Ухвала

від 28.01.2015 по справі 2а-5745/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м. Київ К/9991/21894/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Сірош М.В.,

при секретарі Стадницькій Ю.Є.,

за участю представників:

позивача - Ковби О.В.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Італ Інжініринг Україна" (далі - Товариства)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012

у справі № 2а-5745/11/2670

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому (з урахуванням подальшого уточнення до нього) просило визнати незаконним та протиправним податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 № 0001322320/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2011 позов задоволено з тих мотивів, що податковою інспекцією не доведено фіктивності господарських операцій з поставки підрядних робіт позивачеві, за якими останнім було сформовано витрати у податковому обліку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що подані позивачем первинні документи не підтверджують реальне виконання операцій з придбання підрядних робіт у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера-Транс» (далі - ТОВ «Сфера-Транс»).

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції зі спору, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 12.11.2010, валютного та іншого законодавства за той самий період, результати якої висвітлено в акті від 20.12.2010 № 1049/1-23-20-35000016.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про незаконне формування позивачем валових витрат за операціями з придбання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Підприємства у рамках господарських правовідносин з ТОВ «Сфера-Транс» за договором від 05.09.2007 № 05/09/07-1 з огляду на фіктивний характер цих операцій. На обґрунтування цього висновку ДПІ послалася на відсутність у названого контрагента адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань за цим договором (матеріально-технічної бази, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та трудового персоналу), визнання ТОВ «Сфера-Транс» банкрутом постановою господарського суду від 16.10.2008 № 24/393-6, а також на неподання позивачем необхідних документів на підтвердження фактичного вчинення дій заявленим постачальником у процесі виконання розглядуваних операцій.

Наведені обставини стали підставою для прийняття ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 953 073 грн. (у тому числі 635 382 грн. за основним платежем та 317 691 грн. за штрафними санкціями).

Відхиляючи зазначені доводи податкового органу як необґрунтовані, суд першої інстанції підтримав правову позицію позивача по справі, зазначивши, що Товариство підтвердило право на валові витрати належним чином оформленими первинними документами, зокрема, актами здачі-приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, виписками з банківського рахунку.

У той же час суд апеляційної інстанції з огляду на доводи податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваного донарахування, цілком правомірно визнав зазначені документи недостатнім доказом реального виконання операцій з поставки будівельних робіт позивачеві.

Так, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який регулював порядок відображення витрат у податковому обліку платника на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону заборонено відносити до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Чинним податковим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для оформлення господарської операції; з метою податкового обліку господарські операції можуть опосередковуватися складенням будь-яких первинних документів, зміст яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.

У даному разі, як вірно зазначив апеляційний суд, позивачем не подано проектно-кошторисної документації, складення якої вимагає виконання будівельних робіт; у матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем поточного контролю за станом виконання робіт.

Апеляційний суд встановив відсутність у ТОВ «Сфера-Транс» об'єктивної можливості виконати спірні роботи в силу браку основних фондів, трудового персоналу, транспортних засобів та за відсутності доказів залучення цим постачальником третіх осіб до виконання розглядуваних операцій.

Наведені обставини у сукупності були цілком об'єктивно розцінені апеляційним судом як такі, що виключають право позивача на формування валових витрат за розглядуваними операціями з огляду на непідтвердженість обставин щодо поставки спірних будівельних робіт саме задекларованим постачальником.

Норми права при вирішенні спору застосовані апеляційним судом правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судового акта, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Італ Інжініринг Україна" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 у справі № 2а-5745/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько М.В. Сірош