Рішення

від 28.07.2009 по справі 17/213/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/213/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "28" липня 2009 р.                                                 Справа №  17/213/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Ходикін М.М., довіреність № 09/06 від 21.01.2009 року;

від відповідача –Аветксьянц А.Г., посвідчення № 0003  від 01.08.2008 року;

Бутко В.В., посвідчення № 0004 від 01.08.2008 року;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/213/09

За позовом відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18,

До Незалежної християнської церкви «Хліб Життя», м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/7,

про: стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 2586 від 01.01.2001 року,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Незалежної християнської церкви «Хліб Життя»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання теплової енергії у розмірі 49 193 грн. 90 грн.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

01.01.2001 року між ДП «Миколаївська теплоелектроцентраль»та Незалежною християнською церквою «Хліб Життя»укладено договір про постачання теплової енергії № 2586 (надалі - договір).

Відповідно до п.1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені п.6.3. Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору обсяги теплопостачання здійснювались позивачем до будинку відповідача по вул. Чкалова, 20   м. Миколаєва.

Позивач виконав договірні зобов'язання, що підтверджується нарядом від 12.11.2008 року.

Згідно п. 6.3. Договору Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця» - кінець витягу.

У відповідності до п. 7.4.2. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»№ 686 від 20.05.1999 року, що складає – 30 690 грн. 15 коп. (за період з листопада 2008 року по    30 квітня 2009 року).   Разом з тим, враховуючи абзац 3 ст. 1 зазначеного вище Закону сума пені не має перевищувати 100 % загальної суми боргу та підлягає стягненню з  відповідача в розмірі 23 999 грн. 89 коп.

За період з листопада 2008 року по березень 2009 року включно відповідачу поставлено теплової енергії на суму 30 003 грн. 89 коп. з яких відповідач на момент пред'явлення позову  сплатив 6 004 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16 від 27.04.2009 року, № 03 від 03.02.2009 року та № 07 від 03.03.2009 року.

Тому сума основного боргу станом на момент пред'явлення позову        (18.05.2009 року)  становить 23 999 грн. 89 грн.

27.01.2009 року на адресу «Споживача»направлена претензія № 56-Ю, яка залишилась без відповіді, але частково оплачена з боку «Споживача»в сумі 4 500 грн.

Згідно приписам ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Таким чином, відповідачу нараховані  за спірний період 928 грн. 06 коп. збитків від інфляції, 266 грн. 06 коп. - 3% річних, суми яких підлягають задоволенню за рахунок відповідача.

Відповідачем після порушення провадження у справі було здійснено часткове погашення заборгованості у сумі 4 000 грн. 89 коп., що підтверджується платіжним и дорученнями № № 21, 28 від 01.06.2009 року та 30.06.2009 року відповідно.

Таким чином на момент прийняття рішення сума основного боргу становить 19 999 грн., яка не заперечується відповідачем.

Таким чином, в частині стягнення суми позовних вимог у розмірі 4 000 грн. 89 коп. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1.1 ст.  80 Господарського кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до п. 7.2.3. Договору відповідачу нарахована пеня в розмірі      23 999 грн. 89 коп.

Позивач в розрахунку до позову щодо стягнення пені посилається на Закон «Про відповідальністю суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги». Цей Закон зазначає, що  за несвоєчасні   розрахунки  за  спожиті  комунальні  послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка  від  суми  простроченного платежу  за  кожний  день прострочення,  якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін,  але не більше 100 відсотків  загальної суми боргу.

          Таким чином позивач просить стягнути з відповідача суму пені яка дорівнює суму боргу на момент пред'явлення позову.

Але слід зазначити наступне. В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення пені позивач посилається (а.с. 3) на приписи  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року. Вказаним законом зазначено, що  розмір   пені,  встановлений за домовленістю сторін,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Судом за власною ініціативою зроблений перерахунок пені  за спірний період у відповідності до зазначеного Закону за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.4.; сума пені становить 1 950 грн. 32 коп., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.   

          Враховуючи наведене,позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          В частині стягнення заборгованості у розмірі 4 000 грн. 89 коп. провадження у справі - припинити.

2.          Стягнути з Незалежної християнської церкви «Хліб Життя»м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/7 (код 24063181) суму основного боргу у розмірі  19 999 грн.,  пеню у розмірі 1 950 грн. 32 коп., збитки від інфляції у розмірі 928 грн. 06 коп.., 3% річних у розмірі 266 грн. 06 коп., державне мито у розмірі 271 грн. 44 коп. та      172 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  на користь відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18 (р/р 260087868 в ВАТ «Райффайзен БАНК АВАЛЬ», МФО 326182, код 30083966).

3.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль