Ухвала

від 09.02.2015 по справі 2а-2065/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року Справа № 5845/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Агро-М» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року по справі за позовом селянського (фермерського) господарства «Агро-М» до державної податкової інспекції в Кам'янка - Бузькому районі, в даний час Головного Управління Державної Фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.07.2010 року №0000742301/0 та № 0000732301/0, якими селянське (фермерське) господарство «Агро-М» (надалі - СФГ «Агро-М») зобов'язано сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1593341,00 грн. та зобов'язано сплатити податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1274834,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, на підставі яких винесено оспорювані податкові повідомлення - рішення грунтуються на домислах і не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідач безпідставно посилається на фіктивність здійснення фінансово - господарських операцій між позивачем та ПП «Торгпродсервісгруп», реальність здійснення яких підтверджується первинними документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що отримання позивачем товару від ПП «Торгпродсервісгруп» не підтверджено належними доказами, а лише накладними та податковими накладними. Не підтверджено фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення господарської операції. Крім того, встановлено, що податкові накладні, видані СФГ «Агро-М» виписувались і підписувались не директором ПП «Торгпродсервісгруп», а іншою, не встановленою особою.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Покликання маються на те, що суд належно не дослідив надані позивачем докази, зокрема, висновку судово - економічної експертизи №3941 від 15.11.2011 року по справі №119-0018. Господарські операції з придбання в СФГ «Агро-М» сільськогосподарської продукції підтверджено усіма необхідними первинними документами, що складені з дотриманням вимог законодавства. Первинні документи та цивільно - правові угоди, які СФГ «Агро-М» укладало з ПП «Торгпродсервісгруп» на сьогодні не визнано недійсними чи нікчемними. Також законодавство не встановлює виключне право керівника підписувати первинні документи.

Відповідач, не погодившись з апеляційною скаргою, направив на адресу суду свої заперечення, де зазначив, що будь - які первинні документи мають силу лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Директора ПП «Торгпродсервісгруп» визнано винним у фіктивному підприємництві. Отримання товару позивачем не підтверджено.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ДПІ в Кам'янка - Бузькому районі проведено невиїзну документальну перевірку СФГ «Агро-М» з питань проведення взаєморозрахунків з ПП «Торгпродсервісгруп» та дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт №131/23-0/31755471.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 23.07.2010 року № 0000742301/0 та №0000732301/0, за якими СФГ «Агро-М» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3186682,00 грн., та за платежем податок на додану вартість в розмірі 1912251,00 грн. Позивач оскаржив такі до податкового органу, однак, скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи.

Статтею 1 вищезгаданого Закону визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, документ є первинним лише у разі здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій з ПП «Торгпродсервісгруп» позивачем надано лише накладні та податкові накладні.

Відповідно до п.п. 2, 5 Порядку № 165, затвердженого ДПА України на виконання Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одночасно із затвердженням форми податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Згідно з п. 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, видані СФГ «Агро-М» виписувались та підписувались не директором ПП «Торгпродсервісгруп» ОСОБА_1, а іншою, не встановленою особою, що підтверджується висновками експерта, складеними за результатами проведення почеркознавчої експертизи НДЕКЦ при УМВСУ на Львівській залізниці №295 від 16.04.2010 року.

Таким чином, податкові накладні, виписані не ідентифікованою особою, неможна вважати належно оформленими, а тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Крім того, директора ПП «Торгпродсервісгруп» ОСОБА_1 Світловодським міжрайонним судом Кіровоградської області визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 КК України «фіктивне підприємництво».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи неподання належних доказів отримання позивачем товару від ПП «Торгпродсервісгруп», а саме не підтвердження фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення господарської операції, та відсутності інших доказів, які б засвідчували фактичне надання конкретних послуг, податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право позивача на його формування. Не пред'явлено доказів, які б підтверджували реальне виконання господарських операцій та настання правових наслідків.

Визначальним фактором реального виконання господарського зобов'язання платником податку є подальше використання таких робіт (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що подальше використання товару та послуг в господарській діяльності не могло мати місце, оскільки товар позивачем не отримувався.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 263, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Агро-М» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року по справі № 2а-2065/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 16.02.2015 року.