Ухвала

від 06.04.2015 по справі 28/77-908/3802/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2015 року Справа № 28/77-908/3802/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. (доповідач) - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Геракліт" на ухвалу та ухвалу господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року Харківського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2014 року у справі№ 28/77-908/3802/14 господарського судуЗапорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" до 1. Приватного підприємства "Геракліт", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" простягнення 41 981 493 грн. 36 коп.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Геракліт" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у справі № 28/77-908/3802/14.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Зі змісту ст. 107 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвалу місцевого господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку виключно після її перегляду в апеляційній інстанції. Натомість, оскаржувана ухвала господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 в апеляційному порядку не переглядалась. З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 було повернуто апеляційну скаргу Приватного підприємства "Геракліт" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 у справі № 28/77-908/3802/14.

Виходячи з вищевказаного колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 у справі № 28/77-908/3802/14 слід відмовити.

Крім цього, касаційна скарга в частині оскарження ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у справі № 28/77-908/3802/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

До касаційної скарги Приватного підприємства "Геракліт" в якості доказів надіслання копії касаційної скарги іншим сторонам у справі додані ксерокопії поштових відправлень, з яких не можливо встановити одержувачів.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України", зі змінами і доповненнями зазначено, що у застосуванні пункту 3 частини першої названої норми ГПК господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо ), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Крім того, з поштових відправлень вбачається, що вони датовані 09.12.2014, тобто раніше ніж оскаржувана ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у справі № 28/77-908/3802/14.

Неповідомлення сторін у справі про звернення із касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності, закріплені статтями 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Частиною 4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, що набрав чинності 01.11.2011.

Згідно пп.8 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлена в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" передбачено, що мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 становить 1218 грн.

Як вбачається з вимог касаційної скарги заявником оскаржується, зокрема, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у справі № 28/77-908/3802/14.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті у розмірі 609 грн.

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 07.02.2012 встановлені наступні реквізити для сплати судового збору за подання касаційних скарг до Вищого господарського суду України: N рахунку - 31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код банку отримувача - 820019; код за ЄДРПОУ - 38004897; код бюджетної класифікації: 22030004, символ звітності банку - 254.

При цьому, до касаційної скарги скаржником додано копію платіжного доручення №367 від 09.12.2014, яке не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки судовий збір перерахований за неналежними реквізитами, а саме N рахунку - 31216206782003, банк отримувача - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код банку отримувача - 37999654, код за ЄДРПОУ - 26018612.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013).

Крім того, вказане платіжне доручення від 09.12.2014 №367 на суму 609 грн., датовано до прийняття оскаржуваної ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у справі № 28/77-908/3802/14. Тобто на момент сплати судового збору оскаржуваної ухвали у даній справі не існувало.

Отже, додана до касаційної скарги копія платіжного доручення від 09.12.2014 №367 на суму 609 грн. не є належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім цього, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника на те, що спір у даній справі вирішено по суті. Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.11.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015, позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Геракліт" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" 29 999 999 (двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 40 коп. заборгованості за кредитом, 10 294 616 (десять мільйонів двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 00 коп. заборгованості по процентам, 1 235 753 (один мільйон двісті тридцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 40 коп. пені за прострочену заборгованість, 424 053 (чотириста двадцять чотири тисячі п'ятдесят три) грн. 57 коп. пені за прострочену заборгованість за процентами, 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. комісійної винагороди.

Керуючись ст. 86, 107, п.3, п.4 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству "Геракліт" у прийняті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 26.11.2014 у справі № 28/77-908/3802/14.

2. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Геракліт" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у справі № 28/77-908/3802/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Н. Дунаєвська

Н. Мележик