Рішення

від 27.07.2009 по справі 16/700

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/700

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" липня 2009 р. Справа № 16/700

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Давидюка В.К.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Радченко О.М. - дов. №6 від 20.04.09р.

від відповідача Кравчук Н.М. - дор. №18/06-2009 від 18.07.09р.  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Ефко-Харків" (м.Харків)  

до Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" (смт. Ружин)

про стягнення 804066,82 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 804066,82 грн. заборгованості за поставлений товар, з яких 500000,00 грн. - сума основного боргу, 304066,82 грн. - пеня.

Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області №367 від 27.07.09р. дану справу №16/700, яка знаходилась в провадженні судді Гансецького В.П., передано для розгляду судді Давидюку В.К.

В процесі судового розгляду справи позивач декілька раз уточнював позовні вимоги. Згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог, наданої представником позивача в судовому засіданні, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 68094,25 грн. пені, оскільки відповідач суму основного боргу в розмірі 500000,00 грн. сплатив позивачеві під час розгляду справи в суді.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд стягнути з відповідача 68094,25 грн. пені.

Представник відповідача в засіданні суду пояснив, що після подачі позову до суду відповідач сплатив позивачеві 500000,00 грн. основного боргу. Крім того, просив суд зменшити розмір пені у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №ПЖ 19-07 від 09.08.07р., специфікації до договору, претензію, розрахунки, видаткові накладні, довіреності, уточнення позовних вимог, банківські виписки, відзив на позовну заяву, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.07р. між сторонами був укладений договір поставки №ПЖ 19-07 від 09.08.07р. (а.с.15-17), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується поставити відповідачеві (покупцю) товар (жир рослинний), а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору, товар постачається партіями в кількості та асортименті відповідно до специфікацій, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 6.1 даного договору та специфікацій до договору (а.с.18-20), оплата товару проводиться на протязі 15 банківських днів з дати відвантаження товару.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 2112250,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.21-42).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 500000,00 грн., про що не заперечував представник відповідача в засіданні суду.

22.02.08р. позивач направив відповідачеві вимогу (претензію) №43 від 22.02.08р.  з вимогою сплатити суму боргу (а.с.12), яку відповідач залишив без задоволення.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді відповідач сплатив позивачеві 500000,00 грн., про що не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 500000,00 грн. боргу за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, в заяві про уточнення позовних вимог від 27.07.09р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 68094,25 грн. пені.

Відповідно до п.9.2 договору, за порушення термінів оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочки.

Згідно з вимогами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника  зменшити розмір належних до сплати штрафних  санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що розмір пені значно великий по відношенню до основного боргу, який існував на день подачі позову, збитків позивачеві не причинено у зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу, основну суму боргу сплачено під час розгляду справи в суді, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 34047,13 грн. на підставі п.3 ст.83 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, суму основного боргу визнав, оскільки сплатив її під час розгляду справи в суді.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 68094,25 грн. пені є обгрунтованими, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають   задоволенню.  Проте, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, а саме: до 34047,13 грн., про що зазначав вище і припиняє провадження у справі в частині стягнення  основного боргу в сумі 500000,00 грн. за відсутністю предмету спору  на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки борг сплатив після порушення провадження у справі.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 551 ЦК України, ст.ст. 193, 233 ГК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 500000,00 грн. основного боргу.

3. Зменшити розмір пені до 34047,13 грн.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Ружин-молоко", 13600, Житомирська область, м. Ружин, вул. Леніна, 68, р/р 260073185801 в ЖБ АБ "Енергобанк" м. Житомир, МФО 311603, код ЄДРПОУ 31826107

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "ЕФКО-Харків", 61017, м. Харків, провулок Благоєва, 17, р/р 26003301000217 в ХВВАТ "ВТБ банк", код ЄДРПОУ 33119544

- 34047,13 грн. - пені;

- 5680,94 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 220,79 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу