Рішення

від 08.07.2009 по справі 13/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/32

08.07.09

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріально промислоа група"

про                  стягнення 114467,95 грн.

Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – Грищук Т.О. дов. № 244 від 12.03.2009,

від відповідача –не з'явились.

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

09.06.09 Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріально промислоа група" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 104061,77 грн. та неустойки у формі штрафу 10406,18 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 1144,68 грн. сплаченого при поданні позову державного мита та 312,50 грн. – витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.06.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/32, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 24.06.09 о 15:05.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.09 розгляд справи відкладено на 08.07.09, через нез'явлення представника відповідача та невиконання вимог ухвали.

Відповідач у судове засідання вдруге не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адреси вказані у позовній заяві та ухвали скеровані за місцезнаходженням відповідача згідно Довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві: 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10.

08.07.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

14.02.08 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська індустріально промислоа група" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу металопродукції № 888/08 (надалі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця металопродукцію, а Покупець зобов'язується прийняти від Продавця та оплатити її загальну вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов договору позивачем за період 21.11.08 по 27.04.09 було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 140837,01 грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 4.3.2 договору до нього сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару протягом 2 днів з дати поставки відповідної партії.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 36775, 24 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Груп" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 4.3.2 договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору,  за отриманий товар та надані послуги не розрахувався, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 140837,01 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 140837,01 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача неустойку у формі штрафу 10406,18 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку невиконання зобов'язання у термін, зазначений у п.4.3 договору, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми.  

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10406,18 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріально промислоа група" (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, п/р 2600230048698 в АКБ «Форум», МФО 322948 код ЄДРПОУ 35574033), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Груп" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 11-А, к. 54, р/р 26008010002883 в ТзОВ «УніКредіт Банк»МФО 300744, код ЄДРПОУ 31991010) 104061 (сто чотири тисячі шістдесят одна) грн. 77 коп. основного боргу, 10406 (десять тисяч чотириста шість) грн. 18 коп. –штрафу,  1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

    4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

            СуддяІ.Д. Курдельчук