Рішення

від 10.07.2009 по справі 41/319

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/319

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/319

10.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій" ЛТД

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард"

Простягнення 5086, 20 грн.

                                                                                                  Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача:     Смілий М.Я. –директор, згідно протоколу № 2 від 11.02.2009 року;

                             Баранська Н.С.  –дов. № 168 від 15.06.2009 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій" ЛТД звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "МС Ойл Кард" про стягнення  5086, 20 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо обслуговування та забезпечення автотранспортних засобів позивача пальним.

Ухвалою від 01.06.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.06.2009 року.

В судовому засіданні 15.06.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи.

Представник відповідача в судове засідання 15.06.2009 року не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представника відповідача ухвалою суду від 15.06.2009 року розгляд справи відкладено на 10.07.2009 року.

В судовому засіданні 10.07.2009 року представник позивача надав уточнення до позову та розрахунок штрафних санкцій, в якому просить стягнути з відповідача 5092,98 грн. –основного боргу, 102,00 грн.  –державного мита, 312,50 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, 31,13 грн. –за довідку з органів статистики, 30,72 грн. –поштових витрат, 1000,00 грн. –за послуги адвоката, 552,82 грн. –індексу інфляції, 88,71 грн. –3% річних та 362,68 грн. –відрядних.

Подані представником позивача уточнення в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом не прийнято, так як зазначені вимоги не були заявлені в позові, а тому в поданій заяві не збільшені вимоги і не уточнені раніше подані, а викладено додаткові.

Представник відповідача в судове засідання 10.07.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.07.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Ойл Кард", надалі постачальник (відповідач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Водолій" ЛТД, надалі покупець (позивач)  було укладено Договір №  –Т (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого, постачальник (відповідач)  передає у власність покупцю, а покупець приймає нафтопродукти (надалі –товар) і сплачує його вартість по ціні відповідній до затвердженого постачальником прейскуранта цін на товар, що діє на день здійснення покупцем оплати товару в кількості та асортименті зазначених у рахунку-фактурі та видатковій накладній постачальника, на умовах цього договору.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору постачальник передає товар покупцеві, а покупець приймає  його на умовах EXW –мережа автозаправних станцій постачальника (ІНКОТЕРМС –2000), перелік яких та детальна інформація про які додається окремо.

Пунктами 2.3, 2.4, 2.5 Договору передбачено, що для отримання частини оплаченого товару від постачальника представник покупця –особа, у якої наявний відповідний бланк-дозвіл, звертається до будь-якої із автозаправних станцій, що належать до мережі постачальника. Передача товару (окремої партії/частини партії товару) покупцеві (його представникам –особам, у яких наявні відповідні бланки-дозволи) здійснюється в обмін на пред'явлені бланк-дозволи у кількості та асортименті, вказаних у пред'явлених до обміну бланках-дозволах. Кінцевий строк, до якого покупець може отримати товар за бланком-дозволом, вказаний на самому бланку-дозволі. По закінченні вказаного строку бланк-дозвіл вважається анульованим, а покупець втрачає право на отримання вказаної на бланку-дозволі кількості товару.

Згідно з пунктом 2.7 Договору право власності на товар переходить з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар та/або акту приймання-передачі партії товару.

Пунктом 3.1 Договору передбачено,  що ціна товар формується кожний день і затверджується постачальникам та відображається у прейскуранті цін на товар, з яким покупець ознайомлюється у робочі дні за місцем знаходження постачальника або шляхом надання постачальником інформації на факс покупця. Погодженням покупцем зазначеної у прейскуранті ціни на товар, вважається подача ним постачальникові письмової заявки на придбання товару, підписаної уповноваженою особою покупця, із зазначенням у заявці кількості, асортименту та ціни, а також оплата поставленого постачальником рахунку-фактури. Постачальник виставляє рахунок-фактуру в день отримання від покупця заявки.

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 Договору на кожну партію товару постачальником виписується окремий рахунок-фактура, термін чинності рахунку-фактури 2(два) банківських дні з моменту виставлення. Товар, який отримується покупцем за бланком-дозволом, оплачується останнім на умові 100 % передоплати, підставою для оплати є виставлений постачальником рахунок-фактура.

Згідно з пунктом 3.6. Договору до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сторони проводять звірення взаєморозрахунків та підписують акт приймання-передачі товару та/або видаткову накладну на товар, отриманий покупцем протягом звітного місяця.

Позивач на виконання умов даного Договору, а саме пункту 3.4 Договору здійснив  передоплату, що підтверджується платіжними дорученнями копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Як вбачається з бланків-дозволів доданих до позовної заяви, у відповідача вартість оплаченого та неотриманого пального складає 5 086,20 грн.

У зв'язку з неможливістю отримання пального на АЗС 16.12.2008 року позивач надіслав відповідачеві претензію з вимогою поновити постачання бензину або повернути кошти, які були сплачені шляхом передплати, проте, відповідач на претензію не відреагував.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати нормативно та документально частково доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 5 086,20 гривень.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в своїй заяві від 09.07.2009 року нарахував та просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 552,82 грн. та 3% річних в сумі 88,71 грн.

Оскільки, як зазначено вище, заява позивача в цій частині судом не прийнята, вимоги про стягнення 3% та інфляційних витрат судом не розглядаються.

Крім того, слід зазначити, що інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України не нараховуються на попередню оплату, оскільки ця санкція застосовується до грошових зобов'язань, проте за договором у відповідача виникло зобов'язання забезпечити автотранспортні засоби пальним, тобто негрошове зобов'язання, в свою чергу повернення попередньої оплати також не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов Договору. В зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених  ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення виконання грошового зобов'язання (дана правова позиція підтверджується також постановами ВГСУ N 14/174-06 від 01.11.2006 року, N 45/241-05 від 14.03.2006 року, N 37/649 від 17.12.2008 року).

Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн., витрати на інформаційні послуги в сумі 31,13 грн., витрати на відрядження в сумі 362,68 грн. та витрати на поштові послуги в сумі 30,72, які визначає як судові витрати.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, витрати на відрядження, інформаційні та поштові послуги не є судовими в розумінні ст. 44 ГПК України, що унеможливлює їх стягнення в порядку ст. 49 ГПК України, тим більше за відсутності належних доказів їх понесення.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи підлягають до стягнення в сумі 500,00 грн. (Роз'яснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ). 

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

       Керуючись  ст.ст. 33, 49,  82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, оф. 101, код ЄДРПОУ 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій" ЛТД (43021, м. Луцьк, вул. Словацького, 30, код ЄДРПОУ 13357778) 5 086 (п'ять тисяч вісімдесят шість) гривень 20 копійок - передплати, 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок –витрат на послуги адвоката, 101 (сто одну) гривню 86 копійок – державного мита та 312 (триста дванадцять) гривень 08 копійок – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

            Суддя                                                                                                   О.М. Спичак

Дата підписання рішення

30.07.2009р.