Постанова

від 23.07.2009 по справі 7/75-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/75-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2009 року                                    Справа №  7/75-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

           за участю представників сторін:

від позивача –Шмалько Ю.В., довіреність від 05 березня 2009 року б/н;

від відповідача –Журавльов О.С., довіреність від 06 липня 2009 року № 64-4016;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2009 року у справі № 7/75-09

за позовом Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2009 року у справі № 7/75-09 (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні заяви Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” про забезпечення позову відмовлено.

При винесенні ухвали господарський суд виходив із ненадання позивачем доказів на підтвердження обставин, які б свідчили, що невжиття відповідних заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою, позивач –Корпорація “Інтерпайп”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та передати справу в частині розгляду заяви про вжиття заходів із забезпечення позову на новий розгляд.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти з урахуванням характеру позовних вимог та вказує про можливу зупинку виробничої діяльності відповідача та зловживання останнім своїми правами.

Відповідач -  ВАТ Нікопольський завод феросплавів”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, вважає їх безпідставними, просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу –без змін.  У поданому відзиві зазначає про необґрунтованість заяви позивача та недопустимість вжиття заходів по забезпеченню позову на підставі лише неконкретизованих припущень.

В порядку ст.77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладався з 01 липня 2009 року до 16 липня 2009 року, також в судовому засіданні оголошувалась перерва до 23 липня 2009 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

08 квітня 2009 року позивач Корпорація НВІГ “Інтерпайп” звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “нікопольський завод феросплавів” про стягнення вартості передплати за продукцію в розмірі 13625895,07 грн.

25 травня 2009 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу.

Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про відмову в задоволенні вказаної заяви.

Як встановлено ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи із змісту вищевказаної норми, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову позивач зазначав, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду за цією справою з урахуванням фактично повної зупинки виробничої діяльності відповідача і дуже нестабільного надходження грошових коштів на його банківські рахунки, що викликане загальною кризою у металургійній галузі України.

За вимогами ст.66 ГПК України обґрунтування необхідністю забезпечення позову полягає в доказуванні заявником обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову базуються лише на неконкретизованих припущеннях щодо зупинки виробничої діяльності відповідача та нестабільного находження на його рахунки грошових коштів з посиланням на кризу у металургійній галузі. Будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не наведено.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що ухвала господарського суду повністю відповідає нормам матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 травня 2009 року у справі № 7/75-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” –без задоволення.

Головуючий                                                                                                       О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                               І.М.Науменко