Постанова

від 28.01.2015 по справі 814/3367/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 січня 2015 року справа № 814/3367/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: Чабанюк В.С. (довіреність б/н від 04.07.14);

від відповідача: Дрозд Д.М. (довіреність №585/9/14-03-10-013 від 24.02.14);

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства "М.І.С.А.Р.", вул. Орджонікідзе, 38, м. Миколаїв,54003

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2014р. № 0019452205, В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство "М.І.С.А.Р." (далі - позивач, ПП "М.І.С.А.Р.") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.10.2014р. №0019452205, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними та таким, що не ґрунтується на нормах законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "М.І.С.А.Р." (код за ЄДРПОУ30625816) з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом від 28.03.2014 р. №28-03/2014 з фірмою-нерезидентом ООО "СОЛНЕЧНЫЕ СЕМЕНА" (Республіка Беларусь) за період з 28.03.2014 р.-02.10.2014р.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 15.10.2014р. №802/14-03-22-05/30625816, згідно висновків якого, відповідачем встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, в частині недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічним за експортним контрактом від 28.03.2014 р. №28-03/2014 з фірмою-нерезидентом ООО "СОЛНЕЧНЫЕ СЕМЕНА" (Республіка Беларусь) за період з 28.03.2014 р.-02.10.2014р.

На підставі акту перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 29.10.2014р. №0019452205, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів у сфері зовнішньо-економічної діяльності в загальній сумі 47560,73 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем ПП "М.І.С.А.Р." (продавець) та ООО "СОЛНЕЧНЫЕ СЕМЕНА" (Республіка Беларусь) (покупець) укладено еспортний контракт №28-03/2014 від 28.03.2014 р. (далі - контракт №28-03/2014), згідно умов якого продавець зобов'язується продати покупцю насіння соняшника в кількості, строки та за ціною, що вказана в специфікаціях до контракту.

Згідно спеціфікації №1 до контракту №28-03/2014 продавець поставляє, а покупець приймає товар (насіння соняшника кондитерських сортів) у кількості 40 тон, ціною 1250,00 дол. США за 1 тону, загалом на 50000,00 дол. США.

Додатковою угодою №1 від 03.04.2014 р. до контракту №28-03/2014 сторони домовились змінити пункт 8.4 контракту та передбачили вказаним пунктому випадку невідповідності якості товару спеціфікації право покупця скласти акт рекламації та викласти в ньому зміни вартості поставленого товару.

Згідно акту рекламації про невідповідність якості від 03.05.2014 р. №1 до контракту №28-03/2014 сторони дійшли згоди про те, що згідно сертифікатів якості, що видані "Державною хлібною інспекцією" Республіки Беларусь за №0061978 від 03.05.2014р. показники товару не відповідають умовам підписаної специфікації №1 від 28.03.2014 р., у зв'язку з чим сторони домовились змінити ціну товару та вважати її 1100 дол. США за тону, тобто загальна вартість поставленого товару за специфікацією №1 складає 44000,00 дол. США.

Станом на 07.07.2014 ООО "СОЛНЕЧНЫЕ СЕМЕНА" сплатив позивачу лише 18000 дол. США, тобто станом на 07.07.2014 заборгованість за поставлений товар за контрактом №28-03/2014 від 28.03.2014 складає 44000-18000=26000 дол. США.

Представник позивача зазначив, що оскільки 08.07.2014 у ПП "М.І.С.А.Р." спливав вищевказаний 90-денний строк на повернення валютної виручки, а у зв'язку з невиконанням ООО "СОЛНЕЧНЬІЕ СЕМЕНА" власних зобов'язань за контрактом №28-03/2014 від 28.03.2014, ПП "М.І.С.А.Р." звернулось до Господарського суду Миколаївської області області із позовною заявою до ООО "СОЛНЕЧНЬІЕ СЕМЕНА" про стягнення залишку заборгованості за контрактом №28-03/2014 у сумі 26000 дол.США. Юрисдикційна підсудність справи Господарському суду Миколаївської області була передбачена згідно додаткової угоди №2 від 27.06.2014 до контракту №28-03/2014, де сторони домовились викласти п. 11.2 контракту №28-03/2014 у наступній редакції: «неврегульовані шляхом двохсторонніх перемовин спори сторін підлягають розгляду Господарським судом Миколаївської області. При цьому права та обов'язки сторін даного контракту визначаються відповідності до законодавства України.»

Після порушення провадження Господарським судом Миколаївської області у справі за позовом ПП "М.І.С.А.Р." до ООО "СОЛНЕЧНЬІЕ СЕМЕНА" про стягнення заборгованості, ООО "СОЛНЕЧНЬІЕ СЕМЕНА" кількома платежами сплатив повну суму заборгованості у розмірі 26000 дол.США.

18.09.2014 р. Господарський суд Миколаївської області ухвалою у справі №915/1043/14 припинив провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ч. 4 ст. 2 вказаного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Реалізуючи надане приведеною статтею право, правлінням Національного банку України 16.11.2012 прийнято постанову №475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (далі - Постанова №475), якою встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частинами 2-4 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

Таким чином, суд вважає, що підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є добровільне виконання відповідачем заявлених позовних вимог в рамках господарського процесу, тобто виконання відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Також, суд не погоджується з доводами відповідача, щодо підстав зменшення вартості відвантаженого товару, на підставі чого дійшла висновку про наявність у ПП "М.І.С.А.Р." дебіторської заборгованості в сумі 6000 дол. США, яка начебто є простроченою відповідно до вимог чинного законодавства, в результаті чого на вказану суму було нараховано відповідну пеню в сумі 17894,48 грн. з огляду на наступне.

В акті перевірки відповідач зазначив, що до перевірки не надано копії претензії з питань якості і кількості поставленого товару та сертифікату якості "Державної хлібної інспекції" республіки Білорусь на відвантажену партію товару, згідно митних декларацій від 10.04.2014 року, що передбачено додатковою угодою №1 від 03.04.2014 до контракту №28-03/2014 від 03.05.2014". На підставі чого податковий орган дійшов наступного висновку: "тобто, згідно наданих копій документів підстави для зменшення вартості відвантаженого товару на адресу фірми-нерезидента ООО "СОЛНЕЧНЫЕ СЕМЕНА" (Республіка Білорусь) є непідтвердженими".

Абзацом 2 пункту 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Абзацом другим пункту 44.7 ст. 44 ПКУ передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючогооргану, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображенітаким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до абзацу 4 пункту 44.7 ст. 44 ПКУ у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Зважаючи на вищевикладене ПП "М.І.С.А.Р." разом із запереченнями на акт перевірки було надано 21.10.2014 копії сертифікатів якості №0061978 від 03.05.2014 та №0061979 від 03.05.2014, що видані Державною хлібною інспекцією Республіки Білорусь, на які містяться посилання у акті рекламації від 03.05.2014 та які послугували підставою зміни вартості товару, що була вказана у специфікації №1 від 28.03.2014.

Щодо тверджень податкового органу про ненадання копій претензії з питань якості і кількості поставленого товару ( абз. 5 стор. 5 акту) то що додаткова угода №1 від 03.04.2014 до контракту №28-03/2014 не передбачала обов'язкової письмової форми претензії з питань якості та кількості поставленого товару, а сам факт підписання між ПП "М.І.С.А.Р." та ООО "СОЛНЕЧНЫЕ СЕМЕНА" акту рекламації щодо зміни ціни - свідчить про досягнення згоди між контрагентами щодо зменшення ціни товару.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача не доведена належним чином правомірність та законність оскаржуваного полаткового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст.7,ст. 158, ст. 161- 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 29.10.2014 р. №0019452205.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "М.І.С.А.Р." (код ЄДРПОУ 30625816).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна