Рішення

від 11.02.2015 по справі 910/28982/14-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/28982/14-г

За позовомГаражного кооперативу "Зв'язківець" доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" пророзірвання договору та про стягнення 118323,78 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача:Баємський В.Д. - керівник, Довжук Д.А. - представник; від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Гаражний кооператив "Зв'язківець" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про розірвання договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011 та про стягнення 118323,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання відповідно до умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011, тому позивач звернувся до нього з вимогою про розірвання договору та про повернення залишку грошових коштів у розмірі 118323,78 грн. позивачу. Також, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати, в т.ч. і витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/28982/14-г та призначено розгляд справи на 28.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 було відмовлено відповідачу у задоволенні його клопотань від 27.01.2015 про залучення до участі у справі Національного банку України та Міністерства фінансів України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 11.02.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання 28.01.2015 представника відповідача, невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 29.12.2014.

Представники позивача в судове засідання, призначене на 11.02.2015, з'явились, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103031263844, яке свідчить про отримання 12.10.2015 відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 29.12.2014.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2011 між Гаражним кооперативом "Зв'язківець" (позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (відповідач, банк) було укладено договір банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 (договір), відповідно до умов якого, для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій, у відповідності до чинного законодавства України, банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України та/або в іноземних валютах, а саме: №2600.6.150706.001/980 (п.1.1.), банк зобов'язаний списувати кошти з рахунку за дорученням клієнта на підставі касового документа (п. 2.1.5.), банк зобов'язаний списувати кошти з рахунку на підставі розрахункового документу, оформленого згідно чинного законодавства України, наданого клієнтом до банку на паперовому носії, який залишається на зберіганні в банку. Інші примірники розрахункового документу, але не менше ніж один надавати довіреній особі клієнта на її вимогу не пізніше наступного операційного дня (п.2.1.6.), банк зобов'язаний виконувати розрахункові/касові документи клієнта відповідно до черговості, визначеної чинним законодавством України, дотримуватись строків їх виконання, встановлених чинним законодавством України, виконувати розрахункові/касові документи клієнта, які надійшли до банку в операційний час в день їх надходження, в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня (п.2.1.10), дійсний договір може бути розірвано, а рахунок - закрито в т.ч. на підставі заяви клієнта (п.п. а п.8.4.).

Позивач подавав відповідачу для виконання платіжні доручення №82 від 02.09.2014 на суму 220,00 грн., №87 від 04.09.2014 на суму 4000,00 грн., №88 від 15.09.2014 на суму 2318,96 грн., №89 від 16.09.2014 на суму 5279,22 грн., №90 від 16.09.2014 на суму 1500,00 грн., №91 від 16.09.2014 на суму 159,00 грн., №92 від 18.09.2014 на суму 1683,06 грн., №93 від 02.10.2014 на суму 4680,16 грн., №94 від 02.10.2014 на суму 1500,39 грн., №95 від 02.10.2014 на суму 405,31 грн. Всі перелічені платіжні доручення містять відмітки банку, які свідчать про одержання цих платіжних доручень банком.

Позивач неодноразово звертався до банку з листами, в яких просив виконати вище перелічені платіжні доручення, однак отримував відповіді банку з повідомленням про неможливість їх виконання у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку.

Відповідно до акту звірки наявності коштів на рахунку клієнта за вих.№05-06Т/916 від 19.11.2014 банк повідомив позивача про наявність на його рахунку 118323,78 грн. Тобто позивачем були надані платіжні доручення в межах залишку коштів на його рахунку.

Відповідно до претензії за вих.№6 від 12.09.2014 позивач повідомив банк про розірвання договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011 та просив повернути грошові кошти, які знаходяться на його рахунку.

Вказану заяву банк отримав 16.09.2014, про що свідчать відповідні відмітки банку та підпис працівника відповідача.

Про результати розгляду претензії відповідач позивача не повідомив.

Згідно ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (далі - Інструкція), закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Пунктом 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, яка затверджена постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 із подальшими змінами і доповненнями встановлено, що Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Враховуючи наведене, згідно з нормами чинного законодавства України, для розірвання спірного договору достатньо лише волевиявлення позивача, як клієнта банку.

Судом встановлено, що відповідно до претензії за вих.№6 від 12.09.2014, яку відповідач отримав 16.09.2014, позивач повідомив банк про розірвання договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011 та просив повернути грошові кошти, які знаходяться на його рахунку. Дослідивши вказану заяву, суд дійшов висновку про те, що вона відповідає вищезазначеним вимогам законодавства.

Оскільки відповідач дій, спрямованих на розірвання спірного договору, не вчинив, довідку про закриття рахунку відповідачу не видав, а також не надав належної відповіді на пропозицію позивача, як того вимагає ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, позивач передав спір на вирішення суду, як це передбачено законом у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо розірвання договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача залишок грошових коштів у розмірі 118323,78 грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Частиною 3 ст.1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 118323,78 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3500,00 грн. господарський суд зазначає таке.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивачем було надано суду на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката: договір про надання правової допомоги №30-4/14 від 14.10.2014, додаткову угоду №1 до цього договору від 14.10.2014, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3328 від 29.05.2008, акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2015, квитанцію №53 від 21.10.2014 на суму 3500,00 грн. Отже, витрати позивача в розмірі 3500,00 грн, пов'язані з оплатою ним послуг адвоката документально підтверджені, і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011, укладений між Гаражним кооперативом "Зв'язківець" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ".

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, код 14371869) на користь Гаражного кооперативу "Зв'язківець" (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52-А, код 22867708) грошові кошти у розмірі 118323 (сто вісімнадцять тисяч триста двадцять три) грн. 78 коп., судовий збір у розмірі 3584 (три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 48 коп., 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 16.02.2015

Суддя Ю.М.Смирнова