2008 р. на промисловий зразок "Лавка", які видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 5-А, код ЄДРПОУ 34577426). Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 37552556) повідомити в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсними патентів України: № 17039 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Демонстраційна стійка"; №17040 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Торгівельно-рекламний стенд"; № 17041 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Торгівельний стенд"; № 17042 від 25.07.2008 р. на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17322 від 10.09.2008 р. на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17323 від 10.09.2008 р. на промисловий зразок "Лавка",- які видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" (01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 5-А, код ЄДРПОУ 34577426).

Отже, згідно ч. 2 ст. 430 Цивільного кодексу України, майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

До об'єктів авторського права віднесено і твори архітектури. Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження (ст. 433 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Стаття 441 Цивільного кодексу України встановлює, що використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право, відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

З огляду на зазначене, відповідач, як особа, якій належать майнові права інтелектуальної власності на Твір, користується всіма майновими правами на твір, передбаченими ЦК України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Як стверджує позивач, відповідач порушує авторські майнові права позивача на твір, у тому числі й на самостійну частину твору, у зв'язку з чим просить суд стягнути з останнього компенсацію у розмірі 60 900 000, 00 грн.

Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 60 900 000, 00 грн. компенсації (50 000 мінімальних заробітних плат).

Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Отже, враховуючи, що майнові права інтелектуальної власності на твір "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" належать позивачу та відповідачу спільно, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи, що судом було відстрочено позивачу сплату судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до ухвалення судового рішення у даній справі, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція» - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційно-технічний центр «Будреконструкція» (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 5-А, ідентифікаційний код - 34577426) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 03.02.2015 р.

Головуючий суддя Бондарчук В.В.

Судді Картавцева Ю.В.

Нечай О.В.