Постанова

від 12.02.2015 по справі 918/1174/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 918/1174/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, В.Харченка розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" на постановувід 04.12.2014 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 918/1174/14 за позовомФізичної особи - підприємця Калюжний Георгій Дмитрович доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" простягнення заборгованості за договором доручення в сумі 184724,01 грн, у судове засідання прибули представники: позивачаШитюк В.О (дов. від 25.10.2013), заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк , пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Калюжний Георгій Дмитрович звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" про стягнення заборгованості за договором доручення у сумі 184 724, 01 грн, а саме 160 236,40 грн - основного боргу, 4 938,80 грн - 3 % річних та 19 548,81 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.10.2014 (суддя В. Бережнюк), залишеним без зміни постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 (колегія суддів: О. Крейбух, М. Юрчук, Г.Бучинська), позов задоволений у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

01.04.2013 між ТОВ "Еко-дар" (довіритель) та ФОП Калюжним Г.Д. (повірений) укладений договір доручення № 01/04 (далі - Договір), відповідно до п.п.1.1 якого повірений зобов'язується за рахунок довірителя виконати наступні юридичні дії, права та обов'язки за якими набуває безпосередньо довіритель: організовувати заготівлю молока та проводити розрахунки за отримане довірителем молоко та компенсацію на нього з індивідуальними молокоздавачами згідно з відповідними переліками, по ціні згідно з додатком.

За здійснення дій, зазначених у пункті 1.1 Договору, довіритель зобов'язується виплатити повіреному винагороду. Розмір винагороди вказується у додатку (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, повірений зобов'язаний, зокрема щомісячно подавати звіти довірителю до 05 числа місяця, наступного за місяцем, в якому було виконане доручення.

Згідно з п.п."в" п.4.1 Договору, довіритель зобов'язаний, зокрема: відшкодувати повіреному необхідні для виконання доручення витрати; розрахуватись з населенням перерахуванням на розрахунковий рахунок виконавця з врахуванням банківських послуг або готівкою, за кожні 15 днів на протязі п'яти календарних днів з моменту отримання молока; виплатити повіреному суму винагороди, яка йому належить відповідно до п.1.2 Договору.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що довіритель сплачує повіреному винагороду (у розмірі згідно з додатком) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок готівкою тощо.

Договір вступає в силу з часу його підписання і діє протягом виконання повіреним своїх зобов'язань і до погодження всіх розрахунків між довірителем та повіреним (п.7.1 Договору).

Додатки до Договору сторонами не укладались.

На виконання умов Договору, позивач у період з квітня по травень 2013 року здійснив від імені та за рахунок довірителя заготівлю в населення молока базисного в кількості 169147 кг на загальну суму 354302,20 грн, що підтверджується:

відомостями закупівлі сільськогосподарської продукції (молока) за період з 01.04.2013 по 30.04.2014;

відомостями закупівлі сільськогосподарської продукції (молока) за період з 01.05.2013 по 24.05.2013;

звітом повіреного від 30.04.2013 про виплату грошей населенню за період з 01.04.2013 по 30.04.2013;

звітом повіреного від 24.05.2013 про виплату грошей населенню за період з 01.05.2013 по 24.05.2013;

актом виконаних робіт від 30.04.2013 на суму 80 041,00 грн;

актом виконаних робіт від 30.05.2013 на суму 80 195, 40 грн;

рапортами про переробку і випуск готової продукції для ТОВ "Еко-дар" за період з 01.04.2013 по 24.05.2013.

Відповідач у порушення п.4.1 Договору, зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем юридичних дій не виконав.

22.06.2013 ФОП Калюжний Г. Д. направлена на адресу ТОВ "Еко-дар" претензія за договором доручення № 09 з вимогою сплатити 525 395,00 грн, з яких: 80 041,00 грн згідно з актом виконаних робіт від 30.04.2013; 80195, 40 грн згідно з актом виконаних робіт від 30.05.2013; 354 302, 20 грн борг довірителя перед населенням за поставлене молоко; 1 826, 70 грн 3 % річних; 9 030,00 грн пені.

Відповідачем претензія від 22.06.2013 № 09 отримана 27.06.2013 і залишена без відповіді.

З посилання на зазначене вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 160 236,40 грн.

Водночас, судами зазначено, що заявлені позивачем до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 01.08.2013 (термін спливу 7-денного строку з моменту направлення претензії відповідачу) по 11.08.2014 є обґрунтованими, а розрахунок таких сум - арифметично правильним.

Разом з тим, апеляційним господарським судом відхилені доводи відповідача щодо можливої підробки підписів директора ТОВ "Еко-дар" Багашвілі Д.Н. у звітах та актах, з посиланням на таке.

Згідно з ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Матеріали справи містять докази подальшого схвалення сторонами Договору, а саме: банківську виписку по особовому рахунку ФОП Калюжний Г. Д. № 26008000253379, що підтверджує здійснення ТОВ "Еко-дар" платежу на рахунок позивача за поставлене молоко згідно з відомостями у розмірі: 30 000,00 грн за період з 03.07.2013 по 03.07.2013 та 10 000,00 грн за період з 21.08.2013 по 31.08.2013.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій позовні вимоги задоволені з посиланням на їх обґрунтованість наявними у матеріалах справи копіями звітів про виплату грошей населенню, актів виконаних робіт по збиранню молока та відомостей закупівлі молока, з яких, зокрема, вбачається, що вартість молока становить 2,20 та 2,00 грн за кілограм, а винагорода за збирання молока - 1,00 та 0,90 грн за кілограм відповідно, тобто 45 % від вартості молока.

Водночас, згідно з п. 3 ч.1 ст. 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що повірений зобов'язується за рахунок довірителя організовувати заготівлю молока та проводити розрахунки за отримане довірителем молоко. За здійснення зазначених дій довіритель зобов'язується виплатити повіреному винагороду (п. 1.2 Договору).

Отже, передача довірителю молока є обов'язком повіреного, з виконанням якого закон та Договір пов'язують виникнення права останнього на винагороду.

При цьому, факт виконання зазначеного обов'язку може бути доведений, зокрема, актами приймання-передачі молока довірителю.

Звіти про виплату грошей населенню, акти виконаних робіт по збиранню молока та відомості про закупівлю молока не є безумовними доказами передачі довірителю молока і можуть мати юридичне значення лише за умови доведення повіреним факту передачі довірителю обсягів молока, зазначених у таких документах.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не досліджені обставини передачі молока довірителю, що є визначальним для вирішення спору у даній справі, рішення та постанову слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до місцевого господарського суду під час якого останньому слід врахувати вказівки, викладені у даній постанові Вищого господарського суду України, відповідно до ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 06.10.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 918/1174/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

В. Харченко