Постанова

від 17.02.2015 по справі 28/77-908/3802/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р. Справа № 28/77-908/3802/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача: Хорошилова І.І., довіреність № 314 від 16.12.14р.,

3-ї особи: Хорошилова І.І., довіреність № 09-32/857 від 15.12.14р.,

відповідачів - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" (вх. №4550 З/1-6) на рішення господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року у справі № 28/77-908/3802/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ,

до 1. Приватне підприємство "Геракліт" м. Донецьк,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м. Донецьк,

про стягнення 41981493,36 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року у справі № 28/77-908/3802/14 (суддя Черкаський В.І.) позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ПП "Геракліт" та з ТОВ "Донспецпром" на користь ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" 29 999 999 грн. 40 коп. заборгованості за кредитом, 10 294 616 грн. 00 коп. заборгованості по процентам, 1 235 753 грн. 40 коп. пені за прострочену заборгованість, 424 053 грн. 57 коп. пені за прострочену заборгованість за процентами, 26 000 грн. 00 коп. комісійної винагороди.

Стягнуто з Приватного підприємства "Геракліт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" 12 750 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" 12 750 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" з рішенням Господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року у справі № 28/77-908/3802/14 не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті вищезазначеного рішення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми права, які регулюють відносини поруки та не враховано, що позивач прострочив шестимісячний строк на пред'явлення вимоги до поручителя.

Розгляд справи відкладався.

У призначене судове засідання представники відповідачі не з'явилися.

Колегією суддів враховані обставини місцезнаходження відповідачів на тимчасово окупованій території, на яку, відповідно до статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", поширюється особливий правовий режим.

Відповідно до підпункту 4 п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1290/14 від 12 вересня 2014 року, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов: якщо неможливо здійснити повідомлення учасника судового процесу в спосіб, зазначений в підпунктах 1,2, 3 пункту 6 цього листа, інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України.

У Харківського апеляційного господарського суду була відсутня можливість відправлення поштою процесуальних документів відповідачам, про що складено акт №13-44/77 від 29 січня 2015 року (т. 2 а.с. 106).

З метою повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд телефонував за номерами, які зазначений в якості засобу зв'язку ПП "Геракліт" та ТОВ "Донспецпром", про що свідчать відповідні телефонограми, які містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с. 107, 108).

Крім того, інформацію про час та місце проведення судового засідання по даній справі було розміщено на сторінці Харківського апеляційного господарського суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, що підтверджується роздрукованою сторінкою з мережі Інтернет (т. 2 а.с. 109).

Таким чином, Харківським апеляційним господарським судом вжито всі можливі заходи щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходяться на території проведення АТО про час та місце проведення судового засідання у даній справі.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності до частини першої статті 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором (п.1 ч.1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Як убачається із матеріалів справи, 29 січня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) та Приватним підприємством "Геракліт" (далі - перший відповідач) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії за № 15-93/17-216/07 (Кредитний договір) (т. 1 а.с.10-16).

ПП «Геракліт» звертався до Господарського суду Донецької області з позовом про визнання кредитного договору № 15-93/17-216/07 недійсним, проте рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30 липня 2013 року у справі № 5006/14/15пд/2012, встановлена недоведеність підстав вважати цей договір недійсним (т. 1 а.с. 177-189).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Банк надає ПП «Геракліт» фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної лінії у сумі, яка не може перевищувати 20 000 000 грн. (ліміт кредитної лінії) на умовах передбачених договором.

Між Банком та ПП «Геракліт» неодноразово укладались зміни до Кредитного договору (договори про внесення змін №15-93/17-216/07) (т. 1 а.с. 17-35).

11 червня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Приватним підприємством "Геракліт" укладений договір про внесення змін №15-93/17-216/07/01 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-216/07 від 29 січня 2007 року, згідно п.п. 1.1 якого Банк збільшив суму відновлювальної кредитної лінії до суми, яка не може перевищити 30 000 000,00 грн. (т. 1 а.с.17).

Відповідно до п. 1 Договору про внесення змін № 15-93/17-216/07/14 до Кредитного договору від 01 вересня 2010 року (т. 1 а.с. 35) датою остаточного повернення коштів за Кредитним договором визначалось - 01 листопада 2010 року, або 10 (десять) календарних днів з моменту пред'явлення письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплати відсотків, у випадках передбачених п. 3.3.4 Кредитного договору.

Згідно п.2.1 Кредитного договору за надання фінансового кредиту ПП «Геракліт» одноразово сплачує комісійну винагороду у розмірі 1 000,00 грн.

Банк має право на отримання відсотків за користуванням кредиту, крім грудня, які нараховуються на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами. Розмір відсоткової ставки складає - 15,9% річних по заборгованості у гривні (п.п. 2.2. Кредитного договору).

За послуги по управлінню фінансовим Кредитом у формі кредитної лінії ПП «Геракліт» сплачує Банку комісійну винагороду у розмірі 1 000,00 грн. без ПДВ, яка нараховується Банком щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця та сплачується ПП «Геракліт» щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (п. 2.3. Кредитного договору).

Пунктами 3.2.1, 3.2.2. Кредитного договору визначено, що перший відповідач зобов'язався у встановлений Кредитним договором строк остаточно повернути всі отриманні в межах кредитної лінії суми кредиту, а також своєчасно сплачувати відсотки, комісійної винагороди, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

У разі невиконання першим відповідачем зобов'язань щодо сплати відсотків за користуванням кредитом у встановлені строки, Банку надано право вимагати сплати сум заборгованості за Кредитним договором незалежно від встановлених строків такого повернення.

Сторони Кредитного договору домовились, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісій та/або відсотків за неправомірне користування кредитом та/або комісійної винагороди за управління кредитом Позичальник (перший відповідач) сплачує Банку за кожен день прострочення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно (п.4).

21 травня 2008 року між Банком, ПП «Геракліт» та ТОВ «Донспецпром» (далі - другий відповідач) укладений договір поруки (т. 1 а.с. 37-39), до якого неодноразово сторони вносили зміни (відповідні договори про внесення змін до Договору поруки) (т. 1 а.с. 41-46).

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до п. 1.1. Договору поруки Поручитель (другий відповідач) у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником (першим відповідачем) зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання перед Банком по сплаті заборгованості за кредитом, заборгованості по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом, плати за послуги по наданню фінансового кредиту, комісійної винагороди за управління фінансовим кредитом, неустойки, а також збитків, що пов'язані з несвоєчасною сплатою Позичальником сум процентів, плати за послуги з надання кредиту та комісійної винагороди.

Відповідно до частини першої статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

26 листопада 2010 року між Банком та ТОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ Лайф» (далі - позивач) укладений договір відступлення права вимоги №39/123, згідно п. 1.1, 1.4 якого, Банк передає Позивачу за Кредитним договором всі без винятку права та обов'язки. Цей договір, у відповідності до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11 вересня 2012 року у справі № 19/27пд є чинним (т. 1 а.с. 143-154).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 та статтею 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті п. 1.8 зазначеного вище Договору сторони визначились, що у зв'язку з укладанням договору відступлення права вимоги первісним кредитором (Банком) здійснюється на користь нового кредитора (Позивача) відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, а саме: договором поруки № 15-94/02-3044/08 від 21 травня 2008 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору відступлення права вимоги до Позивача переходить право вимагати замість Банку від ПП "ГЕРАКЛІТ" та ТОВ "Донспецпром" виконання наступних обов'язків:

- повернення грошових коштів в розмірі 29 999 999,40 грн. отриманих згідно Кредитного договору;

- повернення нарахованих станом на дату укладання Договору, процентів за користування кредитом згідно Кредитного договору в сумі 10 294 616,00 грн.;

- за нарахованою, але не отриманою комісійною винагородою в розмірі 26 000.00 грн.;

- сплати пені в порядку п.4.1. Кредитного договору;

- інших обов'язків, встановлених Кредитним договором.

Позивачем доведено фактичне виконання з його боку умов Договору відступлення права вимоги, а саме докази відшкодування права вимоги за Кредитним договором (платіжне доручення № 144 від 26 листопада 2010 року) (т. 1 а.с. 101).

Третьою особою надані докази належного повідомлення відповідачів про відступлення права вимоги, що відповідає положенню статті 516 Цивільного кодексу України. (т. 1 а.с. 107-111).

У зв'язку із неналежним виконання з боку відповідачів умов Кредитного договору, враховуючи укладені договори поруки та відступлення права вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" про стягнення з солідарних боржників ПП "Геракліт" та ТОВ "Донспецпром" суми боргу у розмірі 29 999 999 грн. 40 коп., 10 294 616 грн. 00 коп. заборгованості по процентам, 1 235 753 грн. 40 коп. пені за прострочену заборгованість, 424 053 грн. 57 коп. пені за прострочену заборгованість за процентами та 26 000 грн. 00 коп. комісійної винагороди.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду, що встановлені договором. Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики. Розмір та порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору, у випадку порушення строків повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій та\або відсотків за неправомірне користування кредитом та\або комісійної винагороди за управління кредитом, Позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем суми боргу відповідачів, нарахованих процентів, комісійної винагороди, арифметичний розрахунок пені за прострочену заборгованість та за прострочену заборгованість по процентам, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», колегія суддів дійшла висновку, що такий розрахунок відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Посилання ТОВ «Донспецпром» на прострочення шестимісячного строку на пред'явлення вимоги до поручителя, не знайшли свого підтвердження, оскільки пунктом 1 Договору про внесення змін № 15-93/17-216/07/14 до Кредитного договору від 01 вересня 2010 року, датою остаточного повернення коштів за Кредитним договором визначалось - 01 листопада 2010 року, або 10 (десять) календарних днів з моменту пред'явлення письмової вимоги про повернення кредиту та сплати відсотків.

Так як Позивальником були порушені умови Кредитного договору, забезпеченого порукою, щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у строк, визначений п. 1.2 Кредитного договору, враховуючи направлення на адресу поручителя 24 березня 2011 року вимоги про сплату боргу, яка залишилась без відповіді (т. 1 а.с. 75-80), то колегія суддів вважає, що позовні вимоги законні і обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції, враховані обставини місцезнаходження відповідачів на тимчасово окупованій території, враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів.

Доводи апеляційної скарги другого відповідача не спростовують висновків Господарського суду Запорізької області, викладених у рішенні від 26 листопада 2014 року у цій справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецпром» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року у справі №28/77-908-3802/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 16.02.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.