Рішення

від 11.02.2015 по справі 0917/2-42/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0917/2-42/2011

Провадження № 22-ц/779/429/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.,

суддів: Ковалюка Я.Ю., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю: представника апелянта - ПАТ «Універсал Банк» Бойчука Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Яремчанського міського суду від 20 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 18 грудня 2007 року між позивачем як позикодавцем та ОСОБА_4 як позичальником було укладено кредитний договір №BL992, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 944000 доларів США строком до 12 грудня 2012 року зі сплатою 11,50% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 18 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку Банку земельну ділянку, два об'єкти незавершеного будівництва житлового будинку та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, заливши заповіт на користь відповідача ОСОБА_3

Позивач зазначає, що відповідач прийняв у встановленому законом порядку спадщину після смерті позичальника, до нього перейшли як права, так і обов'язки останнього, тому просив позов задоволити та в рахунок погашення кредитної заборгованості у сумі 1001 240, 74 доларів США звернути стягнення на земельну ділянку, два об'єкти незавершеного будівництва житлового будинку та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з прилюдних торгів в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Яремчанського міського суду від 20 червня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1001240, 74 доларів США (один мільйон одна тисяча двісті сорок доларів США 74 центи), але в межах вартості предмета іпотеки, за кредитним договором № ВL992 від 19 грудня 2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_4, звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,1582 га, об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, реєстраційний №21224168, готовність якого 57%, на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, реєстраційний №18009046, готовність якого 94%, за іпотечним договором, посвідченим 18 грудня 2007 року приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за №3070-Д, стягнуто судові витрати, а у зверненні стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 62,5 кв.м., загальною площею 113,3 кв.м. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2014 року скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково, рішення Яремчанського міського суду від 20 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове.

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно укладеного іпотечного договору із позичальником ОСОБА_4 від 18 грудня 2997 року, тобто земельну ділянку, два об'єкти незавершеного будівництва житлового будинку та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, проведено розподіл понесених позивачем судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року рішення апеляційного суду від 11 вересня 2014 року скасовано, а справу передано на новий апеляційний розгляд.

На рішення суду першої інстанції представник ПАТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, вважає, його незаконним та необґрунтованим, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги.

Представник апелянта у скарзі зазначає, що суд відмовляючи у зверненні стягнення для погашення кредитної заборгованості позичальника на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 62,5 кв.м., загальною площею 113,3 кв.м. неправильно застосував до даних правовідносин положення п.п.1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

На думку апелянта, дана норма закону не підлягає до застосування, оскільки житловий будинок не належить позичальнику за кредитним договором та не використовується позичальником, який помер, а майно належить відповідачу - як спадкоємцю іпотекодавця, тому такі правовідносини регулюються нормами спадкового права, а не законом, який застосував суд першої інстанції. Крім того, апелянт зазначає, що даний Закон передбачає заборону примусового (без згоди власника) відчуження майна тільки на стадії виконання судових рішень до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення заборгованості по кредитах, наданих в іноземній валюті та визначить категорії зобов'язань, які підпадатимуть під дію такого закону. Суд у рішенні помилково вказав більшу суму заборгованості позичальника 1001240,74 доларів США, не врахувавши, що відповідачем вносились кошти на погашення заборгованості перед Банком і станом на 16 квітня 2014 року заборгованість зменшилась до суми 962843,30 доларів США, що по офіційному курсу НБУ на 16 червня 2014 року становить 11293032,11 грн.

Крім того, апелянт зазначає, що помилковими є висновки суду про те, що кошти в розмірі 38397,44 долари США, отримані від відповідача на користь позивача для погашення заборгованості позичальника - спадкодавця без достатніх правових підстав, з порушенням вимог ст.608 ЦК України та не могли бути зараховані в погашення заборгованості по кредитному договору, оскільки до спадкоємців переходять не тільки права, але й обов'язки. Судом стягнуто тільки частину судових витрат, залишивши поза увагою витрати на проведення судово-будівельної експертизи в сумі 15275,52 гривень.

В судовому засіданні представник ПАТ «Універсал Банк» - Бойчук Я.В. апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній мотивів та просив її задовольнити, заборгованість по кредитному договору стягнути у доларах США, оскільки кредит позичальник ОСОБА_4 отримував у цій валюті.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча повістку про виклик отримав, що підтверджується письмовою розпискою про одержання судової повістки.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, який вимоги скарги підтримав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов ПАТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з того, що Банк має право в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1001240,74 доларів США за кредитним договором, укладеним зі спадкодавцем ОСОБА_4, звернути стягнення на підставі договору іпотеки на предмет іпотеки тільки на земельну ділянку та два об'єкти незавершеного будівництва житлового будинку, оскільки вказане майно перейшло у власність спадкоємця - відповідача ОСОБА_3 в порядку спадкування, і останній відповідно до законодавства несе зобов'язання по кредитному договору в межах вартості предмета іпотеки. У задоволенні вимог про звернення стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами для погашення кредитної заборгованості суд відмовив у зв'язку з тим, що відповідно до п.п.1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», такий будинок використовується відповідачем та його сім'єю як постійне місце проживання та у відповідача немає іншого нерухомого житлового майна. Також суд вважав, що внесені відповідачем кошти на погашення заборгованості перед банком в розмірі 38397,44 доларів США є такими, що отримані банком без достатніх правових підстав і не могли бути зараховані на погашення заборгованості, оскільки дія кредитного договору припинилась зі смертю спадкодавця.

Однак, колегія суддів вважає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог на усе нерухоме майно, визначаючи суму кредитної заборгованості для звернення стягнення на предмет іпотеки та стягуючи понесені позивачем витрати за розгляд справи суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норм матеріального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року рішення апеляційного суду від 11 вересня 2014 року скасовано, а справу передано на новий апеляційний розгляд.

Касаційною інстанцією встановлено, що рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення вимог про стягнення на предмет іпотеки не можна вважати законним та обґрунтованим.

Підставою скасування зазначено, що апеляційний суд у достатньому обсязі не перевірив співмірність суми заборгованості за кредитним договором та вартості іпотечного майна, врахування загальних засад цивільного законодавства - справедливість, добросовісність і розумність, не досліджено розрахунок кредитної заборгованості й не надано йому відповідної оцінки, не визначено дійсного періоду, за який нараховано заборгованість з врахуванням дати смерті боржника, не з'ясовано питання дотримання строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Також поза увагою апеляційної інстанції залишився той факт, що право власності на спірну нерухомість, яка є предметом іпотеки у визначеному законом порядку на відповідача не оформлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») та позичальником ОСОБА_4 укладено кредитний договір №ВL992 (далі - Кредитний договір)(т.1, а.с.4-10).

Відповідно до умов Кредитного договору ВАТ «Універсал Банк» надало ОСОБА_4 кредит в сумі 944000 доларів США, які він зобов'язався повернути у повному обсязі в терміни та у розмірах , що встановлені Графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до кредитного договору, але не пізніше 01 грудня 2027 року зі сплатою 11,50 % річних. Пунктом 1.3.3 Кредитного договору передбачено, що з 01 липня 2008 року за користування кредитними коштами понад терміни погашення за графіком погашення кредиту встановлюється процентна ставка в розмірі 23 % річних) за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 18 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_4 (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3070-Д, відповідно до якого предметом іпотеки є: 1) земельна ділянка площею 0,1582 га, кадастровий № 2611000000:05:011:0093, розташована в АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка належить ОСОБА_4 на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ІФ №031789, виданого Яремчанською міською радою на підставі рішення Яремчанської міської ради №122 від 30.12.1997 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №1091; 2) об'єкт незавершеного будівництва, житлового будинку, реєстраційний №21224168, готовність якого 57% розташований в АДРЕСА_1, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_4 ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 29 листопада 2007 року; 3) об'єкт незавершеного будівництва, житлового будинку, реєстраційний №18009046, готовність якого 94%, розташований в АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_4 ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 13 грудня 2007 року; 4) житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 62,5 кв.м., загальною площею 113,3 кв.м., який розташований на вищевказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 листопада 2004 року, виданого Мотрук Н.Д., державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори, реєстровий номер 570, яке зареєстроване Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 18 листопада 2004 року, за реєстровим номером 8296393, номер запису 1579 в книзі записів (т.1, а.с.16-23).

Пунктом 4.1. договору іпотеки передбачено право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках та на підставах, передбачених законодавством України, у разі порушення будь-якого основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.03.2009 року (т.1, а.с.27).

На момент смерті ОСОБА_4 неналежно виконував свої кредитні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, що підтверджується відповідними розрахунками (т.1, а.с.26, т.2, 105-107).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3, який є спадкоємцем ОСОБА_4, згідно ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, а 28 серпня 2009 року, як спадкоємець за заповітом, у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернувся у Яремчанську міську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини (т.1, а.с.28). Неоформлення спадщини відповідачем ОСОБА_3 не спростовує переходу до нього права власності на спадкове майно, оскільки відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою.

Положеннями статті 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, і набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у п.36 Постанови від 30 Березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»). Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна. Отже, правила статті 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що до відповідача ОСОБА_3 як спадкоємця перейшли зобов'язання ОСОБА_4 по кредитному договору та договору іпотеки, а тому в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відмовляючи у зверненні стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами житловою площею 62,5 кв.м., загальною площею 113,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та виступає частиною предмету іпотеки, суд послався на п.п.1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, яким встановлено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

В даній нормі наведено умови, за яких нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, не може бути стягнуте (примусово відчужене). Таким умовами є, зокрема, те, що нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя. У даному ж випадку зазначений житловий будинок не належить позичальнику за кредитним договором та не використовується позичальником як місце постійного його проживання, оскільки позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний будинок належить спадкоємцю - відповідачу по справі. З огляду на зазначене, правовідносини, що є предметом даного спору регулюються нормами спадкового права.

За таких обставин, враховуючи наведене, судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні вимоги про звернення стягнення на житловий будинок, що є частиною предмета іпотеки та на який теж слід звернути стягнення для погашення заборгованості по кредитному договору.

Крім того, суд дійшов помилкового висновку щодо суми заборгованості, зазначивши в рішенні суму заборгованості станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1001240,74 доларів США та не врахувавши, що відповідачем як спадкоємцем було внесено кошти на погашення заборгованості перед позивачем в загальному розмірі 38397,44 доларів США. Оскільки до спадкоємців переходять не тільки права, але й обов'язки, то суд помилково вважав, що вказані кошти отримані банком без достатніх правових підстав і не могли бути зараховані на погашення заборгованості.

Колегія суддів вважає, що судом неправильно взято до уваги розрахунок заборгованості, наданий банком, у якому вказана заборгованість станом на 16 червня 2014 року з нарахованими після смерті ОСОБА_4 відсотками та неустойкою, що суперечить законодавству.

Так, відповідно до роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеного у п.32 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» спадкоємці боржника несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані із особою позичальника і не можуть присуджуватись до сплати спадкоємцями.

З огляду на зазначене, суд не повинен був брати до уваги вищевказаний розрахунок, який вчинено без додержання вимог закону, а витребувати у позивача належний розрахунок.

Відповідно наданого розрахунку на ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті позичальника, кредитна заборгованість становить 999123,75 доларів США, в тому числі: заборгованість по кредиту - 940982,72 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту -5744,79 доларів США, відсотки - 57988,18 доларів США, підвищені відсотки - 152,85 доларів США.

Враховуючи те, що відповідачем, як спадкоємцем, після смерті позичальника на погашення кредитної заборгованості сплачено 38397,44 доларів США, остаточна сума кредитної заборгованості на час смерті позичальника становить для погашення заборгованості позивачу 960726,31 долара США і для погашення цієї суми необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеного сторонами кредитних відносин іпотечного договору від 18 грудня 2007 року.

Крім цього, суд першої інстанції стягнув тільки частину судових витрат, а саме: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на загальну суму 1820 грн., залишивши поза увагою інші судові витрати, які понесено позивачем в ході розгляду справи, а саме: за проведення судової-будівельної технічної експертизи предмету іпотеки(т.2, а.с.10-30) в сумі 15 275,52 грн., що підтверджується актом №250 здачі-приймання висновку судового експерта (т.2, а.с.31), які також підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

Підлягають також поверненню і судові витрати понесені апелянтом при подачі апеляційної скарги.

Щодо врахування співмірність суми заборгованості за кредитним договором та вартості іпотечного майна, врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісності і розумності, з'ясування питання дотримання строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) колегія суддів встановила наступне.

Пунктом 1.2 іпотечного договору від 18 грудня 2007 року встановлено, що на дату його укладення вартість предмету іпотеки згідно звіту незалежного суб'єкта оціночної діяльності становить 6 706 870, 00 гривень. Відповідно до висновку проведеної судової-будівельної технічної експертизи від 18 грудня 2013 року встановлено, що вартість усього предмету іпотеки становить 6 746 068 гривень. Визначена судом сума кредитної заборгованості з врахуванням вже сплаченої відповідачем на день смерті позичальника становить 960726,31 долара США , яка ще на 25 серпня 2009 року становила 7 693 262, 88 гривень по курсу 7,70 гривень за 1 долар США. Дійсної вартості предмету іпотеки далеко не вистачає для покриття заборгованості позичальника як на дату смерті позичальника, так і на даний час. Тому колегія суддів вважає неможливим у даному випадку вирішувати питання врахування співмірності для визначення кількості об'єктів нерухомого майна, які є предметом іпотеки. Також враховуючи розмір кредитної заборгованості не можна вирішувати питання звернення стягнення не на усі об'єкти нерухомого майна враховуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність і розумність.

З'ясовуючи питання дотримання строку позовної давності, встановленого ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) відповідно до розрахунку позивача на а.с. 159 т. колегією суддів встановлено, що кредитна заборгованість на день смерті позичальника складається тільки із тіла кредиту, простроченої заборгованості по кредиту та нарахованих відсотків. Нарахування неустойки не проводилось взагалі, тому не може вирішуватись питання про застосування строку позовної давності до неустойки.

Керуючись ст. ст.218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволити частково.

Рішення Яремчанського міського суду від 20 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 18 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим в реєстрі за №3070-Д, для погашення кредитної заборгованості нарахованої на ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 999123,75 доларів США, з яких 940 982,72 доларів США тіла кредиту, 57 988,18 доларів США нарахованих відсотків 152,85 доларів США підвищених відсотків та з врахуванням вже сплачених спадкоємцем ОСОБА_3 суми всього залишкової заборгованості 960 726,31 долара США:

на земельну ділянку площею 0,1582 га, кадастровий №2611000000:05:011:0093 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в м. Яремче Івано-Франківської області, яка належить ОСОБА_4 на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ІФ №031789, виданого Яремчанською міською радою на підставі рішення Яремчанської міської ради №122 від 30 грудня 1997 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 1091;

на об'єкт незавершеного будівництва, житлового будинку, реєстраційний №21224168, розташований на цій ж земельній ділянці площею 0,1582 га, в АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_4 Обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 29 листопада 2007 року;

на об'єкт незавершеного будівництва, житлового будинку, реєстраційний №18009046, розташований на цій ж земельній ділянці площею 0,1582 га, в АДРЕСА_1, Івано-Франківської області, право власності на який зареєстроване за ОСОБА_4 Обласним комунальним підприємством «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 13 грудня 2007 року;

на житловий будинок житловою площею 62,5 кв.м., загальною площею 113,3 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами розташований на цій ж земельній ділянці площею 0,1582 га за адресою: АДРЕСА_1, який зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 листопада 2004 року, виданого державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д., яке зареєстроване Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 18 листопада 2004 року, за реєстровим № 8296393, номер запису 1579 в книзі 8.

Стягнення на вищезазначені предмети іпотеки звернути шляхом продажу вищевказаного нерухомого іпотечного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», визначивши початкову ціну кожного нерухомого іпотечного майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке зареєстровано за іпотекодавцем ОСОБА_4 та успадковане після його смерті відповідачам по даній справі ОСОБА_3 на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Решту коштів від реалізації повернути спадкоємцю іпотекодавця ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 18922, 12 гривень судових витрат та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді: Я.Ю. Ковалюк

В.Д. Фединяк